Рішення № 97753533, 11.06.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/136/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,

за участю представника відповідача Сахарчука А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОФ Арбо” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДОФ Арбо” (далі – ТзОВ “ДОФ Арбо”, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі –ГУ ДПС у Волинській області, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2019 № 0006521403 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 49619,00 грн. та № 0006571403 в частині зменшення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2017 року та січень-березень 2018 року на 183769 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ГУ ДПС у Волинській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТзОВ “ДОФ Арбо”, за результатами якої складено акт №10670/14-03/31979936 від 21.05.2019.

На підставі акту перевірки №10670/14-03/31979936 від 21.05.2019 складено податкові повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0006521403 та № 0006571403, з якими підприємство не погоджується та вважає їх безпідставними в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 49619,00 грн. (ППР № 0006521403) та в частині зменшення суми податкового зобов`язання з ПДВ на 183769,00 грн. (ППР № 0006571403).

Позивач зазначає, що перевіркою встановлено завищення суми доходів від продажу товарів за фактом відсутності надання державному підприємству «Ратнівське лісомисливське господарство» в IV кв. 2017 року та в 1 кв. 2018 року послуг із комплексної заготівлі деревини на загальну суму 918848 гривень та завищення податкового зобов`язання з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2017 року та січень-березень 2018 року на 183769 гривень (тобто разом встановлено завищення на загальну суму 1102617 грн. (918848+183769) по вказаному контрагенту, а також встановлено заниження позивачем суми інших доходів по операціях із ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» за IV кв. 2017 року та І кв. 2018 року за фактом отримання від ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» грошових коштів в загальній сумі 1102618 грн.

Позивач зазначає, що взаємовідносини із ДП “Ратнівське лісомисливське господарство” підтверджені відповідними первинними документами, складеними у відповідності до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 та №168/704. Будь-яких претензій чи/або зауважень щодо повноти та правильності оформлення первинних документів у контролюючого органу не було.

В період з вересня 2017 року по 31.12.2017 на підставі укладених договорів між позивачем та ДП “Ратнівське лісомисливське господарство” позивачем виконано роботи по комплексній заготівлі лісопродукції на загальну суму 918848 грн., факт виконання яких підтверджено первинним документами, а саме: актами виконаних робіт, картами технологічного процесу розроблення лісосік, щоденниками виконаних робіт. Крім того, позивач мав наявну матеріально-технічну базу та бригади, які безпосередньо зайняті на лісозаготівельних роботах, товариство має відповідний дозвіл на роботи підвищеної небезпеки та вчасно і якісно надавало послуги по заготівлі деревини.

Позивач зазначає, що факт виконання обсягу робіт підтверджується первинними документами.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (т.2, а.с.186).

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов (т.2, а.с.188-191) позовні вимоги не визнав з огляду на те, що перевіркою встановлено, що господарські операції між позивачем та ДП “Ратнівське ЛГ” не підтверджуються стосовно врахування реального часу їх здійснення, що свідчить про факт відсутності надання ТзОВ “ДОФ Арбо” послуг для ДП “Ратнівське ЛГ”. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить позовні вимоги залишити без задоволення.

Також вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду (1 місяць) в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 10.06.2020 № 0006521403, оскільки позивач оскаржував дане рішення в адміністративному порядку та рішенням ДПС України від 17.07.2019 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін. Однак, до суду з позовом в частині оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся лише у січні 2021 року.

12.03.2021 позивачем подано на адресу суду заяву про зміну підстав позову, в якій зазначив, що первинними документами по обліку лісопродукції є щоденники приймання лісопродукції від заготівлі (форми ЛГ-4). Проте, зазначені щоденники під час перевірки відповідачем не вимагалися та не запитувалися, хоча були у наявності в позивача. Їх наявність відповідач не врахував ні під час складання акту перевірки, ні під час винесення оскаржуваних рішень. Також під час перевірки відповідач не врахував акти приймання-передачі робіт по заготівлі деревини (форма ЛГ-7). З врахуванням наведеного просив позов задовольнити (т. 3, а.с. 1-2).

Ухвалою суду від 17.03.2021 заяву про зміну підстав позову прийнято до розгляду (т.3, а.с. 171).

В подальшому, ухвалою суду від 12.04.2021 ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15:00 год. 07.05.2021 (т.3, а.с. 179).

Ухвалою суду від 14.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14:00 год. 01.06.2021 (т. 3, а.с. 211).

В судове засідання 11.06.2021 представник позивача не прибув, при цьому, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що у період з 28.03.2019 по 14.05.2019 посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області на підставі наказу від 26.02.2019 проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ “ДОФ Арбо” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.10.2017 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2017 по 31.12.2018, за наслідками якої складено акт перевірки від 21.05.2019 №10670/14-03/31979936 (т.1, а.с.4-44).

Так, в ході зазначеної перевірки контролюючий орган встановив фактичну відсутність виконання ТзОВ “ДОФ Арбо” робіт по комплексній заготівлі деревини для ДП “Ратнівське ЛГ” на загальну суму з ПДВ 1102616,00 грн. Вказані висновки ревізорів ґрунтуються на тому, що на ТзОВ “ДОФ Арбо” відсутні будь-які накази про відрядження працівників для виконання робіт на ДП “Ратнівське ЛГ”; відсутні авансові звіти робітників, які містять витратні документи на проїзд від м.Камінь-Каширська до місця виконання лісогосподарських робіт; відсутні документи про доставку працівників до місця виконання робіт транспортом ТзОВ “ДОФ Арбо”; всі працівники підприємства, які мають посвідчення лісорубів, у період, протягом якого повинні були виконуватись роботи для ДП “Ратнівське ЛГ”, були задіяні у виконанні робіт для інших суб`єктів господарювання; для перевірки не надано маршрутних листів, які свідчать про направлення тракторів для трелювання деревини при виконанні лісогосподарських робіт; для перевірки не надано первинних документів, які свідчать про заправку тракторів для виконання робіт, а також документів про видачу бензину працівникам лісорубам для заправки бензопил.

В результаті чого ТзОВ «ДОФ Арбо» завищено суми доходів від продажу товарів за фактом відсутності надання державному підприємству «Ратнівське лісомисливське господарство» в IV кв. 2017 року та в 1 кв. 2018 року послуг із комплексної заготівлі деревини на загальну суму 918848 гривень та завищення податкового зобов`язання з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2017 року та січень-березень 2018 року на 183769 гривень (тобто разом встановлено завищення на загальну суму 1102617 грн. (918848+183769) по вказаному контрагенту.

- п.44.1, п.44.6, ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1. ст.134 Податкового кодексу України; ст.9 (з урахуванням норм абзаців 5 і 11 ст.1) Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; пп.1.21 п.1, пп.2.1 пп2.4 пп.2.15 пп.2.16 п.2, пп.3.2 п.3 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого занижено позивачем суми інших доходів по операціях із ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» за IV кв. 2017 року та І кв. 2018 року за фактом отримання від ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» грошових коштів в загальній сумі 1102618 грн.

Згідно з висновками акту перевірки від 21.05.2019 №10670/14-03/31979936 позивачем, зокрема, порушено:

- п.44.1, п.44.6, ст.44, пп.134.1.1 п.134.1. ст.134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України; ст.9 (з урахуванням норм абзаців 5 і 11 ст.1) Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; пп.1.21 п.1, пп.2.1, пп.2.4 пп.2.15, пп.2.16 п.2, пп.3.2 п. 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, пункт 8 П(С)БО № 21 «Вплив змін валютних ресурсів» затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 193 від 10.08.2000, ПсБО 16 «Витрати», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999, п.5, 7 ПсБО 15 «Дохід», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999 внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 477836,00 грн, у тому числі: за 4 квартал 2017 року на 18566,00 грн., за 1 квартал 2018 року на 19220,00 грн, третій квартал 2018 року на 284726,00 грн та 4 квартал 2018 року на 155324,00 грн.;

- п.14.1.36 п. 14.1 ст 14, ст. 22, 23, п. 188.1 ст. 188, п.198.5 ст. 198 ПК України, внаслідок чого занижено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду станом на 31.12.2018 на суму 14451 грн.

Внаслідок встановлених порушень ТзОВ «ДОФ Арбо» завищено суму доходів від продажу товарів та занижено суму інших доходів по операціях із ДП “Ратнівське ЛГ”, що в свою чергу призвело до заниження податку на прибуток приватних підприємств, а також завищення податкових зобов`язань з ПДВ.

На підставі вищевказаних висновків акта перевірки від 21.05.2019 №10670/14-03/31979936 ГУ ДПС у Волинській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 №0006521403, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 716754,00 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями – 477836,00 грн та за штрафними санкціями – 238918,00 грн.

