Ухвала суду № 97757896, 17.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 червня 2021 р. № 520/7676/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши у спрощеному провадженні питання шодо строку звернення до суду за адміністративний позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про стягнення заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях заробітну плату, а саме: зобов`язати нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 заробітну плату у вигляді компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати шодо заробітної плати виплаченої у серпні 2020 року, а саме: премії за період з січня 2006 по грудень 2015 року включно та індексації заробітної плати за період з жовтня 2014 по листопад 2015 року включно.

Ухвалою Харківського оуржкного адміністративного суду було відкрито провадження у справі за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено загальне правило, відповідно до якого для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, згідно із ч.ч.3 та 5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як слідує із матеріалів позову, позовні вимоги позивача стосуються своєчасності виплати відповідачем розрахунку при звільненні, тобто позивач звернувся з позовом про захист трудових прав.

Так, позивач була звільнена з публічної служби з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 24.12.2015.

Звертаючись до суду, заявник відносить до заробітної плати платіж із компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати щодо виплачених грошових доходів (який передбачено ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати").

Однак, з огляду на зміст ст.2 Закону України "Про оплату праці" (де визначено структуру заробітної плати) та рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 і від 22.02.2012 № 4-рп/2012 ці платежі не можуть бути кваліфіковані у якості заробітної плати, адже мають зовсім іншу правову природу ніж винагорода за працю, позаяк є компенсаційними санкціями до роботодавця за несвоєчасний розрахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 13.03.2019 по аналогічній справі №813/1001/17 Верховний Суд вказав, що оскільки позивач звернувся з позовом про захист трудових прав, а КАС України передбачає, що інші закони можуть встановлювати інші строки звернення до суду, то в даному випадку є достатні підстави для застосування положень статті 233 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

При цьому, Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Тобто, чинним законодавством встановлено тримісячний строк звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Як свідчать матеріали справи та зазначається позивачем у позовній заяві, остаточний розрахунок із позивачем при звільненні проведений 26.08.2020.

Таким чином, датою, з якої позивач мав би дізнатися про порушення своїх трудових прав, є дата отримання ним нарахованих сум, тобто, 26.08.2020.

Отже, позивач, звернувшись 05.05.2021 до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом, пропустив тримісячний строк з дати фактичного розрахунку та отримання цих сум.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом, зазначивши обґрунтовані причини поважності його пропуску.

Відповідно до ч.13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За приписами ч.ч.14-15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись положеннями статей 171, 243, 244, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про стягнення заробітної плати - залишити без руху.

Надати позивачу термін п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати до суду заяву про поновлення пропущенного строку та докази поважності причин його пропуску.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Горшкова