Рішення № 97753723, 16.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року Справа № 160/3405/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняАлєксєєнко К.С., за участі: представника позивача: представника відповідача: представника третьої особи: не прибув не прибув не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро позовну заяву публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства “Укртелеком” до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у місті Синельниковому Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2021 року (направлена засобами поштового зв`язку 05.03.2021 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства “Укртелеком” поданого представником Скороход Альбіною Олександрівною до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у місті Синельниковому Дніпропетровської області, в якій представник позивача просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області протиправною щодо невиконання наказу від 13.02.2018 року № 904/9708/17, виданого Господарським судом Дніпропетровської області;

- зобов`язати Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області виконати наказ від 13.02.2018 року № 904/9708/17, виданий Господарським судом Дніпропетровської області;

- зобов`язати Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766, на р\р НОМЕР_1 в ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851) компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, яка підлягає стягненню згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/9708/17 від 13 лютого 2018 року, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, за період з 06 червня 2018 року по 04 грудня 2020 року.

Обґрунтовуючи означені позовні вимоги позивач зазначив, що не виконуючи судовий наказ, відповідач проявляє протиправну бездіяльність, яку пояснює відсутністю бюджетних призначень, спрямованих на виконання судових рішень, у зв`язку із чим є необхідність звернення до суду із даною позовною заявою.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подано до суду відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив про те, що 02.07.2018 за вих. № 09 на адресу Головного управління було направлено заяву про виконання рішення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 по справі № 904/9708/17. Виконавчий лист по вказаній станом на 12.05.2021 перебуває на виконанні у Казначействі за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою». Виконання рішень суду, що гарантовані державою, здійснюється Казначейством відповідно до вимог пунктів 35-40 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845. Відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку виконання рішень безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством, зокрема, за черговістю надходження таких рішень. Частинами 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи зі змісту пункту 38 Порядку виконання рішень безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Пунктами 24-32 Порядку № 845 встановлено механізм безспірного списання коштів з рахунків боржника. Згідно з пунктом 24 Порядку № 845 стягувані, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, а саме: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського раху нка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера раху нка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягу вана (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківсько го рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

Пунктом 28 Порядку № 845 встановлено, що орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

Відповідно до пункту 29 Порядку № 845 у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

Відповідно до пункту 33 Порядку у разі коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, то його виконання здійснюється за рахунок коштів Бюджетної програми КПКВК 3504040.

Відповідно до частини 2 пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про гарантії заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Відповідач стверджує, що механізм виконання рішень на які поширюється дія Закону про гарантії регламентований пп. 33, 47-52 розділу “Безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів” Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників». Виконання зазначених судових рішень здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків боржника (державного органу), а у разі неможливості такого стягнення - за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 “Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою”. Натомість, розділом “Безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації! шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам” Порядку передбачено механізм виконання рішень про стягнення шкоди з Державного бюджету. Відповідно до п. 35 Порядку Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), зокрема, шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Згідно з п. 36 Порядку у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувані подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок та в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету. Відповідно до п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства.

Згідно до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року №4901 -VI (далі - Закон №4901-VI) виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу. Таким чином, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 та Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” від 05.06.2012 року №4901-VI Казначейство здійснює виконання рішень суду про стягнення коштів з державних органів.

На думку відповідача, діючим законодавством не передбачено строку для виконання рішень суду про стягнення відшкодування шкоди з Державного бюджету. Таким чином, правовідносин, які випливають з Рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/9708/17 не підпадають під дію Закону про гарантії, зокрема в частині тримісячного строку на перерахування коштів, тому посилання суду на нібито порушення строку перерахування коштів є незаконними та необґрунтованими. Поданий позивачем наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 по справі №904/7633/17 перебуває на виконанні у Державній казначейській службі України за бюджетною програмою КПКВК 3504040 до моменту його виконання. Відповідно до пункту 29 Порядку № 845 у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді. Управлінням Державної казначейської служби України у Синельниківському районі Дніпропетровській області направлено боржнику запити щодо визначення рахунків, з яких мо жливо здійснити безспірне списання коштів згідно з Наказом суду, (лист від 13.03.2018 № 01- 08/137-43) Боржник повідомив про відсутність бюджетних призначень для забезпечення виконан ня рішення суду. Станом на сьогодні кошти для виконання наказу суду у боржника відсутні.

Також, відповідач зазначив, що частиною 1 статті 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Законом України “Про Державний бюджет України” на 2017-2021 рік” за бюджетною програмою КПКВК 3504040 було передбачено відповідно за 2018 - 500 000, за 2019 - 600 000, за 2020 - 600 000, та за 2021 - 100 000 тис, гривень. Казначейство повинне дотриматись принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Перерахування коштів стягувачам із затримкою відбувається не через протиправні дії або бездіяльність Державної казначейської службою України або Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, а виключно у зв`язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбаченими у Законах про Державний бюджет України асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями.

Частинами 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною 1 статті 3 Закону про гарантії встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (Казначейством), зокрема, у разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Пунктом 20 Порядку визначено, що погашення заборгованості здійснюється Казначейством (Державною казначейською службою України) в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845(далі - Порядок виконання рішень).

Відповідно до пунктів 47, 48 Порядку №845 виконання рішень в Казначействі (центральному органі виконавчої влади) відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Так, вказаний у пунктах 47, 48 Порядку № 845 виконання рішень рахунок, дійсно відкритий у Державній казначейській службі Україні та Законами про Державний бюджет України на 2015-2017 роки передбачено відповідні асигнування (бюджетна програма КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою»).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 було передбачено 144,75 млн. гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 було передбачено 144,75 млн. гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 було передбачено 500,00 млн. гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 було передбачено 500,00 млн. гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 було передбачено 600,00 млн. гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 було передбачено 600,00 млн. гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 було передбачено 100,00 млн. гривень.

Таким чином, тільки Державна казначейська служба Україна (Казначейство) відповідно до наданих повноважень здійснює виконання судових рішень виключно у межах суми, передбаченої законом про Державний бюджет України на відповідний рік за бюджетною програмою для виконання рішень суду (ст. 3 Закону про гаранти: та у порядку черговості надходження виконавчих документів, що відповідає принципу справедливості та забезпечує рівні права стягувачів на одержання коштів Державного бюджету за рішенням суду, а Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області здійснює тільки прийом, перевірку таких документів та передачу їх до Державної казначейської служби для виконання.

Третьою особою - Управлінням Державної казначейської служби України у місті Синельниковому Дніпропетровської області до суду подано пояснення щодо позову, в якому зазначено про те, що з поданого адміністративного позову незрозуміло, які саме вимоги висуваються до управління Казначейства, не зазначено чим саме управління Казначейства порушило права позивача. Адже, правовідносин між позивачем та відповідачем не існує.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2021 року зазначена вище справа розподілена та 10.03.2021 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 15.03.2021 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року розгляд справи №160/3405/21 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

У судове засідання 16.06.2021 року сторони не прибули.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2018 року було видано наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 року № 904/9708/17 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Довженка, 36, код ЄДРПОУ 25000366) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (ідентифікаційний код 21560766, бульвар Тараса Шевченко, буд. 18, м. Київ, 01601, код за ЄДРПОУ 21560766, ІПН 215607626656) заборгованість у сумі 49732 грн. 22 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1 600,00 грн.

Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, рішення у справі № 904/9708/17 набрало законної сили 19.04.2018 р.

02.03.2018 р. за вих. № 41 на адресу Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області позивачем було направлено заяву з оригіналом наказу з проханням прийняти на виконання наказ господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 року № 904/9708/17 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Довженка, 36, код ЄДРПОУ 25000366) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (ідентифікаційний код 21560766, бульвар Тараса Шевченко, буд. 18, м. Київ, 01601, код за ЄДРПОУ 21560766, ІПН 215607626656) заборгованість у сумі 49732 грн. 22 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1 600,00 грн.

