Рішення № 97753536, 18.06.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3602/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 18.11.2020 №032350010791, зобов`язання призначити дострокову пенсію за віком згідно з пунктом 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, з 11.11.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства, однак відповідач повідомив, що рішенням №032350010791 від 18.11.2020 відмовлено у призначенні такої пенсії, посилаючись на відсутність документального підтвердження факту (моменту) настання інвалідності у дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення шестирічного віку.

Позивач вважає протиправною відмову відповідача, посилаючись на порушення її прав та законних інтересів, просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючи тим, що згідно пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2014 за №895/25375 (далі - Порядок), до заяви про призначення пенсії за віком особа подає документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною - інвалідом (при призначенні пенсії згідно пункту 3 частини першої статті 115 Закону №1058).

Відповідно до пункту 2.18 Порядку визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною - інвалідом засвідчується випискою з акта огляду МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною - інвалідом після досягнення шестирічного віку надається відповідно висновок лікарсько - консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною - інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Згідно підпункту 6 пункту 7 Положення про лікарсько-консультативну комісію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 №917, комісії надають висновок, зокрема, про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку.

Представник відповідача вказав, що документального підтвердження про наявність у ОСОБА_2 «медичних показань для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку» позивачем надано не було.

Зазначив, що за відсутності документального підтвердження факту (моменту) настання інвалідності у дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення шестирічного віку, ГУ ПФУ у Волинській області прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства. З врахуванням наведеного, представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21.10.1996 (а.с.18).

14.01.2004 Міською дитячою поліклінікою видано медичне заключення №6 на дитину (підростка) – інваліда з дитинства віком до 16 років ОСОБА_2 (а.с.19).

Згідно виписки акта огляду МСЕК №139862 від 29.01.2015 ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності з 07.10.2014, причина – інвалідність з дитинства (а.с.20).

04.11.2020 КП «Луцька міська дитяча поліклініка» видано ОСОБА_2 медичний висновок №431, в заключенні якого зазначено, що інвалідизуюче захворювання мало місце до шестирічного віку, вказане заключення дійсне до 04.11.2021 (а.с.21).

11.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства.

Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 18.12.2020 №0300-0302-8/43551 повідомлено позивача, що рішенням №032350010791 від 18.11.2020 відмовлено у призначенні такої пенсії, посилаючись на відсутність документального підтвердження факту (моменту) настання інвалідності у дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення шестирічного віку. Інших підстав для відмови в призначенні пенсії відповідач не вказав.

Позивач, вважаючи зазначену відмову ГУ ПФУ у Волинській області протиправною, звернулася із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон - №1058-IV).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону №1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти «є» і «ж» статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).

Відповідно до пункту 2.18 Порядку №22-1 визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акту огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Аналізуючи вказані норми закону, враховуючи, що позивачем було надано висновок яким підтверджується, що інвалідність її дочки настала до досягнення 6 років, та з урахуванням достатнього страхового стажу позивача для призначення дострокової пенсії, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив у призначенні позивачу пенсії. Суд вважає, що відповідач повинен був призначити позивачу пенсію як матері інваліда з дитинства.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 по справі №501/2838/16-а.

На підставі частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновок, викладений у зазначеній постанові.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача як на підставу для відмови - ненадання позивачем документального підтвердження факту (моменту) настання інвалідності у дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення шестирічного віку.

До того ж, підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1, у якості документів, які необхідно додати до заяви про призначення пенсії визначено лише документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю.

Всі вказані документи надавалися відповідачу, що не заперечується останнім. Докази наявності медичних показань для визнання особою з інвалідністю з дитинства до досягнення шестирічного віку вказаним пунктом не вимагаються.

При цьому, суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що із наданих позивачем документів неможливо встановити період настання та встановлення інвалідності, так як із наданої позивачем виписки акта огляду МСЕК №139862 від 29.01.2015 вбачається, що ОСОБА_2 встановлено інвалідність з 07.10.2014.

Зі змісту пункту 3 частини першої статті 115 Закону №1058 вбачається, що право на призначення дострокової пенсії мають не тільки матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також матері особи з інвалідністю віком до 16 років.

Необхідні документи, які підтверджують встановлення у віці до 16 років інвалідності дитині позивача, були надані відповідачу із заявою про призначення пенсії.

Таким чином, позивачем було надано до органу Пенсійного фонду всі передбачені чинним законодавством, документи, необхідні для призначення їй дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства.

Дії відповідача істотно знижують рівень соціального забезпечення та фактично є відмовою держави від її зобов`язань, передбачених статтею 46 Конституції України, а отже є незаконними, порушують принципи справедливості та рівності громадян перед Законом, призводять до зниження розміру пенсії та зменшують захищеність в умовах постійного зростання цін на товари та послуги.

Лист відповідача від 18.12.2020 №0300-0302-8/43551 свідчить про відмову відповідача у призначенні позивачу дострокової пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства, отже, порушує її право мирно володіти своїм майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є матір`ю особи з інвалідністю з дитинства, виховувала її до шестирічного віку, досягла 50 років та має не менше 15 років страхового стажу, що є підставою для призначення їй дострокової пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV.

Відтак, на думку суду, відповідач відмовивши ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV вчинив протиправні дії і виніс протиправне рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач ГУ ПФУ у Волинській області як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що рішення №032350010791 від 18.11.2020, яким відмовлено у призначенні дострокової пенсії позивачу прийнято відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити дострокову пенсію ОСОБА_1 за віком згідно з пунктом 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 11.11.2020.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 908,00 грн., сплачений згідно з квитанцією від 02.04.2021.

Рішення ухвалено в перший робочий день після завершення відрядження головуючого судді.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 18 листопада 2020 року№032350010791.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком згідно з пунктом 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV, з 11 листопада 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук