Ухвала суду № 97756583, 17.06.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/9634/21

Провадження № 1-кс/947/7818/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2021 року cлідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Рекеди Д.Ю., захисника підозрюваного – адвоката Лоли І.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши в судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного – адвоката Лоли І.С., в порядку ст. 201 КПК України, про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №12019160000001099 від 06.12.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання захисника Лоли І.С. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Так, в обґрунтування поданого клопотання, захисник посилається на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не існують, ОСОБА_1 має постійне місце проживання, утримує неповнолітню дитину та не працюючу дружину, перебуваючи на свободі, постійно працював, ремонтуючи автомобілі у своєму гаражі, характеризується з позитивної сторони. Крім того, перебуваючи у місцях позбавлення волі за останні три місяці ОСОБА_1 став гірше себе почувати, у нього постійно підвищується артеріальний тиск, про що свідчать заяви до медичної частини ОСІ 21, тому належної медичної допомоги у умовах слідчого ізолятора надати не можуть.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав клопотання захисника.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що ризики не зникли та не зменшились.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 201 КПК України передбачає можливість особи, до якої застосовано запобіжний захід, змінити його. Така можливість надається особі з метою надання їй права на перегляд обставин. Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (щодо прав особи, яка позбавлена свободи внаслідок арешту або тримання під вартою) забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи (Рішення у справі Yeloyev проти України від 6 листопада 2008 року, заява № 17283/02, параграф 64).

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Вирішуючи зазначене клопотання слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, і положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Оцінка відповідних і достатніх підстав тримання під вартою має бути здійснена без відриву від фактичної тривалості попереднього ув`язнення. Ця оцінка здійснюється з необхідною ретельністю під час провадження у справі (Рішення у справі Gabor Nagy проти Угорщини-2 від 11 квітня 2017 року, заява № 73999/14, параграф 77). При цьому, потрібно завжди виходити з презумпції звільнення особи з-під варти (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграфи 89, 91). Мають бути переконливо продемонстровані конкретні факти справи, для того, щоби переважати правило поваги до особистої свободи, а також щоби виправдати подальше тримання під вартою (наприклад, Рішення у справі Ilijkov проти Болгарії від 26 липня 2001 року, заява № 33977/96, параграф 84). Питання тривалості тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.04.2021 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

02.06.2021 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси строк дії запобіжного заходу було продовжено до 31.07.2021 року.

Згідно вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що при вирішенні питання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховувалася наявність в рамках кримінального провадження №12019160000001099 від 06.12.2019 року обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», п. 99, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органи державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

В обґрунтування поданого клопотання захисник вказує на наявність таких обставин як відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та характеризуючи дані підозрюваного.

В частині доводів сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що з огляду на фактичні обставини даного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у випадку подальшого доведення вини, у встановленому законом порядку, ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси на теперішній час є наявні в рамках кримінального провадження.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що на даний час вказані ризики зменшились, з огляду на наступне.

Так, як вбачається з клопотання про зміну запобіжного заходу та долучених в обґрунтування клопотання матеріалів, підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , позитивно характеризується.

Захисником також були надані документи на підтвердження стану здоров`я підозрюваного, зокрема, як вбачається із долучених до клопотання заяв до медичної частини слідчого ізолятора, ОСОБА_1 став гірше себе почувати, систематично страждає головними болями, сильною крововтратою, у зв`язку з чим, останній потребує належного медичного обстеження та подальшого лікування.

Вищевикладені обставини, які вказують на наявність міцних соціальних зв`язків, а також на необхідність подальшого лікування підозрюваного, в контексті тривалого тримання під вартою, слідчим суддею враховуються як обставини на користь звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти, тому ризикам, які продовжують існувати, можливо запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як вказаний запобіжний захід забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, слідчим суддею враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

В свою чергу відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.

За таких обставин, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в повній мірі відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та національному законодавству України, зокрема практиці ЄСПЛ як його частині.

Враховуючи, що захисником надано слідчому судді належні докази, які свідчать про те, що ризики, які існували під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 зменшилися, а також те, що наразі з`явилися нові обґрунтовані обставини, які не були враховані слідчим суддею під час застосування та продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказані факти свідчать про можливість запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом зміни підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки саме такий запобіжний захід щодо підозрюваного зможе забезпечити належне виконання останній своїх обов`язків.

Аналізуючи вищевказані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання захисника слід задовольнити, змінившипідозрюваному запобіжний захід.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 201, 309 КК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника підозрюваного – адвоката Лоли І.С., в порядку ст. 201 КПК України, про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №12019160000001099 від 06.12.2019 року – задовольнити.

Змінити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 06.08.2021 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 06.08.2021 року, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.

Копію ухвали направити для виконання до відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.