Заява з додатками була отримана відповідачем 06.03.2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

08.06.2018 року Дніпропетровська філія ПАТ «Укртелеком» від відповідача отримала лист від 07.03.2018 р. за вих. № 12-10-2/1239-2642, про те що відповідач направив за належністю пакет документів, за заявою позивача, для опрацювання згідно вимог чинного законодавства до Управління Державної казначейської служби України у м. Синельниковому Дніпропетровської області.

Станом на 04.12.2018 р. рішення суду третьою особою було не виконано.

05.12.2018 р. представником позивача особисто було вручено третій особі заяву від 04.12.2018 р. за вих. № 227 про хід виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 року № 904/9708/17.

05.12.2018 р. представник позивача від третьої особи отримала лист щодо виконання наказу від 05.12.2018 р. за вих. № 01-10/677-247 про те, що вони, в зв`язку з неможливістю стягнути кошти з рахунків УПСЗН Синельниківської МР 16.05.2018 р. передав пакет документів, до юридичного відділу відповідача для внесення її в єдиний реєстр судових справ по соціальних стягненнях на виконання Державної КСУ у м. Київ за програмою 3504040 та поставлені в чергу за датою надходження.

06.12.2018 р. представником позивача до відповідача було направлено заяву від 06.12.2018 р. за вих. № 230 про хід виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 року № 904/9708/17.

26.12.2018 р. представник позивача від відповідача отримала лист щодо розгляду заяви за вих. № 12-08/4393-12759, яким повідомлено, що заборгованість за наказом підлягає виконанню у третю чергу і лише після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше, Державна казначейська служба України здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь позивача. В листі відповідач також посилався на Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», яким на поточний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» перебдачено 500 млн. гривень.

Станом на 03.06.19 р. рішення суду відповідачем було невиконано.

03.06.2019 р. представником позивача до відповідача було направлено заяву від 03.06.2019 р. за вих. № 86 про хід виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 року № 904/9708/17.

20.06.2019 р. представник позивача від відповідача отримала лист щодо розгляду заяви за вих. № 12-06-06/6140, яким повідомлено, що заборгованість за наказом підлягає виконанню у третю чергу і лише після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше, Державна казначейська служба України здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь Позивача. В листі відповідач також посилався на Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», яким на поточний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» передбачено 600 млн. гривень (копія листа надається).

Станом на 21.01.2020 р. рішення суду відповідачем було не виконано.

21.01.2020 р. представником позивача до відповідача було направлено заяву від 21.01.2020 р. за вих. № 7 про хід виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 року № 904/9708/17 та повідомлення від 21.01.2020 р. за вих. № 9 про зміну реквізитів.

04.02.2020 р. представник позивача від відповідача отримала лист про розгляд заяви щодо виконання виконавчого документу за вих. № 12-06-06/1311, яким повідомлено, що заборгованість за наказом підлягає виконанню у третю чергу і лише після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше, Державна казначейська служба України здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь позивача. В листі відповідач також посилався на Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яким на поточний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» перебдачено 600 млн. гривень.

Станом на 01.10.2020 р. рішення суду відповідачем було не виконано.

01.10.2020 р. представником позивача до відповідача було направлено заяву від 01.10.2020 р. за вих. № 101 про хід виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 року № 904/9708/17.

15.10.2020 р. представник позивача від відповідача отримала лист щодо розгляду заяви за вих. № 04-06-06/12451, яким повідомлено, що заборгованість за наказом підлягає виконанню у третю чергу і лише після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше, Державна казначейська служба України здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь позивача. В листі відповідач також посилався на Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яким на поточний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» перебдачено 600 млн. гривень.

Вважаючи, що з 06.03.2018 р. по 20.11.2020 р. відповідач так і не виконав рішення суду всупереч чинного законодавства України, чим допустив протиправність дій щодо невиконання судового рішення та необхідність зобов`язати його виконати відповідне рішення суду, на виконання якого видано наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 року № 904/9708/17, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання визначаються Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» №4901-VI від 05.06.2012 року, що набув чинності з 01.01.2013 року (далі - Закон №4901).

Частина 2 статті 3 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За приписами ч.1 ст.2 Закону №4901 держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

державний орган;

державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);

юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу визначені у статті 3 Закону №4901.

Так, відповідно до ч.1, ч.2 та ч.4 ст.3 Закону №4901 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.5 Закону №4901 у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Заборгованість погашається в такій черговості:

у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

У відповідності до п.п.1 пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету: рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі - Порядок № 440) цей порядок визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 Розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №4901-VI, інвентаризації та погашення заборгованості за ними.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 440 (тут та далі - в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Пунктом 5 Порядку №440 визначено, що зареєстроване в установленому порядку рішення невідкладно розглядається керівником органу державної виконавчої служби та передається відповідальній особі не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до органу державної виконавчої служби.

За приписами п.8, п.9 та п.10 Порядку №440 рішення розподіляються в порядку такої черговості погашення заборгованості:

перша черга - рішення щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

друга черга - рішення, пов`язані з трудовими правовідносинами;

третя черга - інші рішення.

Рішення вносяться до кожної з черг за датою їх надходження до органу державної виконавчої служби.

Відповідальна особа не пізніше семи робочих днів з дня внесення рішення до Реєстру зобов`язана надіслати заявнику та боржнику за їх місцезнаходженням або на електронну пошту повідомлення про прийняття такого рішення для обліку із зазначенням черги, до якої воно включено.

З метою забезпечення заявнику та боржнику доступу до інформації Реєстру про стан погашення заборгованості за рішенням, прийнятим на користь заявника, у повідомленні про прийняття рішення до обліку зазначаються адреса відповідного веб-сайта в Інтернеті, а також ідентифікатор для доступу до інформації Реєстру.

До повідомлення, яке відповідальна особа надсилає боржнику за його місцезнаходженням (у разі коли боржником є державне підприємство, установа, організація - на адресу центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить боржник), додається копія рішення, за яким він є боржником.

У разі встановлення за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про припинення боржника - юридичної особи таке повідомлення надсилається відповідному органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника.

Боржник або орган державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, зобов`язаний протягом семи робочих днів повідомити відповідальній особі про стан виконання рішення (виконання в повному обсязі, часткове виконання, невиконання).

Якщо рішенням зобов`язано боржника здійснити нарахування (перерахунок тощо) та/або виплатити кошти, відповідальна особа разом з повідомленням надсилає боржнику або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, копію рішення для здійснення нарахування суми коштів, що підлягає виплаті заявнику. Про здійснення нарахування боржник або орган державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, зобов`язаний повідомити відповідальній особі протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення із наданням відповідного документа про здійснення нарахування, підписаного уповноваженою особою і завіреного гербовою печаткою.

Відповідно до п.13, п.14 Порядку №440 передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

До органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, передаються рішення, які надійшли до 1 числа місяця, що настав за звітним періодом.

Відповідальна особа додає до рішень, які передаються до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, реквізити для перерахування коштів заявнику. У разі часткового виконання рішення до нього додаються підтверджувальні документи.

До рішень зобов`язального характеру додаються оригінали документів про здійснення нарахування виплат за цим рішенням, підписані уповноваженою особою і завірені гербовою печаткою.

Як передбачено п.19 та п.20 Порядку №440 бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845 (Офіційний вісник України, 2011 р., N 61, ст. 2431; 2013 р., N 9, ст. 334) (далі - Порядок № 845).

Так, відповідно до пунктів 24 та 25 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Пунктом 24 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми (пункт 25).

У силу пункту 31 Порядку №845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Якщо у боржника недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою. Боржник зобов`язаний протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органові Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 34 цього Порядку у разі невиконання боржником зазначених вимог орган Казначейства може застосувати заходи впливу відповідно до Бюджетного кодексу України.

За приписом підпункту 2 пункту 4 Порядку №845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку, а за приписом підпункту 4 пункту 5 цього ж Порядку під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання.

Таким чином, орган Казначейства вживає встановлені законодавством заходи, які спрямовані на виконання судового рішення боржником, а боржник, у свою чергу, зобов`язаний повідомити орган Казначейства про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

Відповідно до підпункту 1 пункту 47 Порядку №845 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року №845, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником, а також інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

У силу пункту 48 Порядку №845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Відповідно до пп. 1 п. 49 Порядку № 845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Таким чином, наведене вище дає суду підстави вважати, що Казначейство, відповідно до наданих повноважень, здійснює виконання рішень судів, дотримуючись пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку виконання рішень, якими передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів та у межах суми, передбаченої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, що відповідає принципу справедливості та забезпечує рівні права стягувачів на одержання коштів Державного бюджету за рішенням суду. При цьому, у випадку недостатності таких коштів, що визначені у Державному бюджеті України, Казначейство зобов`язано ініціювати перед Міністерством фінансів України необхідність внесення відповідних змін до такого бюджету.

У той же час, обставина відсутності у відповідача бюджетних коштів за відповідної бюджетною програмою та наявність значної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні в органах Казначейства, не може слугувати підставою для невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі №812/413/18, від 09 липня 2020 року у справі №385/1550/16-а(2-а/385/66/16), від 23 квітня 2020 року у справі №816/2089/17

Окрім, цього, відповідно до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року справа № 826/16655/16 та від 28.02.2020 року у справі №804/2593/17 вимоги частини 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та абз. 2 пункту 48 Порядку № 845 щодо строку перерахування коштів, законодавцем визначені чіткі часові межі виконання рішень суду. У будь-якому разі, черговість здійснення перерахування коштів стягувачу за рішенням суду повинна узгоджуватися з такими приписами закону й рішення судів можуть виконуватися за чергою, однак, у тримісячний строк.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Також при вирішенні даної адміністративної справи суд, у відповідності до приписів ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судового практики Європейського суду з прав людини.

Так, як вбачається з позиції Європейського Суду з прав людини, викладеній у рішенні від 08 листопада 2015 року у справі «Кечко проти України», реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Окрім цього, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі «Immobiliare Saffi «проти Італії», заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу № 1 (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» від 29 червня 2004 року № 18966/02).

Згідно рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень» КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх "ex-officio". Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Як встановлено матеріалами справи та наголошувалося відповідачем, вищевказаний наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 року № 904/9708/17 було отримано Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 16.05.2018 року, про що зазначено відповідачем у відповіді на запит позивача від 15.10.2020 року за №04-06-06/12451, а відтак з вказаної дати почав перебіг 3-х місячний строк, визначений у частині 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та абз. 2 пункту 48 Порядку № 845.

Також, як убачається із листа від 20.06.2019 року за №12-06-06/6140 Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, відповідач зазначив також і про те, що заборгованість у сумі 51 332,22 грн. за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 року № 904/9708/17 підлягає виконанню у третю чергу, про що також зазначено у листах відповідача від 29.05.2018 року за №12.10.2/1934-4941, від 26.12.2018 року за №12-08/4393-12759, від 01.02.2020 року за №12.06.06/1311, від 15.10.2020 року за №04-06-06/12451.

Судом встановлено, що станом на час вирішення даної адміністративної справи відповідачем, в порушення строку, встановленого частиною 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та абз. 2 пункту 48 Порядку № 845 наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 року № 904/9708/17 не виконано, а грошові кошти за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/9708/17 від 15.01.2018 року стягувачу не перераховано, що з урахуванням викладеного вище містить ознаки протиправної бездіяльності.

У той же час на доведення відсутності таких ознак відповідач посилався на відсутність його вини через існування загальновідомої заборгованості з виконання судових рішень, підтвердженою Державою у Законах України «Про державний бюджет України на 2015 рік», «Про державний бюджет України на 2016 рік», «Про державний бюджет України на 2017 рік», «Про державний бюджет України на 2018 рік», «Про державний бюджет України на 2019 рік», «Про державний бюджет України на 2020 рік», «Про державний бюджет України на 2021 рік» та надав суду копії листів, адресованих Міністерству фінансів України про збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504040 у передбачений законом спосіб за 2016-2018 роки.

Втім, суд звертає увагу, що такі докази, надані відповідачем, не спростовують ознак його протиправної бездіяльності, оскільки свідчать про відсутність відповідних бюджетних асигнувань за вказаний період, та не доводять факту вчинення ним дій, передбачених п. 49 Порядку № 845 щодо подання Міністерству фінансів України пропозицій необхідності внесення змін до Закону про Державний бюджет України упродовж 10 днів з дня отримання Казначейством виконавчих документів.

Таким чином, приймаючи до уваги викладене вище суд приходить до переконання про обґрунтованість доводів позивача та необхідність визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області протиправною щодо невиконання наказу від 13.02.2018 року № 904/9708/17, виданого Господарським судом Дніпропетровської області.

Відповідача щодо невиконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/9708/17, виданого 13.02.2018 року на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2018 року у справі №904/9708/17 у визначений статтею 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» строк.

Також, за вказаних обставин з метою відновлення прав та охоронюваних законом інтересів позивача підлягає до задоволення й інша його вимога з урахуванням належного способу судового захисту шляхом зобов`язання Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області виконати наказ від 13.02.2018 року № 904/9708/17, виданий Господарським судом Дніпропетровської області.

Вирішуючи вимогу позивача про зобов`язання Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766, на р\р НОМЕР_1 в ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851) компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, яка підлягає стягненню згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/9708/17 від 13 лютого 2018 року, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, за період з 06 червня 2018 року по 04 грудня 2020 року, суд зазначає таке.

На час вирішення даної адміністративної справи, за приписами абз.4 пункту 50 Порядку №845 компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів за черговістю надходження таких заяв стягувачів та після погашення заборгованості за рішеннями суду відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (в редакції Порядку №845 з урахуванням змін, внесених згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 р. №154).

Суд не заперечує право позивача на отримання вказаної компенсації, передбаченої ст.5 Закону №4901, втім, зважаючи на ту обставину, що на час вирішення справи заборгованість перед позивачем з боку Казначейства погашена не була, заявлена вимога є передчасною.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2102, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №20282 від 25.11.2020 року, та судовий збір у сумі 168,00 грн. що підтверджується платіжним дорученням №2909 від 22.02.2021 року, що містяться в матеріалах справи. Загалом сплачений судовий збір склав 2270,00 грн.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, сума судового збору, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, відповідно до ст. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, становить 1513,32 грн. (756,66*3=2270 грн. – три вимоги немайнового характеру).

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 16 червня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 18 червня 2021 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства “Укртелеком” до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у місті Синельниковому Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області протиправною щодо невиконання наказу від 13.02.2018 року № 904/9708/17, виданого Господарським судом Дніпропетровської області.

Зобов`язати Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області виконати наказ від 13.02.2018 року № 904/9708/17, виданий Господарським судом Дніпропетровської області.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 37988155) за рахунок бюджетних асигнувань на користь публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, (ЄДРПОУ- 25543196) судовий збір у розмірі 1513,32 грн. (одна тисяча п`ятсот тринадцять гривень тридцять від копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 червня 2021 року.

Суддя С. В. Прудник