Рішення № 97755660, 17.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3133/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

сторін:

від позивача – Шумейко Я.В. – за ордером

від відповідача - Коліогло П.П. – за витягом

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гол» (код ЄДРПОУ 37893928, місцезнаходження: 68242, Одеська обл., Саратський район, с. Успенівка, вул. Кишинівська, буд. 1) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0018713201 від 29.09.2020 року ,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 02 березня 2021 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гол» (код ЄДРПОУ 37893928, місцезнаходження: 68242, Одеська обл., Саратський район, с. Успенівка, вул. Кишинівська, буд. 1) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0018713201 від 29.09.2020 року.

Ухвалою від 09 березня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Позов обґрунтовано тим, що за наслідками фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольним напоями, тютюновими виробами та пальним прийнято податкове повідомлення-рішення № 0018713201 від 29.09.2020 року про застосування штрафних санкцій за зберігання пального за відсутності ліцензії на право зберігання пального у розмірі 500 000 грн.

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на думку контролюючого органу ТОВ «Транс-Гол» мало отримати ліцензію на право зберігання пального для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Так, позивач зазначив, що наказ № 3351 від 12.08.2020 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ТРАНС-ГОЛ» не відповідає вимогам податкового законодавства України, ст. 2 КАС України, що свідчить про його незаконність і протиправність, не містить жодної фактичної підстави для його прийняття і призначення відповідної перевірки.

Також, позивач зазначив, що TOB «ТРАНС-ГОЛ» разом із запереченнями були подані додаткові документи, які були прийняті податковим органом з огляду на положення п. 44.7 ст. 44 ПК України, а тому на момент проведення перевірки у платника податків були наявні документи, пов`язані з предметом перевірки, що підтверджують посадові особи Головного управління ДПС в Одеській області на сторінці 2 листа про результати розгляду заперечення від 24.09.2020 № 18539/10/15-32-32-01-13.

Позивач звернув увагу, що є юридичною особою приватного права та основним видом діяльності платника податків вантажний автомобільний транспорт та на момент проведення перевірки в користуванні ТОВ «ТРАНС-ГОЛ» перебували шість вантажних транспортних засобів, які використовувалися підприємством під час Організації та здійснення вантажних перевезень по території України.

Таким чином, позивач вважає, що автомобілі є рухомими транспортним засобом, а тому зберігання у автомобілі пального не потребує отримання ліцензії на зберігання.

До суду 01 квітня 2021 року (вхід. № 16087/21) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що в ході проведення перевірки встановлено факт зберігання суб`єктом господарювання пального для потреб власного споживання без наявності ліцензії за місцем розташування місць зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) чим порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у зв`язку з чим до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 500 000 грн.

Позивачем надано відповідь на відзив (вхід. №16599/21 від 02.04.2021 року, відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 12 квітня 2021 року клопотання представників сторін про проведення судового засідання по справі № 420/3133/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою від 28 квітня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 420/3133/21- на 30 днів, до 07 червня 2021 року.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 28 квітня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 09 червня 2021 року на 10 годину 00 хвилин.

Представник позивача на відкритому судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача на відкритому судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Доповівши зміст позовних вимоги, заслухавши у вступному слові пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

Відповідно до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гол» основним видом діяльності позивача є:49.41 вантажний автомобільний транспорт (т.1, а.с. 43).

На підставі наказу «Про проведення фактичної перевірки» №3351 від 12 серпня 2020 року та направлень на перевірку ПК України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального» проведено з 25.08.2020 року фактичну перевірку ТОВ «Транс Гол» за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1,а.с.46-51).

Суд встановив, що перевірку проведено в присутності керівника ОСОБА_1 .

За наслідками зазначеної перевірки складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального №1716/15-32-32-01/37893928 року, в якому зазначено, що під час проведення фактичної перевірки встановлено, порушення податкового законодавства в частині обігу та зберігання пального, а саме в порушення вимог п. 85.2 ст.85 ПК України не були надані до перевірки первинні та бухгалтерські документи, які витребовувались запитом ГУДПС, а саме видаткові та ТТН на отримане пальне, подорожні листи, відомості про кількість техніки під час роботи яких використовується пальне, оборотно-сальодову відомість, облікові залишки пального.

