Рішення № 97754540, 09.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 червня 2021 року 12 год. 45 хв.Справа № 280/2770/21 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Шелепко Б.В. та сторін

від позивача: адвокат Самар Т.Г., Білюшов В.М.,

від відповідача: Корольов О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпровід»

до – Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2021 №00044750703

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпровід» (далі за текстом – позивач, ТОВ «Техпровід») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі за текстом - відповідач), в якому позивач просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2021 № 00044760703, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на прибуток підприємств» у розмірі 471 527,50 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням – 377 222 грн, за штрафними санкціями – 94 305,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що обґрунтування висновків у акті перевірки про заниження позивачем інших доходів не відповідає вимогам діючого законодавства та обставинам справи, тому безпідставними є висновки про заниження інших доходів та, відповідно, - про заниження податку на прибуток.

Зокрема, позивач вказував, що відображення у обліку ТОВ «Техпровід» доходів по судовим рішенням, на чому наполягає відповідач, неможливо, оскільки суми за судовими рішеннями не відповідають визначенню термінів «активи» та «доходи», встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідачем при прийнятті оскарженого податкового повідомлення - рішення від 25.03.2021 № 00044760703 не враховані фактичні обставини справи та надані позивачем докази на їх підтвердження документи.

Крім того, позивач зазначив, що відсутні підписи двох з шістьох перевіряючих на акті перевірки, що, на думку позивача, свідчить про необхідність визнання акту перевірки недопустимим доказом у справі. Прийняте на підставі неправомірного документу – акту перевірки податкове повідомлення-рішення є окремою підставою для його скасування.

Ухвалою суду від 12.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження та призначено засідання на 07.05.2021 о/об 10 год. 00 хв. Відповідачу надано 15 - ти денний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

18.05.2021 представником відповідача через канцелярію суду (вх. №27829) поданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте з додержанням вимог діючого законодавства. Зокрема, зазначив, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки від 22.02.2021 № 1306/08-01-07-03/31806384 встановлені порушення ТОВ «Техпровід» п. 44.1 ст. 44, пп.134.1.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, пп. 140.5.4 ст. 140 Податкового кодексу України. А саме, позивачем не нарахований в бухгалтерському обліку інший операційний дохід від визнаних штрафів, пені, неустойки та присудженого позивачу судового збору в розмірі 1 043 308 грн за 2018 рік та 1 052 370 грн за 2019 рік за результатами розгляду судових справ № 906/1218/16 та № 906/1219/16. Зазначені вище порушення призвели до заниження суми податку на прибуток, який необхідно сплатити до бюджету за 2018-2019 роки на загальну суму 377 222 грн.

Позивачем 24.05.2021 до суду надана відповідь на відзив, в якій позивачем наведена наявна судова практика з питань відсутності підписів перевіряючих на акті перевірці. Також позивачем наведені доводи про те, що присуджена до стягнення рішеннями господарського суду на користь позивача сума не є штрафом, пенею, неустойкою. Ця сума також не відповідає терміну «дебіторська заборгованість».

Ухвалою від 07.05.2021 відкладено засідання на 09.06.2021 о/об 11 год. 00 хв.

Усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання 09.06.2021, задоволено клопотання представника позивача про заміну відповідача у зв`язку з його реорганізацією та зміною коду ЄДРПОУ.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив відповідача та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

ТОВ «Техпровід» зареєстроване 12.12.2001 Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської Ради (свідоцтво про державну реєстрацію від 12.12.2001 № 11031200000002008) та перебуває на обліку в Запорізькій ОДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області (відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя).

Основний вид діяльності – 27.32 виробництво інших видів електронних і електричних проводів і кабелів.

У період з 11.02.2020 по 10.03.2020, фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі наказу від 21.01.2020 № 194, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, п.2 ч.1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Техпровід» за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 з метою перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з 01.01.2015 по 30.09.2019 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

На підставі п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв`язку з здійсненням заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення корона вірусної хвороби (COVID – 19) перевірка була зупинена.

Згідно наказу ГУ ДПС у Запорізькій області № 735 від 05.03.2021 перевірка була продовжена з 09.02.2021 по 15.02.2021.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 22.02.2021 № 1306/08-01-07-03/31806384.

У висновках даного акту зазначено, що ТОВ «Техпровід» порушено вимоги п. 44.1 ст. 44, пп.134.1.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, пп. 140.5.4 ст. 140 Податкового кодексу України. В результаті у висновку акту вказано на заниження податку на прибуток на суму 377 222 грн, у тому числі:

2018 рік – 187 795 грн,

Півріччя 2019 р. – 189 427 грн,

3 квартали 2019 р. – 189 427 грн.

Не погодившись із результатами перевірки викладеними в акті, 05.03.2021 ТОВ «Техпровід» подало до ГУ ДПС у Запорізькій області заперечення на акт перевірки та копії документів.

30 березня 2021 року gозивач поштою отримав податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25.03.2021 № 00044760703, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на прибуток підприємств» у розмірі 471 527,50 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням – 377 222 грн, за штрафними санкціями – 94 305,50 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення винесенона підставі акту перевірки від 22.02.2021 № 1306/08-01-07-03/31806384.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду із вказаним позовом про його скасування з підстав безпідставності винесення податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 25.03.2021 № 00044760703 на підставі того, що відповідачем спірне податкове повідомлення-рішення від 25.03.2021 № 00044760703 прийняте на підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 22.02.2021 № 1306/08-01-07-03/31806384, не підписаного належним чином. У перевірці брали участь 6 осіб, про що зазначено на стор. 1 акту № 1306. Але на стор. 40 акту № 1306 наявні підписи лише 4 осіб. Дві особи з числа перевіряючих акт № 1306 не підписали.

Позивач вважає, що це порушення (не підписання акту перевірки) є суттєвим з боку відповідача та призводить до необхідності визнання оскарженого податкового повідомлення-рішення неправомірним та його скасування.

Суд при вирішенні цього питання виходить із наступного.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень (постанова ВС у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 адміністративне провадження №К/9901/25669/19).

При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Обов`язок посадових осіб, що проводили перевірку, підписати складений за її результатами акт встановлений низкою законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів: абзацами 1, 2 пункту 86.1, абзацом 1 пункту 86.3, абзацом 1 пункту 86.4 статті 86 ПКУ, пунктом 2 Розділу V Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 та зареєстрованого Міністерством юстиції 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745 (далі - Порядок № 727), абзацом 7 пункту 6 Розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДФС України від 01.06.2017 № 396 з наступними змінами і доповненнями (далі - Методичні рекомендації).

За узагальненим змістом приписів пункту 86.1 статті 86 ПК України, акт перевірки - документ, який підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт, складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику.

Аналогічні вимоги закріплені у кожній з переліку наведених вище норм. Жодних виключень з числа підписантів з боку контролюючого органу законодавчі приписи не передбачають, отже, цей законодавчо встановлений обов`язок стосується (поширюється на) кожного з посадових осіб, що брали участь у перевірці, без винятку.

Наслідки таких дефектів письмових документів при їх використанні як доказів в суді передбачені Кодексом адміністративного судочинства України. Так, за приписами частини першої статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Умовами допустимості доказів відповідно до усталеної судової практиці є: 1) одержання фактичних даних із належного процесуального джерела; 2) одержання фактичних даних належним суб`єктом; 3) одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; 4) належне процесуальне оформлення одержаних фактичних даних

Виконання посадовими особами свого службового обов`язку, - підпис під актом є також обов`язковим реквізитом акта як офіційного службового документа органу державної влади, а його відсутність позбавляє такий акт юридичного значення.

Наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 16.06.2015 затверджено Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, і є обов`язковим для останніх нормативно-правовим актом.

Згідно з визначенням пункту першого цих Правил «службовий документ - офіційно зареєстрований службою діловодства або відповідним чином засвідчений документ, що одержаний чи створений установою у процесі її діяльності та має відповідні реквізити», а «реквізит службового документа - обов`язковий елемент, зафіксований в документі для його ідентифікації, організації обліку та надання йому юридичної сили».

Вимогами пункту п`ятого розділу 7 Глави ІІ цих Правил передбачено, що «два або більше підписів проставляються, якщо за зміст документа відповідають кілька осіб. При цьому підписи посадових осіб розміщуються один під одним відповідно до підпорядкованості осіб».

Під час підготовки організаційно-розпорядчих документів у паперовій формі працівники установ оформляють їх з урахуванням вимог ДСТУ 4163-2003. Документ повинен містити обов`язкові для його певного виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме: найменування установи - автора документа, назву виду документа (крім листів), дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту, текст, підпис (пункти 9 і 15 Розділу ІІ Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55). Документи, що їх складають в організації, згідно пункту 4.4. ДСТУ 4163-2003 повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва організації (07), назва виду документа (10) (не зазначають на листах), дата (11), реєстраційний індекс документа (12), заголовок до тексту документа (19), текст документа (21), підпис (23).

