Рішення № 97753584, 31.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2020 року Справа № 160/8282/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровська митниця Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.07.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці Державної митної служби України, у якому позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товару від 25.02.2020 року, №UA110000/2020/000112/2;

-визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товару від 10.03.2020 року, №UA110000/2020/000128/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства, висновків Верховного Суду, витребує у ТОВ «ПК «ДТЗ» додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, хоча мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішення, яке звернуто до оскарження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

18.09.2020 року на виконання вищевказаної ухвали позивачем надано до суду документ про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8282/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею Юхно І.В. одноособово. Розгляд справи по суті прийнято розпочати з 23 жовтня 2020 року.

21.10.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування правової позиції вказує на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МК України, п.6 ст.54 МК України. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

03.11.2020 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування клопотання заявником вказано, що різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та сумою платежів, обчисленою згідно митною вартістю товарів, визначена митним органом складає 2290375,24 грн., отже враховуючи наведене та важливість даної справи для митниці, з метою повного та всебічного встановлення обставин даної справи представник відповідача просить призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року клопотання представника відповідача про розгляд справи №160/8282/20 за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості задоволено. Вирішено подальший розгляд адміністративної справи №160/8282/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 27 листопада 2020 року о 10:00 год.

23.11.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що ТОВ «ПК «ДТЗ» під час митного оформлення надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основаним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товариством товару та протиправність оскарженого рішення.

25.11.2020 року до суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого судового провадження.

26.11.2020 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про продовження строку підготовчого судового провадження.

В обгрунтування заперечень на відповідь на відзив, відповідачем зазначено, що у відповіді на відзив позивач не викладає жодних пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотивів їх визнання або відхилення. АСМО «Інспектор» є програмним продуктом та інформація, яка оброблюється митним органом у вказаній системі, перебуває в електронному вигляді, а тому скриншоти з цієї програми є належним доказом, який має бути врахований судом. Надані позивачем документи до митного оформлення не містили усіх відомостей для підтвердженої декларантом митної вартості товарів, а тому відповідачем правомірно прийняті оскаржувані рішення.

27.11.2020 року в підготовче судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, в зв`язку з поданням вищенаведених клопотань про продовження строку підготовчого судового провадження, розгляд справи відкладено на 07.12.2020 року о 13:15.

07.12.2020 року в підготовче судове засідання прибули всі учасники справи, зазначили що всі наявні у них докази вже надані, підтримали раніше обрані правові позиції та надали згоду на закриття підготовчого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року закрито підготовче провадження у справі №160/8282/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 21 грудня 2020 року.

21.12.2020 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

В судове засідання, призначене на 21.12.2020 року, представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.09.2019 року, ТОВ «ПК «ДТЗ» (м. Дніпро) уклало з компанією “CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD.” (Китай) зовнішньоекономічний контракт № HW/3 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

Вподальшому, компанією “CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD.” відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікацій: № 2020-2z від 09.10.2019р., HW2019-2/2020-1 від 18.11.2019р., було здійснено поставки ТОВ «ПК «ДТЗ» партій товарів (двигуни внутрішнього згорання, запасні частини, мотоблоки), які поставлялись на умовах FOB-Чонгкінг, Китай згідно міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010”.

Після ввезення на територію України, поставлені партії товарів були розміщені ТОВ “ПК “ДТЗ” в режим митного ліцензійного складу за ЕМД: № UA110150/2020/000969 від 22.01.2020р. (специфікація № 2020-2z від 09.10.2019р.); № UA110150/2020/003261 від 27.02.2020р. (специфікація № HW2019-2/2020-1 від 18.11.2019р.).

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, в порядку, визначеному п. 7.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, від 30.05.2012р., № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, 14.08.2012р., № 1372/21684, відповідно до якого, за бажанням Декларанта товари, що ввозяться на митну територію України у складі однієї партії, можуть декларуватись за кількома МД за умови, що фактурна вартість кожної частини партії, отриманої в результаті такого розділення, перевищує суму, еквівалентну 100 євро, ТОВ “АМТ ТРЕЙД”, було задекларовано частини товарів з кожної партії отриманого товару за окремими електронними митними деклараціямии (ЕМД), а саме:

За ЕМД № UA 110150/2020/002522 від 18.02.2020р. декларантом заявлені наступні товари:

- Двигун внутрішнього згоряння з іскровим запаленням бензиновий, з зворотно поступальним рухом поршня у комплекті з стартером, генератором для мотоблоків, цивільного призначення. Одноциліндровий, горизонтальний чотиритактний, потужність двигуна 3,5к.с./2,6кВт, об`єм двигуна 118см3, рік випуску 2019: двигун бензиновий «H156F» - 180шт. (Товар № 1).

- Двигуни внутрішнього згоряння поршневі з компресійним запалюванням (дизелі), призначені для сільськогосподарських колісних мінітракторів, цивільного призначення, потужністю не більш як 50 кВт:

дизельний двигун НОМЕР_1 - 3шт. (Потужність 16,0/11,8 к.с./кВт, тип палива дизельне, об`єм двигуна 1093см3, одноциліндровий, 4-х тактний); дизельний двигун ДД1115ВЭ - 3шт. (потужність 24,0/17,6 к.с./кВт, тип палива дизельне, об`єм двигуна 1195см3, одноциліндровий, 4-х тактний); дизельний двигун ДД1125ВЭ- 3шт. (Потужність 30,0/22,1 к.с./кВт, тип палива дизельне, об`єм двигуна 1473см3, одноциліндровий, 4-х тактний) (Товар № 2);

- Частини двигунів внутрішнього згоряння з компресійним запалюванням відстиснення (дизелів). Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення:

кришка клапанів ДД178F (3 болта) - 50шт.; вкладиш форсунки ДД170FS - 100шт.; кришка клапанів ДД186F (2 болта) - 50шт.; клапан випускний R175 / 180 (b = 0,7) - 50шт.; розпилювач форсунки (7мм) R185 / 190/192/195 - 100шт.; розпилювач ДД186F (довгий) - 50шт.; клапан впускний ДД178F - 50шт.; клапан випускний ДД178F - 50шт.; кільця поршневі ДД178F (0,5) - 50шт.; кільця поршневі ДД178F (0,25) - 50шт.; поршень ДД170FS - 30шт.; розпилювач форсунки (6мм) R175/180 - 150шт.; поршневий комплект (поршень, кільця, палець, кільця стопорні) 178F - 100шт.; кільця поршневі (поршень з підковою) R195 - 100шт.; поршень R185 (з виїмкою під клапана) - 20шт.; клапан впускний ДД180F - 100шт.; клапан випускний ДД180F - 100шт.; поршневий набір (поршень, кільця, палець, кільця стопорні) ДД186F - 60шт.; шатун в зборі R175 / 180 - 50шт.; шатун в зборі ДД178F - 100шт.; шатун в зборі ДД180F - 100шт.; поршень ДД186FA - 80шт.; поршень ДД180F - 50шт.; головка циліндра R195 (форсунка R190) - 30шт.; кришка клапанів ДД178F (2 болта) - 70шт.; головка циліндра R195 (форсунка SH-151) - 20шт.; головка циліндра R180 - 100шт.; головка циліндра в зборі ДД178F - 20шт.; головка циліндра ДД178F - 50шт.; блок циліндра Д178F - 50шт.; блок циліндра ДД186F - 20шт.; гільза циліндра R175 - 50шт.; поршень ДД186F - 50шт.; поршень ДД178F - 50шт.; поршневий комплект 170F - 40шт.; поршень R180 - 50шт.; поршень R175 (з виїмкою під клапана) - 50шт.; кришка картера R185 / 190/192 - 50шт. регулятор відцентровий R175/180 - 20шт.; кільця поршневі ДБ177F - 50шт.; поршневі кільця R180 (0,5 мм) - 50шт.; поршневі кільця R180 (0,25 мм) - 50шт.; сідло впускного клапана R175/180 - 100шт.; сідло випускного клапана R175/180 - 100шт.; піддон масляний двигуна S1100B - 2шт.; кришка головки блоку циліндрів S1100B- 3шт.; коромисло клапана S1100B - 10шт.; стійка осі коромисел S1100B - 5шт.; сідло механізму регулювання обертів S1100B - 6шт.; кришка регулятора обертів S1100B - 6шт.; гільза циліндра ZS1110 - 10шт.; блок циліндра ZS1110 - 1шт.; штанга клапана ZS1110 - 10шт.; штовхач клапана ZS1110 - 10шт.; головка блоку циліндра ZS1110 - 5шт.; кришка головки блоку циліндра ZS1110 - 5шт.; клапан випускний ZS1110 - 5шт.; клапан впускний ZS1110 - 5шт.; кільця поршневі к-т ZS111 - 30шт.; поршень ZS1110 - 10шт.; палець поршневий ZS1110- 10шт.; шатун ZS1110 - 10шт.; блок циліндра ZS1115G - 1шт.; блок циліндра CFZS1125G - 1шт.; кришка головки блоку циліндра CFZS1125G - 2шт.; шатун CFZS1125G - 10шт.; гільза циліндра CFZS1130G - 5шт.; блок циліндра CFZS1130G - 1шт.; кільця поршневі до-т CFZS1130G - 10шт.; поршень CFZS1130G - 5шт.; палець поршневий CFZS1130G - 5шт.; стійка осі коромисел CFZS1130G - 4шт.; коромисло клапана CFZS1130G - 10шт. (Товар № 3);

- Електроприлади для запалювання або пуску двигунів внутрішнього згоряння із запаленням від іскри, котушки запалюваннята розподілювачі. Запасні частини для тракторів цивільного сільськогосподарського призначення:

котушка запалювання ДБ 168F - 70шт. (Товар № 4);

- Вироби з алюмінію, виготовлені методом фрезерування. Запасні частини для тракторів цивільного сільськогосподарського призначення: перехідник повітряного фільтра малий ДД170FS - 20шт.; перехідник колектора (малий) ДД178F - 30шт. (Товар № 5);

- Електричні реле для напруги не більш як 60В, для сили струму 10A. Призначене для підтримання постійної напруги, що видає генератор, для нормального функціонування споживачів цієї напруги. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: реле зарядки R175/180 - 70шт.; реле зарядки R185 / 190/192/192/195 - 100шт.; реле зарядки ДД186F - 100шт. (Товар № 6);

- Корпуси підшипників без вмонтованих кулькових або роликових підшипників; підшипники ковзання для валів, нові. Застосовуються для зменшення сил тертя при обертанні валів двигунів, для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: втулка вала заднього ходу МБ2060-МБ2090 - 15шт.; вкладиш колінчастого вала ДД186F - 50шт.; вкладиш колінчастого вала ДД178F - 200шт.; вкладиш шатуна 0,50 ДД186F - 50шт.; втулка шатуна R175 / 180 - 50шт.; вкладиші шатуна ZS1110 - 20шт.; вкладиші шатуна CFZS1125G - 20шт. (Товар № 7);

- Прокладки з пароніту для двигунів внутрішнього згоряння, КПП та інших деталей тракторів. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: прокладка головки циліндра овальна ДД178F - 150шт.; прокладка головки циліндра R175 - 200шт. (Товар № 8);

- Електроприлади для запалювання або пуску дизельних двигунів внутрішнього згорання з компресійним запаленням. Запасні частини для тракторів цивільного сільськогосподарського призначення: свічка запалювання F6TC ДБ168F - 100шт.; свічка запалювання F7TC ДБ168F - 200шт. (Товар № 9);

- Вироби з вулканізованої гуми, крім твердої, прокладки, сальники, ущільнювачі, шайби, тощо. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: прокладка головки циліндра овальна ДД178F - 150шт.; сальник 25х47х54х13х7 - 150шт.; прокладка головки циліндра ZS1110 - 20шт.; прокладка головки циліндра CFZS1130G - 10шт. (Товар № 10);

- Частини обладнання та пристроїв для фільтрування або очищення рідин чи газів. Являє собою корпус, який наповнюється мастилом та в ньому розміщується елемент повітряного фільтру. Частини для тракторів цивільного сільськогосподарського призначення: стакан повітряного фільтра ДД178F - 100шт. (товар № 11);

- Обладнання для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згоряння. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: фільтр масляний ДД186F - 40шт.; сітка заливної горловини бака R175 - 100шт.; кран паливний з відстійником (з фільтром) R175/180 - 120шт. (Товар № 12);

- Вали трансмісійні (включаючи кулачкові та колінчасті) та кривошипи, з чавуну або сталі. Частини двигунів внутрішнього згоряння, колінчасті вали для тракторних двигунів, повноопорні, сталеві. Забезпечують зворотньо-поступальний рух від поршнів двигуна до кпп. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: вал колінчастий ДД180F - 50шт. Вал колінчастий ДД178F - 100шт.; вал колінчастий ДД186FA - 30шт. вал колінчастий R180 - 150шт.; вал колінчастий R195 - 40шт.; вал колінчастий ZS1110 - 3шт. (Товар № 13);

- Електроприлади для запалювання або пуску двигунів внутрішнього згоряння із запаленням від іскри або компресійним методом, стартери напругою 12V. Запасні частини для тракторів цивільного сільськогосподарського призначення: електростартер ДД186F - 50шт. (Товар № 14);

- Вироби з чорних металів інші, виготовлені методами токарної та фрезерної обробки, запасні частини до сільськогосподарської техніки. Не військового призначення: плита між двигуном і коробкою передач МБ2060Б-МБ2090Б - 100шт.; плита між двигуном і коробкою передач МБ2060Б-МБ2090Б - 100шт.; затиск розчіплювючий (нерухомий) МБ1080 — МБ1012 - 100шт.; плита між двигуном і коробкою передач МБ2050Д / М2 - 25шт.; плита між двигуном і коробкою передач МБ2070Б / М2 - 25шт.; палець ножа косарки роторної - 500шт.; маточина культиватора (3-х секційна) МБ40-1С - 20шт.; маточина культиватора (4-х секційна) МБ2060-МБ2090 - 50шт.; маточина колеса IZ 105, 105А (L = 160мм) - 850шт.; маточина колеса IZ 105, 105А (4.00-10) L = 200мм - 900шт.; маточина колеса L = 250мм - 550шт.; маточина колеса 4 holes; L = 150mm, d = 24mm) - 325шт.; маточина колеса 4 holes; L = 180mm, d = 24mm) - 325шт.; шар стальной 16 S1100B - 40шт.; коліно повітряного фільтра ZS1115G - шт. (Товар № 15);

- Частини та пристрої для кузовів моторних транспортних засобів товарних позицій 701-8705. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: крило основне ліве МБ2060-МБ2090 - 30шт.; крило основне праве МБ2060-МБ2090 - 30шт. (Товар № 16);

- Електроприлади двигунів внутрішнього згоряння з компресійним методом запалювання до сільськогосподарської техніки, генератори постійного струму. Пристрій, що забезпечує перетворення механічної енергії обертання колінчастого вала двигуна в електричну. Не військового призначення: генератор в зборі ДД178F / 186F - 70шт. (Товар № 17);

- Зубчасті колеса, ланцюгові зірочки та інші елементи передач, представлені окремо. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: шестерня 2-й і 3-й передачі МБ1070/ SH-61 (z = 28/34, 6 шліц) - 50шт.; шестерня парна МБ1070 / SH-61 - 50шт.; шестерня ведуча 1-й передачі і заднього ходу МБ1080-МБ1012 (z = 16, 6 шліц) - 30шт.; шестерня балансування вала R185 / 190/192/195 (z = 51, 3 отв., Під шпонку, косою зуб) - 30шт.; шестерня ведена 1-й передачі МБ1080-МБ1012 (z = 43, 6 шліц) - 20шт.; шестерня 2 (z = 15, 6 шліц) ZIRKA SH 41 - 50шт.; Вал-шестерня ZIRKA 41 - 50шт.; шестерня 4 ZIRKA SH 41 - 100шт.; шестерня 5 ZIRKA SH 41 - 100шт.; ось ведуча з шестернею Кентавр МБ 3040Д - 30шт.; шестерня розподільчого вала S1100B - 5шт.; шестерня стартера S1100B - 6шт.; шестерня механізму регулювання обертів S1100B - 6шт.; шестерня розподільчого вала CFZS1125G - 2шт. (Товар № 18);

- Арматура кріплення з недорогоцінних металів, що використовуються у кузовах транспортних засобів, тракторах цивільного сільськогосподарського призначення: фіксатор осі редуктора МБ2060-МБ2090 - 50шт.; стійка керма МБ2060-МБ2090 - 10шт.; стійка керма МБ2050Д/М2/МБ2070Б/М2 - 20шт.; платформа кріплення двигуна МБ2070Б / М2 - 10шт.; планка кріплення крил МБ2060-МБ2090 - 20шт.; платформа кріплення двигуна МБ2070Б / М2 - 1шт.(Товар № 19);

- Інші вироби мідні. Запасні частини до тракторів цивільного сільскогосподарського призначення, встановлюється між паливним насосом і блоком двигуна. Служить для ущільнення кріплення паливного насоса. Не військового призначення: прокладка насоса паливного ДД178F - 150шт. (Товар № 20);

- Комплекти прокладок та аналогічних ущільнювачів, з`єднувальних елементів різних за складом. Матеріал виготовлення метал, гума, азбест. Запасні частини до тракторів цивільного сільскогосподарського призначення: прокладки двигуна під коротку кришку (комплект) R175/180 - 30шт.; прокладки двигуна під довгу кришку (комплект) R180 - 100шт. (Товар № 21);

- Частини ручних стартерів для запуску двигунів мотоблоків, сталеві. Встановлюється на маховику двигуна і входить в зачеплення з лапками кік стартера, використовується при ручному запуску двигуна. Запасні частини до тракторів цивільного сільскогосподарського призначення: кошик стартера ДБ177F - 20шт.; кошик стартера ДД186F - 25шт.; кошик стартера ДД178F - 20шт. (Товар № 22);

- Частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705. Трос газу виконує функцію відкриття дросельної заслонки. Виготовлений із сталі в гнучкій гумовій оболонці. Запасні частини до тракторів сільськогосподарських: трос газу МБ2060-МБ2090 (довгий) - 100шт; трос газу двигуна 156F - 150шт. (Товар № 23);

- Зчеплення у складенні та їх частини, призначені для передачі крутного моменту, плавного перемикання передач, гасіння крутильних коливань, короткочасного від`єднання трансмісії від двигуна. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: кошик зчеплення (d = 25 мм) - 150шт.; кошик зчеплення (d = 20 мм) - 100шт.; зчеплення в зборі (3 струмка) МБ1080-МБ1012 - 30шт. (товар №24);

