Ухвала суду № 97762667, 18.06.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" червня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/534/21

Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,

розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю" Юнігран-Сервіс" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Юнігран-Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю" Гранрозробка"

про стягнення 486639,32 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" 486639,32 грн., з яких: 475416,00 грн. основного боргу, 3522,16 грн. 3% річних, 7701,16 грн. інфляційних.

Ухвалою суду від 24.05.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.06.2021.

16.06.2021р. від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, який зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" та знаходиться за адресою: Рівненська обл., Сарненський р-н., с.Гранітне, вул.Заводська, 16-в, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1895983756254.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник вказує, що відповідач після отримання претензії та відкриття провадження у даній справі не здійснив жодних дій спрямованих на погашення заборгованості та фактично не має наміру виконувати взяті на себе згідно договору зобов`язання, що зумовило звернення позивача до суду з проханням накласти арешт на нерухоме майно, що буде відповідною гарантією подальшого виконання рішення суду.

Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту, метою запровадження якого є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за умови існування очевидної небезпеки шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

Предметом спору у даній справі є стягнення з ТОВ "Гранрозробка" заборгованості за договором постачання вибухових матеріалів №97.20-ВМ від 15.12.2020р. в сумі 486639,32 грн.

Виходячи зі змісту п.1 ч.1 ст.137 ГПК України, під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.02.2020 у справі №916/2278/19, від 26.11.2020 у справі №911/949/20, від 24.05.2021 у справі №910/3158/20.

Позовні вимоги у цій справі не стосуються безпосередньо повернення/витребування нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: Рівненська обл., Сарненський рн., с.Гранітне, вул.Заводська, 16-в, реєстраційний номер 1895983756254, на користь позивача.

Отже, у даному випадку немає зв`язку між обраним заявником заходом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно відповідача і позовною вимогою, на забезпечення якої заявник просить вжити такий захід, оскільки нерухоме майно відповідача не належить до предмета спору у справі.

Як вже вказувалося, у вирішенні питання про забезпечення позову суд, зокрема, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням їх обґрунтованості.

Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Поряд з цим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини вжиття такого заходу забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Однак, позивачем, в обґрунтування застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно не наведено жодних фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 232-235 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - в справу

2 - позивачу (рек з пов)