Рішення № 97753710, 17.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року Справа № 160/5033/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/5033/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальність “Заслон Плюс” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

02.04.2021 року Товариство з обмеженою відповідальність “Заслон Плюс” звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці Державної митної служби України, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 22.04.2021 року, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA110370/2021/000001/1 від 21.01.2021 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110370/2021/00016 від 21.01.2021 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 02.04.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 05.04.2021 року позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст.160, 169 КАС України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

Позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.04.2021 року було відкрито провадження в адміністративній справі №160/5033/21 та призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також, ухвалою суду від 23.04.2021 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів, а саме:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA110370/2021/000001/1 від 21.01.2021 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110370/2021/00016 від 21.01.2021 року;

- ВМД №UA110370/2021/000605 та №UA110370/2021/000259 від 13.01.2021 року разом із додатками;

- листи декларанта від 20.01.2021 року;

- листи, повідомлення митниці та інші наявні докази щодо суті спору.

20.05.2021 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов разом із витребуваними судом доказами по справі.

25.05.2021 року відповідачем долучені додаткові докази по справі.

01.06.2021 року позивачем до суду була подана письмова відповідь на відзив на позовну заяву.

За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 17.06.2021 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

У позовній заяві, зазначено, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту.

Однак, на думку позивача, митниця, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень.

Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Позивач зазначає, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами.

У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні правові підстави для скасування рішень, які ним звернуто до оскарження.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що до Дніпровської митниці Держмитслужби для митного контролю та оформлення 13.01.2021 року відповідно до зовнішньоекономічного контракту №74.07.20. від 31.07.2020 року ТОВ «Заслон Плюс» подана електронна митна декларація типу ІМ 40 (далі - МД) № UА110370/2021/000259 для митного оформлення товару: Раraffin NS/ Парафін нафтовий сірниковий НС - 53,100 тн, ТУ 38.1011322-90 зі змінами 1-3, являє собою парафін нафтовий, масова доля оливи: 4,50 мас.%, температура плавлення: 52,2 гр. С, використовується для виробництва свічок.

Товар заявлено до митного органу згідно статті 58 Митного кодексу України за ціною договору.

Відповідно до статті 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МК України.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МК України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

На думку відповідача, позивач цим правом не скористався, і до відведеного законодавством часу, належні додаткові документи не подав.

Враховуючи наведене, митним органом були прийняті оскаржувані товариством рішення якими митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу.

Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД 11.01.2021 року №UА 100340/2021/515077 -0,7893 євро за кілограм.

Відповідач вказує, що у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийняті оскаржувані товариством рішення.

На їх думку, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, оформлені відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 року №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195.

Відповідач вважає, що з урахуванням наявної інформації, було обґрунтовано та правомірно прийняті оскаржувані товариством рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядного методу.

Таким чином, відповідач вважає, що посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості товарів, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Заслон Плюс» є юридичною особою, що підтверджується реєстрацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Заслон Плюс» та компанією OU NEPHTEKHIMIK укладено Контракт № 74.07.20. від 31.07.2020 року та Додаткову угоду №6 від 30.12.2020 року на поставку парафіну нафтового сірникового НС в кількості 53,1 метричних тон за ціною 630,0 євро/тонна, на умовах СРТ-Велика Кохнівка (Україна).

На поставку цієї партії товару Продавець надав Позивачу такі документи: паспорт якості № 3-1129 від 24.12.2020 року, накладну СМГС № 3397097426; рахунок №202037, відповідно до якого ціна за одну тону товару становить 630,0 євро; накладну СМГС №30142689; експортну ВМД № 10006060/271220/0123494.

З метою розмитнення цього товару декларантом подано до митного поста Кременчук (UA110370) ВМД № UA110370/2021 /000259 від 13.01.2021 року.

Отже, встановлено, що на митну територію України було ввезено 53100 кг парафіну нафтового сірникового НС наливом за ціною 630,0 євро за тону.

Додатково до митної декларації було подано такі документи: Контракт №74.07.20. від 31.07.2020 року та Додаткову угоду № 6 від 30.12.2020 року на поставку парафіну нафтового сірникового НС в кількості 53,1 метричних тон за ціною 630,0 євро/тонна, на умовах СРТ-Велика Кохнівка (Україна); паспорт якості № 3-1129 від 24.12.2020 року; накладну СМГС №3397097426; рахунок № 202037, відповідно до якого ціна за одну тону товару становить 630,0 євро; накладну СМГС № 30142689; експортну ВМД №10006060/271220/0123494.

Також додатково, на вимогу контролюючого органу, позивачем було подано такі документи, а саме: лист ООО «РН - Смазочные материалы», структура власності ООО «РН - Смазочные материалы», фактура-ват № 13/01/2021 від 11.01.2021року, фактура-ВАТ №14/01/2021 від 11.01.2021 року, фактура -ват l/mag/2021 12.01.2021 року від 12.01.2021 року, рахунок № 754 від 30.12.2020 року, комерційна пропозиція від 30.12.2020 року, комерційна пропозиція від 27.11.2020 року, комерційна пропозиція від 13.01.2021 року, контракт № 513/2017 від 29.06.2017 року, контракт № СМ-09696/2015 від 01.09.2015 року, контракт № 2020-04 від 14.07.2020 року.

У відповідності до ст.337 Кодексу, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено про такі обставини.

Поставка товару здійснюється згідно додатку №6 від 30.12.20 до контракту №74.07.20 від 31.07.2020 року, укладеного між імпортером ТОВ «Заслон Плюс» (Україна) та компанією «КЕРНТЕКНІМІК 011» (Естонія) на умовах поставки СРТ Велика Кохнівка (Україна).

Вартість товару заявлена на рівні 630 євро/т.

Комерційні умови поставки СРТ, означають, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (Велика Кохнівка), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення.

Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до станції Велика Кохнівка є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється.

Відповідач вказує, що згідно наданої митної декларації країни відправлення від 27.12.2020 року №10006060/271220/0123494, товар в кількості 53100 кг продається за рахунком №3200046490 від 30.11.2020 року за ціною 535,00 євро/мт на умовах поставки СРТ Брест (Білорусь), де продавцем є АО «РН-Транс» (Росія), а покупцем «NЕРНТЕКНІМІК ОU» (Естонія). Наданий декларантом прайс-лист компанії-представника виробника АО «РН-Транс» (Росія) містить інформацію про вартість товарів лише на умовах СРТ Брест (Білорусь).

Відповідачем встановлено, що цей документ не містить реквізитів вихідного документу (номера та дати).

Під час митного оформлення встановлено, що оцінюваний товар «Парафін нафтовий сірниковий, марки НС», згідно сертифіката якості від 24.12.2020 року № 3-1129 виготовлений ООО «Новокуйбышевский завод масел и присадок» (Росія) лише 23.12.2020 року, але його продано згідно з рахунком №3200046490 від 30.11.2020 року.

Як вже зазначено вище, додатково декларантом були надані такі документи:

контракт №СМ-09696/2015 від 01.09.2015 року між «GENVER LIMITED» (Кіпр) та ООО «РН-Смазочные материалы» (Росія), відповідно до якого товар експортовано з Росії за декларацією №10006060/271220/0123494; контракт №513/2017 від 29.06.2017 року, укладений між «GENVER LIMITED» (Кіпр) та «NЕТFORT LIМІТЕD» (Кіпр); контракт №2017-10 від 30.08.2017 року між «NЕТFORT LIМІТЕD» (Кіпр) та «YUGRA SA» (Швейцарія).

Під час здійснення перевірки, відповідачем встановлено, що листом компанії «YUGRA SA» (Швейцарія) від 13.01.2021 року №14/05323 директором компанії зазначено, що у грудні 2020 року компанією придбано товар у компанії «NЕТFORT LIМІТЕD» (Кіпр) за ціною 578,00 євро/мт на умовах поставки СРТ Брест. Цим же листом повідомлено про неможливість подання інформації за контрактом №513/2017 від 29.06.2017 року.

Також, позивачем до митного оформлення було надано контракт №2020-04 від 14.07.2020 року між «YUGRA SA» (Швейцарія) та « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Естонія), комерційний інвойс від 30.12.2020 року №754 щодо вартості товару для компанії «NЕРНТЕКНІМІК ОU» (Естонія), на рівні 580,00 євро/мт на умовах поставки СРТ Білорусь/Польща (зд.станція Брест/Центральний експортний).

У рахунку №754 зазначено, що товар відвантажено 28.12.2020 року зі станції Новокуйбишівська (Росія).

Відповідно до інформації митної декларації країни відправлення від 27.12.2020 року №10006060/271220/0123494 товар завантажено у вагон 51144368 за залізничною накладною №30142689.

Встановлено, що до митного оформлення декларантом надано залізничну накладну від 06.01.2021 року №3397097426 на вагон 50601723.

Згідно наданих рахунків-фактур від 07.01.2021 року №VАТ 13/01/2021 на суму 265,00 євро, від 12.01.2021 року № VАТ FS 1/МАG/2021 на суму 4248,00 польских злотих, від 11.01.2021 року № VАТ 14/01/2021 на суму 765,00 євро.

Витрати за рахунком-фактурою від 07.01.2021 року №VАТ 13/01/2021 понесено компанією «NЕРНТЕКНІМІК ОU» за оренду пустого вагону за маршрутом Брест (Білорусь) - Тересполь (Польща) –Мелашевичі (Польща) та повернення завантаженого вагону №51144368 у зворотному напрямку.

Витрати за рахунком-фактурою від 11.01.2021 року № VАТ 14/01/2021 понесено компанією «NЕРНТЕКНІМІК ОU» за оренду пустого вагону №50601723 за маршрутом Велика Кохнівка (Україна)- Тересполь (Польща)-Мелашевичі (Польща) та повернення завантаженого вагону №50601723 у зворотному напрямку.

За рахунком від 12.01.2021 року № VАТ FS 1/МАG/2021 виставлено суму за послуги нагрівання та перевантаження у розмірі 4248,00 польских злотих.

Враховуючи дату складання рахунку 12.01.2021 року за інформацією сайта у всесвітній мережі Інтернет www.nbp.pl, відповідачем було встановлено, що станом на дату 11.01.2021 року, що передує даті рахунку і відповідає правилам застосування курсів валют відповідно до законодавства Польщі, курс 1 євро становить 4,5325 польських злотих. За цим курсом вартість товару у злотих на рівні 4248,00 становить 937,23 євро.

Таким чином, відповідач дійшов до висновку, що витрати на доставку товару у кількості 53100 кг від станції Брест до станції Велика Кохнівка складають 1967,23 євро (0,04 євро/кг).

Під час митного оформлення, встановлено, що згідно даних рахунків витрати на доставку товару з території Польщі через станцію Брест (Білорусь) до станції Велика Кохнівка виставлено продавцю після того, як товар був проданий згідно з рахунком від 04.01.2021 року №202037, що, на думку відповідача, свідчить про не включення витрат по транспортуванню товару з території Польщі до станції призначення.

У подальшому позивачем додатково було надано залізничну накладну №30142689, відповідно до якої витрати на доставку товару від станції Новокуйбишівська (Росія) до станції Мелашевичі (Польща) складають 88296,00 рос.руб., що за курсом Центрального банку Росії (офіційний сайт сdr.гu) станом на 28.12.2020 року у перерахунку на курс 1 євро=89,8749 рос.руб.) становить 982,43 євро.

Також, позивачем додатково надано лист розрахунок вартості парафіну НС від 19.01.2020 б/н для компанії «NЕРНТЕКНІМІК ОU».

Згідно цього листа митна вартість товару за 1 тону сформована на рівні 617,18 євро.

Відповідачем, під час митного оформлення, встановлено, що до вартості товару у розмірі 617,18 євро включено ціну закупки товару відповідно до рахунку №754 від 30.12.2020 року на рівні 580,00 євро/т+витрати на доставку товару 265,00 євро (рахунок №УАТ 13/01 /2021 )+765,00 євро (рахунок VАТ 14/01/2021)+944,00 євро (перерахунок вартості витрат у розмірі на суму 4248,00 польских злотих відповідно рахунку №VАТ FS 1/МАG/2021).

Однак, як вказує відповідач, в який курс Національного Польського Банку використано для перерахунку суми 4248,00 польских злотих у 944,00 євро, декларантом не надано. Різниця між ціною продажу за рахунком №202037 та ціною 617,18 євро складає 12,82 євро.

Тобто прибуток компанії «NЕРНТЕКНІМІК ОU» за перепродаж оцінюваною партії товару у кількості 53,1 т. складає лише 680,74 євро.

Платіжне доручення від 18.01.2021 року щодо оплати витрат за рахунком №VАТ FS 1/МАG/2021 у розмірі на суму 4248,00 польских злотих здійснено відповідно до договору від 26.05.2020 року №03/2020.

До митного оформлення, цей договір декларантом не надано.

Позивачем додатково був наданий висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиз» від 19.01.2021 року №93, яким підтверджує рівень митної вартості товару відповідно до умов додаткової угоди №6 від 30.12.2020 року до контракту №74.07.20.

При цьому, як вказує відповідач, ціновий аналіз здійснено на підстав інформації інтернет ресурсів – ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно інформації сайту рагаfinа.ru до продажу у Російській Федерації пропонується парафін сірниковий НС виробництва ОАО «Славнефть-Ярославльнефтеоргсинтез» (г.Ярославль) на рівні 62 рос.руб/кг, що за курсом Центрального банку Росії (офіційний сайт сdг.ru) станом на дату експорту з Росії 27.12.2020 року за митною декларацією №10006060/271220/0123494 у перерахунку на курс 1 євро=89,8749 рос.руб) становить 0,689 євро/кг (689,85 євро/т).

Згідно інформації сайту flagma.ru до продажу на ринку у Російській Федерації пропонується парафін НС виробництва ПКФ «Русхимресурс» на рівні 80рос.руб./кг (оптова ціна 65-80 рос.руб./кг), що складає 0,89 євро/кг (0,723-0,89 євро/кг).

Згідно інформації сайту standartresurs.ru. до продажу на ринку у Російській Федерації пропонується парафін НС виробництва ООО «Стандартресурс» на обсяг від 5000 кг на рівні 71 рос.руб./кг, що складає 0,789 євро/кг (789,99 євро/т).

Відповідач дійшов до висновку, що кінцева вартість товару за додатковою угодою №6 від 30.12.2020 року до контракту №74.07.20, рахунку від 04.01.2021 року №202037 у розмірі 630,00 євро/т з урахуванням надбавок за численні перепродажі товару, а також витрат на транспортування, не відповідає вартості товару на ринку країни виробництва.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця,якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою,контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; транспортні документи; ) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідач також повідомив позивачу, що згідно п.6 ст. 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Також, вказано, що згідно положень ст. 254 МКУ необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 року №631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 року за №1360/21672.

Товариством електронним повідомленням від 20.01.2021 року б/н було повідомлено митному органу про неможливість подання додаткових документів, крім транспортних документів: договору №ЕТ 01/10/2020 від 08.10.2020 року, заявки до договору №5 від 23.12.2020 року, №6 від 23.12.2020 року, swift (підтвердження оплати транспортних витрат) від 18.01.2021 року, розрахунку вартості парафіну НС б/н від 19.01.2020 року, листа ДП «Укрпромзовнішекспертиз»" №93 від 19.01.2021 року.

З урахуванням наведеного, відповідач дійшов висновку, що декларант своїм правом не скористався, і до відведеного законодавством часу, витребувані документи не подав до митного органу, у зв`язку із чим, митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу.

Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД 11.01.2021 року №UА 100340/2021/515077 -0,7893 євро за кілограм.

Таким чином, у зв`язку з неможливістю застосування контролюючим органом митної вартості, заявленої декларантом, відповідачем було рішення про коригування митної вартості від 21.01.2021 року №UА110370/2021/000001/1.

Також, на підставі цього рішення відповідачем прийнята картка відмови у митному оформленні товарів.

У подальшому товар було випущено у вільний обіг.

Не погодившись із зазначеними вище рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у митному оформленні товарів, позивач звернувся до суду із цим позовом, та просить суд визнати їх протиправними та скасувати.

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товарів на предмет їх відповідності закону суд виходить з такого.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі – МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п`ятої ст.54 МК України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню (частина друга ст.52 МК України).

З урахуванням положень ст.52 МК України, відомості про складові митної в повинні бути документально підтверджені.

Згідно з частиною п`ятою ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має застосовувати різні форми контролю, передбачені МК України.

Однією з форм контролю, відповідно до частини першої ст.336 МК України є перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення т через митний кордон України.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу визначених у частині першій статті 58 МК України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Дослідивши докази по справі, встановлено, що оскаржуваними рішеннями, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Згідно матеріалів справи, позивачем була визначена митна вартість товару за основним методом - за ціною контракту у відповідності до ст. 58 МК України.

Згідно положень ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На підтвердження сплати позивачем товару саме за ціною 630,0 євро/тона митному органу декларантом було надано свіфт від 14.01.2021 року, 27.01.2021року, 04.02.2021 року.

Посилання відповідача, що на ринку Російської Федерації є інші постачальники аналогічного товару за значно вищою ціною, є неналежними та не спростовує право позивача самостійно обирати контрагентів за найбільш вигідною ціною.

Контролюючим органом визначено митну вартість товару для позивача у відповідності до митної вартості товару з подібними характеристиками (ВМД №UА100340/2021/515077).

Товар, зазначений у ВМД № UА100340/2021/515077 є брикетованим, тобто на виготовлення брикетів здійснювалися певні матеріальні затрати.

Товар, ввезений позивачем у відповідності до ВМД № UА110370/2021/000259 є наливним.

Вартість брикетованого товару є дорожчою, ніж вартість наливного товару.

Згідно положень чинного законодавства сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять: умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Ціна договору, її зміна за умови погодження сторонами здійснюється ними шляхом укладання певного договору. Сторони вільні у визначенні умов договору, у зв`язку з чим у даному випадку відсутні обставини надання контрагентом спеціальних цін позивачу.

Відповідно до інвойсу №202037 загальна вартість парафіну нафтового сірникового Нс наливом за 53,1 т. становила для позивача 33453,00 євро.

Твердження контролюючого органу, що товариством сплачено за вище зазначеним інвойсом 66048 євро, є неналежними.

Так, згідно свіфта від 27.01.2021 року позивачем було сплачено 5000,00 євро по інвойсу № 202037 (графа 70 свіфта).

Згідно свіфта від 14.01.2021 року товариство сплачено 20453,0 євро по інвойсу №202037 (графа 70 свіфта).

Відповідно до свіфта від 04.02.2021 року позивачем сплачено 8000,0 євро по інвойсу № 202037 (графа 70 свіфта).

Отже, Позивачем сплачено компанії OU NЕРНТЕКНІМІК по інвойсу № 202037 за парафін Нс 33453,00 євро (20453+5000+8000), що відповідає митній вартості товару, зазначеної декларантом.

Згідно матеріалів справи, встановлено, шо відповідачем зобов`язано позивача для підтвердження заявленої митної вартості товару надати висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

На виконання вимог відповідача, товариством було надано висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 93 від 19.01.2021 року, відповідно до якого вартість парафіну нафтового сірникового Нс на рівні 630,0 євро/тона на умовах поставки СРТ-Велика Кохнівка Україна, що імпортується згідно з Додатковою угодою № 6 від 30.12.2020 року до Контракту № 74.04.20. від 31.07.2020 року відповідає поточній кон`юнктурі ринку.

У цьому ж висновку зазначено звідки була взята інформація.

Між тим, відповідачем не було взято до уваги під час прийняття оскаржуваних рішень, вказаний висновок.