Позивач оскаржує збільшення суми грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 33079,00 грн за податковими зобов`язаннями та в розмірі 16540,00 грн. за штрафними санкціями, по операціях з ДП «Ратнівське лісомисливське господарство».

Також 10.06.2019 ГУ ДПС у Волинській області прийняте податкове повідомлення-рішення №0006571403, яким зменшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 14451,00 грн.

Позивач оскаржує зменшення суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2017 року та січень-березень 2018 року на суму 183769,00 грн. по операціях з ДП «Ратнівське лісомисливське господарство».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996-XIV (з змінами та доповненнями, далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Відповідно до статті 4 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Аналогічні норми містить Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі – П(С)БО 1), яким визначаються мета, склад і принципи складання фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

Відповідно до пункту 3 розділу 3 П(С)БО 1 фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.12.1999 № 860/4153 (далі – П(С)БО 15) дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до пункту 7 вказаного Положення доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до статті 22 ПК України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 23.1 статті 23 ПК України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання.

Частинами першою - третьою статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Як встановленого судом, відповідно до акту документальної планової виїзної перевірки позивача від 21.05.2019 №10670/14-03/31979936, контролюючим органом встановлено заниження показників у рядку 01 Декларацій “Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку” за період з 01.10.2017 по 31.12.2018 всього в сумі 1677244,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2017 року на 103144,00 грн, за 1 квартал 2018 року на 106777,00 грн, третій квартал 2018 року на 990600,00 грн та за 4 квартал 2018 року на 476722,00 грн. внаслідок фінансово-господарських взаємовідносин із ДП “Ратнівське ЛМГ” та ДП «Поліський лісгосп».

В ході перевірки встановлено, що в бухгалтерському обліку підприємства відображено виконання робіт-послуг по лісогосподарських роботах (лісозаготівля, лісогосподарські послуги, трелювання, вивозка), зокрема, для ДП “Ратнівське ЛМГ” на загальну суму з ПДВ 1102616,00 грн.

По вказаному контрагенту виписано акти виконаних робіт на загальну суму 1102616,00 грн та оформлено податкові накладні.

Судом встановлено, що в період з вересня 2017 року по лютий 2018 року ТзОВ “ДОФ Арбо” (Підрядник) було укладено із ДП “Ратнівське ЛМГ” (Замовник) договори про надання послуг, пов`язаних із лісівництвом, предметом яких є, зокрема, виконання робіт із заготівлі деревини на підставі лісорубних квитків. У пунктах 1.6 та 1.7 вказаних договорів визначено, що роботи виконуються власними силами, технічними засобами, матеріалами Підрядника; роботи вважаються виконаними після підписання уповноваженими представниками Сторін акту прийому-передачі робіт.

На підтвердження факту виконання ТзОВ “ДОФ Арбо” робіт по заготівлі деревини позивачем подано суду договори про надання послуг, пов`язаних з лісівництвом, акти приймання-передачі робіт та послуг (т.1, а.с. 65-250, т.2, а.с.1-167), та реєстр щоденників приймання лісопродукції (форми ЛГ-4) по ДП “Ратнівське ЛМГ” (т.3, а.с.7-162).

На думку суду, досліджені судом первинні документи не підтверджують факт здійснення господарських операцій між позивачем та ДП “Ратнівське ЛМГ” щодо виконання робіт із заготівлі деревини на підставі лісорубних квитків відповідно до укладених договорів про надання послуг, пов`язаних із лісівництвом.

Суд зазначає, що при дачі оцінки реальності здійснення господарської операції слід виходити не лише із наявності належно оформлених первинних документів які підтверджують їх виконання, а брати до уваги і інші обставини, що можуть свідчити про фактичне виконання укладених господарських договорів.

Відповідно до укладених договорів про виконання робіт із лісозаготівлі встановлено, що такі заготівлі лісу мають проводитися в різних місцях району і у значній кількості. На ділянках лісозаготівлі мають працювати бригади в кількості 4 особи та однієї одиниці техніки для трелювання лісу.