- Маховики та шківи з чавуну або сталі, призначені для передачі крутного моменту від двигуна на коробку перемикання швидкостей. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: шків двигуна 3 струмка R185 / 190/192 (d= 135 мм) - 20шт.; шків двигуна 3 струмка R175 / 180 (d = 110 мм) - 20шт.; маховик ZS1110 - 3шт.; маховик CFZS1130G - 2шт.; шків двигуна 156F- 150шт. (Товар № 25);

- Механічні ручні пристрої без вмісту всередині елетричних приладів, стартери призначені для ручного запуску двигунів шляхом розкручування маховика тросом. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: стартер в зборі ДД170FS / LA170 - 30шт.; стартер в зборі ДД178F- 50шт.; стартер пружинний 178F / 180F / 186F / 188F / 190F - 20шт. (Товар № 26);

- Вироби з вулканізованої гуми, крім твердої для транспортних засобів товарних позицій 8701-8705. Призначені для поліпшення хвата і зменшення вібронагрузок на кисті рук: рукоятка керма (гумова) МБ1070 / SH-61-200шт. (Товар № 27);

- Частини вихлопних систем для відведення відпрацьованих газів із двигуна, виготовлені з чорних металів. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: колектор вихлопної труби R195 - 50шт.; коліно глушника - 3шт. (Товар № 28);

- Глушники та вихлопні труби з чорних металів. Призначені для приглушування звуку вихлопу та відведення відпрацьованих газів із двигуна. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: труба вихлопна R185 / 190/192 - 60шт.; труба вихлопна ДД178F - 30шт.; глушник ZS1115G - 5шт. (Товар № 29);

- Запасні частини до тракторів сільськогосподарських, коробки передач механічні, призначені для зменшення або збільшення крутного моменту, що передається від двигуна на колеса: коробка передач в зборі з редуктором МБ2060-МБ2090 - 10шт.;коробка передач в зборі МБ2060-МБ2090 - 20шт.; редуктор в зборі МБ2060 - 1шт. (Товар № 30);

- Ємності, виготовлені з алюмінію. Призначені для зберігання запасу палива. Місткістю не більше 300л. Запасні частини до сільськогосподарської техніки, не військового призначення: бак паливний ДБ168F/170F - 50шт. (6,0л); бак паливний ДД178F - 50шт. (3,5л) (Товар № 31);

- Частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705: коробки передач та їх частини. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: важіль перемикання передач МБ2050Д / М2/ МБ2070Б / М2 - 20шт.; корпус коробки передач MB1080-MB1012 - 20шт. (Товар № 32);

- Радіатори, призначені для охолодження рідини (тосол, антіфриз, вода), запасні частини до сільськогосподарської техніки: радіатор R195 - 100шт.; радіатор ДД15BE (DW 150R) R195 - 10шт. (Товар 33);

- Вентилятори осьові, пластикові, призначені для обдування повітрям радіатору. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: вентилятор системи охолодження в зборі R195 - 20шт. (Товар № 34);

- Корпус підшипника без умонтованого підшипника, призначений для захисту підшипника від пилу та бруду. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: корпус корінного підшипника R175/180 - 50шт. (Товар № 35);

- Вали трансмісійні (включаючи кулачкові та колінчасті) та кривошипи. Встановлюється у двигунах, призначені для керування відкриттям та закриттям клапанів. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: вал розподільний R175/180 - 15шт.; розподільний вал ZS1110 - 2шт. (Товар № 37);

- Обладнання для фільтрування або очищення газів, фільтри забору та очищення повітря для двигунів внутрішнього згоряння. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: елемент фільтра повітряного ДБ170F - 100шт.; елемент фільтруючий повітряного фільтра (паперовий) R175 - 200шт.; фільтр повітряний (масляна ванна) ДБ177F - 50шт. (Товар № 38);

- Колеса ходові моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705, їх частини та приладдя. Колесо, що складається з металевого штампованого диску у зборі з камерою та шиною. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: колесо в зборі МБ2060 - 2шт. (Товар № 39);

- Рульові колеса, рульові колонки та картери рульових механізмів. Частина рульового механізму для підтримання, направлення та керування рухом мотоблока. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: кермо в зборі МБ2060 - 1шт. (Товар № 40);

- Насоси паливні, масляні або для охолоджувальних рідин для поршневих двигунів внутрішнього згоряння. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: насос масляний S1100B - 3шт.; насос масляний ZS1110 - 2шт. (Товар № 41);

Митна вартість зазначених товарів підприємством була визначена відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

Заявлений загальний рівень митної вартості задекларованих товарів № 1-41 був визначений декларантом на рівні 8 928,40 дол. США.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт від 15.09.2019 № HW/3; додаток (специфікація) до нього від 09.10.2019р. № 2020-2z; додаткова угода: № 3 від 12.02.2020р. до контракту (щодо продовження терміну оплати за товар); рахунок - фактура від 25.10.2019р. № HW2020-2z; пакувальний лист від 25.10.2019р.; технічний опис товарів; прайс лист від 09.10.2019р.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір транспортно-експедиційного обслуговування №337-К від 01.10.19р.; заявку на перевезення № 13 від 12.11.2019р.; коносамент №587881628 від 14.11.2019р.; рахунок на оплату морського фрахту № 003/3 від 06.01.20р.; довідку про транспортні витрати від 01.01.20р.; акт виконаних робіт № 1/6 від 06.01.2020р.; товаро-транспортну накладну № 926 від 05.02.2020р.; накладну № 41676669 від 27.01.2020р., відомість вагонів.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення №1 від 18.02.2020р., відповідно до якого виявлені начебто розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митницею були додатково витребувані від ТОВ “ПК “ДТЗ” документи.

Керуючись пунктом 8 статті 55 Митного кодексу України, ТОВ «ПК «ДТЗ», 24.02.2020р., листом № 78 додатково надало митниці: додаткову угоду № 1 від 14.02.2020р. до Договору ТЕО (щодо продовження терміну оплати за фрахт); додаткову угоду № 3 від 12.02.2020р. до контракту (щодо продовження терміну оплати за товар), а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані, вони повною мірою підтверджують інвойсну вартість товару, як єдину складову митної вартості товару, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

25.02.2020 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару від 25.02.2020 року № UA110000/2020/000112/2, відповідно до якого, митна вартість оцінюваного товару, визначена декларантом, скоригована митницею за резервним методом — 2-ґ, відповідно до вимог статті 64 МКУ до 21 780,00 дол.США., а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, згідно з Рішенням від 25.02.2019 року № UA110000/2020/000112/2, загальна сума митної вартості задекларованих товарів збільшена митницею з 8 929,40 дол. США. до 38 126,70 дол.США., тобто на 29 198,30 дол. США.

Підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД: № UA 110150/2020/003080 від 26.02.2020р.

Загальна різниця митних платежів (ввізне мито та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 186 929,71 грн., відповідно до розрахунку, зазначеного в гр. 47 “В” “Подробиці розрахунків” ЕМД № UA 110150/2020/003080 від 26.02.2020р.

За ЕМД № UA 110150/2020/003633 від 04.03.2020р. декларантом заявлено наступний товар:

- Трактори, що керуються водієм, який іде поряд, без фрези мотоблока в комплекті, нові:

Мотоблок Кентавр МБ2070Б-4 (4.00-8) (розібраний) - 100шт. (Потужність, кВт/к.с 5,2/7,0; Тип палива: Бензин; Система запуску двигуна: ручний стартер; Ширина 4000 культивації: 620/880/1140мм; Глибина культивації: 150-200мм; Колеса: 4,00-10,00);

Мотоблок Кентавр МБ40-2-4 (розібраний) - 308шт. (Потужність, кВт/к.с.: 5,2/7,0; Тип палива: Бензин; Система запуску двигуна: ручний стартер; Ширина культивації: 570/810мм; Глибина культивації: 150-200мм; Колеса: 4,00-8,00);

Мотоблок Кентавр МБ2070Б/M2-4 (розібраний) - 280шт. (Потужність, кВт/к.с.: 5,2 /7,0; Тип палива: Бензин; Система запуску двигуна: ручний стартер; Ширина культивації: 580/840мм; Глибина культивації: 150-200мм; Колеса: 4,00-8,00);

Мотоблок Кентавр МБ2050Д/M2-4 (розібраний) - 125шт. (Потужність, кВт/к.с.: 3,7 /5,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний стартер; Ширина культивації: 620/880/1140мм; Глибина культивації: 150-200мм; Колеса: 4,00-8,00);

Мотоблок Кентавр МБ2070Б-4 (розібраний) - 350шт. (Потужність, кВт/к.с.: 5,2/7, 0; Тип палива: Бензин; Система запуску двигуна: ручний стартер; Ширина культивації: 580-840мм; Глибина культивації: 150-200мм; Колеса: 4,00-10,00);

Мотоблок Кентавр МБ2060Д-4 (4.00-8) (розібраний) - 80шт. (Потужність, кВт/к.с. : 4,4/6,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний стартер; Ширина культивації: 620/880/1140мм; Глибина культивації: 150-200мм; Колеса: 4,00-8,00);

Мотоблок Кентавр МБ2061Д-4 (розібраний) - 90шт. (Потужність, кВт/к.с.: 4,4/6,0 ; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний стартер/електростартер; Ширина культивації: 620/880/1140мм; Глибина культивації: 150-200мм; Колеса: 4,00-10,00);

Мотоблок Кентавр МБ2010Д-4 (4.00-10) (розібраний) - 66шт. (Потужність, кВт/к.с .: 7,36/10,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний стартер; Ширина культивації: 620/880/1140мм; Глибина культивації: 150-200мм; Колеса: 4,00-10, 00);

Мотоблок Кентавр МБ2010ДЕ-4 (4.00-10) (розібраний) - 52шт. (Потужність, кВт/к. с.: 7,36/10,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний стартер/електростартер; Ширина культивації: 620/880/1140мм; Глибина культивації: 150-200мм; Колеса: 4,00-10,00);

Мотоблок Кентавр МБ2012ДЕ-4 (розібраний) - 100шт. (Потужність, кВт/к.с.: 8,8/ 12,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний стартер/електростартер; Ширина культивації: 880/1140/1400мм; Глибина культивації: 150-200мм; Колеса: 5,00-12,00);

Мотоблок Кентавр МБ2012Д-4 (розібраний) - 100шт. (Потужність, кВт/к.с.: 8,8/1 2,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний стартер; Ширина культивації: 880/1140/1400мм; Глибина культивації: 150-200мм; Колеса: 5,00-12,00);

Мотоблок Кентавр МБ2060Д-4 (розібраний) - 300шт. (Потужність, кВт/к.с.: 4,4/6 ,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний стартер; Ширина культивації: 620/880/1140мм; Глибина культивації: 150-200мм; Колеса: 4,00-10,00);

Мотоблок Кентавр МБ2013Б-4 (4.00-10) (розібраний) - 80шт. (Потужність, кВт/к.с .: 9,56/13,0; Тип палива: Бензин; Система запуску двигуна: ручний стартер; Ширина культивації: 880/1140/1400мм; Глибина культивації: 150-200мм; Колеса: 4,00-10 ,00).- Мотоблок Кентавр МБ2017Б-4 (розібраний) - 100шт. (Потужність, кВт/к.с.: 12,5/1 7,0; Тип палива: Бензин; Система запуску двигуна: ручний стартер; Ширина культивації: 880/1140/1400мм; Глибина культивації: 150-200мм; Колеса: 5,00-12,00)(Товар № 1);

- Машини сільськогосподарські для оброблення ґрунту, навісні грунтофрези до мотоблоків. Застосовуються для інтенсивного розкришення (розпушення) ґрунту, знищення бур`янів, подрібнення рослинних залишків, перемішування шарів ґрунту і вирівнювання поверхні поля:

Фреза мотоблоку 6 секцій 24 ножі - 713шт;

Фреза мотоблоку 8 секцій 32 ножі - 1118шт.; Фреза мотоблоку 10 секцій 40 ножа - 300шт. (Товар №2).

Митна вартість зазначених товарів підприємством була визначена відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

Заявлений загальний рівень митної вартості задекларованих товарів № 1-2 був визначений декларантом на рівні 339 751,97 дол. США.

Для підтвердження вартості товару, які повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт від 15.09.2019 № HW/3; додаток (специфікація) до нього від 18.11.2019р. № HW2019-2/2020-1; рахунок - фактура від 25.10.2019р. № 19102517-1; пакувальний лист від 25.10.2019р.; сертифікат про походження товару форми А № G197784586630019 від 23.12.2019р., технічні характеристики товарів.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір транспортно-експедиційного обслуговування № 2 від 01.11.19р.; заявку на перевезення № 12 від 20.12.2019р.; коносамент №MRFB19122243 від 27.12.2019р.; рахунок на оплату морського фрахту № 2020/055 від 25.02.20р.; довідку про транспортні витрати від 20.02.20р.; акт виконаних робіт № 10 від 25.02.2020р.; залізничну накладну № 42932327 від 02.03.2020р.; відомість вагонів від 02.03.2020р. лист відправника щодо помилки у вазі товару від 20.02.2020р.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення №1 від 04.03.2020р., відповідно до якого виявлені начебто розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митницею були додатково витребувані від підприємства додаткові документи.

Керуючись пунктом 8 статті 55 Митного кодексу України, підприємство, 10.03.2020р., листом від 10.03.2020р. додатково надало митниці: прайс лист та комерційну пропозицію від 18.10.2019р., роздруківку інформації щодо дати доставки вантажу з офіційного сайту морської лінії, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані, вони повною мірою підтверджують інвойсну вартість товару, як єдину складову митної вартості товару, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

10.03.2020 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару від 10.03.2020 року №UA110000/2020/000128/2, відповідно до якого, митна вартість оцінюваного товару, визначена декларантом, скоригована митницею за резервним методом — 2-ґ, відповідно до вимог статті 64 МКУ до 608 353,62 дол.США., а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, згідно з Рішенням від 21.02.2019 року № UA110000/2020/000103/2, загальна митна вартість задекларованих товарів збільшена митницею з 339 751,97 дол. США. до 608 353,62 дол.США., тобто на 268 601,65 дол. США.

Підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД: № UA 110150/2020/003944 від 11.03.2020р.

Загальна різниця митних платежів (ввізне мито та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 2 103 445,53 грн., відповідно до розрахунку, зазначеного в гр. 47 “В” “Подробиці розрахунків” ЕМД №UA110150/2020/003944 від 26.02.2020р.

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару на предмет їх відповідності закону суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

В обох зазначених вище оскаржуваних Рішеннях про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає ідентичні виявлені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

- в рішенні № UA110000/2020/000112/2 від 25.02.2020р. -“Відповідно до електронного інвойсу, декларантом заявлено торговельну марку товарів – «HWASDAN». Проте, в наданих комерційних та товаросупровідних документах відсутнє відомості щодо вищевказаної торговельної марки”.

“Щодо заявлення торгівельної марки «HWASDAN». У листі декларант зазначає, що торгівельна марка «HWASDAN» зазначена в електронному інвойсі помилково. Згідно п. 2 частини другої ст.52 декларант зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до п.8 статті 264 МКУ з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації”.

- в рішенні № UA110000/2020/000128/2 від 11.03.2020р. - «Відповідно до електронного інвойсу, декларантом заявлено торговельну марку товарів – «KENTAVR». Проте, в наданих комерційних та товаросупровідних документах відсутнє відомості щодо вищевказаної торговельної марки».

Такі підстави митниці є необ`єктивними та носять формальний характер, оскільки, як повідомляло підприємство митниці в процесі консультацій щодо правильності визначення митної вартості задекларованих товарів, торгівельна марка “HWASDAN” зазначена декларантом в електронному інвойсі помилково. Зазначене зауваження митниці ніяким чином не впливає на правильність визначення митної вартості та її числові значення. З наданих митниці підприємством документів - додатку (специфікації) до зовнішньекономічного контракту від 09.10.2019р. № 2020-2z; рахунку - фактури від 25.10.2019р. № HW2020-2z; пакувального листа до нього від 25.10.2019р.; технічного опису товарів; прайс листа від 09.10.2019р. до ЕМД № UA 110150/2020/002522 від 18.02.2020р., вбачається, що у всіх наданих митниці комерційних та товаросупровідних докуметах зазначена торговельна марка «KENTAVR». Про це ТОВ “ПК “ДТЗ” повідомляло митницю в процесі консультацій щодо правильності визначення митної вартості, листом №78 від 24.02.2020р. Помилка в електронному інвойсі щодо назви торговельної марки, при наявності правильної назви торговельної марки в усіх зазначених вище документах не може бути “недостовірними відомостями” та жодним чином не впливає на правильність розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом.

Зауваження митниці про відсутність відомостей щодо торговельної марки «KENTAVR» в наданих комерційних та товаросупровідних документах взагалі протирічить наданим документам і є помилковим.

Так, на підтвердження розрахунку митної варттості до ЕМД № UA 110150/2020/003633 від 04.03.2020р., декларантом були надані митниці комерційні та товаросупровідні докумети - Специфікація №HW2019-2/2020-1 від 18.11.19р., інвойс №19102517-1, пакувальний лист до інвойсу, технічні характеристики товарів заводу-виробника, прайс лист, комерційна пропозиція. Торговельна марка «KENTAVR» зазначена в усіх зазначених документах. Крім того, під час реалізації мотоблоки супроводжуються Керівництвом з експлуатації, яке містить інформацію про зазначену торговельну марку. Таким чином ніякої розбіжності, яка впливає на числові показники складових митної вартості не існує, тим паче, що митниця взагалі не зазначає в яких саме комерційних та товаросупровідних документах міститься дана розбіжність та яким чином її наявність впливає на розрахунок митної вартості;

- в рішенні № UA110000/2020/000112/2 від 25.02.2020р. - “Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - Chongqing, China згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, Продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір на перевезення товару. Водночас, відповідно до п.4.2 контракту від 15.09.2019 №HW/3 у ціну товару включена вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару”.

“Щодо повноти включення складових до заявленого рівня митної вартості. Листом ТОВ "ПК "ДТЗ" №78 від 24.02.2020 зазначається, що за умовами поставки (FOB) Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення. Також, у своєму листі зазначають, що ціна FOB означає, що контрактна (інвойс на або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення в порт призначення. Проте, правила Інкотермс не є міжнародним договором. Відповідно до Коментарю до Міжнародних правил Інкотермс 2010, Правила носять інформативний характер. Якщо в контракті наявне посилання на Інкотермс, але інші пункти контракту суперечать умовам поставки згідно Інкотермс, що використовуються, то повинні застосовуватися відповідні норми контракту: вважається, що сторони встановили деякі виключення з Інкотермс в тлумаченні окремих базисів поставки. Враховуючи вищезазначені положення Інкотермс, положення зовнішньоекономічного контракту від 15.09.2019 №HW/3 щодо включення до вартості товару виключно пакування та маркування (п.4.2), відсутнє документальне підтвердження включення до заявленого рівня митної вартості таких робіт, як навантаження на борт судна”.

- в рішенні № UA110000/2020/000128/2 від 10.03.2020р. - «Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB Chongqing-, China згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, Продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір на перевезення товару. Водночас, відповідно до п.4.2 контракту від 15.09.2019 №HW/3 у ціну товару включена вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару».

Такі підстави митниці є необ`єктивними та носять формальний характер, оскільки у пункті 4.2. контракту включення вартості упаковки і маркування у вартість товару є загальною умовою, передбаченою сторонами контракту.

Окрім цього, пунктом 3.1. контракту передбачено, що: “Поставки здійснюються на умовах згідно правил «Інкотермс 2010 року», які мають обов`язковий характер для Сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються в Специфікації до цього контракту.

Таким чином, з умов контракту вбачається що відповідно до узгоджених в Специфікаціях умов поставки до ціни товару автоматично додаються інші додаткові платежі відповідно до визначених умов.

Партія товару поставлялась на умовах FOB - Qingdao, (КНР) згідно правил «Інкотермс 2010».

Базис поставки FOB «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

Верховний Суд, в постановах від 02.03.18р. по справі № 804/2997/17, від 12.03.19 по справі №817/604/17 висловив наступний правовий висновок: «Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Ціна FOB складається зі: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витратів на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі; розвантаження в порту прибуття; оплати перевізнику при транспортуванні до складу або магазину.

Суд вказав, що термін FOB Інкотермс 2010 передбачає оплату продавцем витрат на завантаження вантажу на борт судна, а тому доводи позивача щодо відсутності як підстав, так і доказів сплати ним зазначених витрат є обґрунтованими».

“Враховуючи вказані положення, у розумінні "Інкотермс 2010" термін "вартість і фрахт" означає, що постачальник оплачує, всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця.

Суд вірно встановив, що витрати на транспортування по країні продавця та завантаження на борт судна не потребують додаткового підтвердження для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов договору поставки та за інвойсом”;

- в рішенні № UA110000/2020/000112/2 від 25.02.2020р. «За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 15.09.2019 №HW/3 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано».

«Щодо надання копії декларації країни відправлення. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта, що також зазначено у пункті 3.1.1 Контракту від 15.09.2019 №HW/3. Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів , чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій у повідомленні №1 митниці декларанта зобов`язано надати копії декларації країни відправлення. Ненадання декларантом ТОВ "ПК "ДТЗ" експортної декларації свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових: перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні. Декларантом не надано копію декларації країни відправлення».

- в рішенні № UA110000/2020/000128/2 від 10.03.2020р. - «За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 15.09.2019 №HW/3 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано».

«Щодо надання копії декларації країни відправлення. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року. Твердження декларанта ТОВ «ПК «ДТЗ» щодо відсутності експортної декларації – не відповідає дійсності, а лише свідчить про небажання її надавати митному митний органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових, перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним митний органам Китаю при вивезенні».

Такі підстави митниці є необ`єктивними та носять формальний характер, оскільки копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності , які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контрактом №HW/3 (п.3.5,3.6) сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином підприємство, в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, ним не передбачені.

Змінами, внесеними до частини першої ст.53 МКУ (згідно ЗУ від 02 жовтня 2019 року № 141-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів"), виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією.

Відповідно, з урахуванням внесених змін разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з частиною другою ст. 264 МКУ.

Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу.

Верховний Суд України в постанові від 19.03.19 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару»;

- в рішенні № UA110000/2020/000112/2 від 25.02.2020р. - «Відповідно п.5.2 контракту від 15.09.2019 №HW/3 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях до Контракту.У наданій декларантом Специфікації від 09.10.2019 №2020-2z зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки партії товару. Враховуючи умови поставки FOB, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту № 587881628, товар було завантажено на судно – 14.11.2019. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). Враховуючи вищезазначене, термін оплати товарів згідно зі Специфікацією від 09.10.2019 №2020-2z минув 12.02.2020. Декларантом не надано банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваної партії товару».

«Щодо оплати товару. У наданій декларантом Специфікації від 09.10.2019 №2020-2z зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки партії товару. Враховуючи умови поставки FOB, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту №587881628, товар було завантажено на судно – 14.11.2019. Враховуючи вищезазначене, термін оплати товарів згідно зі Специфікацією від 09.10.2019 №2020-2z минув 12.02.2020. 24.02.2020 декларантом надіслано додаткову угоду №3 від 12.02.2020 до контракту, відповідно до якої сторони продовжили строк оплати товару за специфікацією 09.10.2019 №2020-2z – до 31.04.2020. Додаткову угоду №3 від 12.02.2020 було надіслано декларантом під час проведення процедури консультації, яка вже була у наявності під час подання ЕМД №UA110150/2020/002522 від 18.02.2020, проте декларантом відразу не надано, що викликає обґрунтовані сумніви у її достовірності»;

- в рішенні № UA110000/2020/000128/2 від 10.03.2020р. - «Відповідно п.5.2 контракту від 15.09.2019 №HW/3 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях до Контракту. У наданій декларантом Специфікації від 18.11.2019 №HW2019-2/2020-1 зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки партії товару. Враховуючи умови поставки FOB, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту №MRFB19122243, товар було завантажено на судно – 27.12.2019. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ)».

Такі підстави митниці є необ`єктивними та носять формальний характер, оскільки в процесі проведення консультацій щодо правильності визначення митної вартості між митницею та декларантом за ЕМД № UA 110150/2020/002522 від 18.02.2020р., листом №78 від 24.02.2020, підприємством було надіслано митниці Додаткову угоду № 3 від 12.02.2019р., згідно якої Сторони Контракту домовились за Специфікацією від №2020-2z від 09.10.2019р. продовжити термін оплати за товар у розмірі 28518,37 дол. США - до 31.04.2020р.

Щодо надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару за ЕМД № UA 110150/2020/003633 від 04.03.2020р., то як зазначає сама митниця, відповідно п.5.2 контракту від 15.09.2019 №HW/3 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях до Контракту. У наданій декларантом Специфікації від 18.11.2019 №HW2019-2/2020-1 зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки партії товару та митниця вимагає їх надання у разі, якщо рахунок сплачено.

Таким чином на момент декларування товару, в обох випадках, термін оплати коштів за товар на момент декларування не сплинув, тому підприємством така оплата здійснена не була, а тому надати банківські платіжні документи стосовно її здійснення не надавалось можливим у зв`язку з їх відсутністю, про що митницю було повідомлено листами у відповідь на електронні повідомлення від митниці декларанту під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості задекларованих товарів.

В подальшому, на виконання умов Контракту, підприємством було перераховано Продавцю кошти в сумі 301 845,00 дол. США в рахунок оплати за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 60 від 13.03.2020 року, копія якого долучена до цієї позовної заяви, тобто підприємством термін оплати за товар за специфікацією 2019-2/2020-1 від 18.11.2019р. порушений не був.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.18 р. № 2473-VIII, Національний Банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно пункту 21 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого постановою НБУ від 02.01.19р. № 521, ґраничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Приводячи поняття «дійсної вартості», передбачене статтею VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі ( ГАТТ) митниця в той же час не враховує, що у додаткових положеннях до параграфу 2 ст. 7 Додатку 1 до Угоди «Зауваження та додаткові положення» зазначено наступне: «Сумісним зі Статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни».

Верховний Суд щодо умов оплати висловив наступну правову позицію, зазначивши її у у ряді постанов за наслідками розгляду справ з аналогічних правовідносин: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта» (Постанова від 11.04.18р. по справі №804/4680/16).

“Крім того, судами попередніх інстанцій доречно зауважено, що уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб`єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей” (Постанова від 20.03.2018 по справі №815/4132/17).

“Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не має будь яких підстав вважати, що дати здійснення оплати за товар впливають на ідентифікацію товару і визначення його митної вартості” (Постанова від 19.11.2019 року cправа №804/911/14).

Таким чином, в будь-якому випадку, зазначені митницею розбіжності стосуються умов оплати за товар та не впливають на розрахунок митної вартості, тому є безпідставними.

Окрім того, за змістом положень ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положенням пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, зокрема свобода договору. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом висування необґрунтованих звинувачень та вимог.

Таким чином, з зазначених правових норм вбачається, що Сторони договору є вільними в його укладенні, виборі контрагента та визначенні його умов.

Таким чином, твердження митниці про те, що ненадання декларантом разом з № UA 110150/2020/002522 від 18.02.2020р. Додаткової угоди №3 від 12.02.2019 року до Контракту № №HW/3, а надання її декларантом під час проведення процедури консультації, викликає обґрунтовані сумніви у їх достовірності, є виключно припущенням митниці, оскільки зазначена додаткова угода укладена у повній відповідності до вимог діючого законодавства України, містить підписи повноважних представників Сторін, викладені у ній умови повністю погоджені Сторонами, а надання її в процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованого товару, є правом Декларанта, яке він і реалізував;

- в рішенні № UA110000/2020/000112/2 від 25.02.2020р. - «З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір про надання ТЕО від 01.10.2019 №337-К, рахунок про надання ТЕО від 06.01.2020 №003/3, акт виконаних робіт від 06.01.2020 №1/6, Заявку №13 від 12.11.2019, довідку про транспортні витрати від 01.01.2020 №0601/1Т/2020. Відповідно до п.1.2 Договору ТЕО від 01.10.2019 №337-К під кожне конкретне перевезення Клієнт подає Експедитору письмову заявку на експедирування з інформацією про найменування, кількість вантажу і т.д. Щодо Заявки №13 від 12.11.2019 встановлено невідповідність щодо оригіналу та перекладу найменування товару (Tractors and spare parts / Двигуни та запасні частини)».

- в рішенні № UA110000/2020/000128/2 від 10.03.2020р. - «З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір про надання ТЕО від 01.11.2019 №2, акт виконаних робіт від 25.02.2020 №10, Заявку №12 від 20.12.2019, довідку про транспортні витрати від 20.02.2020 №2002/1Т/20120. Відповідно до п.1.2 Договору ТЕО від 01.11.2019 №2 під кожне конкретне перевезення Клієнт подає Експедитору письмову заявку на експедирування з інформацією про найменування, кількість вантажу і т.д. Щодо Заявки №12 від 20.02.2020 встановлено невідповідність найменування товару заявленому у ЕМД ( Tillers / Мотоблоки) не вказані «Фреза мотоблоку»».

Такі підстави митниці є необ`єктивними та носять формальний характер, оскільки невідповідність інформації щодо перекладу та найменування товару у Заявках №12 та №13, в сукупності з іншими наданими документами не має впливу на числові значення складових митної вартості.

Відомості, що містяться в наданих підприємством митниці Специфікаціях: № 2020-2z від 09.10.2019р., №HW2019-2/2020-1 від 18.11.19р.; інвойсах: №19102517-1 від 25.10.2019р., № HW2020-2z від 25.10.2019р, пакувальних листах до інвойсів, які є первинними документами на товар, підтверджують, що поставлені товарні партії складаються з товарів: двигуни внутрішнього згорання, запасні частини, мотоблоки та ґрунтофрези як навісне обладнання, перелік та найменування яких зазначені вище.

Окрім того, Верховним Судом з приводу надання Заявок про перевезення вантажу висловлена наступна правова позиція: «Серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість». (Постанова від 16.11.18 по справі №813/1012/17).

«Обґрунтовано суди попередніх інстанцій не взяли до уваги і посилання контролюючого органу на ненадання позивачем заявки на перевезення вантажу, яка містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та подання якої передбачено договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 11.12.2015 № 11/12-1, оскільки: 1) заявка на перевезення вантажу не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість; 2) частиною другою ст. 53 Митного кодексу України заявка на перевезення вантажу, не є документом, який підтверджує митну вартість товарів; 3) декларантом до митного оформлення було подано рахунок-фактура (інвойс) № 143 від 01.12.2016 та CMR від 01.12.2016, які підтверджують вартість понесених позивачем витрат на перевезення». (Постанова від 05.03.19 по справі №813/1359/17).

Таким чином, будь-які відомості, зазначені в заявках на превезення вантажу, навіть у разі наявності розбіжностей, не мають впливу на визначення розміру транспортної складової митної вартості, тому зауваження митниці в цій частині в обох випадках є безпідставним;

- в рішенні № UA110000/2020/000112/2 від 25.02.2020р. - «Відповідно до відомостей ЕМД №UA110150/2020/002522 від 18.02.2020 поставка оцінюваної партії товару, здійснено у контейнері MSKU3589327 на морському судні RONGJIANG012 за коносаментом №587881628 від 14.11.2019. В наданому рахунку про надання ТЕО від 06.01.2020 №003/3 зазначена вартість ТЕО за межами України та вартість морського фрахту контейнерів з урахуванням перевантаження, на загальну суму – 1070 дол.США. Вказана інформація також зазначена в акті виконаних робіт від 06.01.2020 №1/6 та в довідці про транспортні витрати від 01.01.2020 №0601/1Т/2020. При цьому, у наданій до митного оформлення Заявці №13 від 12.11.2019 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 12 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 1070 дол.США».

«Щодо повноти включення транспортної складової до митної вартості товарів. У повідомлення №1 зазначено, що у Заявці №13 від 12.11.2019 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 12 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 1070 дол. США. Декларантом не надано документально підтверджених відомостей у спростування виявлених невідповідностей, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг. Згідно п.4.2 договору ТЕО №337-К від 01.10.2019 – оплата здійснюється протягом 45 днів з моменту виставлення рахунку. Враховуючи дату виставлення рахунку №003/3 – 06.01.2020, термін оплати минув 20.02.2020. Проте, 24.02.2020 декларантом надіслано Додаткова угода №1 від 14.02.2020 до договору №337-К від 01.10.2019, якою продовжено термін оплати за транспортування за рахунком №003/3 від 06.01.2020 до 31.03.2020. Надання будь-яких доповнень, внесення змін або довідок не передбачено умовами Договору ТЕО від 01.10.2019 №337-К. Крім того, додаткова угода №1 від 14.02.2020 було надіслано декларантом під час проведення процедури консультації, яка вже була у наявності під час подання ЕМД №UA110150/2020/002522 від 18.02.2020, проте декларантом відразу не надано, що викликає обґрунтовані сумніви у її достовірності»;

- в рішенні № UA110000/2020/000128/2 від 10.03.2020р. - «Відповідно до відомостей ЕМД №UA110000/2020/003633 від 04.03.2020 поставка оцінюваної партії товару, здійснено у контейнерах MSKU8622217, MRSU3995991, MRKU5146460, MSKU1850982, MRKU2933565, MRKU3533630 MRKU3957303, MRSU3462009, TCNU2492883, MSKU1402376 на морському судні CHANGHANGJIYUN0335 за коносаментом №. MRFB19122243 від 27.12.2019 В наданому рахунку про надання ТЕО від 25.02.2020 №2020/55 зазначена вартість ТЕО за межами України та вартість морського фрахту контейнерів з урахуванням перевантаження, на загальну суму – 10070 дол.США. Вказана інформація також зазначена в акті виконаних робіт від 25.02.2020 №10 та в довідці про транспортні витрати від 20.02.2020 №2002/1Т/20120. При цьому, у наданій до митного оформлення Заявці №12 від 20.12.2019 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 12 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 10070 дол.США».

«Щодо повноти включення транспортної складової до митної вартості товарів. В повідомленні №1 зазначалось, що у Заявці №12 від 20.12.2019 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 12 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 10700 дол.США. Відповідно до ч.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Декларантом не надано документального підтвердження включення додаткових витрат або спростування виявлених невідповідностей Враховуючи вищезазначене, в наданих документах містяться суперечні відомості щодо включення додаткових витрат до загальної вартості транспортування, що є складовими митної вартості у розумінні ч.10 ст.58 МКУ».

Такі підстави митниці є необ`єктивними та носять формальний характер, оскільки Сторонами контрактів ТЕО: №337-К від 01.10.2019р. (п. 4.1), № 2 від 01.11.2019р. (п. 4.2) узгоджено, що у разі перевантаження (перевалки) контейнера на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт. В графі № 12 Заявок № 13 від 12.11.2019 та № 12 від 20.12.2019р. зазначено, що загальна вартість фрахту складає 1070 дол. США та 10700 дол. США з урахуванням перевалки, яка входить у загальну вартість. У інвойсах: № 003/3 від 06.01.20р., 2020/055 від 25.02.2020р., довідках Експедитора про транспортні витати від 01.01.2020 № 0601/1Т/2020 та від 20.02.2020р. № 2002/1Т/20120, актах виконаних робіт: №1/6 від 06.01.20р., № 10 від 25.02.20р. зазначено, що загальна вартість морського фрахту визначена з урахуванням перевалки по маршруту перевезення.

Таким чином, в обох випадках надані первинні документи підтверджують факт включення перевантаження у загальну вартість ТЕО (фрахту) та відсутність у підприємства додаткових витрат. Коносаменти, за якими здійснювались морські перевезення, надано підприємством до митного оформлення. Будь-які інші транспортні документи у підприємства відсутні.

Вимога митного органу про надання іншого транспортного документу посилаючись на факт перевантаження, ґрунтується виключно на припущеннях. Факт наявності такого документу нічим не підтверджується.

Надані документи, що підтверджують транспортні витрати як складову митної вартості підтверджують що ТОВ “ПК ДТЗ” не були понесені ніякі додаткові витрати, крім витрат зазначених у первинних документах. У заявці перевантаження контейнерів у проміжному порту зазначено як одну з основних умов фрахту, а не додаткові умови здійснення перевезення. Таким чином ніяких протиріч з іншими документами Заявка не містить;

- в рішенні № UA110000/2020/000112/2 від 25.02.2020р. - «Враховуючи визначений маршрут перевезення згідно Заявки №13: Chongqing, China – порт Південний – м.Дніпро та відмітки на коносаменті №587881628 від 14.11.2019 (за яким було здійснено поставку оцінюваної партії товару) Одеської митниці ДФС – 26.01.2020, Дніпропетровської митниці ДФС – 28.01.2020 рахунок про надання ТЕО від 06.01.2020 №003/3, акт виконаних робіт від 06.01.2020 №1/6, довідку про транспортні витрати від 01.01.2020 №0601/1Т/2020 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг».

- в рішенні № UA110000/2020/000128/2 від 10.03.2020р. - «Враховуючи визначений маршрут перевезення згідно Заявки №13: Chongqing, China – порт Південний – м.Дніпро та відмітки на коносаменті № №. MRFB19122243 від 27.12.2019 (за яким було здійснено поставку оцінюваної партії товару) Одеської митниці ДФС – 01.03.2020, Дніпропетровської митниці ДФС – 04.03.2020 рахунок про надання ТЕО від 25.02.2020 №2020/55, акт виконаних робіт від 25.02.2020 №10, довідку про транспортні витрати від 20.02.2020 №2020/1Т/20120 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг».

«Декларантом надано додатково інформацію щодо дати прибуття вантажу, відповідно до якого партія товару надійшла до порту Південний у 10 контейнерах – 25.02.2020. Відповідно до ч.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості товару. Відповідно до ч.3 ст.200 МКУ товари і транспортні засоби, якими вони перевозяться, після прибуття у місце доставки розміщуються у зонах митного контролю. З урахуванням ч.1 ст.209 МКУ митні органи здійснюють митний контроль на морському та річковому транспорті в зонах митного контролю на територіях морських та річкових портів, а також в акваторіях портів, відкритих для міжнародних перевезень. Згідно з ч.1 ст.207 МКУ судно закордонного плавання протягом усього часу стоянки в порту перебуває під митним контролем. Враховуючи штамп на коносаменті №MRFB19122243 Одеської митниці ДФС «Під митним контролем» – 01.03.2020, оцінювана партія товару перебувала в зоні митного контролю тільки з 01.03.2020. Враховуючи вищезазначене та визначений у Заявці №12 порт Чонгкінг, Китай – порт Південний – м.Дніпро, рахунок про надання ТЕО від 25.02.2020 №2020/55, акт виконаних робіт від 25.02.2020 №10, довідку про транспортні витрати від 20.02.2020 №2002/1Т/20120 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг».

Такі підстави митниці є необ`єктивними та носять формальний характер, оскільки штампи Одеської митниці “Під митним контролем” в обох випадках проставлено 26.01.20р. та 01.03.20р., тобто не в дні надходження контейнерів в порт, а перед вивезенням вагонів з контейнерами з порту до кінцевого місця призначення що підтверджується штампами Дніпровської митниці від 28.01.20р. та від 04.03.20р. на коносаментах та накладних на вагони.

Відповідно до пунктів 5,14,15 «Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевірників і товарів, що переміщуються ними», затвердженої Постановою Кабінету міністрів України від 21.05.2012 року №451, особи, транспортні засоби і товари пропускаються через державний кордон після здійснення відповідно до вимог нормативно-правових актів щодо прикордонного, митного контролю (п.5).

Контроль осіб, транспортних засобів і товарів вважається закінченим, якщо в товаросупровідних (товаротранспортних) документах на транспортний засіб і товари проставлено відповідні відмітки посадових осіб митного органу ( п.14).

Пропуск осіб, транспортних засобів і товарів через державний кордон здійснюється уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону за наявності відміток про перетинання державного кордону та відміток посадових осіб митного органу (пункт 15 Технологічної схеми).

У зазначених пунктах Технологічної схеми мова йде про закінчення контролю транспортних засобів і товарів, що повинно підтверджуватись відповідними відмітками посадових осіб митного органу.

Про закінчення контролю в морському порту і вивезення контейнера з порту саме свідчить той факт, що відмітка штампу «Під митним контролем» проставлена на накладних на вагони, на підставі якої контейнери перевозились з порту Одеса до м. Дніпро. Невідповідність в датах, зазначених в документах ніяким чином не впливає на числові значення складових митної вартості, що дозволяло митниці здійснити контроль шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, тим паче що така невідповідність утворилася внаслідок дій саме посадових осіб митного органу, які проставляли відповідні штампи;

- в рішенні № UA110000/2020/000112/2 від 25.02.2020р. - «Відповідно до відомостей коносаменту №587881628 від 14.11.2019 морське перевезення оцінюваної партії товару здійснено компанією Simon International Logistics. П.2.2.6 договору про надання ТЕО від 01.10.2019 №337-К передбачено, що Експедитор проводить розрахунки з портами, транспортними та іншими організаціями. Згідно з п.3.1.3 договору про надання ТЕО від 01.10.2019 №337-К Клієнт має право вимагати від Експедитора надання інформації про хід перевезення вантажу. Враховуючи виявлені невідповідності в транспортних документах, використовуючи право Клієнта, передбачене п.3.1.3 договору про надання ТЕО, прошу надати документи від фактичного перевізника».

- в рішенні № UA110000/2020/000128/2 від 10.03.2020р. - «Відповідно до відомостей коносаменту №MRFB19122243 від 27.12.2019 морське перевезення оцінюваної партії товару здійснено компанією MRF International Forwarding. П.2.2.6 договору про надання ТЕО від 01.11.2019 №2 передбачено, що Експедитор проводить розрахунки з портами, транспортними та іншими митний організаціями. Згідно з п.3.1.3 договору про надання ТЕО від 01.11.2019 №2 Клієнт має право вимагати від Експедитора надання інформації про хід перевезення вантажу. Враховуючи виявлені невідповідності в транспортних документах, використовуючи право Клієнта, передбачене п.3.1.3 договору про надання ТЕО, прошу надати документи від фактичного перевізника».

Такі підстави митниці є необ`єктивними та носять формальний характер, оскільки умови пунктів 3.1.3 договорів ТЕО №2 та №337-К не надають підприємству право вимагати будь-які документи від фактичного перевізника. Як підтверджують надані в обох випадках Екседитором документи - Коносаменти, накладні на вагони, рахунки на оплату транспортних витрат, акти виконаних робіт - на момент декларування товару - перевезення фактично було виконано. У ТОВ “ПК ДТЗ” ніяких зауважень щодо виконання послуг Експедитором не було, а тому вимагати будь-які документи про хід перевезення вантажу після його фактичного виконання і підписання первинних документів було б безпідставним. Від фактичного перевізника через Експедитора підприємством отримано Коносаменти, які згідно чинного законодавства підтверджують факт виконання перевезення. Надані документи про транспортні витрати у своїй суцкупності в повній мірі підтверджують вартість таких витрат і дозволяли митниці здійснити перевірку розрахунку числових значень складових митної вартості, здійсненого декларантом;

- в рішенні № UA110000/2020/000112/2 від 25.02.2020р. - «Відповідно до п. 4.7. Договору від 01.10.2019 №337-К Сторони щомісячно складають і підписують Акт виконаних робіт. Експедитор не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, направляє на адресу Клієнта Акт виконаних робіт за попередній місяць. Наданий декларантом Акт виконаних робіт від 06.01.2020 №1/6, підписаний та засвідчений печатками OU Geoservice та ТОВ "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ", містить відомості про вартість наданих послуг з ТЕО в січні 2020 та укладений с порушенням вимог п.4.7 Договору від 01.10.2019 №337-К»

- в рішенні № UA110000/2020/000128/2 від 10.03.2020р. - «Відповідно до п. 4.7. Договору від 01.11.2019 №2 Сторони щомісячно складають і підписують Акт виконаних робіт. Експедитор не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, направляє на адресу Клієнта Акт виконаних робіт за попередній місяць. Наданий декларантом Акт виконаних робіт від 25.02.2020 №10, підписаний та засвідчений печатками IMOGATE SOLUTION та ТОВ "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ", містить відомості про вартість наданих послуг з ТЕО в лютому 2020 та укладений с порушенням вимог п.4.7 Договору від 01.11.2019 №2».

Такі підстави митниці є необ`єктивними та носять формальний характер, оскільки висуваючи зазначене зауваження митниця фактично втрутилась у господарську діяльність суб`єктів підприємницької діяльності, що є порушенням Конституції України. Зазначене зауваження не стосується безпосередньо митної вартості товарів і є формальним. Митницею не зазначено яким чином надання (або не надання) акту виконаних робіт Експедитором Клієнту в обох випадках впливає на митну вартість та її числові значення а тому є необґрунтованим.

Окрім того, позиція митниці є помилковою, оскільки відповідно до п. 4.7 обох договорів ТЕО, 5 число місяця, наступного за звітним є граничною датою для направлення Експедитором на адресу Клієнта Акту виконаних робіт за попередній місяць. Тобто наданя актів виконаних робіт Експедитором підприємству до спливу граничного терміну не є порушенням умов Договорів ТЕО в обох випадках.

Також в спірному рішенні № UA110000/2020/000112/2 від 25.02.2020р., митниця зазначає і інші виявлені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

- «Декларантом додатково надано прайс-лист від 09.10.2019. Прейскурант (прайс-лист) – це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін «прейскурант» частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг. Наданий до митного контролю прайс-лист від 09.10.2019 містить цінову інформацію виключно щодо товарів, зазначених в інвойсі №HW2020-2z від 25.10.2019, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців в умовах вільної конкуренції. Наданий прайс-лист має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД №UA110150/2020/002522 від 18.02.2020 та конкретні умови поставки – FOB Chongqing».

Така підстава митниці є необ`єктивною та носить формальний характер, оскільки прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Комерційна пропозиція не може вважатися первинним документом і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

На це неодноразово звертав свою увагу Верховний Суд у своїх постановах (Постанови від 27.06.2019 № 0840/3083/18, від 13.09.2019 № 820/859/17, від 06.02.2020 № 520/10709/18).

Ціни зазначені у прайс-листах знайшли своє підтвердження у первинних документах- Специфікації, інвойсі. Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування його, як документу, підтверджуючого вартість товару.

- «Згідно п.4.2 договору ТЕО №337-К від 01.10.2019 – оплата здійснюється протягом 45 днів з моменту виставлення рахунку. Враховуючи дату виставлення рахунку №003/3 – 06.01.2020, термін оплати спливає 20.02.2020. Банківські платіжні документи щодо здійснення оплати за послуги ТЕО декларантом не надано.

Така підстава митниці є необ`єктивною та носить формальний характер, оскільки листом №78 від 24.02.2020, підприємством було надіслано митниці Додаткову угоду № 1 від 14.02.2020р. до договору ТЕО № 337-К, згідно якої Сторони погодились продовжити термін оплати за транспортування за рахунком 003/3 від 06.01.2020р. у розмірі 1070 дол. США - до 31.03.2020р.

Таким чином на момент декларування товару, термін оплати коштів за товар на момент декларування не сплинув, тому підприємством така оплата здійснена не була, а тому надати банківські платіжні документи стосовно її здійснення не надавалось можливим у зв`язку з їх відсутністю, про що митницю було повідомлено листами у відповідь на електронні повідомлення від митниці декларанту під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості задекларованих товарів.

В подальшому, на виконання умов Договору ТЕО, підприємством було перераховано Експедитору кошти в сумі 1070,00 дол. США в рахунок оплати за послуги ТЕО, що підтверджується платіжним дорученням № 89 від 25.03.2020року, копія якого долучена до цієї позовної заяви, тобто підприємством термін оплати за послуги ТЕО в даному випадку порушений не був;

- “Довідка про транспортні витрати від 01.01.2020 №0601/1Т/2020 не містить інформації щодо коносаменту, за яким здійснено перевезення, ваги товарів. Надання будь-яких доповнень, внесення змін або довідок не передбачено умовами Договору ТЕО від 01.10.2019 №337-К. Вказана довідка про транспортні витрати №TG006231 від 16.01.2020 не є бухгалтерським документом та не відповідає вимогам Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599”.

Така підстава митниці є необ`єктивною та носить формальний характер, оскільки Довідка про транспортні витрати містить посилання на номер контейнера, який в свою чергу зазначено у коносаменті, пакувальному листі. Зазначене дозволяє ідентифікувати довідку з іншими наданими документами.

Митний кодекс не обмежує декларанта у наданні за власним бажанням додаткових документів, наявних у нього для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МКУ). Таким документом є довідка Експедитора про загальну вартість транспортних витрат, яка у сукупності іншими наданими документами підтверджує транспортну складову митної вартості.

Верховний Суд Україні у постанові від 06.09.19 р. по справі № 815/2501/18 висловлює наступну правову позицію: “Щодо доводів Митниці про непідтвердження транспортних витрат, колегія суддів зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.”

Таким чином надана підприємством митному органу довідка про транспортні витрати в даному випадку є належним та допустимим доказом розміру транспортних витрат, а зауваження митниці є безпідставним.

В спірному рішенні № UA110000/2020/000128/2 від 10.03.2020р. митниця зазначає ще одну розбіжність, яка на її думку унеможливила митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

- «Відповідно до 4.1 Договору ТЕО №2 від 01.11.2019 оплата послуг за даним Договором та винагороди Експедитора здійснюється Клієнтом протягом 45 днів з моменту виставлення рахунка-фактури. Банківські платіжні документи щодо здійснення оплати транспортних послуг, декларантом не надано».

Така підстава митниці є необ`єктивною та носить формальний характер, оскільки такий довод митниці в обґрунтування підстав для прийняття спірного рішення, зазначений нею за наслідками розгляду листа декларанта від 10.03.2020р. та додатково наданих документів, не було визначено відповідачем як чинник розбіжностей при визначенні переліку документів, що вимагалися від позивача відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 53 МК України (у електронному повідомленні № 1 від митниці декларанту).

Згідно з частин першої, другої статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

Таким чином, оскільки в даному випадку, зазначена вимога митного органу, висунута за наслідками розгляду листа декларанта від 10.03.2020р. та додатково наданих документів, не була зазначена у повідомленні № 1 від митниці декларанту від 04.03.2020р., тобто не була пов`язана з недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи, а зазначені лише у гр. 33 спірного Рішння, то така вимога є протиправною, оскільки декларант фактично був позбавлений можливості належним чином відреагувати на неї в процесі консультацій щодо правильності визначення митної вартості.

Окрім того, в будь-якому випадку рахунок № 2020/055 на оплату послуг за Договором ТЕО №2 від 01.11.2019 та винагороди Експедитора датовано 25.02.2020року. Як зазначає сама митниця, Відповідно до 4.1 Договору ТЕО, оплата здійснюється Клієнтом протягом 45 днів з моменту виставлення рахунку-фактури.

Таким чином, встановлений та узгоджений сторонами термін оплати на момент декларування в даному випадку не спілинув, тому послуги ТЕО підприємством оплачені не були і надати митниці банківські платіжні документи щодо здійснення оплати транспортних послуг, підприємство не мало можливості через їх відсутність.

В подальшому, на виконання умов Договору ТЕО, підприємством було перераховано Експедитору, у тому числі кошти в сумі 1070,00 дол. США (за актом виокнаних робіт № 10 від 25.02.2020р.) в рахунок оплати за послуги ТЕО, що підтверджується платіжним дорученням № 97 від 13.04.2020року, копія якого долучена до цієї позовної заяви, тобто підприємством термін оплати за послуги ТЕО в даному випадку порушений не був.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб`єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №815/4132/17.

Згідно з частин першої, другої статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.

Згідно ч.3 ст.335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.

Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Зворотного суду не доведено.

Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.

Згідно п.1.3 Правил, Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:

У графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;

У графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно п.2.3 Правил, Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.

Ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб ( пункт 7 частини 1 статті 8 МК України), який означає обов`язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.

Тобто, орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р., по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р., по справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 р., по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р., по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС).

При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 N 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018р.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

В свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб`єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 та 60 МК України. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з оскаржуваного Рішення підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, зокрема, узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, та відповідно до статті 49 МК України визначена митна вартість базується на ціні, що фактично сплачена за ці товари.

Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 статті 58 МК України, до митної вартості додані фактичні витрати, понесені на оплату перевезення морським транспортом.

Додавання до ціни товару, мають здійснюватися на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

В даному випадку вказаних обставин митницею не наведено.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

Для визначення митної вартості Товару № 1 в спірному рішенні UA110000/2020/000128/2 від 10.03.2020р., задекларованого як один товар за кодом УКТЗЕД, митницею було використано 14 різних ЕМД, за якими раніше оформлювалися інші товари.

При цьому, в гр. 30, 33 Рішення, також зазначено, що скоригована митна вартість для Товару № 1 визначена митницею на рівні 260,1287 дол/од., що не відповідає сумі митної вартості раніше оформленого товару в жодній з перелічених митницею в гр. 33 даного рішення митних декларацій.

В обох спірних Рішеннях будь-якого розрахунку щодо коригування митної вартості, митницею не здійснено, тому не зрозуміло, виходячи з яких числових значень чи відомостей складається сума коригування, де ці відомості містяться та чи відповідають вони дійсності. За тими відомостями, що містяться у Рішеннях, перевірити правильність визначення скоригованої митницею суми митної вартості в обох випадках не можливо.

Як вбачається зі змісту обох Рішень митниці, в них містяться посилання тільки на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами.

Як зазначено в графі 33 обох спірних рішень, митна вартість, визначена митницею відповідно до заявлених позивачем товарів у валюті контракту, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів з урахуванням опису товару, сфери застосування, технічних характеристик, термінів ввезення, вагових характеристик.

Таке твердження митниці не відповідає дійсності, оскільки в обох оскаржуваних рішеннях зазначено лише дата раніше оформлених ЕМД, їх реєстраційний номер, порядковий номер зазначеного у них товару, рівень до якого скориговано митну вартість, метод за яким скориговано митну вартість. При цьому, в усіх оскаржуваних рішеннях не зазначено загальна кількість партії раніше оформленого товару, вага одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведені торгова марка, технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась не виходячи з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива.

З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим задовольняє його повністю з покладенням на відповідача понесених позивачем витрат на сплату судового збору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваного Рішення носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.

Відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, ґрунтується на раніше визнаній органом митної служби вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 21020,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 256 від 09.07.2020 року та №384 від 10.09.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір за в сумі 21020,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Н.Алексеєнко, 100, прим. 1, код ЄДРПОУ 42634661) до Дніпровської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товару від 25.02.2020 року, №UA110000/2020/000112/2.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товару від 10.03.2020 року, №UA110000/2020/000128/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Н.Алексеєнко, 100, прим. 1, код ЄДРПОУ 42634661) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 21020 (двадцять одну тисячу двадцять гривень) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Юхно