Ухвала суду № 97753880, 14.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 травня 2021 року Справа № 160/3536/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження питання щодо зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини А1302 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини А1302, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А1302 (код ЄДРПОУ: 07946341, 51272, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, смт. Черкаське) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошової компенсації за затримку у виплаті грошової допомоги на оздоровлення за період з 08.05.2020 року по 19.01.2021 року, виходячи із середньоденного грошового забезпечення станом за 2 місяці до дати звільнення;

- зобов`язати військову частину А1302 (код ЄДРПОУ: 07946341, 51272, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, смт. Черкаське) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію за затримку у виплаті грошової допомоги на оздоровлення за період з 08.05.2020 року по 19.01.2021 року, виходячи із середньоденного грошового забезпечення станом за 2 місяці до дати звільнення.

Обґрунтовуючи означені позовні вимоги позивач зазначив, що при звільненні з військової служби, відповідач протиправно не провів з позивачем повний розрахунок, а саме не виплатив грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік. Повний розрахунок було проведено відповідачем лише 19.01.2021 року. При цьому, оскільки грошова компенсація за затримку у виплаті грошової допомоги на оздоровлення, яка була виплачена позивачу лише 19.01.2021 року, відповідачем позивачу не відшкодована, є відповідні підстави для звернення до суду з даною позовною заявою.

12.04.2021 року від військової частини А1302 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач зазначив, що відповідно до Розділу XXIII «Виплата грошової допомоги для оздоровлення» Наказу МОУ від 07.06.2018 р. №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги. Так, позивач відповідно до довідки від 01.04.2021 р. №500/ФЕС отримав грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік у сумі 11322, 30 грн., кошти були зараховані на особистий рахунок АТ КБ ПРИВАТБАНК 19.01.2021 року у сумі 11152,47 грн., податок на військовий збір склав 169,83 грн. Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи , встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за своєчасний розрахунок при звільненні.

Відповідач також зазначає, що відповідно до ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. Оскільки військова частина не є розпорядником коштів (розпорядником коштів є Міністерство оборони України) та фінансується з державного бюджету, то, відповідно, Відповідач не може передбачити на перед компенсаційні витрати, - для їх виплати необхідно відправляти заявки до відповідного органу. Дії зумовлені специфічним порядком фінансуванням всіх військових частин, які не є розпорядниками коштів. Трудові відносини та військова служба мають різну правову природу та врегульовані різним законодавством, отже передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб, оскільки вони врегульовані спеціальним законодавством і не підпадають під дію загального трудового права. Військова частина А1302 фінансується виключно з Державного бюджету України, а отже відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України є бюджетною неприбутковою установою, яка входить до складу Міністерства оборони України. На даний час країна фактично перебуває у стані війни, а тому видатки Міністерства оборони України насамперед спрямовані на виплату грошового забезпечення та задоволення першочергових витрат на посилення обороноздатності держави. У той же час витрати на сплату судового збору фінансуються у явно занижених розмірах і вкрай неритмічно, а не оскарження судових рішень, винесених не на користь військової частини, призводить до додаткових витрат коштів державного бюджету призначених на оборону. Відтак, командування військової частини А1302, під час організації та проведення заходів бойової підготовки, повсякденної життєдіяльності військ суворо дотримується вимог Законів України, Статутів Збройних Сил України та інших нормативно - правових актів щодо соціального та правового захисту військовослужбовців.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2021 року зазначена вище справа розподілена та 12.03.2021 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Зобов`язано військову частину А1302 надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк до 01 квітня 2021 року: письмові відповідні обґрунтовані пояснення щодо несвоєчасного нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення (зазначити яку саме нараховано та виплачено суму та коли (місяць, дата, рік)); довідку про нарахування суми грошового забезпечення позивача перед звільненням з 01.03.2020 року по 07.05.2020 року. Судом попереджено військову частину А1302 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Вирішуючи питання про зупинення провадження по адміністративній справі №160/3536/21 до одержання витребуваних доказів по справі, суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 9 КАС України визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

При цьому, розгляд справи здійснюється з урахуванням принципу адміністративного судочинства, що передбачений ст. 9 КАС України щодо змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 6, 7, 8 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Слід зазначити, що військовою частиною А1302 вимоги ухвали суду від 15.03.2021 року не виконано у повному обсязі. Так, відповідачем до суду не надана довідка про нарахування суми грошового забезпечення позивача перед звільненням з 01.03.2020 року по 07.05.2020 року.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на матеріали справи, суд дійшов висновку, що для повного з`ясування обставин справи, необхідно витребувати від військової частини А1302: довідку про нарахування суми грошового забезпечення позивача перед звільненням з 01.03.2020 року по 07.05.2020 року із зазначенням середньоденного грошового забезпечення.

При цьому, суд вважає за належним звернути увагу сторін, на наступне, що положеннями статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.

Пунктами 1 частини другої статті 149 КАС України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Отже, з огляду на вказане, суд вважає за необхідне попередити учасників справи про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження по справі, зокрема, у зв`язку з направленням судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення про виконання доручення або неможливість виконання доручення.

Положення цієї норми передбачає право суду зупинити провадження у разі об`єктивної неможливості розгляду справи до отримання доказів.

Згідно ч. 6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв`язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне для всебічного та об`єктивного розгляду справи зупинити провадження по справі до одержання витребуваних доказів.

Керуючись статтями 7, 44, 45, 80, 94, 145, 149, 236, 243, 248, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Витребувати від військової частини А1302:

- довідку про нарахування суми грошового забезпечення позивача перед звільненням з 01.03.2020 року по 07.05.2020 року із зазначенням середньоденного грошового забезпечення.

Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 30 червня 2021 року.

Суд попереджає військову частину А1302 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Провадження по адміністративній справі №160/3536/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини А1302 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії зупинити до отримання витребуваних доказів по справі.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник