Рішення № 97754072, 04.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2021 р. Справа№200/10801/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., за участю:

секретаря Радченко Д.В.,

представника відповідачів Кододової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-130-53 від 10.08.2020 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапром» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-130-53 від 10.08.2020 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірна вимога містять недійсні дані із сплати єдиного внеску, оскільки податкових органом не зараховано сплачений платіж ТОВ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ДОНБАС» по договору доручення з ТОВ «МЕГАПРОМ» єдиного соціального внеску за листопад 2019 року в розмірі 23 553,28 грн. за платіжним дорученням № 2923 від 20.12.2019, оскільки ТОВ «МЕГАПРОМ» не мало можливості сплачувати самостійно єдиний внесок у зв`язку з початком проведення антитерористичної операції, що зумовило перереєстрацію підприємства з міста Макіївки до міста Селидове, товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапром» перебуває у стані економічної кризи. Крім цього, в рамках виконавчого провадження №58156111 всі наявні в Товариства рахунки починаючи з 30.01.2019 арештовані державним виконавцем, окрім цього, арешт накладено на всі інші рахунки, в тому числі і тих які будуть відкриті Товариством. У зв`язку з наведеним, для своєчасності сплати єдиного внеску, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапром» уклало договір доручення з товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» та надало повноваження на вчинення правочинів, в тому числі щодо сплати єдиного внеску. На виконання зазначеного договору товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» було перераховано єдиний соціальний внесок у визначені законом строки, однак ці платежі не були враховані податковим органом в рахунок сплати єдиного внеску, що в свою чергу призвело до прийняття податковим органом вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.

Тому позивач вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-130-53 від 10.08.2020 року протиправною, через що просив її скасувати.

Ухвалою суду від 14 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ухвали суду від 16 березня 2021 року розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14 травня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що частиною 9 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством, а отже податковим органом було правомірно не зараховано сплачені суми у розрахунок сплати позивачем єдиного внеску.

В судовому засіданні на стадії підготовчого провадження представник позивача заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. До судового розгляду по суті позивач направив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні відмовити.

Заслухавши сторін, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапром» зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 31023892.

У грудні 2014 року ТОВ «Мегапром» змінило місцезнаходження та зареєструвалось за адресою: Донецька обл., м. Селидове, вул. Щорса, 10/67.

Між позивачем та ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» укладено договір доручення №18/02 від 18 лютого 2019 року, відповідно до якого повірений (ТОВ «Шахтоуправління «Донбас») зобов`язується від імені довірителя (ТОВ «Мегапром») здійснити дії, в тому числі, сплачувати податки, збори та інші обов`язкові платежі (а.с.33-36).

Звіт позивача за листопад 2019 року прийнятий контролюючим органом 20.12.2019 року - нараховано ЄСВ 23553,28 грн.

Вказана сума 23553,28 грн. на виконання вищезазначеного договору доручення №18/02 від 18 лютого 2019 року сплачена платником ТОВ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ДОНБАС» 20.12.2019 року платіжним дорученням №2923 із наведенням призначення платежу: « *;31023892;71010000; за дог доручення 18/02 під 18.02.19 на користь ТОВ «Мегапром» сплата ЄСВ 22,0% за листопад 2019р, податок повністю перерах. до бюдж, без ПДВ» (а.с.37).

ГУ ДПС у Донецькій області 10.08.2020 року прийнято податкову вимогу № Ю-130-53 про сплату боргу (недоїмки), якою ТОВ «МЕГАПРОМ» повідомлено, що станом на 31.07.2020 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 123 508,78 грн. (а.с.7). Зазначена вимога отримана Товариством 14.09.2020 року.

Позивачем подано до ДПС України скаргу №38-юр від 15.09.2020 року щодо прийнятої вимоги (а.с.9-16).

06.10.2020 року ДПС України прийняло рішення № 29525/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду даної скарги, відповідно до якого залишило поза увагою доводи викладені у скарзі та залишило скаргу без задоволення, а вимогу від 10.08.2020 - без змін. Зазначене рішення отримано ТОВ «МЕГАПРОМ» 07.11.2020 р. (а.с.17-21).

З урахуванням адміністративного оскарження спірної вимоги позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Перераховані 20.12.2019 року платіжним дорученням №2923 кошти платником ТОВ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ДОНБАС» у сумі 23553,28 грн. на виконання договору доручення №18/02 від 18 лютого 2019 року не зараховані відповідачем в рахунок сплати єдиного внеску позивачем та включені до складу боргу (недоїмки) в оскарженій вимозі №Ю-130-53 від 10.08.2020 року, про що відповідач не заперечує.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам з урахуванням встановлених обставин, суд зазначає про таке.

В обґрунтування заявлених вимог позивач, в тому числі, послався на наявність декількох вимог, сформованих різними датами, які, на думку позивача, можуть бути одночасно пред`явлені до виконання, що призведе до сумарного стягнення зазначених у вимогах сум та списання коштів понад суму фактично існуючого боргу.

Вказані доводи суд відхиляє, оскільки, пунктом 7 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449. зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 №393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.04.2016 №609/28739) передбачено, якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти:

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІТС станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі;

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІТС станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, податковий орган подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Вказані норми Інструкції виключають можливість подвійного чи сумарного стягнення коштів різними вимогами станом на різні дати.

Водночас суд зазначає, що відповідно до преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до статті 2 Закону №2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону №2464-VІ, якою передбачено, зокрема, що:

- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (ч. 5 ст. 9);

- для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску;Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Розрахункове обслуговування органу доходів і зборів здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків. (ч.6 статті 9);

- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.(ч.7 ст.9);

- днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (п. 1 ч. 10 ст. 9);

- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (ч. 12 ст. 9).

Частиною 9 статті 25 Закону №2464 встановлено, що передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

З урахуванням наведеного, суд вказує, що Закон №2464-VI, який є спеціальним, покладає на позивача, як платника єдиного соціального внеску безумовний, пріоритетний обов`язок зі сплати єдиного соціального внеску шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів з його банківського рахунку.

Разом з тим, судом встановлені обставини, які унеможливлюють виконання позивачем обов`язку щодо сплати єдиного внеску у спосіб, визначений Законом №2464-VI, тобто шляхом перерахування відповідних коштів з рахунку платника на рахунок органу доходів і зборів.

Отже, в даному випадку спеціальний закон, яким визначається порядок сплати єдиного внеску містить прогалини щодо порядку виконання встановленого цим законом обов`язку платника єдиного внеску щодо його сплати в умовах, зокрема, неможливості застосування регламентованого цим Законом способу виконання відповідного обов`язку.

Наявність таких прогалин обумовлює безпосереднє застосування регламентованих цим Законом принципів: обов`язковості сплати та захисту прав і законних інтересів застрахований осіб, а також положень інших нормативно-правових актів в частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд також зазначає, що Закон № 2464-VI передбачає можливість звільнення від виконання обов`язків платників єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, у разі перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"та подання відповідної заяви, проте, як вбачається з позовної заяви позивач не має на меті звільнення від сплати єдиного внеску, а навпаки здійснював пошук шляхів виконання цього обов`язку.

Судом встановлено2464-VI, що з метою здійснення своєчасної сплати єдиного внеску між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Мегапром» та товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» укладено договір доручення №18/02 від 18 лютого 2019 року, відповідно до якого повірений (ТОВ «Шахтоуправління «Донбас») зобов`язується від імені довірителя (ТОВ «Мегапром») здійснити дії, в тому числі, сплачувати податки, збори та інші обов`язкові платежі.

Статтею 1000 Цивільного кодексу України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно частини 1 статті 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Згідно частини 1 статті 1004 Цивільного кодексу України (виконання доручення) повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Таким чином, основним змістом договору доручення є зобов`язання повіреного вчинити певні юридичні дії від імені та за рахунок довірителя.

Об`єктивною передумовою застосування позивачем положень глави 68 Цивільного кодексу України, яка регулює відносини сторін за договором доручення, щодо доручення третій особі сплати єдиного внеску став факт арешту усіх відкритих рахунків, що належать позивачу.

Укладеним договором доручення передбачено дії, які має вчинити повірений, а саме: сплачувати (перераховувати) заробітну плату, податки, збори та інші обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України.

Отже, у даному випадку ТОВ «Шахтоуправління «Донбас», перераховуючи єдиний внесок, діяв як повірений від імені та за рахунок позивача, а не як самостійний платник.

Сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог частини дев`ятої статті 25 Закону №2464.

Враховуючи, що сплачена платником ТОВ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ДОНБАС» 20.12.2019 року платіжним дорученням №2923 сума 23553,28 грн. із наведенням призначення платежу: «…сплата на користь ТОВ «Мегапром» ЄСВ 22,0% за листопад 2019 р.» безпідставно не зарахована відповідачем в рахунок сплати внеску та увійшла до суми боргу, визначеного спірною податковою вимогою № Ю-130-53 від 10.08.2020 року, вказана податкова вимога підлягає скасуванню, а заявлені позовні вимоги – задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що за приписами статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 2102 грн. (а.с.62) підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Щорса, буд. 10, кв. 67, код ЄДРПОУ 31023892) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-130-53 від 10.08.2020 року – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-130-53 від 10.08.2020 року на суму 123 508,78 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ 44070187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Щорса, буд. 10, кв. 67, код ЄДРПОУ 31023892) судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена 04 червня 2021 року. Рішення складено у повному обсязі 14 червня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.А. Чекменьов