Рішення № 97757833, 18.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

18 червня 2021 р. № 520/5880/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кухар М.Д., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 незаконною та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЕДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 21 березня 2014 року з урахуванням висновку експерта №2426 від 31.03.2021 року, але не менше ніж 9634 грн. 02 коп., починаючи з 01 січня 2021 року.

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсії за період з вересня 2013 року по листопад 2020 року включно у розмірі 287 876 гри. 02 коп. ( двісті вісімдесят сім тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 02 коп.).

- звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЕДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсії за період з вересня 2013 року по листопад 2020 року включно у розмірі 287 876 гри. 02 коп. ( двісті вісімдесят сім тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 02 коп.).

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЕДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати витрат на проведення експертизи у розмірі 12 355 грн. 92 коп. (дванадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять грн. 92 коп.).

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) судові витрати зі сплати судового збору на користь держави.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вона є інвалідом II групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC 1-ї категорії, та перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

Позивач зазначає, що її пенсія повинна обчислюватися відповідно до норм Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено постановою КМУ від 23.11.2011 р. №4210 «Про підвищення рівня соціального захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності з 01 січня 2012 року.

Позивач вважає, що розмір пенсії до виплати, відповідно до довідки від 11.12.2013 №180 повинен обчислюватися наступним чином: з 07.09.2013 р. по 30.06.2014 пенсія повинна виплачуватися у повному розмірі - 6799 грн. 70 коп.; з 01.01.2015 року розмір пенсії до виплати повинен складати 6280 грн. 65 коп. (6799.70-471.86-47.19); з 01.01.2016 року розмір пенсії ОСОБА_1 до виплати повинен складати 6279 грн. 89 коп.; з 01.07.2016 року пенсія ОСОБА_1 не оподатковується і з до виплати повинна складати - 6799.70 грн. щомісячно; з 01.03.2019 розмір перерахованої основної пенсії ОСОБА_1 повинен обчислюватись у сумі 7511.51 грн. (928.81 х 1.17 х 8.64022 х 80%); з 01.05.2020 розмір перерахованої основної пенсії ОСОБА_1 обчислюється у сумі - 8337.78 грн. (928.81 х 1.17 х 1.11 х 8.64022 х 80%); з 01.03.2021 розмір перерахованої основної пенсії ОСОБА_1 обчислюється у сумі 9254 грн. 94 коп. (928.81 х 1.17 х 1.11 х 1.11 х 8.64022 х 80%).

Позивач повідомила, що за період з 01.01.2017 по 30.11.2020 ОСОБА_1 фактично виплачені 327518.60 грн., в той час як пенсійні виплати повинні складати 615394.62 грн. Отже, недоплачена різниця між пенсійними виплатами за період вересень 2013 - листопад 2020 включно та фактично виплаченими пенсійним фондом складає 287876.02 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року відкрито спрощене провадження по справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі надіслана відповідачу та була отримана останнім, що підтверджується повідомленням пошти про вручення поштового відправлення.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надав до суду відзив на позов, у якому вказав, що відповідно до залученої до матеріалів пенсійної справи Довідки про заробітну плату, виданої Комунальним закладом охорони здоров`я «Харківська міська дитяча клінічна лікарня №24», оплата праці за дні роботи в зоні відчуження становила за період з 17 по 30 вересня 1986р. - 529 крб. 59 коп., з 01 по 02 жовтня 1986р. - 46 крб. 69 коп., збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження становив у вересні 1986р. - 34 крб. 32 коп., у жовтні 1986р. - 5 крб. 72 коп. Станом на сьогоднішній день пенсію позивачу обчислено як непрацюючій особі із заробітної плати у розмірі 0,01000 грн. (із заокругленням та застосуванням співвідношення карбованця до гривні згідно Указу Президента України №762/96 від 25.08.1996) за період роботи у зоні відчуження з 17.08.1986 по 31.08.1986.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що розмір пенсії ОСОБА_1 по інвалідності (ІІ група), обчислений відповідно до пункту 9 Порядку №1210, становить 4510 грн. 95 коп. (928,81 (середня заробітна плата за 2006 рік)* 1,17 (коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати)*2,31285*(80%/100%)). Також до складу пенсійної виплати ОСОБА_1 входить щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю у фіксованому розмірі, визначеному підпунктом 1 пункту 13 Порядку №1210 (379 грн. 60 коп.).

Відповідач, зокрема, зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Порядок №1210 був доповнений пунктом 9-1, яким визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Але з 01.07.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою розширено коло осіб, що мають право на призначення пенсії в розмірі, обчисленому відповідно до пункту 9-1 Порядку № 1210, зокрема, дія пункту 9-1 Порядку № 1210 розповсюджується на військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Органом пенсійного фонду зазначається, що доказів про визнання ОСОБА_1 органами медико-соціальної експертної комісії особою з інвалідністю, захворювання, отриманого при виконанні обов`язків військової служби при ліквідації аварії на ЧАЕС до органів Пенсійного фонду України ОСОБА_1 - не надавала. За таких обставин, відповідач просив у задоволені позову відмовити, оскільки при перерахунку пенсії позивача відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем подана відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, не погодилась. Позивач зазначає, що нею детально у позовній заяві розписаний механізм обчислення і заробітної плати і відповідно пенсії. Усі ці обставини також підтверджуються і висновком економічної експертизи, яка долучена до матеріалів судової справи. Позивач зазначає, що індивідуальний коефіцієнт заробітної плати ОСОБА_1 складає - 8,64022 ( 1546 руб. 60 коп. : 179 руб.00 коп.), де 179,00 руб. - показник середньомісячної заробітної плати робітників та службовців, зайнятих в галузях національної економіки, згідно з додатком 1 постанови КМУ від 20.11.2003 р. №1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати. В той час коли пенсійний фонд враховує вказаний коефіцієнт 5,58659, що, на погляд позивача, є неправомірним.

Позивач просить суд вимоги заявленого позову задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року витребувано у позивача: довідку Київського об`єднаного УПФ м. Харкова про розмір призначеної та фактично виплаченої пенсії ОСОБА_1 в період з 01.09.2013 по 28.02.2019, підписану від імені начальника відділу Лавриненко В.В. та головного спеціаліста ОСОБА_2 та роздруківки філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» про рух грошових коштів по рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 30.11.2020, підписану заступником керуючого ТВБВ №10020/0408 ОСОБА_3 , що ОСОБА_1 фактично виплачені 327518.60 грн., а також письмові пояснення стосовно підстав призначення експертизи, на яку посилається позивач як на підставу задоволення вимог заявленого позову.

На виконання вимог ухвали суду позивачем через канцелярію суду надані витребувані документи.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 в період з 17 вересня 1986 року по 02 жовтня 1986 року брала участь у ліквідації аварії на ЧАЕС.

Вказана обставина підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , яке видане 06 червня 2019 року. Строк дії посвідчення - безстроково. В результаті виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС вона стала інвалідом 2 групи, що відображено у довідці МСЕК серії ХАР-06 №000454 від 10.04.2008 року. У вказаній довідці також відображена ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - який складає 80% з 01 травня 2008 року безстроково.

На даний час ОСОБА_1 перебуває на обліку управлінні та отримує пенсію по II групі інвалідності професійного захворювання, викликаного аварією на ЧАЕС (категорія І), яку станом на сьогоднішній день обчислено за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 (далі за текстом - Закон №796) з урахуванням положень Порядку обчислення пенсій особам, то постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі за текстом - Порядок №1210).

За час роботи на ЧАЕС позивачу була нарахована заробітна плата у розмірі 447 крб. 04 коп.. З повідомлених позивачем обставин судом з`ясовано, що позивачу стало відомо, що її заробітна плата розраховувалась неправильно і її розмір повинен становити 827 крб. 63 коп. (за вересень 1986 року 756 крб. 01 коп. та за жовтень 1986 року 71 крб. 62 коп.)

Оскільки за час роботи на ЧАЕС ОСОБА_1 було неправильно розраховано заробітну плату, з якої відповідно розраховувалась і пенсія, то в неправильному (зменшеному) розмірі виплачувалась і пенсія, ОСОБА_1 звернулась з відповідним позовом до Ленінського районного суду м. Харкова.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 31.10.2013 року визнано незаконними дії Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська міська поліклініка №24» щодо нарахування заробітної плати за період з 17 вересня по 02 жовтня 1986 року в розмірі 447 крб. 04 коп. і зобов`язано Комунальний заклад охорони здоров`я «Харківська міська поліклініка №24» зробити перерахунок заробітної плати за вказаний період та видати довідку про заробітну плату у розмірі 827 крб. 63 коп.

З матеріалів справи судом встановлено, що 12.12.2013 року ОСОБА_1 зверталась до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова із заявою про перерахунок її пенсії, однак протоколом №361 в перерахунку пенсії ОСОБА_1 було відмовлено, у зв`язку із чим ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м.Харкова з позовною заявою до УПФУ у Ленінському районі м. Харкова, у якій просила визнати дії відповідача незаконними та зобов`язати УПФУ у Ленінському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розміру заробітної плати за період з 17.09.1986 року по 02.10.1986 року у сумі 827 крб. 63 коп.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 21 березня 2014 року по справі № 642/2076/14 дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії визнані незаконними та зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру заробітної плати за період з 17.09.1986 року по 02.10.1986 року в сумі 827 грн. 63 коп.. починаючи з 07.09.2013 року та в подальшому.

Вказана постанова набрала чинності та була пред`явлена до виконання.

Різниця між пенсійними виплатами за період вересень 2013 - листопад 2020 включно та фактично виплаченими Пенсійним фондом складає 287876.02 грн.

Як встановлено в ході розгляду справи, ОСОБА_1 в жовтні 2020 року звернулася з заявою на ім`я начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з проханням перерахувати її пенсію та провести виплату суми пенсії, яку їй не доплатили.

Листом від 06 листопада 2020 року заявнику надана відповідь за підписом заступника начальника головного управління-начальника управління обслуговування громадян Баєвої Г.О. про відмову в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 (а.с. 57).

Вважаючи, що управління Пенсійного фонду не вірно проводить розрахунок її пенсії по інвалідності, оскільки, на погляд позивача пенсія ОСОБА_1 занижена з вини органу, який її призначив з 2013 року, підлягають виплаті суми недоплаченої пенсії з 2013 року, а саме: 287876.02 грн. позивач звернулась з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Призначення і виплата пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється на підставі сукупності нормативно-правових актів, до числа яких на сьогодні належать, зокрема, Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ та Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.

Преамбулою Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ встановлено, що цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Судом встановлено, що позивачу призначена та виплачується пенсія за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 (далі - Закон №796) з урахуванням положень Порядку обчислення пенсій особам, то постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно статті 10 Закону № 796-ХІІ, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 49 Закону № 796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок №1210).

Згідно з ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції, чинній з 01.10.2017, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Частина 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Визначене право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Водночас, абзацом третім статті 54 Закону №796 (в редакції Закону №796-VIIІ від 28.12.2014) встановлено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Підпунктом 4 пункту 3 Порядку №1210 встановлено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Згідно довідки №180 від 11.12.2013, виданої Комунальним закладом охорони здоров`я «Харківська міська поліклініка №24» ОСОБА_1 перебувала у відрядженні у м.Чорнобиль з 17.09.1986 по 02.10.1986 року.

Відповідно до залученої до матеріалів пенсійної справи Довідки про заробітну плату, виданої Комунальним закладом охорони здоров`я «Харківська міська дитяча клінічна лікарня №24», оплата праці за дні роботи в зоні відчуження становила за період з 17 по 30 вересня 1986р. - 529 крб. 59 коп., з 01 по 02 жовтня 1986р. - 46 крб. 69 коп., збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження становив у вересні 1986р. - 34 крб. 32 коп., у жовтні 1986р. - 5 крб. 72 коп.

Станом на сьогоднішній день пенсію Позивачу обчислено як непрацюючій особі із заробітної плати у розмірі 0,01000 грн. (із заокругленням та застосуванням співвідношення карбованця до гривні згідно Указу Президента України №762/96 від 25.08.1996) за період роботи у зоні відчуження з 17.08.1986 по 31.08.1986.

Згідно з п. 1 Порядку №1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851), цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України №796.

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П = Зс х Кзс х Кв/100% (пункт 9 Порядку).

Суд зазначає, що 15.11.2017 (після внесення змін до статті 59 Закону № 796-ХІІ) постановою Кабінету Міністрів України за № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року."

Враховуючи викладене, суд зазначає, що пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ та підлягає застосуванню до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.

Відповідно до п. 9-1 Порядку № 796, за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П = Зс х Кзс х (Кв : 100%),

де П - розмір пенсії;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;

Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс=Ск/К,

де Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (КзНКз2+КзЗ+ +Кзп) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках;

К- кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати.

Коефіцієнти заробітної плати (Кзі, Кз2, КзЗ, ..., Кзп) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою Кз—Зв/Зсм,

де Кз - коефіцієнт заробітної плати;

Зв - сума заробітної плати за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, за період 1986-1990 років;

Зсм - показник середньомісячної заробітної плати робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 №1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, за період 1986-1990 років.

Для пенсій по інвалідності розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

З урахуванням положень пункту 9 Порядку №1210 коефіцієнт заробітної плати (Кз) позивача за серпень 1986 року становить 5,58659 (0,01000/0,00179 (середньомісячна заробітна плата робітників та службовців у 1986р.)).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховувався під час обчислення пенсії ОСОБА_1 (Кзс) становив 5,58659 (5,58659/1).