Згідно положень норм чинного законодавства, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять: умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих. які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Тобто, ціна договору, її зміна за умови погодження сторонами здійснюється ними шляхом укладання певного договору. При цьому, сторони вільні у визначенні умов договору, у зв`язку з чим у даному випадку відсутні обставини надання контрагентом спеціальних цін позивачу.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 22.05.2018 року у справі №826/3104/16 зниження продавцем товару його вартості не знаходиться в причинному зв`язку з коригуванням митної вартості до тих пір, поки митний орган не доведе, що ціна проданого товару, фактично, всупереч зміненим умовам контракту, залишилась незмінною.

Додатково слід вказати, що згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України до обов`язкового переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, вказаний висновок не відноситься.

Встановлено, шо позивач придбав Товар на умовах поставки СРТ-Велика Кохнівка Україна, за ціною 630,0 євро/тона у Компанії OU NЕРНТЕКНІМІК за Додатковою угодою №6 від 30.12.2020 року до Контракту № 74.07.20.

Умови поставки СРТ означають, що продавець (компанія OU NЕРНТЕКНІМІК) передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем в узгодженому місці та що продавець (OU NЕРНТЕКНІМІК) повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару у місці призначення.

Митному органу під час митного оформлення товару за ціною контракту були надані підтверджуючі документи щодо поставки товару на умовах СРТ-Велика Кохнівка Україна, що також не заперечується відповідачем.

Поставляючи товар Позивачу на умовах поставки СРТ-Велика Кохнівка Україна, компанія OU NЕРНТЕКНІМІК уклала договір № ЕТ01/10/2020 від 08.10.2020 року про надання транспортно-експедиційних послуг з Компанією EUROTRANS Sp.

На виконання умов цього договору було укладено: заявку № 5 від 23.12.2020 року на експедицію завантаженого вагону № 51144368 зі станції Брест Центральне на станцію Малашевиче та повернення порожнього вагону в зворотному напрямку (залізнична накладна № 30142689); заявку № 6 від 23.12.2020 року на експедицію порожнього вагону № 50601723 зі станції Велика Кохнівка Україна до станції Малашевичи та повернення завантаженого вагону на станцію Велика Кохнівка Україна (пункт призначення для позивача залізнична накладна № 3397097426).

За виконання вище зазначених послуг Компанією EUROTRANS Sp. було виставлено компанії OU NЕРНТЕКНІМІК інвойс № 14/01/2021 на суму 765,0 євро та інвойс №13/01/2021 на суму 265,0 євро.

Надані послуги з експедирування були сплачені 18.01.2021 року компанією OU NЕРНТЕКНІМІК згідно свіфта від 18.01.2021 року.

Щодо змін вагону, як вказує відповідач, слід зазначити таке.

Згідно Договору № 03/2020 від 26.05.2020 року укладеного між компанією OU NЕРНТЕКНІМІК та компанією «Інбап Термінал», компанія Інбап Термінал надала послуги з перевантаження нафтопродуктів з залізничного вагону №51144368 в залізничний вагон №50601723 в терміналі на ст. Малашевичи.

За надані послуги було виставлено інвойс № FS1/МАG/2021 на суму 4248,00 злотих, який було сплачено компанією OU NЕРНТЕКНІМІК згідно свіфта від 18.01.2021 року.

Згідно калькуляції компанії OU NЕРНТЕКНІМІК від 19.01.2021 року (з перекладом) зазначені витрати компанії OU NЕРНТЕКНІМІК були включені до формування вартості однієї тони парафіну нафтового сірникового Нс у відповідності до умов поставки СРТ-Велика Кохнівка.

Також, слід вказати, що контролюючий орган безпідставно посилається на те, що витрати по транспортуванню товару не включені продавцем у вартість товару для позивача.

Калькуляція від 19.01.2021 року свідчить, що компанією OU NЕРНТЕКНІМІК до митної вартості товару на рівні 630,0 євро/тона включені витрати, як того вимагають умови поставки.

Доводи відповідача, що рахунки на транспортні послуги для компанії OU NЕРНТЕКНІМІК були виставлені пізніше, ніж інвойс № 202037 не впливають на рівень ціни, яку компанія OU NЕРНТЕКНІМІК виставила для позивача за одну тону парафіну нафтового сірникового Нс та не порушує порядок формування ціни, враховуючи умови поставки.

Крім того, умовами договорів про надання послуг (03/2020 від 26.05.2020 року, №ЕТ01/10/2020 від 08.10.2020 року) передбачено, що рахунки виставляються по факту надання послуг.

Заявки до договорів були укладені до моменту виставлення рахунку.

Доводи відповідача про те, що Парафін нафтовий сірниковий Нс виготовлений ООО «Новокуйбышевский завод масел и присадок» лише 23.12.2020 року, а його продано за рахунком № 3200046490 від 30.11.2020 року, не свідчить про правомірність збільшення митної вартості відповідачем.

Цей рахунок не є обов`язковим документом для митного оформлення та підтвердження митної вартості товару за ціною договору, оскільки стосується лише ООО «Новокуйбышевский завод масел и присадок» та контрагента, якому він виставлений і є рахунком на попередню оплату, який виставлявся до моменту виготовлення товару, враховуючи умови контракту.

Також є неналежними доводи відповідача, що підставою для визначення митної вартості товару контролюючим органом було «малий» дохід кожного з контрагентів під час продажу товару.

Чиним законодавством не встановлений «обов`язковий» дохід кожного з контрагентів під час продажу товару.

Компанія YUGRA SA продавало компанії OU NЕРНТЕКНІМІК парафін нафтовий сірниковий НС за ціною 580,0 євро/тона (лист № 14/05289-1 від 27.11.2020 року, інвойс №754 від 30.12.2020 року); ООО «РН-Смазочные материалы» здійснювало продаж товару парафін нафтовий сірниковий Нс наливом за ціною 535,00 євро/тона (прайс-лист).

Встановлено, що ланцюг контрактів було надано під час митного оформлення товару, що також не заперечує відповідач.

Однак, згідно листа № 14/05323 від 13.01.2021 року компанія YUGRA SA повідомили, що умови та ціни поставки товару на компанії NЕТFORT LIМІТЕD та GENVER LIМІТЕD невідомі та є комерційною таємницею цих компаній.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Додатково, слід вказати, що згідно Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21 195, у Графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Між тим, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів у тому числі, зазначено, що причиною невизнання митної вартості товару, визначеної позивачем, є «малий» прибуток продавця - компанії OU NЕРНТЕКНІМІК.

Під час розгляду справи, відповідачем не було доведено належними доказами вплив цих обставини на правильність визначення митної вартості поставленого позивачем товару.

У свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 та 60 МК України. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Згідно оскаржуваного рішення підставою для їх прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, у ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, належним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

З доказів, наявних в матеріалах справи видно, що позивачем надано необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, також узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно наданих доказів по справі, встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, та відповідно до статті 49 МК України визначена митна вартість базується на ціні, що фактично сплачена за ці товари.

Подані документи містили числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 статті 58 МК України, до митної вартості додані фактичні витрати, понесені на оплату перевезення транспортом, тощо.

Таким чином, з системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства слід дійти висновку про обґрунтованість та доведеність заявленого позову Товариства з обмеженою відповідальність “Заслон Плюс” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування Рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110370/2021/000001/1 від 21.01.2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110370/2021/00016 від 21.01.2021 року.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Рисовський проти України” (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу “доброго врядування”.

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy” № 33202/96, “Oneryildiz v.Turkey” №48939/99, “Moskal v. Poland” № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі “Hasan and Chaush v. Bulgaria” №30985/96).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятих рішень.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальність “Заслон Плюс” до Дніпровської митниці Держмитслужби, слід задовольнити та визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110370/2021/000001/1 від 21.01.2021 року, а також визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110370/2021/00016 від 21.01.2021 року.

Щодо розплоду судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4540,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальність “Заслон Плюс” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110370/2021/000001/1 від 21.01.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110370/2021/00016 від 21.01.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальність “Заслон Плюс” судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540,00 гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність “Заслон Плюс” (39623, Полтавська область, м. Кременчук, пр. Свободи, 75, код ЄДРПОУ 40336263).

Відповідач: Дніпровська митниця Держмитслужби (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 17.06.2021 року.

Суддя В.В. Ільков