Рішення № 97754660, 08.06.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2021 р. справа № 300/2834/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Костюк О.С.,

представника позивача - Калинюка Р.С.,

представника відповідача - Конопади С.І.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також – позивач, ФОП ОСОБА_1 ), 19.10.2020 звернувся в суд з позовною до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі також – ГУ ДПС в Івано-Франківській області, відповідач ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.02.2020 №№0000780506, 0000760506 та від 22.04.2020 №0002710506.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки та прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.02.2020 №№0000780506, 0000760506 та від 22.04.2020 №0002710506 є необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 44-45).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 18.11.2020, відповідно до якого представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечила (а.с.50-55). В обґрунтування своєї правової позиції зазначила, що посадовими особами ГУ ДПС в області відповідно до наказу від 24.12.2019 №631 "Про проведення фактичної перевірки" та на підставі направлень від 24.12.2019 №765, №766 проведено фактичну перевірку АЗС за адресою АДРЕСА_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 . При проведенні вказаної фактичної перевірки встановлено ряд порушень вимог чинного законодавства, зокрема: порушення встановленого законодавством порядку обліку товарів за місцем їх реалізації (відсутність змінних звітів форми 14-НП, 17-ГС); відсутність інформації про залишки пального у облікових документах (Х-звітах, Z-звітах); порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів", зокрема – роздрібну торгівлю пальним без ліцензії. В подальшому, 04.02.2020 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, на підставі акту винесено рішення про застосування фінансових санкцій №0000790506; податкове повідомлення-рішення №0000780506; податкове повідомлення-рішення №0000760506. ФОП ОСОБА_1 на вказані рішення подав скаргу до ДПС України. Своїм рішення від 16.04.2020 №13541/6/99-00-08-05-06-06 ДПС України скасувала рішення про застосування фінансових санкцій від 04.02.2020 №0000790506, а ППР №0000780506 та №0000760506 залишила без змін. Контролюючим органом на підставі акту перевірки 05/09/РРО/ НОМЕР_1 від 02.01.2020 та рішення ДПС України №13541/6/99-00-08-05-05-06 від 16.04.2020 винесено нове податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 №0002710506 на суму 250000,00 грн., яким до позивача застосовано адміністративний штраф за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Просила відмовити у задоволенні позову.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 14.12.2020 перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (а.с.59-60).

Представником відповідача 10.02.2021 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (в частині) (а.с.91-95). Зазначене клопотання протокольною ухвалою суду залишено без задоволення.

Представником відповідача долучено додаткові пояснення (а.с. 130-132).

31.03.2021 Івано-Франківським окружним адміністративним судом винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду (а.с. 147-148).

Представником позивача долучено додаткові докази у справі (а.с.161-177).

Представником відповідача долучено додаткові пояснення (а.с. 197-202).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях, які містяться у матеріалах справи. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Представник відповідача зазначила, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області податкові повідомлення-рішення №0002710506 від 22.04.2020 року, №0000780506 від 04.02.2020 року та №0000760506 від 04.02.2020 прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просила суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши учасників справи, дослідивши подані сторонами письмові докази, відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та спору по суті судом встановлено наступне.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання, зареєстрованим у відповідності до вимог чинного законодавства України, запис у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21190000000036697 від 06.08.2018 року.

Основним видом діяльності є роздрібна торгівля пальним, для зайняття якою є ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним № 09150314201900171 від 17.07.2019 року та дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Для здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 використовує найману працю працівників та орендує у Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськоблагропостач" забетоновану площадку, загальною площею 100 (сто) кв. м. під розміщення резервуара для паливно-мастильних матеріалів і приміщення розміром 3*2,5м, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 (а.с., 119-127, 166-168).

Посадовими особами ГУ ДПС в області відповідно до наказу від 24.12.2019 №631 "Про проведення фактичної перевірки" та на підставі направлень від 24.12.2019 №765, №766 проведено фактичну перевірку АЗС за адресою АДРЕСА_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 (а.с.8, 85-86).