Відповідно до Виписки з акту огляду ВТЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 14.11.1990 ступінь втрати професійної працездатності позивача становила 80 (вісімдесят) відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» був затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі за текстом Порядок), пунктом 2 якого встановлено, що перерахунку підлягають у тому числі пенсії, обчислені відповідно до статті 54 Закону №796 у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Також пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 було установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Розмір пенсії ОСОБА_1 по інвалідності (П), обчислений відповідно до пункту 9 Порядку №1210, становить 4510 грн. 95 коп. (928,81 (середня заробітна плата за 2006 рік)* 1,17 (коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати)*2,31285*(80%/100%)).

Також до складу Позивача пенсійної виплати входить щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю у фіксованому розмірі, визначеному підпунктом 1 пункту 13 Порядку №1210 (379 грн. 60 коп.).

Враховуючи викладене, суд враховує, що пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону №796 та підлягає застосуванню до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 за № 543 положення абзацу першого пункту 9-1 Порядку № 1210 приведено у відповідність до приписів частини третьої статті 59 Закону №796-XII (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року № 1-р(II)/2019), а сама формула, за якою розраховується пенсія, змін не зазнала.

Так, зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2019 за № 543 абзац перший пункту 9-1 Порядку № 1210 викладено в такій редакції: "За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: ...".

Слід зауважити, що вищевказані обставини не призвели до зміни формули, передбаченої пунктом 9-1 Порядку № 1210, за якою проводиться обчислення пенсії.

Отже, формулу, за якою обчислюється пенсія по інвалідності у цьому випадку, визначено пунктом 9-1 Порядку № 1210. Цією нормою передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу), середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. Іншого способу (формули) для обчислення пенсії по інвалідності особам з числа учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи чинним законодавством не передбачено.

Частиною першою статті 6 Закону України №2195-1У від 18.11.2004 «Про соціальний захист дітей війни» (із змінами, встановленими згідно із Законом України №76-УІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України») передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Розмір пенсії Позивача з 01.01.202020 року становить: Основний розмір пенсії (пункт 9 Порядку №1210). Додаткова пенсія інвалідам II групи внаслідок ЧК (пункт 13 Порядку №1210). Державна адресна допомога інваліду II групи (до 255% від 1769 грн.) Пост. № 1210. Всього до виплати: 2830 грн. 40 коп., 379 грн. 60 коп., 1300 грн. 95 коп. 4510 грн. 95 коп.

З питання проведення перерахунків пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року повідомляємо наступне: відповідно до статті 59 Закону №796 пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом №796 та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону №796.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону №796.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону №796 або за бажанням таких осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-УІІІ від 03.10.2017 (далі за текстом - Закон №2148) були внесені зміни до 29 законодавчих актів, що регулюють пенсійне забезпечення різних категорій осіб, у чому числі частину третю статті 59 Закону №796 викладено в наступній редакції: «Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону №796 або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі за текстом — Постанова №851) Порядок №1210 був доповнений пунктом 9-1, яким визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

З 01.07.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою розширено коло осіб, що мають право на призначення пенсії в розмірі, обчисленому відповідно до пункту 9-1 Порядку № 1210, зокрема, дія пункту 9-1 Порядку № 1210 розповсюджується на військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Як встановлено судовим розглядом, згідно документів, наявних в пенсійній справі, в період з 17.09.1986 по 30.09.1986 Позивач брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, перебуваючи у відрядженні, документів про залучення до складу формувань Цивільної оборони або проходження військової служби (військових зборів) під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, встановлення Вам особового статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та визнання ОСОБА_1 органами медико-соціальної експертної комісії особою з інвалідністю захворювання, отриманого при виконанні обов`язків військової служби при ліквідації аварії на ЧАЕС до органів Пенсійного фонду України ОСОБА_1 не надавала, тому проводити розрахунок пенсії як військовослужбовцю, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, законні підстави відсутні.

Стосовно посилань позивача у якості доказу про задоволення позовних вимог на результати експертного дослідження судом зазначається наступне.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Особливості визначення шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами та/або рішеннями, зазначеними у частині першій статті 266-1 цього Кодексу, встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів протиправність оскаржуваних дій.

Натомість відповідач у ході судового розгляду справи довів безпідставність заявлених позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Як наслідок, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18 червня 2021 року.

Суддя Кухар М.Д.