Податковий орган в акті перевірки зазначив, що враховуючи ненадання до перевірки первинних документів, які підтверджують використання/витрачання /списання отриманого пального, а також граничну межу наповнення кожного конкретного баку транспортного засобу, перевищення надлишок такого пального в загальному обсяг 1150 л зберігався станом на 13.05.2020 року по 29.05.2020 року в місці зберігання: АДРЕСА_1 , на яке не було отримано ліцензію на зберігання пального чи на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), за яке передбачена відповідальність встановлена абз. 1 п. 121, ст. 121 ПК України та ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального».

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Транс Гол» подано заперечення на акт перевірки від 11 вересня 2020 року вих. № 110, в яких міститься пояснення директора про те, що паливо придбавалось на топливні картки або наливом з бензовоза а баки автомобілів та зберігалось в таких баках, у тому ліценція на право зберігання пального в такому випадку не потрібна.

Листом від 24.09.2020 року вих. № 539/10/15-32-32-01-13 ГУДПС в Одеській області повідомило позивача «Про результати розгляду заперечень», відповідно до якого висновки викладені в акті перевірки є обґрунтованими (т.1, а.с.66-69).

29.09.2020 року ГУДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення №0018713201, відповідно до якого до ТОВ «Транс Гол» застосовано штрафні санкції у розмірі 500000 грн. (т.1, а.с.70).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, заслухавши вступне слово представників учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Прядок проведення фактичних перевірок врегульований ст. 80 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 80.1. ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пп. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Відповідно до п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що перевірка призначена на підставі наказу «Про проведення фактичної перевірки» №3351 від 12.08.2020 року.

Також матеріалами справи підтверджено, що позивачу були вручені направлення на перевірку. Суд встановив, що перевірку проведено в присутності керівника ОСОБА_1 .

Оцінюючи надані докази, суд враховує, що згідно п. 78.5 ст. 78 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Однак, матеріалами справи підтверджено, що позивачем допущено до перевірки уповноважених осіб контролюючого органу, без жодних зауважень.

Окрім того, позивачем не надано доказів оскарження наказу «Про проведення фактичної перевірки» №3351 від 12.08.2020 року.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій під час здійснення фактичної перевірки.

По суті виявлених порушень, суд зазначає таке.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (нині - Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального») від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України (надалі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до ст. 1 цього Закону, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Статтею 3 Закону № 481/95-ВР передбачено порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального

Ліцензії на право виробництва пального видаються, призупиняються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до ст. 15 цього Закону, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п`ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Так, суд встановив, що під час перевірки враховуючи ненадання до перевірки первинних документів, які підтверджують використання/витрачання /списання отриманого пального, а також граничну межу наповнення кожного конкретного баку транспортного засобу, перевищення надлишок такого пального в загальному обсяг 1150 л зберігався станом на 13.05.2020 року по 29.05. 2020 року в місці зберігання: АДРЕСА_1 , на яке не було отримано ліцензію на зберігання пального чи на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), таким чином встановлено факт зберігання суб`єктом господарювання пального для потреб власного споживання без наявності ліцензії за місцем розташування місць зберігання пального, встановлено порушення ст. 15 Закону України №481/95-ВР та в порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України, оскільки не були надані до проведення перевірки первинні документи.

Оцінюючи надані сторонами докази та застосовуючи положення Закону № 481/95-ВР, норми якого регулюють спірні правовідносини, суд доходить такого висновку.

Так, аналіз ст. 1 та 15 Закону України №481/95-ВР доводить, що саме зберігання пального, тобто діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик, потребує отримання ліцензії на право зберігання пального.

Однак, матеріалами фактичної перевірки не підтверджено факту, що позивачем здійснювалося зберігання пального на момент проведення фактичної перевірки. Будь-яких доказів на підтвердження зберігання пального до акту перевірки не надано, наявності будь-яких резервуарів, баків, цистерні тощо для зберігання пального на території підприємства не було виявлено та зафіксовано.

Стосовно ненадання на запит ГУ ДПС в Одеській області від 13.08.2020 № 15342/10/15-32-32-01-13 первинних та бухгалтерських документів, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення

Згідно з п. 44.7 ст. 44 ПК України, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Так, суд встановив, що TOB «ТРАНС-ГОЛ» разом із запереченнями до акту перевірки були подані додаткові документи, які були прийняті податковим органом з огляду на положення п. 44.7 1 ст. 44 ПК України.

Таким чином, суд вважає, що на момент проведення перевірки у платника податків були наявні документи, пов`язані з предметом перевірки, що підтверджують посадові.

Також, суд встановив, що основним видом діяльності позивача є вантажний автомобільний транспорт.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач на підставі договорів найму (оренди) є наймачем транспортних засобів: за договором найму (оренди) від 16.06.2017, - вантажний сідловий тягач - Е марки VOLVO VNL 660, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; за договором оренди транспортних засобів від 22.10.2019, - транспортний засіб марки FREIGHTLINER, модель COLUMBIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 (сідловий тягач); транспортний засіб марки VOLVO, модель VNL 64Т, реєстраційний номер НОМЕР_3 (сідловий тягач);І - транспортний засіб марки KRONE, модель SDC 27 (спеціалізований напівпричип), і реєстраційний; номер НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки BMW, модель 7501, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; за договором оренди транспортних засобів від 22.10.2019, транспортний засіб марки FREIGHTLINER, модель FLC, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; транспортний засіб марки FREIGHTLINER, реєстраційний номер НОМЕР_7 ; транспортний засіб марки VOLVO, модель VNL, реєстраційний номер НОМЕР_8 (т.1,а.с. 94-101).

Представник позивача зазначив, що у господарській діяльності позивача перебували шість вантажних транспортних засобів (сідлових тягачів), один спеціалізований напівпричіп і один легковий автомобіль марки BMW та усі зазначені транспортні засоби, крім легкового автомобіля марки BMW, використовувалися підприємством під час Організації та здійснення вантажних перевезень по території України.

Також, позивач зазначив та підтверджено матеріалами справи, а саме протоколами спеціалізованого сервісного центру ПП «ЦЕНТР ТЕХДІАГНОСТИКИ», з яким позивачем наявний укладений договір про здійснення технічного огляду транспортних засобів № 261 від 12.02.2020 року, що за результатами проведення технічного огляду коленого вантажного транспортного засобу (тягача) були складені наступні документи:

- протокол № 1 від 07.09.2020 перевірки технічного стану транспортного засобу марки VoJlVO VNL 660, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким установлено, що загальний об`єм паливних баків цього транспортного засобу становить 1512,2 літрів;

- протокол № 2 від 07.09.2020 перевірки технічного стану транспортного засобу марки FREIGHTLINER, модель COLUMBIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який установлено, що загальний об`єм паливних баків цього транспортного засобу становить 1516,4 літрів;

- протокол № 3 від 07.09.2020 перевірки технічного стану транспортного засобу марки VOLVO, модель VNL 64Т, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким установлено, що загальний об`єм паливних баків цього транспортного засобу становить 1197,4 літрів;

- протокол № 4 від 07.09.2020 перевірки технічного стану транспортного засобу марки FREIGHTLINER, модель FLC, реєстраційний номер НОМЕР_6 , яким установлено, що загальний об`єм паливних баків цього транспортного засобу становить 1136 літрів;

- протокол № 5 від 07.09.2020 перевірки технічного стану транспортного засобу марки FREIGHTLINER, реєстраційний номер НОМЕР_7 , яким установлено, що загальний об`єм паливних баків цього транспортного засобу становить 1437,2 літрів;

- протокол № 6 від 07.09.2020 перевірки технічного стану транспортного засобу марки VOLVO, модель VNL, реєстраційний номер НОМЕР_8 , яким установлено, що загальний об`єм паливних баків цього транспортного засобу становить 1392,4 літрів (т.1, а.с. 240-245).

Таким чином, суд вважає, що позивачем підтверджено те, що місткість паливних баків цих транспортних засобів перевищує 1300 літрів.