За результатами зазначеної перевірки складено акт (довідку) №090001 від 02.01.2020 року (а.с.9-13, 80-84), яким встановлено порушення позивачем:

- роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії, а саме: 01.07.2019 здійснювався продаж пального (дизельне пальне, бензин А-95 євро) згідно Z-звіту РРО (фіскальний номер 3000466665, заводський номер TS80090700) за адресою АДРЕСА_1 на загальну суму 7631,84 грн., чим порушено вимоги ст. 15 Закону України "про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" із змінами та доповненнями №481/95-ВР від 19.12.1995;

- порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів не облікованих у встановленому порядку, вартість яких становить 129671 грн., чим порушено п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995, із змінами та доповненнями, п. 10.2.10, 10.3.1.3, 10.4.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496;

- не забезпечено режим попереднього програмування при продажу пального, а саме: бензин А-95 євро по ціні 26,50 грн. на загальну суму 199,81 грн. реалізовано без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТЗЕД, чим порушено п.11 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995, із змінами та доповненнями;

- не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, зазначених в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, чим порушено п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995, із змінами та доповненнями.

За результатами перевірки ГУ ДПС в Івано-Франківській області 04.02.2020 винесено: рішення про застосування фінансових санкцій №0000790506 на суму 250000 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000780506 на суму 259342 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000760506 на суму 85 грн. (а.с.15-18).

Позивачем подано скаргу на зазначені податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС України за вих. № 13541/6/99-00-08-05-06-06 від 16.04.2020 року, скасовано рішення про застосування фінансових санкцій № 0000790506 від 04.02.2020 року, в решті - в задоволенні скарги відмовлено (а.с.19-24, 191-196).

ГУ ДПС в Івано-Франківській області 22.04.2020 винесено податкове повідомлення-рішення 0002710506, яким на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 ПК України і абз. 9 ч. 2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку сфері зовнішньоекономічної діяльності, за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закон, у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв у розмірі 250 000,00 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся в суд за захистом свого порушеного права.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до п.п. 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи ЙЖ Запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

За приписами п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно вимог п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво Іти обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У пункті 80.1 статті 80 ПК України зазначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно п. 2 ст. 80 ПК України – фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Однак, змістовна конструкція п. 80.2 ст. 80 ПК України обумовлює висновок про те, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України. Таким чином, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання на положення Податкового кодексу України, а зазначення конкретно визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справах № 820/4894/18 від 04.12.2018, № 820/4891/18 від 18.12.2018, № 820/4895/18 від 18.12.2018, № 820/4893/18 від 05.03.2019 № 1440/2045/18 від 11.06.2019.

Суд зазначає, що платнику вручена копія наказу від 24.12.2019 року № 631, однак, для суб`єкта господарювання залишається невідомим період який охоплюється перевіркою, оскільки ні в направленнях, ні в самому акті фактичної перевірки даний період не відображений.

Таким чином, у зв`язку з не зазначенням періоду що охоплюється контрольним заходом, платник перебуває у стані правової невизначеності.

Отже, не зазначення податковим органом періоду який охоплюється перевіркою та відсутність конкретно визначених підстав для проведення перевірки дає змогу зробити висновок, що контрольний захід проведено протиправно, без дотримання чіткої процедури визначеної ст. 80, 81 ПК України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" (надалі, також Закон №265/95). Дія даного закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

У відповідності до пункту 12 статті 3 Закону №265/95 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідно до статті 20 Закону №265/95, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Контролюючий орган дійшов до висновку про неналежне ведення обліку нафтопродуктів у зв`язку з неподанням до перевірки змінних звітів №17-НП.

З метою встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за №805/15496) затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі, також - Інструкція №281).

Згідно з пунктом 1 Інструкції №281, ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Підпунктом 4.2.5.1 Інструкції №281 передбачено, що об`ємним методом вимірюється лише об`єм нафтопродукту. Для вимірювань об`єму нафтопродуктів на АЗС використовуються ПРК (паливо роздавальні колонки), що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об`єму та вартості виданої дози.

Відповідно до підпункту 4.2.5.6 Інструкції №281, обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку ПРК за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1% від об`єму відпущених пального або олив.

Згідно підпункту 5.4.1 Інструкції №281, з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об`єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об`єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт) (далі - ТТН), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град. С відповідно до ГОСТ 3900.

Підпунктом 10.2.10 Інструкції №281 передбачено, що на підставі ТТН та акта приймання ( у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП.

Згідно підпунктом 10.3.1.1 Інструкції №281, розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО (реєстратор розрахункових операцій), які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою КМУ №1315 (1315-2002-п) від 29.08.2002.

Відповідно до підпункту 10.3.1.3 Інструкції №281, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Підпунктом 10.4.1 Інструкції №281 передбачено, що на АЗС здійснюється оперативне кількісне - контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП.