Згідно з пунктом 3.12. Національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом від 28 травня 2004 р. № 97 Держспоживстандарту України (далі - ДСТУ 2732:2004), юридична сила (службового документа) - властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.

Підпунктом 4.1.7. пункту 4.1. ДСТУ 2732:2004 визначено, що підпис службового документа - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Таким чином, враховуючи наведені вимоги ПК України та Порядку № 727, а також приписи ДСТУ 4163-2003 та 2732:2004, підписання Акту перевірки посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого акту.

Перевірку позивача здійснювали 6 фахівців ГУ ДПС у Запорізькій області, які перелічені на стор. 1 Акту про результати планової документальної виїзної перевірки від 22.02.2021 № 1306/08-01-07-03/31806384. На стор. 40 акту перевірки містяться підписи лише 4 перевіряючих. Підписи двох – головного державного ревізора-інспектора О.А. Хваловой та головного державного ревізора-інспектора О.О.Кирпи відсутні. Перша переведена до іншого підрозділу, друга – звільнена. Тобто третина перевіряючих акт перевірки не підписала.

Отже, суд доходить висновку, що факт відсутності підпису під актом як обов`язкового реквізиту офіційного службового документа державного органу та як невиконання службового обов`язку посадових осіб (порушення порядку оформлення результатів перевірки) тягне за собою визнання такого документа недопустимим доказом у справі з наступним його повним відхиленням судом.

У той же час суд враховує позицію Верховного суду, висловлену у постанові від 19.06.2020 по справі № 140/388/19. ВС у постанові зазначив, що відсутність підпису на акті перевірці лише одного з перевіряючих не є самостійною підставою для визнання недійсним рішення контролюючого органу. Саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу.

Враховуючи зазначену позицію Верховного Суду суд досліджує також інші підстави щодо можливості визнання правомірним/протиправним податкового повідомлення-рішення від 25.03.2021 № 00044760703, прийнятого на підставі такого акту перевірки.

Порушення податкового законодавства, що зумовило прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення від 25.03.2021 № 00044760703, відповідачем обґрунтоване наступним.

Перевіркою визначення показника у рядку 01 Декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку", в порушення вимог п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст. 135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 встановлено його заниження на загальну суму 2 095 678 грн, у тому числі по періодам:

2018 рік - 1 043 308 грн,

Півріччя 2019 р. - 1 052 370 грн,

З квартали 2019 р. - 1 052 370 грн, наростаючим підсумком.

ТОВ «ТЕХПРОВІД» не нараховано в бухгалтерському обліку інший операційний дохід від визнаних штрафів, пені, неустойки в розмірі 998 294,49 грн, що становить 38 409,79 доларів США станом на 26.09.2016, по взаємовідносинам з перевізником ФОП ОСОБА_1 (ін. НОМЕР_1 ) та судовий збір в розмірі 14 975,11 грн та 30 038,00 грн, за позовом ТОВ «ТЕХПРОВІД» до вищевказаного перевізника внаслідок втрати вантажу при здійсненні міжнародного перевезення по судовій справі № 906/1219/16, який за Рішенням Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 16.10.2018 в повному обсязі прийнято на користь ТОВ «ТЕХПРОВІД».

ТОВ «ТЕХПРОВІД» не нараховано в бухгалтерському обліку інший операційний дохід від визнаних штрафів, пені, неустойки в розмірі 1 036 818,13 грн, що еквівалентно 40 201,10 дол. США станом на 17.10.2016, та судовий збір в розмірі 15 552,27 грн, по взаємовідносинам з перевізником ФОП ОСОБА_1 (ін. НОМЕР_1 ) за позовом ТОВ «ТЕХПРОВІД» до вищевказаного перевізника внаслідок втрати вантажу при здійсненні міжнародного перевезення по судовій справі № 906/1218/16, який за Рішенням Господарського суду Житомирської області 18.06.2019 в повному обсязі прийнято на користь ТОВ «ТЕХПРОВІД».

В бухгалтерському обліку інший операційний дохід від визнаних штрафів, пені, неустойки, а також від визнаного судового збору на користь ТОВ «ТЕХПРОВІД» по взаємовідносинам з перевізником ОСОБА_1 після набрання законної сили рішення судів, а саме, 16.10.2018, повинен був бути нарахований наступними проводками:

Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

Кт715 «Отримані штрафи, пені, неустойки»

Сума: 998 294,49 грн

Дт 715 «Отримані штрафи, пені, неустойки»

Кт 79 «Фінансовий результат»

Сума: 998 294,49 грн

Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»

Сума: 45 013,11 грн

Дт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»

Кт 79 «Фінансовий результат»

Сума: 45 013,11 грн.

ТОВ «ТЕХПРОВІД», в порушення абзацу 8 ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (із змінами та доповненнями), Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, п.5, п.7 П(С)БО №15 «Дохід», п.7 П(С)БО №3 «Звіт про фінансові результати», підприємством ТОВ «ТЕХПРОВІД» за перевіряємий період не відображено у складі інших операційних доходів суму 1 028 333 грн, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату, а саме, на його заниження (стор. 14 акту перевірки).

В бухгалтерському обліку інший операційний дохід від визнаних штрафів, пені, неустойки, а також від визнаного судового збору на користь ТОВ «ТЕХПРОВІД» по взаємовідносинам з перевізником ОСОБА_1 після набрання законної сили рішення судів, а саме, 18.06.2019, повинен був бути нарахований наступними проводками:

Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

Кт715 «Отримані штрафи, пені, неустойки»

Сума: 1 036 818,13 грн

Дт 715 «Отримані штрафи, пені, неустойки»

Кт 79 «Фінансовий результат»

Сума: 1 036 818,13 грн

Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»

Сума: 15 552,27 грн

Дт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»

Кт 79 «Фінансовий результат»

Сума: 15 552,27 грн

ТОВ «ТЕХПРОВІД», в порушення абзацу 8 ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (із змінами та доповненнями), Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, п.5, п.7 П(С)БО №15 «Дохід», п.7 П(С)БО №3 «Звіт про фінансові результати», підприємством ТОВ «ТЕХПРОВІД» за перевіряємий період не відображено у складі інших операційних доходів суму 1 028 333 грн, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату, а саме, на його заниження (стор. 18 акту перевірки).

Суд, розглядаючи це питання, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначені наступні терміни:

«активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому;

економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;

доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників)».

Також Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що «інші терміни для цілей цього Закону використовуються у значеннях, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства, залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством».

Нормами П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначені принципи підготовки фінансової звітності. Зокрема, пунктом 18 П(С)БО 1 встановлено наступне: «18. Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів: - обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов`язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства».

Пунктом 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» встановлено, що «Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума».

Відповідно до вимог п. 5 П(С)БО 15 «Доходи» доходи відображаються в обліку при наявності двох факторів: вони можуть бути достовірно визначені та дата їх отримання також визначена.

Таким чином, для відображення в бухгалтерському та, відповідно, - податковому обліку актива у вигляді дебіторської заборгованості та доходів необхідним є їх відповідність визначеним термінам та критеріям їх визнання.

У звязку з цим суд досліджує обставини справи та надані позивачем документи.

Відповідачем донарахування податку на прибуток здійснено на підставі висновку у акті перевірки про те, що позивач повинен був відобразити доходи у звязку з прийняттям рішень господарськими судами на користь позивача по справам № 906/1218/16 та № 906/1219/16 за позовами ТОВ «Техпровід» до експедитора – ФОП ОСОБА_1 , дії чи бездіяльність якої призвели до втрати вантажу – катанки алюмінієвої в бухтах, придбаного ТОВ «Техпровід».

По справі № 906/1219/16 позов Верховним судом постановою від 16.10.2018 був частково задоволений. По справі № 906/1218/16 позов був задоволений рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.05.2019. Рішення господарськими судами обґрунтовані посиланням на вимоги частини 3 статті 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та статті 932 Цивільного кодексу України, згідно яких відповідальність експедитора встановлена, по-перше, не у вигляді штрафів, пені, неустойки, по-друге, не за порушення договірних зобов`язань. Відповідач у цих справах № 906/1218/16 та № 906/1219/16 – ФОП ОСОБА_1 намагалась уникнути відповідальності, посилаючись на те, що відповідальною за втрату вантажу особою є не експедитор, а перевізник. Господарськими судами ці посилання визнані невідповідними вимогам ч. 3 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та ст. 932 Цивільного кодексу України, згідно яких відповідальність за збереження вантажу несе саме експедитор, який прийняв доручення до виконання.

Одночасно з поданням позовів до експедитора – ФОП ОСОБА_1 ТОВ «Техпровід» використав умови укладених ним з «Union Energy Holding AG» договорів поручительства від 06.06.2016 № RM-P та № RM-PR-P, згідно яких Поручитель 23.12.2016 та 26.12.2016 перерахував на користь ТОВ «Техпровід» вартість втраченого експедитором - ФОП ОСОБА_1 вантажу. Тим самим збитки ТОВ «Техпровід» у вигляді перерахованої передоплати за цей вантаж були компенсовані поручителем в повному обсязі у 2016 році.

Судом встановлено, що порушення ТОВ «Техпровід» валютного законодавства в частині повернення валютних цінностей в Україну не встановлено, дебіторська заборгованість постачальника RUSAL MARKETING GMBH за договорами № RM-TEXPROVOD-2016 та № RM-TEXPROVODPR-2016 відсутня (стор. 36 – 37 акту № 1306).

Отже, відповідачу відомий факт повернення підприємству здійсненої за договорами № RM-TEXPROVOD-2016 та № RM-TEXPROVODPR-2016 передоплати.

Зазначеними вище судовими рішеннями господарських судів з ФОП ОСОБА_1 стягнуто вартість втраченого вантажу та судовий збір. Стягнута сума не є штрафом, пенею, неустойкою. Враховуючи те, що Поручителем за договорами поставки була відшкодована здійснена позивачем сума передплати, це не є відшкодуванням збитків (які вже були відшкодовані).

02 листопада 2018 року позивачем були отримані накази № 906/1219/16 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми судового збору в розмірі 30 038,00 грн, а також суми 998 294,49 грн вартості втраченого вантажу та 14 975,11 грн судового збору, які 04.12.2018 були надані до виконавчої служби. Дії виконавця не призвели до стягнення будь-якої суми у зв`язку з тим що за боржником відсутнє будь-яке майно, на яке можна звернути стягнення (лист начальника Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області від 30.01.2019 № 8.5-20/7/3876).

24 червня 2019 року по справі № 906/1218/16, рішення по якій набрало законної сили 18.06.2019, також був отриманий наказ про стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми 1 036 818,13 грн вартості втраченого вантажу та 15 552,27 грн судового збору.

У зв`язку з тим що за боржником відсутнє будь-яке майно, на яке можна звернути стягнення, ймовірність отримати від ФОП ОСОБА_1 кошти або майно по цим судовим рішенням відсутня.

Відображення у обліку ТОВ «Техпровід» доходів по цим судовим рішенням неможливо, оскільки суми за судовими рішеннями не відповідають визначенню терміну «доходи», встановленому Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у зв`язку з тим, що вони:

- не можуть бути достовірно визначені;

- дата їх отримання невідома.

Відповідачем вищезазначені обставини справи, про які позивач вказував у позовній заяві та у запереченнях на акт перевірки з доданням доказів на підтвердження цих обставин, враховані не були. Разом з тим ці обставини свідчать те, що відсутня ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та неможливо достовірно визначити її суму, тобто суми за судовими рішеннями не відповідають визначенню дебіторської заборгованості.

Оскільки це не є дебіторською заборгованістю за визначенням, наведеним у п. 5 П(С)БО 10, тому вона не є активом та не може бути відображена в обліку. Відповідно, це не є доходом підприємства.

Посилання відповідача є безпідставними також з огляду на наступне. Відповідач посилається на План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцію про його застосування, затв. наказом Мінфіну України від 30.11.1999 № 291, наполягаючи на тому, що суми за рішеннями господарського суду повинні відображатися на субрахунку 715.

Відповідно до Плану рахунків та вказаної Інструкції на субрахунку 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки" узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків.

Обставини справи свідчать про те, що присуджені господарськими судами до стягнення на користь ТОВ «Техпровід» з ФОП ОСОБА_1 суми не є штрафом, пенею, неустойкою. Також вони не є відшкодуванням збитків. Відповідно, вони не можуть відображатися на субрахунку 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки".

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, наявні правові підстави для визнання протиправним та скасування:

- Податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 25.03.2021 № 00044760703, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на прибуток підприємств» у розмірі 471 527,50 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням – 377 222 грн, за штрафними санкціями – 94 305,50 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпровід» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 32, код ЄДРПОУ 31806384) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2021 №00044750703 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №00044760703 від 25.03.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпровід» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 32, код ЄДРПОУ 31806384) судовий збір у розмірі 7072 (сім тисяч сімдесят дві) гривні 91 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду в повному обсязі складено та підписане суддею 18.06.2021.

Суддя Р.В. Сацький