Рішення № 97757851, 17.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 червня 2021 року № 520/4300/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області №402 о/с від 22.12.2020 в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 /0088569/, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області №910 від 15.12.2020 “Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського”;

- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області (сектору поліцейської діяльності №2 Богодухівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області) зі спеціальним званням капітана поліції, без обов`язкового проходження атестації та стажування;

- зобов`язати ГУНП в Харківській області виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 24.12.2020 по день поновлення в посаді за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваний наказ, яким ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, є протиправним, а обставини, які були відображені у висновках службового розслідування та покладені в його основу - такими, що не відповідають дійсності. Посилався на те, що під час службового розслідування не були враховані пояснення позивача та громадянина ОСОБА_2 , який керував автомобілем, алкотест позивачу запропонували пройти лише у відділку поліції. Крім того, комісією зроблено висновок про винуватість позивача в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та відмові в проходженні огляду до винесення рішення Ленінського районного суду м. Харкова за складеним відносно позивача адміністративним протоколом. Позивач не був ознайомлений з жодним наказом та висновком. Наказ про реалізацію наказу про дисциплінарне стягнення був винесений всупереч вимог законодавства під час перебування позивача на лікарняному. Станом на дату подання позову ГУНП не ознайомило позивача з жодним наказом та не видало трудову книжку. Позивач вважає спірні накази протиправними, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 22.03.2021 залишено позовну заяву без руху, надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначено, що оскаржуваний наказ є правомірним, обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання. Доводи позовної заяви не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та висновків службового розслідування. Матеріалами службового розслідування повністю підтверджується факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, отже підстав для визнання протиправними та скасування наказів ГУНП в Харківській області від 15.12.2020 №910 та від 22.12.2020 №402 о/с.

Позивач не погодився з відзивом відповідача та направив до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відзив, як і накази, які оскаржуються, містять в собі відомості про грубе порушення керівництвом ГУНП в Харківській області вимог Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року за №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі за текстом - Порядок). Відповідач зазначає, що рішення було прийнято лише на підставі пояснень поліцейських. При цьому він не роз`яснює, чому не було прийнято до уваги пояснення Позивача та свідка, а також не витребувані з УПП відеозаписи, які узгоджуються з поясненнями останніх. Таким чином перевірка, яка проводилася, окрім того, шо незаконно була призначена, ще й проводилася упереджено із заздалегідь встановленим обвинувальним напрямком. Обставини, викладені в наказах та висновку службового розслідування, в повному обсязі спростовані встановленими судом фактами, які ґрунтовно викладені в рішенні суду – постанові судді Ленінського районного суду М.Харкова від 28.01.2021, яка не оскаржена та набрала законної сили.

Відповідач не погодився з викладеними у відповіді на відзив доводами та направив до суду заперечення, в яких зазначив, що ГУНП в Харківській області наказом призначило службове розслідування відповідно до частини 4 статті 14 Закону № 2337-УІП на підставі повідомлення про порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , матеріали про вчинення ним адміністративного правопорушення до ГУНП в Харківській області не надходили. Матеріали про вчинення адміністративного проступку були направлені до суду для розгляду. Прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та доданих до ного матеріалів здійснюється у випадку, якщо поліцейський не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності (стаття 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Тому твердження позивача про те, що відсутні підстави для призначення службового розслідування, є безпідставним та суперечить частині 4 статті 14 Закону № 2337-VІІІ. Адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності, а наявність рішення суду про відсутність складу адміністративного правопорушення не вказує на відсутність складу дисциплінарного правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, в Національній поліції.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2020 до керівництва ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка начальника УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_3 від 16.11.2020 № 7663/119-12/01-2020 про те, що 15.11.2020 поліцейськими УПП в Харківській області ДПП Національної поліції України відносно оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 винесено постанову про накладання адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наказом ГУНП в Харківській області від 18.11.2020 № 2196 за фактами, викладеними у доповідній записці начальника УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_3 від 16.11.2020 № 7663/119-12/01-2020, призначено службове розслідування.

З копії матеріалів службового розслідування судом встановлено наступне.

З метою опитування поліцейських, які складали 15.11.2020 адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , отримання записів з їх портативних відеореєстраторів та належним чином завірених копій вказаних матеріалів 19.11.2020 до УПП в Харківській області ДПП Національної поліції України направлено відповідний запит вих. № 7807/119/12-2020 від 19.11.2020.

Згідно відповіді УПП в Харківській області ДПП Національної поліції України від 02.12.2020 № 13642/41/14/01-2020 адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 складали інспектори взводу № 1 роти № 3 батальйону № З УІІП в Харківській області ДПП Національної поліції України лейтенант поліції ОСОБА_4 та лейтенант поліції ОСОБА_5 . Також разом з останніми у складі одного наряду перебував інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП Національної поліції України лейтенант поліції ОСОБА_6 .

Опитаний в ході службового розслідування інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП Національної поліції України лейтенант поліції ОСОБА_4 пояснив, що 15.11.2020 близько 01.30 під час несення служби з охорони публічного порядку спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_6 та лейтенантом поліції ОСОБА_5 в районі буд. 128 по вул. Холодногірській, м. Харків, ними був виявлений автомобіль «ВАЗ-21093», н.з. НОМЕР_2 , який мав технічну несправність, а саме непрацюючий задній лівий габаритний ліхтар у темну пору доби. Останніми було прийнято рішення на підставі пункту 2 частини 1 стані 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинити вказаний транспортний засіб.

ОСОБА_4 зазначив, що водій мав ознаки алкогольного сп`яніння, при зупинці автомобіля назвати свої повні анкетні дані, пред`явити документи на право керування даним транспортним засобом відмовився. З метою встановлення особи та складання адміністративних матеріалів, водія транспортного засобу було затримано із застосуванням спеціального засобу «кайданки» та доставлено до Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, про що складено протокол про адміністративне затримання серії АА № 026697. У вказаному відділі поліції було встановлено особу водія транспортного засобу, яким виявився ОСОБА_1 , 1992 р.н., а також з`ясовано, що останній є поліцейським. Після чого, про вказаний факт через чергову частину УПП в Харківській області ДПП Національної поліції України було поінформовано чергову частину УОАЗОР ГУНП в Харківській області. За порушення вимог пункту 31.6 (б) Правил дорожнього руху України (Забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів), пункту 2.1. (а) Правил дорожнього руху України (Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії), у відношенні ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.11.2020 серії ЕАМ № 3432159 за ч.1 ст. 126КУпАП.

ОСОБА_4 також повідомив, що у присутності свідків від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та у медичному закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився. За порушення вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху України (Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції) відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 144621 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_4 також повідомив, що під час складання вищевказаних адміністративних матеріалів ОСОБА_1 неодноразово намагався уникнути відповідальності, надавав поліцейським УПП в Харківській області ДПП Національної поліції України недостовірні анкетні дані та інформацію про себе з метою невстановлення його особи, категорично заперечував той факт, що він є поліцейським. Також у присутності працівників патрульної поліції ОСОБА_1 неодноразово нецензурно висловлювався у громадському місці. Поряд з цим, протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП (Дрібне хуліганство) відносно останнього складений не був, оскільки згідно ст. 15 КУпАП поліцейські за вказаний вид адміністративного правопорушення несуть відповідальність, передбачену Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Дослідивши пояснення опитаних в ході службового розслідування інспекторів взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП Національної поліції України лейтенанта поліції ОСОБА_6 та лейтенанта поліції ОСОБА_5 , суд встановив, що пояснення вказаних інспекторів дослівно відтворюють пояснення лейтенанта поліції ОСОБА_4 , не містять будь-яких змістових або словесних відмінностей. Пояснення вказаних трьох інспекторів викладені в печатному машинописному вигляді та ними підписані.

Опитаний в ході службового розслідування оперуповноважений сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 пояснив, що 15.11.2020 близько 01.30 він перебував на вул. Холодногірській, м. Харків разом зі своїм товаришем - ОСОБА_2 . Також біля них був припаркований автомобіль «ВАЗ-21093», н.з. НОМЕР_2 . В цей час до останніх під`їхали поліцейські, які вийшли зі службового автомобіля та почали стверджувати, що нібито ОСОБА_1 рухався на вказаному автомобілі у стані алкогольного сп`яніння та попросили надати документи на право керування транспортним засобом. У зв`язку з тим, що вказаних документів у ОСОБА_1 не було, останні застосували відносно нього спеціальний засіб «кайданки» та на службовому автомобілі доставили до Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області. У даному відділі поліції поліцейські УПП в Харківській області ДПП Національної поліції України складали відносно ОСОБА_1 адміністративні матеріали, які останній не підписав. Через деякий час ОСОБА_1 самовільно покинув адміністративну будівлю Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області.

Опитаний в ході службового розслідування громадянин ОСОБА_2 надав пояснення, аналогічні поясненню капітана поліції ОСОБА_1 .

Опитаний інспектор ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 пояснив, що з 08.00 14.11.2020 до 08.00 15.11.2020 він перебував на добовому чергуванні у якості відповідального від ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області. Приблизно о 03.00 від чергової частини УОАЗОР ГУНП в Харківській області він отримав інформацію про те, що поліцейськими УПП в Харківській області ДПП Національної поліції України затримано оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 та відносно останнього в адміністративній будівлі Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області складаються адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП. По приїзду старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 до Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області працівники патрульної поліції вже закінчували оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 . На питання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 стосовно того, чи є ОСОБА_1 поліцейським, останній відповів, що ні. ОСОБА_1 візуально мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук.

Запису про вірність викладення пояснень ОСОБА_7 з його слів у поясненнях останнього не зазначено.

Опитаний в ході службового розслідування начальник Краснокутського відділення поліції Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_8 пояснив, що капітан поліції ОСОБА_1 є його підлеглим. Капітан поліції ОСОБА_1 характеризується негативно, свої функціональні обов`язки виконує на свій розсуд, при цьому на узгоджуючи свої дії з керівником. На зауваження та критику з боку керівництва та колег реагує частково. З колегами по роботі поводить себе зухвало. Посадові обов`язки виконує на низькому рівні. Про факт складання адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП відносно останнього, підполковника поліції ОСОБА_8 поінформувала чергова частина. Про подію, яка сталася з капітаном поліції ОСОБА_9 , останній його не повідомляв.

Вказані пояснення складені від руки, з вказаних пояснень вбачається, що дата прийняття позивача на посаду та дата отримання повідомлення від чергової частини зазначені з пропусками в частині дати та місяця із зазначенням лише року наступним чином « . .20 року».

За результатами службового розслідування відповідачем встановлено, що 15.11.2020 близько 01.30 за адресою: вул. Холодногірська, 128, м. Харків, оперуповноважений сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-21093», н.з. НОМЕР_2 , який мав технічну несправність, а саме непрацюючий задній лівий габаритний ліхтар у темну пору доби. При цьому останній керував вказаним автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовлявся пред`являти працівникам патрульної поліції документи на право керування даним транспортним засобом, пройти медичний огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння, назвати свої повні анкетні дані, представлявся іншим ім`ям, категорично заперечував, що він є поліцейським, та неодноразово нецензурно виражався у громадському місці. Вищезазначені факти підтверджуються: поясненнями працівників патрульної поліції, відеозаписами з портативних відеореєстраторів останніх, копією матеріалів про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, поясненнями інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , що в свою чергу свідчить про вчинення капітаном поліції ОСОБА_1 дисциплінарних проступків.

Як вбачається з висновку, капітан поліції ОСОБА_1 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, з метою уникнення відповідальності, відмовлявся назвати працівникам патрульної поліції свої повні анкетні дані, представлявся іншим ім`ям та неодноразово нецензурно виражався у громадському місці в присутності поліцейських патрульної поліції, чим перешкоджав останнім виконувати свої обов`язки, зневажливо ставився до їх честі та гідності, а також вчиняв дії, які підривають авторитет Національної поліції України. Під час складання адміністративних матеріалів відносно капітана поліції ОСОБА_1 , останній категорично заперечував, що він є поліцейським. Обставин, що пом`якшують відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 , не встановлено. Обставиною, що обтяжує відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 , є факт вчинення останнім дисциплінарних проступків у стані алкогольного сп`яніння. Причиною вчинення капітаном поліції ОСОБА_1 дисциплінарних проступків є особиста недисциплінованість та безвідповідальне ставлення до вимог Законів України «Про дорожній рух України», «Про Національну поліцію», «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. За результатами проведення службового розслідування встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 15.11.2020 вчинив сукупність дисциплінарних проступків, які є несумісними з подальшим його проходженням служби в поліції. На підставі чого комісія дійшла висновку про доцільність застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

За результатами службового розслідування 15.12.2020 начальником ГУНП в Харківській області полковником поліції ОСОБА_10 затверджено висновок, відповідно до якого за вчинення дисциплінарних проступків, що виразилося в порушенні вимог абзацу 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух України», п.2.5 Правил дорожнього руху України в частині керування 15.11.2020 автомобілем ВАЗ-21093, н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння та непроходження на вимогу поліцейських в установленому порядку медичного огляду на стан сп`яніння, абзацу 1 частини 2 етапі 16 Закону України «Про дорожній рух України», п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, у частині ненадання поліцейським для перевірки посвідчення водія, п. 31,6 (б) Правил дорожнього руху України в частині керування 15.11.2020 близько 01.30 автомобілем ВАЗ-21093, н.з. НОМЕР_2 , який мав технічну несправність, а саме непрацюючий задній лівий габаритний ліхтар у темну пору доби, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині перешкоджання іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, що виразилося у відмові назвати працівникам патрульної поліції під час складання адміністративних матеріалів свої повні анкетні дані, відрекомендуванні іншим ім`ям, з метою уникнення відповідальності, п.п. 6, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, у частині неутримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, неповаги до честі і гідності інших поліцейських, недотримання норм професійної етики, що виразилося в неодноразовому нецензурному висловлюванні в громадському місці в присутності поліцейських патрульної поліції, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині заперечення під час складання адміністративних матеріалів з боку капітана поліції ОСОБА_1 , що він є поліцейським, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, відносно оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 підлягає застосуванню дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Харківській області № 910 від 15.12.2020 до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 21.12.2020 по 18.01.2021 включно перебував на лікарняному.

Наказом ГУНП в Харківській області від 22.12.2020 №402 о/с оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено за п. б ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію» з 24.12.2020.

Враховуючи, що копією листка непрацездатності серії НОМЕР_3 підтверджується перебування позивача на лікарняному з 21.12.2020 до 18.01.2021, наказом ГУНП в Харківській області від 05.05.2021 № 245 о/с були внесені зміни до наказу ГУНП в Харківській області від 22.12.2020 № 402 о/с в частині дати звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , а саме пункт наказу ГУНП в Харківській області від 22.12.2020 № 402 о/с в частині звільнення згідно з Законом України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 змінено, наказано: вважати ОСОБА_1 звільненим з 19.01.2021, зі стажем служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки – 06 рок. 03 міс. 05 днів, у календарному обчисленні – 08 рок. 02 міс. 02 дні, у пільговому обчисленні (без урахування вислуги в и В календарному обчисленні) – немає, час навчання - - 01 рік 10 міс. 27 дн. Сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 3934,94 грн.

Судом з матеріалів справи встановлено, що матеріали про вчинення адміністративного проступку були направлені до суду для розгляду.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 28.01.2021 у справі № 642/6258/20 провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.

Судом при розгляді вказаної справи про адміністративне правопорушення встановлено: «Виходячи з аналізу вказаних норм, вбачається, що до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 130 КупАП може бути притягнуто лише особу яку керувала транспортним засобом.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 144621, протокол про адміністративне затримання, пояснення свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які складені не ними, та які своїми підписами лише засвідчили факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Вказані особи не були безпосередніми свідками того, чи знаходився ОСОБА_1 за кермом під час керування автомобілем, а також те, що транспортний засіб взагалі був зупинений працівниками поліції. Вказані свідки були запрошені вже до відділення поліції. При цьому у присутності свідків ОСОБА_1 неодноразово зазначав, що він ніяким автомобілем не керував, а тому відсутні підстави для проходження огляду.

Судом було проведено перегляд відеозапису службового бодікама, долученого до матеріалів справи.

Так, відео розпочинається з того, що патрульний поліції спілкується із особою, яка знаходиться на вулиці, та у якого вимагає пред`явити документи, а отримавши відповідь про їх відсутність, зазначає про порушення ним карантину, та вказує про необхідність встановити його особу для складення матеріалу. Потім роз`яснює, що громадянина буде затримано та доставлено до відділення поліції, на що чоловік погоджується, та вказує, що він бажає скористатися правовою допомогою. На що патрульний поліцейський відповів, що вони не мають часу чекати, що у відділенні вони повідомлять центр правової допомоги. Біля автомобіля поліції чоловіку одягли кайданки та доставили до відділення поліції. У подальшому відеофіксація здійснюється вже у відділенні поліції. У подальшому, більш ніж через годину, були запрошені свідки та було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, але ОСОБА_1 категорично заперечував, що він керував транспортним засобом та на протилежне просив поліцейського надати докази. Крім того, ОСОБА_1 неодноразово на відеозапису зазначав, що його було затримано за ст. 44-3 КУпАП.

На відеозаписі відсутні відомості що поліцією взагалі безпосередньо було зупинено транспортний засіб.

Так, у своїх поясненнях ОСОБА_1 категорично заперечував, що він знаходився за кермом автомобіля, що підтвердили допитані в судовому засіданні свідки.

Слід також зазначити, що в протоколі про адміністративне затримання вказано підставу затримання: у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. При цьому з оглянутого відеозапису вбачається, що будь-яких посилань на вчинення даного адміністративного правопорушення на момент затримання, працівником поліції не зазначалось…

Матеріали адміністративної справи не містять належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем.

Суд встановив, що в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП не вбачається, оскільки, опитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 та під час складання протоколу, категорично заперечував свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, так як він не керував авто, коли до нього звернулися патрульні поліції, не спростовано його доводи і іншими матеріалами справи.

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутні докази того, що він керував т.з. ВАЗ 21093 д.н. НОМЕР_2 , тобто не є особою, яку може бути притягнуто за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд приходить до висновку що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.»

Відтак, з Постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 28.01.2021 вбачається, що судом встановлено недоведеність факту керування ОСОБА_1 автомобілем т.з. ВАЗ 21093 д.н. НОМЕР_2 .

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких приписів діючого законодавства, що їх регулюють.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Згідно ст. 19 Закону України «Про національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІП (надалі - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 вказаного вище Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Аналіз вищезазначених норм діючого законодавства свідчить про те, що обов`язковою умовою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення є наявність встановленого факту невиконання чи неналежного виконання ним службової дисципліни, а також наявність обґрунтованих підстав для застосування до працівника органів поліції заходів дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Суд не бере до уваги посилання позивача на незаконність призначення службового розслідування, з огляду на наступне.

Як вбачається з копії наказу від 18.11.2020 № 2196 про призначення службового розслідування, вказаний наказ прийнятий у зв`язку з надходженням доповідної записки УКЗ ГУНП в Харківській області від 16.11.2020, а не у зв`язку з надходженням адміністративних матеріалів, відповідні адміністративні матеріали були витребувані відповідачем вже в рамках службового розслідування та згідно листа ДПП УПП в Харківській області надійшли до відповідача лише 02.12.2020.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог абзацу 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух України», п.2.5 Правил дорожнього руху України в частині керування 15.11.2020 автомобілем ВАЗ-21093, н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння та непроходження на вимогу поліцейських в установленому порядку медичного огляду на стан сп`яніння, абзацу 1 частини 2 етапі 16 Закону України «Про дорожній рух України», п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, у частині ненадання поліцейським для перевірки посвідчення водія, п. 31,6 (б) Правил дорожнього руху України в частині керування 15.11.2020 близько 01.30 автомобілем ВАЗ-21093, н.з. НОМЕР_2 , який мав технічну несправність, а саме непрацюючий задній лівий габаритний ліхтар у темну пору доби, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині перешкоджання іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, що виразилося у відмові назвати працівникам патрульної поліції під час складання адміністративних матеріалів свої повні анкетні дані, відрекомендуванні іншим ім`ям, з метою уникнення відповідальності, п.п. 6, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, у частині неутримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, неповаги до честі і гідності інших поліцейських, недотримання норм професійної етики, що виразилося в неодноразовому нецензурному висловлюванні в громадському місці в присутності поліцейських патрульної поліції, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині заперечення під час складання адміністративних матеріалів з боку капітана поліції ОСОБА_1 , що він є поліцейським, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

Щодо порушення вимог абзацу 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух України», п.2.5 Правил дорожнього руху України в частині керування 15.11.2020 автомобілем ВАЗ-21093, н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння та непроходження на вимогу поліцейських в установленому порядку медичного огляду на стан сп`яніння, абзацу 1 частини 2 етапі 16 Закону України «Про дорожній рух України», п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, у частині ненадання поліцейським для перевірки посвідчення водія, п. 31,6 (б) Правил дорожнього руху України в частині керування 15.11.2020 близько 01.30 автомобілем ВАЗ-21093, н.з. НОМЕР_2 , який мав технічну несправність, а саме непрацюючий задній лівий габаритний ліхтар у темну пору доби, суд зазначає, що притягнення до відповідальності за вказані порушення, в тому числі дисциплінарної можливе виключно за наявності вини відповідної особи у їх вчиненні.

В той же час, Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 28.01.2021, яка набрала законної сили, не встановлено вини позивача у вчиненні вказаних правопорушень, а також встановлено недоведеність факту керування позивачем автомобілем та взагалі тієї обставини, що вказаний автомобіль рухався та був зупинений.

Судом в ході судового розгляду даної справи було досліджено відеоматеріали з бодікамів поліцейських, на яких не міститься даних, що автомобіль ВАЗ-21093, н.з. НОМЕР_2 здійснював рух, також з вказаних записів не вбачається факту керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем.

Пояснення поліцейських ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 дослівно відтворюють одне одне, не містять будь-яких змістових або словесних відмінностей, викладені в печатному машинописному вигляді.

Суд зазначає, що з урахуванням обсягу наданих вказаними особами пояснень, надання різними особами дослівно ідентичних пояснень значного обсягу є об`єктивно неможливим, з огляду на що, з урахуванням викладення їх машинописним способом викликають сумніви у їх достовірності.

Відтак, матеріалами службового розслідування та доданим до матеріалів справи відеозаписом не підтверджується вчинення позивачем правопорушення в тому числі дисциплінарного в частині порушення Закону України «Про дорожній рух України», Правил дорожнього руху України. Висновки службового розслідування у цій частині є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами, що містяться у матеріалах службового розслідування.

Відповідачем при оцінці матеріалів та обставин у вказаній частині не було взято до уваги пояснення позивача та свідка, а також відеозаписи с бодікамів поліцейських.

Щодо порушення п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині перешкоджання іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, що виразилося у відмові назвати працівникам патрульної поліції під час складання адміністративних матеріалів свої повні анкетні дані, відрекомендуванні іншим ім`ям, з метою уникнення відповідальності, п.п. 6, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, у частині неутримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, неповаги до честі і гідності інших поліцейських, недотримання норм професійної етики, що виразилося в неодноразовому нецензурному висловлюванні в громадському місці в присутності поліцейських патрульної поліції, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині заперечення під час складання адміністративних матеріалів з боку капітана поліції ОСОБА_1 , що він є поліцейським, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, суд зазначає наступне.

З дослідженого в ході судового розгляду відеозапису з нагрудних відеокамер поліцейських судом встановлено, що позивач в ході спілкування з патрульними поліцейськими та іншими співробітниками поліції декілька разів допустив нецензурні висловлювання, частково його поведінка була невитриманою, проте явних грубих порушень професійної етики саме у відношенні до інших поліцейських не було допущено.

Суд зазначає, що відеозаписи, долучені до матеріалів службового розслідування та надані до матеріалів справи, не відтворюють моменту зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, який відповідач вважав встановленим при прийнятті спірних наказів. Позивач заперечував обставини свого керування автомобілем, тому його пояснення про відсутність водійського посвідчення та відмову пройти тест на стан сп`яніння є послідовними.

Як вбачається з висновку службового розслідування, капітана поліції ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення саме сукупності дисциплінарних проступків, які є несумісними з подальшим його проходженням служби в поліції. При цьому в якості обставини, що обтяжує відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 , враховано факт вчинення останнім дисциплінарних проступків у стані алкогольного сп`яніння.

Саме на підставі того, що комісія вважала встановленими обставини вчинення позивачем всієї сукупності порушень та враховуючи вказану обтяжуючу обставину, комісія дійшла висновку про доцільність застосування до позивача крайнього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

З висновку службового розслідування, що міститься у матеріалах справи, вбачається часткова відповідність висновків службового розслідування дійсним обставинам події.

Згідно з ч.ч. 3,7,8,9 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

За частинами 2,3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

З аналізу положень Розділу ІІІ Дисциплінарного статуту вбачається, що зазначений перелік визначений таким чином, що кожне наступне стягнення є суворішим за попереднє.

Отже, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції є найсуворішим дисциплінарним стягненням.

Відтак, з урахуванням висновків суду, викладених вище, стосовно часткової доведеності в ході службового розслідування зазначених відповідачем порушень в діях позивача, недоведеності вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху в стані алкогольного сп`яніння та непідтвердження взагалі обставин керуванням ним транспортним засобом, суд вважає, що застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції не є пропорційним.

Так, згідно з ч.ч. 4,5 ст. 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення зі служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського.

Відповідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено в повному обсязі обґрунтованість прийняття спірних наказів, а саме щодо пропорційності обраного виду дисциплінарного стягнення вчиненому позивачем порушенню, тому спірні накази відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, а вимоги позову в частині поновлення на посаді та оплати вимушеного прогулу, як похідні, також підлягають задоволенню.

Одночасно враховуючи прийняття наказу ГУНП в Харківській області від 05.05.2021 № 245 о/с, яким внесені зміни до спірного наказу ГУНП в Харківській області від 22.12.2020 № 402 о/с в частині дати звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , вже після відкриття провадження у справі, суд з метою забезпечення повного захисту прав позивача вважає наявними підстави для виходу за межі позовних вимог та визнання протиправним і скасування вказаного наказу ГУНП в Харківській області від 22.12.2020 № 402 о/с, з урахуванням змін, внесених до нього наказом від 05.05.2021 № 245 о/с.

Щодо позовних вимог в частині поновлення позивача на посаді без обов`язкового проходження атестації та стажування, суд зазначає, що вони заявлені на майбутнє, нормативно не обґрунтовані, посилання на лист НП України від 26.01.2018 № 1053/01/12-2018 не є належним нормативним обґрунтуванням, тому не підлягають задоволенню.

Положеннями частини 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З огляду на вказане, вимоги позову в частині виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню за період з 20.01.2021 по день винесення судом рішення – 17.06.2021.

Згідно з ч. 5 п. 10.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 20.05.2013 року № 7, задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати. Період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення.

Порядок виплати грошового забезпечення у разі звільнення визначений нормами Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 р. за № 669/28799.

Відповідно до п. 6 Розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Відповідно до п. 9 Розділу І Порядку при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

З матеріалів справи вбачається, що кількість днів вимушеного прогулу з 20.01.2021 по день винесення судом рішення – 17.06.2021 складає 149 днів.

Згідно поданої до суду відповідачем довідки про середньоденне грошове забезпечення позивача № 631 від 15.06.2021 розмір середньоденного грошового забезпечення позивача складає 432,44 грн.

Відтак, розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу складає: 149 днів * 432,44 грн = 64433,56 грн.

При цьому суд при розгляді даної справи враховує правову позицію Верховного Суду, зазначену у постанові від 18.07.2018 у справі № 359/10023/16-ц, в якій суд касаційної інстанції дійшов таких висновків:

«суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Крім того, відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори».

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

З огляду на зазначене, з урахуванням того, що суми, які суд визначає до стягнення на користь позивача, обраховані без віднімання податків та зборів, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з утриманням з присуджених сум податків та зборів та інших обов`язкових платежів, встановлених законодавством. Одночасно у задоволенні вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, вказане рішення в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області №910 від 15.12.2020 “Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського”.

Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області №402 о/с від 22.02.2020, з урахуванням змін, внесених наказом ГУНП в Харківській області від 05.05.2021 № 245 о/с, в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 /0088569/, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області (сектору поліцейської діяльності №2 Богодухівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області) зі спеціальним званням капітана поліції.

Стягнути з ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з в сумі 64433,56 (шістдесят чотири тисячі чотириста тридцять три гривні 56 копійок) грн, з утриманням з присуджених сум податків та зборів та інших обов`язкових платежів, встановлених законодавством.

В задоволенні позову в частині зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу – відмовити.

Звернути рішення до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 17 червня 2021 року.

Суддя Білова О.В.