У ході проведення перевірки встановлено, що на ТзОВ “ДОФ Арбо” відсутні будь-які накази про відрядження працівників для виконання робіт на ДП “Ратнівське ЛМГ”; відсутні авансові звіти робітників, які містять витратні документи на проїзд; відсутні документи про доставку працівників до місця виконання робіт транспортом ТзОВ “ДОФ Арбо”; всі працівники підприємства, які мають посвідчення лісорубів у період протягом якого повинні були виконуватися роботи для ДП “Ратнівське ЛМГ” були задіяні у виконанні робіт для інших суб`єктів господарювання; не надано для перевірки маршрутних листів, які свідчать про направлення тракторів для трелювання деревини при виконання лісогосподарських робіт; не надано первинних документів, які свідчать про заправку тракторів для виконання робіт для вказаного суб`єкта господарювання, а також про видачу бензину працівникам лісорубам для заправки бензопил.

На спростування зазначених обставин позивачем в ході проведення перевірки чи під час судового розгляду справи належних та допустимих доказів подано не було.

Відтак вказане в сукупності підтверджує, що фактичного виконання укладених договорів та надання послуг між даними контрагентами не відбулося.

Посилання позивача на ту обставину, що в п.8.6 колективного договору ТзОВ «ДОФ Арбо» ( т 3 а.с.164-166) визначено, що роботодавець здійснює безоплатне перевезення до місця роботи працівників, а тому відсутні авансові звіти на відрядження судом до уваги не приймаються враховуючи наступне.

По – перше, документів які підтверджували доставку робітників до місця їх роботи за вказаний період, а також відповідну калькуляцію витрат понесених із цим підприємством позивач не надав. По – друге, оскільки роботи проводилися за межами іншого району, працівникам повинні були оформлятися відрядження, як це передбачено Інструкцією

про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 13.03.98 № 59 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 р. за № 218/2658.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що під час перевірки ТзОВ “ДОФ Арбо”, контролюючий орган в ході її проведення досліджував по контрагенту ДП “Ратнівське ЛМГ” виписані акти виконаних робіт та оформлені податкові накладні. Інформація про дослідження інших первинних документів по заготівлі деревини по взаємовідносинах із ДП “Ратнівське ЛМГ” в акті перевірки відсутня.

При цьому суд враховує, що встановлена перевіркою та судом відсутність реально вчиненої господарської операції вказує на юридичну дефектність відповідних первинних документів, з огляду на що такі документи не можуть бути законною підставою для формування податкового обліку платника податку.

Щодо тверджень позивача про те що, у ТзОВ “ДОФ Арбо” наявна матеріально-технічна база, чисельність працюючих та сформованих бригад, а також дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки то суд їх до уваги не приймає, оскільки вказані обставини не свідчать про фактичне виконання даним товариством робіт по заготівлі деревини для ДП “Ратнівське ЛМГ” власними силами та технічними засобами, що передбачено укладеними договорами.

Суд зазначає, що позивач не спростував належними та допустимими доказами висновки контролюючого органу про відсутність між ТзОВ “ДОФ Арбо” та ДП “Ратнівське ЛМГ” фінансово-господарських взаємовідносин.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що порушення ТзОВ “ДОФ Арбо” по взаємовідносинах із ДП “Ратнівське ЛМГ” є доведеним, а доводи позивача про безпідставність вказаного порушення є необґрунтованими.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2019 № 0006521403 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 49619,00 грн. та № 0006571403 в частині зменшення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2017 року та січень-березень 2018 року на 183769 грн. відсутні.

Крім того, при вирішенні даного спору суд звертає увагу на те, що під час судового розгляду справи № 140/765/20 за позовом ДП “Ратнівське лісомисливське господарство” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, судом надавалась правова оцінка взаємовідносинам між позивачем та ТзОВ «ДОФ Арбо».

Зокрема в рішенні від 18.11.2020 року, яке набрало законної сили 24.03.2021 року суд дійшов висновку, про відсутність фактичних взаємовідносин по заготівлі деревини між ДП “Ратнівське ЛГ та ТзОВ «ДОФ Арбо» в період 2017-2018 роки.

Водночас суд не приймає до уваги твердження представника відповідача щодо пропуску позивачем місячного строку звернення до суду в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 10.06.2020 № 0006521403, оскільки судом встановлено, що позивач оскаржував дане рішення в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств по фінансово-господарських операціях з компанією «LINHEAVEN SALES LP», що не є предметом розгляду в даній справі.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Що стосується вирішення питання про стягнення з відповідача понесених судових витрат, то суд зазначає, що оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, то згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОФ Арбо” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 18.06.2021