Також, суд встановив, що 18.11.2019 між TOB «СМАРТ-СВ УКРАЇНА» (далі - Постачальник) і ТОВ «ТРАНС-ГОЛ» (далі - Покупець) було укладено договір поставки 18112019/1 ДГ, відповідно до п. 1.1 договору ПОСТАЧАЛЬНИК передає у власність ПОКУПЦЮ нафтопродукти (надалі - Товар), а ПОКУПЕЦЬ приймає і сплачує їх вартість. Кількість, асортимент, ціна та інші необхідні для поставки партії Товару дані визначаються у Додаткових угодах та/або, в інших документах, що свідчать про досягнення Сторонами згоди щодо істотних умов поставки (акцептовані рахунки- фактури, видаткові накладні, ТТН, залізничні накладні, Акти приймання - передачі тощо).

Відповідно до п. 3.3 договору, точна кількість поставленого Товару відображається в перевізних документах на Товар та в Акті прийому-передачі товару.

Позивач зазначив, що у межах цього договору станом на дату проведення перевірки ТОВ «СМАРТ-СВ УКРАЇНА» було здійснено три поставки товару, а саме:

1) згідно видаткової накладної № 66 від 06.05.2020 було поставлено паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 2435 літрів. Постачання цього товару відбувалося на умовах СРТ, свідченням чого слугує товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 66 від 06.05.2020;

2) згідно видаткової накладної № 71 від 13.05.2020 було поставлено паливо дизельне ULSD 10 PPM (ДП-Л-Євро5-ВО) у кількості 7950 літрів.

3) згідно видаткової накладної № 104 від 01.07.2020 було поставлено паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 4275 літрів. Постачання цього товару відбувалося на умовах СРТ, свідченням чого слугує товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) ХЬ 104 від 01.07.2020 року

Також, суд встановив, що 17.02.2016 було укладено договір поставки №17-02/2016 між ТОВ «ЮЖНАЯ ТОПЛІВНАЯ КОМПАНІЯ» (далі - Постачальник) і ТОВ «ТРАНС-ГОЛ» (далі -Покупець) та у межах цього договору станом на дату проведення перевірки ТОВ «ЮЖНАЯ ТОПЛІВНАЯ КОМПАНІЯ» було здійснено чотири поставки товару, а згідно видаткових накладних.

Також, суд встановив, що позивачем здійснено списання палива за кожним вантажним транспортним засобом і оборотно-сальдові відомості 1 по рахунку 203 за період травень-липень 2020 року (місце зберігання - бак автомобіля), які ТОВ «ТРАНС-ГОЛ» просило взяти до уваги, проте контролюючим органом були залишені без уваги ці додаткові документи.

Таким чином, суд встановив, та підтверджено матеріалами справи, що позивачем зберігалось паливо у баках автомобілів, які використовуються у власній господарській діяльності позивача, у свою чергу в ході перевірки наявності будь-яких резервуарів, баків, цистерні тощо для зберігання пального на території підприємства не було виявлено та зафіксовано.

Відповідно до ст. 17 Закону № 481/95-ВР, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

З аналізу вказаної статті закону вбачається, що відповідальність у вигляді штрафу передбачена за надання зберігання пального, однак відповідачем не доведено факт зберігання пального позивачем.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не правомірно застосовано до відповідача штрафні санкції, передбачені ст. 17 Закону України № 481/95-ВР.

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд вважає, що вище наведених доказів достатньо для встановлення обставин щодо відсутності підстав для притягнення позивача до відповідальності.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені встановлені обставини, суд вважає, що відповідач заперечуючи проти позову, з посиланням на відповідні докази не довів правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому сплачений позивачем судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гол» (код ЄДРПОУ 37893928, місцезнаходження: 68242, Одеська обл., Саратський район, с. Успенівка, вул. Кишинівська, буд. 1) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0018713201 від 29.09.2020 року,- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0018713201 від 29.09.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гол» (код ЄДРПОУ 37893928, місцезнаходження: 68242, Одеська обл., Саратський район, с. Успенівка, вул. Кишинівська, буд. 1) судовий збір в розмірі 7500 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано « 17» червня 2021 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко