Рішення № 97754047, 18.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2021 р. Справа№200/6005/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Хохленкова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1 - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідача 2 – Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості з пенсійних виплат,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача 1 - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідача 2 – Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості з пенсійних виплат, у якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, що виразилася у невиплаті ОСОБА_1 належної йому пенсії за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року у сумі 77353.32 грн.(сімдесят сім тисяч триста п`ятдесят три гривні тридцять дві копійки).

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 належної йому пенсії за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року у сумі 77353,32 грн.(сімдесят сім тисяч триста п`ятдесят три гривні тридцять дві копійки).

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати ОСОБА_2 пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позову зазначив, що він є пенсіонером, який перебуває на обліку в Селидовському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, як отримувач пенсії за віком. Однак виплату йому пенсії припинено без законних для цього підстав. Таким чином, орган Пенсійного фонду безпідставно не виплачує заборгованість по пенсії за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року у сумі 77353,32 грн.

Ухвалою від 19 травня 2021 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

31 травня 2021 року ГУ ПФУ в Донецькій області надав через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволені позовних вимог. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що Пенсійний фонд України згідно з пунктом 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 входить до системи органів виконавчої влади і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» № 3166-VI від 17 березня 2011 року (далі - Закон № 3166) територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» від 09 жовтня 2020 року № 925 (далі - постанова КМУ № 925) реорганізуються деякі територіальні органи Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях шляхом приєднання до Головних управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій і Луганській областях за переліком згідно з додатком.

В додатку до постанови КМУ № 925 зазначено, що до Головного управління, приєднується, зокрема, Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Процедура ліквідації передбачає значний обсяг певних дій, і, відповідно до частини п`ятої статті 104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Аналогічні норми закріплені і в абзаці 2 частини четвертої статті 21 Закону № 3166, а саме територіальні органи центрального органу виконавчої влади припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію їх припинення.

Згідно інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, ЄДРПОУ 41247274, з 11 листопада 2020 року перебуває в стані припинення, про що внесено відповідний запис.

Таким чином, згідно наявної інформації Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 11 листопада 2020 року перебуває лише в стані припинення, а не припинено шляхом приєднання до Головного управління.

Позивач перебуває на обліку в Селидовському об`єднаному управлінні Пенсійною фонду України в Донецькій області і отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, що, в свою чергу, підтверджується листом Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 76-88/Ш-02/8-0572/21 від 09 лютого 2021 року (наданий з позовною заявою). Тому, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вважає, що належним відповідачем по справі є саме Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

09 червня 2021 року позивач надав через канцелярію суду відповідь на відзив на адміністративний позов, відповідно до якого підтримав позовні вимоги та просив задовольнити у повному обсязі.

Станом на 18 червня 2021 року відзив з боку Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, не надходив.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 175 КАС України).

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Совєтським РВ УМВС України в м.Макіївці 25.08.2000 року, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, площа Соборна, 3, та є суб`єктом владних повноважень.

Відповідач 2, Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 41247274, 85400, Донецька обл., місто Селидове, вулиця Героїв Праці, 6, та є суб`єктом владних повноважень.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Селидовському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсійних виплат за віком, як внутрішньо переміщена особа.

Згідно листа Селидовського ОУ ПФУ Донецької області заборгованість по пенсії за період з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року у сумі 77 353,32 гривень, нарахована та облікована (а.с.17).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені 1 ст. 49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підстави для припинення (призупинення) виплати пенсії не встановлені.

Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В даному спорі наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні його пенсії, яка призначена у зв`язку з трудовою діяльністю, і потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, які не передбачені законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікації особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення, тощо.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 8, ч.2 ст. 19 Конституції України).

Припинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що передбачений законом, і з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд при розгляді справи № 805/402/18-а.

Крім того суд зазначає, що відсутність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України для виплати пенсії за минулий період, не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 та Постанова КМУ №335 є підзаконними нормативно-правовими актами, які обмежують встановлені законодавством право на отримання пенсії позивачем.

Судом встановлено, що позивачу пенсія за період з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року, фактично нараховувалась, однак не виплачувалась, у зв`язку з чим утворилась заборгованість з пенсійних виплат у розмірі 77 353,32 гривень.

Таким чином, згідно наявної інформації, Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 11 листопада 2020 року перебуває лише в стані припинення, а не припинено шляхом приєднання до Головного управління, тому з метою повного захисту порушеного права позивача, суд прийшов до висновку, що підлягає визнанню протиправною бездіяльність Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, що виразилася у невиплаті ОСОБА_2 належної йому пенсії за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року у сумі 77353.32 грн.(сімдесят сім тисяч триста п`ятдесят три гривні тридцять дві копійки) та стягненню з Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 належної йому пенсії за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року у сумі 77353,32 грн.(сімдесят сім тисяч триста п`ятдесят три гривні тридцять дві копійки).

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Статтею 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону № 2050-III).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-III).

З аналізу положень статей 2, 5 КАС України слідує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв`язку із вірогідним настанням певних наслідків. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при виплаті заборгованості з пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам (аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах викладений у постановах Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі № 404/6317/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75233957) та від 18 вересня 2018 року у справі № 522/535/17 (№ рішення в ЄДРСР 76547257)).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність на час розгляду справи підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача виплатити позивачу компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати та вважає їх передчасними.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору в розмірі 908 грн. до ухвалення судового рішення по справі.

Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір в розмірі 908 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1 - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідача 2 – Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості з пенсійних виплат – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, що виразилася у невиплаті ОСОБА_2 належної йому пенсії за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року у сумі 77353 (сімдесят сім тисяч триста п`ятдесят три) гривні 32 копійки.

Стягнути з Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274, 85400, Донецька обл., місто Селидове, вулиця Героїв Праці, 6) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 ) належної йому пенсії за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року у сумі 77353,32 грн.(сімдесят сім тисяч триста п`ятдесят три гривні тридцять дві копійки).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати ОСОБА_2 пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274, 85400, Донецька обл., місто Селидове, вулиця Героїв Праці, 6) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею головуючим 18 червня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Хохленков