Згідно з підпунктом 16.1 Інструкції №281, матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Відповідно до підпункту 16.2 Інструкції №281, бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі № 17-НП, та надходження готівки.

Отже, виходячи із приписів вказаних правових норм можна зробити висновок, що усі нафтопродукти, які поступають на АЗС для продажу, у відповідній кількості заносяться до РРО, який і здійснює облік зазначених товарно-матеріальних цінностей.

ФОП ОСОБА_1 у своїй господарській діяльності для обліку розрахункових операцій використовує РРО, який відповідає вимогам статті 12 Закону №265/95,. Звітні документи РРО, а саме Z-звіт (фіскальний звітний чек) Містять відомості, зокрема, про фактичні залишки пального у літрах, кожного найменування у кожному з розхідних резервуарів.

Визначальним для встановлення факту реалізації необлікованих товарно-матеріальних цінностей є встановлення розбіжностей між даними обліку суб`єкта господарювання та фактичними залишками товарно-матеріальних цінностей на АЗС, чого представниками відповідача зроблено не було.

Крім того, згідно з акту перевірки, її проведення здійснювалося 24.12.2019 року о 17.36 год., при цьому, актом зафіксовано існування порушення у вигляді факту відсутності змінного звіту АЗС за формою № 17-НП на момент початку перевірки.

Суд зазначає, що зазначений звіт був відсутній станом на 24.12.2019 о 17.36 год., оскільки змінний звіт форми №17-НП має бути складено після закінчення зміни, що не давало контролюючому органу підстав робити висновок про те, що такий звіт під час перевірки станом на 24.12.2019 був відсутній, оскільки перевірка проводилася посеред зміни.

У відповідності до вимог Інструкції, звітними документами при прийманні, транспортуванні, зберіганні, відпуску та обліку товарної нафти і нафтопродуктів, формування яких здійснюється виключно через РРО, є:

- денний звіт (т. зв. "X-звіт");

т. зв. "X-звіт" є денним звітом без обнулення інформації в оперативній пам`яті РРО;

- фіскальний звітний чек (т. зв. "Z-звіт");

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" фіскальний чек являє собою документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам`яті.

Основним призначенням Z-звіту вважається обнуління пам`яті РРО та забезпечення фіксації підсумку розрахунків за певний період роботи РРО.

- змінний звіт АЗС за формою №17-НП

За умовами підпункту 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції №281/171/578/155 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.

У відповідності до підпункту 10.4.1 Інструкції №281/171/578/155 на АЗС здійснюється оперативне кількісне - контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП. Під час приймання-передачі зміни оператори АЗС визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень під товарної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного товару та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.

Виходячи з аналізу вказаних норм, звіти за формою 17-НП не складаються в ручному режимі, а формуються автоматично за допомогою спеціалізованого електронного контрольно-касового апарату.

Вищезазначене також підтверджується довідкою №500 від 17.09.2018 про опломбування реєстратора розрахункових операцій, актом №500 від 17.09.2018 введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій, довідкою від 13.09.2018 про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, реєстраційний посвідченням № НОМЕР_2 , виданою ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФІ від 18.09.2018, договором №2944 від на проведення ТО реєстраторів розрахункових операцій РРО АЗС із КСЕФ для передачі облікових записів РРО в онлайн-системі інформаційному еквайєру, актом №3/10.07 від 10.07.2019 введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій (а.с.163-169).

Що стосується постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.01.2020 у справі №344/481/20 про притягнення до адміністративної відповідальності оператора АЗС ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №2 від 02.01.2020, суд зазначає таке.

У відповідності до ч. 5 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

У судовому засіданні представником позивача спростовано порушення оператором АЗС, встановлені постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.01.2020 у справі №344/481/20 про притягнення до адміністративної відповідальності, а також дані порушення спростовуються матеріалами даної справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, є протиправними та такими, що підлягають до скасування податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0002710506 від 22.04.2020 та №№0000780506, 0000760506 від 04.02.2020, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 5094,28 грн.

Факт сплати позивачем до бюджету судового збору в розмірі 5094,28 грн., підтверджується квитанцією №0.0.1875264906.1 від 19.10.2020 (а.с. 1).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0002710506 від 22.04.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0000780506 від 04.02.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0000760506 від 04.02.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 5094 (п`ять тисяч дев`яносто чотири) гривні 28 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Микитюк Р.В.

Рішення складене в повному обсязі 18 червня 2021 р.