
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2021 року Справа № 280/3729/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
11 травня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 позивачу періоду роботи з 02.06.1992 року по 09.03.1993 року на Малому Державному Підприємстві «Поршень» на посаді ливарника кольорових металів 5 розряду; періодів роботи на Відкритому Акціонерному Товаристві «Поршень» з 28.03.2000 року по 01.04.2001 року на посаді ливарника кольорових металів 5 розряду; з 01.04.2001 року по 22.08.2001 року на посаді плавильника кольорових металів 5 розряду; з 22.08.2001 року по 23.01.2004 року на посаді майстра у виробництві переробки металобрухту та переплавки металу.
зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 позивачу періоди роботи з 02.06.1992 року по 09.03.1993 року на Малому Державному Підприємстві «Поршень» на посаді ливарника кольорових металів 5 розряду; періоди роботи на Відкритому Акціонерному Товаристві «Поршень» з 28.03.2000 року по 01.04.2001 року на посаді ливарника кольорових металів 5 розряду; з 01.04.2001 року по 22.08.2001 року на посаді плавильника кольорових металів 5 розряду; з 22.08.2001 року по 23.01.2004 року на посаді майстра у виробництві переробки металобрухту і переплавки металу та провести перерахунок пенсії з дати її призначення.
Ухвалою суду від 17.05.2020 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що йому з 12.10.2020 призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що під час призначення йому пенсії відповідачем до загального стажу позивача не було зараховано майже п`ять років стажу роботи у шкідливих умовах за Списком №1, що вплинуло на розрахунок розміру пенсії. Позивач зазначає, що підставою для таких дій органу Пенсійного фонду стало те, що надані позивачем довідки, уточнюючі особливий характер роботи для зарахування пільгового стажу не відповідають вимогам п.20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Разом з тим, позивач зазначає, що на даний час переробити довідки не має можливості, оскільки підприємство на якому працював позивач ліквідовано у 2006 році без правонаступників. За таких обставин, позивач вважає, що спірний період повинен бути зарахований до його стажу, оскільки періоди праці підтверджуються, як трудовою книжкою так і уточнюючими довідками. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що періоди роботи позивача на підприємстві «Поршень» не можливо зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає права на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, оскільки надані позивачем документи не підтверджують його право на зарахування вищевказаних періодів роботи до спеціального трудового стажу. Відповідач вказав на те, що уточнюючі довідки, які надані позивачем, не відповідають вимогам п.20 Порядку №637, а відповідно відсутні підстави для зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу по Списку №1. З урахування викладеного у відзиві, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що з 12.10.2020 позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, при призначенні позивачу пенсії за віком, органом Пенсійного фонду не було зараховано до пільгового стажу позивача по Списку №1 періоди його роботи з 02.06.1992 по 09.03.1993 – на посаді ливарника кольорових металів у ВАТ «Поршень»; 28.03.2000 по 01.04.2001 – на посаді ливарника кольорових металів та сплавів у ВАТ «Поршень»; 22.08.2001 по 23.01.2004 – на посаді майстра у ВАТ «Поршень».
Позивач не погодившись з відмовою Пенсійного фонду у зарахуванні наведених періодів до пільгового стажу за Списком №1, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Суд зазначає, що до матеріалів адміністративної справи позивачем надано належним чином засвідчену трудову книжку, відповідно до якої позивач працював:
з 02.06.1992 по 09.03.1993 – на посаді ливарника кольорових металів у ВАТ «Поршень»;
з 28.03.2000 по 01.04.2001 – на посаді ливарника кольорових металів та сплавів у ВАТ «Поршень»;
з 22.08.2001 по 23.01.2004 – на посаді майстра у ВАТ «Поршень».
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для відмови у зарахуванні наведених періодів роботи до пільгового стажу стало те, що надані позивачем уточнюючі довідки не відповідають вимога пункту 20 Порядку №637.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час звернення до органу Пенсійного фонду за призначенням пенсії надав довідки, уточнюючі особливий характер праці або умови праці необхідні для призначення пільгової пенсії, від 09.02.2004 №10 та №12 (а.с.34-35).
При цьому, суд зазначає, що довідки від 09.02.2004 №10 та №12 в повній мірі відповідають вимогам пункту 20 Порядку №637, оскільки містять інформацію про періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.\
Щодо доводів відповідача про те, що довідки від 09.02.2004 №10 та №12 не відповідають за формою вимогам Додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, суд зазначає таке.
Дійсно, довідки від 09.02.2004 №10 та №12 не відповідають за формою вимогам Додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, проте, відповідач відмовляючи у їх прийнятті при призначенні пенсії не врахував тієї обставини, що не позивач здійснює оформлення такої довідки, а відповідно на нього не можливо перекладати тягар відповідальності за видачу довідки за невстановленою формою.
Більш того, відповідачем не враховано і те, що на даний час підприємство яке видало відповідні довідки ліквідовано, у зв`язку з чим позивач навіть маючи відповідне бажання не зміг би звернути до підприємства з метою отримання довідок за встановленою формою.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 статті 6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, зокрема, у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року, що реалізуючи Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження. Разом з тим Суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки захист прав повинен бути не лише формальним, але й реальним.
Також надмірні формальності не можуть покладатися в основу рішень адміністративного органу, якими б заперечувалася сутність змісту конституційно гарантованого права. Адже форма, відповідно до вимог поваги до прав людини та принципу сприяння, не має підміняти зміст, зокрема, в ситуації, коли під час прийому документа його можна привести у відповідність до формальних вимог Закону.
Суд зазначає, що відмовляючи у зарахуванні спірного стажу до пільгового, відповідач застосовував формальний підхід, оскільки надані довідки за змістом відповідали встановленим вимогам.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною ч.2 ст.77 КАС України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 02.06.1992 року по 09.03.1993 року на Малому Державному Підприємстві «Поршень» на посаді ливарника кольорових металів 5 розряду; періодів роботи на Відкритому Акціонерному Товаристві «Поршень» з 28.03.2000 року по 01.04.2001 року на посаді ливарника кольорових металів 5 розряду; з 01.04.2001 року по 22.08.2001 року на посаді плавильника кольорових металів 5 розряду; з 22.08.2001 року по 23.01.2004 року на посаді майстра у виробництві переробки металобрухту та переплавки металу.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 02.06.1992 року по 09.03.1993 року на Малому Державному Підприємстві «Поршень» на посаді ливарника кольорових металів 5 розряду; періоди роботи на Відкритому Акціонерному Товаристві «Поршень» з 28.03.2000 року по 01.04.2001 року на посаді ливарника кольорових металів 5 розряду; з 01.04.2001 року по 22.08.2001 року на посаді плавильника кольорових металів 5 розряду; з 22.08.2001 року по 23.01.2004 року на посаді майстра у виробництві переробки металобрухту і переплавки металу, та провести перерахунок пенсії з дати її призначення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Новікова
Судове рішення № 97754543, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 16.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 280/3729/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: