Ухвала суду № 97755846, 18.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7231/21

У Х В А Л А

18 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А 3519 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі з 01.01.14 по 28.02.18; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.01.14 по 28.02.18, базовий місяць січень 2008 р., з урахуванням проведеної виплати в період до 01.01.16 по рішенню ООАС від 03.12.18 у справі № 1540/5127/18 в періоді з 01.01.16 по 28.02.18.

Ухвалою судді від 05.05.21 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних про визнання протиправними дій Військової частини А 3519 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в повному обсязі з 01.01.16 по 28.02.18 та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.01.16 по 28.02.18, базовий місяць - січень 2008 р, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А0456 та наказом начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗСУ від 28.08.18 № 471 звільнений у запас, а наказом Командування Військово-Морських Сил ЗСУ від 06.09.18 № 172 – виключений зі списків особового складу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

02 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до командира Військової частини А 3519 із заявою про надання довідки про розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення.

02 жовтня 2018 року на заяву ОСОБА_1 командиром Військової частини А 3519 надано відповідь, згідно якої повідомлено, що індексація грошового забезпечення не нараховується та не виплачується до окремого розпорядження, а тому за період з 01.01.2016 по 06.09.2018 індексація грошового забезпечення не нараховувалась.

02.10.20 ОСОБА_1 звернувся до ООАС з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3519 щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 по 06.09.2018; зобов`язати Військову частину А3519 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 06.09.2018.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 по справі № 1540/5129/18 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Військової частини А3519 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року; зобов`язано Військову частину А3519 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вищезазначене судове рішення набрало законної сили та на його виконання в серпні 2019 р. в/ч А3519 здійснила нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в розмірі 38 328,90 грн, застосувавши базовий місяць – березень 2014 р. На думку позивача, вказана виплата проведена неправильно, так як базовим місяцем повинен бути – січень 2008 р.

У зв`язку із цим 28.12.20 позивач звернувся до в/ч А3519 з листом, в якому просив зробити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.14 по 01.03.18 з врахуванням базового місяця для нарахування індексації – січень 2008 р., враховуючи проведену виплату в періоді з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Листом від 05.01.2021 № 17 військова частина А3519 повідомила позивачу, що останнє підвищення грошового забезпечення відбулося у березні 2014 року, а тому індексація виплачена за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця – березень 2014 р.

Не погодившись із отриманою відповіддю, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частини першої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз зазначених норм свідчить, про наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 року по справі № 820/4261/18.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на викладене, у разі невиконання чи неналежного виконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Проаналізувавши предмет позову у цій справі, суд дійшов висновку, що він частково спрямований на виконання іншого судового рішення.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання рішення суду. Отже, спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 382-383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов. Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Такий правовий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верхового Суду по справі № 806/2143/15 від 20 лютого 2019 року.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що частину розглядуваного спору, яка охоплює незгоду позивача із здійсненою на виконання рішення ООАС від 17.04.19 № 1540/5129/18 виплатою за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 належить розглядати у порядку ст. 382, 383 КАС України в межах справи № 1540/5129/18, а тому провадження в частині позовних вимог щодо визнати протиправними дій військової частини А3519 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі з 01.01.16 по 28.02.18 та зобов`язання здійснити такі нарахування та виплату з базовим місяцем – січень 2008 р. - слід закрити.

На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Закрити провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини А 3519 (65012, м. Одеса, пров. Штабний, 1; ЄДРПОУ 26614490) про визнання протиправними дій Військової частини А 3519 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в повному обсязі з 01.01.16 по 28.02.18 та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.01.16 по 28.02.18, базовий місяць - січень 2008 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Завальнюк