Рішення № 97756036, 18.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5920/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А2800 (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Артилерійська, 9, код ЄДРПОУ 07867727) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А2800, в якому просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність військової частини А2800 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в повному обсязі, починаючи з 25.03.2021 року з урахуванням посадового окладу, премії, надбавки за особливості проходження військової служби та інших складових грошового забезпечення.

- Зобов`язати військову частину А2800 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення в повному обсязі, починаючи з 25.03.2021 року з урахуванням посадового окладу, премії, надбавки за особливості проходження військової служби та інших складових грошового забезпечення.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу командира військової частини А2800 від 26.03.2021 №65, позивач з 25.03.2021 року приступив до виконання обов`язків за посадою старшого помічника начальника відділення персоналу штабу військової частини А2800, проте його повідомлено, що незважаючи на те, що з 25.03.2021 року приступив до виконання обов`язків за посадою, йому виплачується грошове забезпечення лише із розрахунку окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Позивач вважає таку бездіяльність військової частини А2800 протиправною, а тому звернувся із даним позовом до суду.

26.04.2021 року, від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що вимоги позивача до військової частини А2196 не визнають в повному обсязі та вважають їх безпідставними та необґрунтованими. В обґрунтування зазначають, що у зв`язку з тим, що до військової частини А2800 не надходило повідомлення суду про набрання вироком законної сили чи закриття кримінального провадження, майор ОСОБА_1 має право на отримання грошового забезпечення у розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а саме - 2073,11 грн (з них: оклад за військовим званням - 1 340,00, надбавка за вислугу років - 469,00, індексація грошового забезпечення -264,11 грн,).

Вважають, що в даному випадку відсутні підстави для визнання дій Військової частини А2800 протиправними, оскільки Військова частина А2800 виконує Наказ Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”

Заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.

Процесуальні дії судом не вчинялись.

Ухвалою суду від 19 квітня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та повідомлено сторін, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та буде розглянута у строк не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до листа військової прокуратури Харківської області від 09.02.2021 року №24-409 вих.21, 07.02.2021 року закінчилась дія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.12.2020 року, якою продовжено строк відсторонення Позивача від посади начальника відділення персоналу та стройового - заступника начальника штабу військової частини А1215, в рамках кримінального провадження № 12020220000001181.

17.02.2021 року, відповідно до наказу командира військової частини А1215 №35, Позивач прийняв посаду начальника відділення персоналу та стройового - заступника начальника штабу військової частини А1215 та приступив до виконання обов`язків за посадою.

Цим наказом Позивачу встановлено посадовий оклад - 5220,00 грн, премія в розмірі 35% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65% з урахуванням окладу за військовим званням, посадового окладу та надбавки за вислугу років.

Наказом №66 від 24.03.2021 року, Позивач виключений зі списків особового складу військової частини А1215 та вибув для подальшого проходження служби до військової частини А2800.

Відповідно до наказу командира військової частини А2800 від 26.03.2021 №65, позивач з 25.03.2021 року приступив до виконання обов`язків за посадою старшого помічника начальника відділення персоналу штабу військової частини А2800

Натомість, відповідно до рапорту військової частини А2800 від 09.04.2021 року за №1389, Позивачу повідомлено, що незважаючи на те, що з 25.03.2021 року, він приступив до виконання обов`язків за посадою, йому виплачується грошове забезпечення лише із розрахунку окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Позивач вважає таку бездіяльність військової частини А2800 протиправною, а тому звернувся із даним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст. 48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї.

Відповідно до 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ст. статті 65 Конституції України, громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 року №2011-XII (далі – Закон №2011-XII).

Згідно статей 1 та 2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями них прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до п. 1 розділу XXIX наказу Міністерства оборони України ві; 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпеченню військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», грошове забезпечення військовослужбовцям, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усунені від виконання службових обов`язків, відсторонені від виконання службових повноважень або повноважень на посаді, виплачується виходячи з розміру посадового окладу за останньою займаною посадою, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років із дня, наступного після дня усунення від виконання службових обов`язків (відсторонення від виконання службових повноважень або повноважень на посаді), і до дня повернення до виконання службових обов`язків за посадою.

У разі скасування рішення про усунення від виконання службових обов`язків, відсторонення від виконання службових повноважень або повноважень на посаді військовослужбовцям виплачуються щомісячні додаткові види грошового забезпечення, на отримання яких вони втратили право у зв`язку з усуненням (відстороненням) з урахуванням змін у розмірах грошового забезпечення.

Згідно з п. 2 розділу XXIX наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, грошове забезпечення військовослужбовцям, які відповідно до Кримінального процесуального кодексу України відсторонені від посад, виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з дня, наступного після відсторонення від посади, до дня повернення до виконання службових обов`язків за посадою.

У разі скасування рішення про відсторонення від посад військовослужбовцям за період, протягом якого вони не перебували на посадах внаслідок відсторонення від посад, грошове забезпечення, на отримання якого вони втратили право, не виплачується.

При цьому грошове забезпечення, яке втратили відсторонені від посади військовослужбовці внаслідок незаконних дій, відшкодовується їм у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".

Відповідно до п. 3 розділу XXIX наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, щодо яких відповідно до Кримінального процесуального кодексу України застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту (цілодобово), призупиняється з дня взяття під варту або направлення під цілодобовий домашній арешт до дня повернення до виконання службових обов`язків за посадою.

Висновки суду.

Надаючи оцінку правомірності дій суб`єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до Ухвали Київського районного суду м. Харків №953/16256/20 від 08.10.2020 року по кримінальному провадженню №1202022000001181 від 30.09.2020 року до майора ОСОБА_1 застосовано запобіжних захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Чугуївського відділення Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку та застави у розмірі 126 120,00 грн.

Відповідно до листа військової прокуратури Харківської області від 09.02.2021 року №24-409 вих.21, 07.02.2021 року закінчилась дія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.12.2020 року, якою продовжено строк відсторонення Позивача від посади начальника відділення персоналу та стройового - заступника начальника штабу військової частини А1215, в рамках кримінального провадження № 12020220000001181.

17.02.2021 року, відповідно до наказу командира військової частини А1215 №35, Позивач прийняв посаду начальника відділення персоналу та стройового - заступника начальника штабу військової частини А1215 та приступив до виконання обов`язків за посадою.

Цим наказом Позивачу встановлено посадовий оклад - 5220,00 грн, премія в розмірі 35% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65% з урахуванням окладу за військовим званням, посадового окладу та надбавки за вислугу років.

Наказом №66 від 24.03.2021 року, Позивач виключений зі списків особового складу військової частини А1215 та вибув для подальшого проходження служби до військової частини А2800.

Суд зазначає, що майор ОСОБА_1 прибув 25.03.2021 року до військової частини А2800 для подальшого проходження служби на посаді старшого помічника начальника відділення персоналу штабу.

Відповідно до наказу командира військової частини А2800 від 26.03.2021 №65, позивач з 25.03.2021 року приступив до виконання обов`язків за посадою.

Таким чином, суд вважає, що майор ОСОБА_1 має право на отримання грошового забезпечення у повному обсязі.

Крім того, даний висновок суду, підтверджується рапортом помічника командира з фінансово-економічної роботи – начальник фінансово-економічної служби військової частини А2800 (а.с. 10).

Відтак, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідач не довів правомірності допущеної бездіяльності, а його доводи не ґрунтуються на вимогах чинного національного законодавства та засадах верховенства права. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході вирішення спору.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А2800 (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Артилерійська, 9, код ЄДРПОУ 07867727) – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А2800 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в повному обсязі, починаючи з 25.03.2021 року з урахуванням посадового окладу, премії, надбавки за особливості проходження військової служби та інших складових грошового забезпечення.

Зобов`язати військову частину А2800 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення в повному обсязі, починаючи з 25.03.2021 року з урахуванням посадового окладу, премії, надбавки за особливості проходження військової служби та інших складових грошового забезпечення.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Бутенко А.В.