Ухвала суду № 97752426, 14.06.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/2567/21

н/п 2/766/8778/21

УХВАЛА

14 червня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Яковлєва О.М.,

справа №766/2567/21; провадження №2/766/8778/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у цивільній справі

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа – приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (ЄДРПОУ 30859524, місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32-А) про відшкодування матеріальної шкоди,-

встановив:

18 лютого 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди, у якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, заподіяну йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі по тексту - ДТП) у розмірі 45 498, 90 грн. та судові витрати.

Ухвалою Херсонського міського суду від 11.03.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 14.04.2021 року.

У час призначений для розгляду справи судове засідання не відбулося. За клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 розгляд справи відкладено до 19.05.2021 року.

04.05.2021 року представником відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву.

11.05.2021 року позивач подав відповідь на відзив.

11.05.2021 року окремою заявою позивач подав клопотання про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог.

18.05.2021 року на адресу суду від ПрАТ СК «Українська страхова група» надійшли пояснення третьої особи, щодо позову. Одночасно заявили клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.

19.05.2021 року судове засідання не відбулося та за клопотанням відповідача відкладено на 14.06.2021 року.

У судовому засіданні ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області без виходу до нарадчої кімнати повернуто без розгляду клопотання позивача про залучення до матеріалів справи доказів.

У судовому засіданні представником позивача оголошено клопотання від 11.05.2021 року про прийняття заяви про збільшення позовних вимог, яке мотивовано обставинами того, що у провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ПрАТ «СК «Українська страхова група» про стягнення матеріальної шкоди завданої позивачу в результаті ДТП. Після відкриття провадження у справі, відповідачем (представником) було подано відзив, з якого позивачу стало зрозуміло, що останній відмовляється відшкодувати матеріальну шкоду, яку спричинив позивачеві, та яка не покрита страховим відшкодуванням, позивач у зв`язку із такими подіями переніс моральні та душевні страждання через пошкодження його автомобіля та через відмову відповідачем відшкодувати у добровільному порядку матеріальні збитки, просив, прийняти заяву про збільшення позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди, заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 50000, 00 грн.

Клопотання підтримав, просив його задовольнити..

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заявленого клопотання про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог. Вказала, що вимоги про стягнення моральної шкоди фактично є новою позовною заявою з відмінним від первісного позову предметом та підставами. Обставини за цією позовною вимогою на час подання позову у первісних позовних вимогах були відсутні.

Зауважила, що діючим ЦПК України не передбачено право позивача змінювати предмет та підстави позову.

Крім того, згідно усталеної практики Верховного суду збільшенню підлягають лише позовні вимоги майнового характеру, які мають кількісне вираження. Натомість позивач фактично доповнює предмет та обставини заявленого позову ще однією позовною вимогою, що не передбачено діючим ЦПК України. Також зауважила, що позивач не позбавлений був можливості з поданням позовної заяви про стягнення матеріальної шкоди, одночасно заявити вимоги про стягнення моральної шкоди, адже про спричинення йому моральної шкоди він був обізнаний на час подання позову до суду.

Просила відмовити у задоволенні заявленого клопотання.

Суд, заслухавши заявлене клопотання стороною позивача, пояснення сторони відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та клопотання про збільшення розміру позовних вимог дійшов наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України кожній особі гарантовано право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Права та обов`язки позивача визначені ст. ст. 43 та 49 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що за загальними правилами, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

У постанові КГС у складі ВС від 03 серпня 2020 року №911/2139/19 роз`яснено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об`єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову – це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову – це річ, щодо якої виник спір.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову – це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

ЦПК України передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю – уже новий позов. У зв`язку з чим, одночасна зміна предмета позову та підстав позову прямо забороняється.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.

У постанові Пленуму ВССУ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК).

З поданої 22.04.2021 року та підтриманої у судовому засіданні заяви про збільшення позовних вимог встановлюється, що позивач крім заявлених раніше позовних вимог фактично просить доповнити предмет позову новою позовною вимогою про: стягнення з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

Така позовна вимога є відмінною від первісних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, та не є у розумінні ЦПК України збільшенням позовних вимог, а є фактично доповненням предмету позову вимогами про стягнення моральної шкоди після пред`явлення первісного позову, що процесуальним законом не передбачено.

Неправомірно під виглядом збільшення позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Крім того, в постанові Верховного суду від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19 викладено наступну правову позицію.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однак, таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про зміну позовних вимог до вже поданого позову чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Згідно вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частина перша статті 188 ЦПК України містить положення ідентичні положенням частини першої статті 173 ГПК України.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine, заява № 7460/03), рішення від 15 травня 2008 р. вказав, що принцип рівності сторін – один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду – передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом (див., серед інших рішень та mutatis mutandis, «Кресс проти Франції» (Kress v. France), [GC], заява № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; «Ф.С.Б. проти Італії» (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, серія A № 208-B, п. 33; «Т. проти Італії» (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, серія A № 245-C, п. 26; та «Кайя проти Австрії» (Kaya v. Austria), заява № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

За встановлених обставин суд залишає без задоволення заяву позивача про прийняття заяви про збільшення позовних вимог, та повертає її позивачу без розгляду, одночасно роз`яснивши позивачу право на звернення до суду з окремим позовом в загальному порядку.

Керуючись ст. 12, 49, 260, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа – приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (ЄДРПОУ 30859524, місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32-А) про відшкодування матеріальної шкоди – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 18.06.2021 року.

Суддя Є.М. Булах