Ухвала суду № 97751143, 18.06.2021, Василівський районний суд Запорізької області

Провадження 1-кп/311/132/2021

Справа № 311/3107/20

18.06.2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

секретар судового засідання Чуча С.О.

за участю: прокурора Мітленко С.В.

захисника адвоката Матросова Є.О.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт, який надійшов з Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Василівка, Запорізької області, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 14.12.2010 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України, до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України від відбуття покарання звільнений строком на 1 рік, вирок набрав законної сили 30.12.2010 року, звільнений 02.09.2011 року на підставі постанови Василівського районного суду Запорізької області, на підставі ст.1-А ЗУ «Про амністію», 24.07.2013 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України, до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений строком на 1 рік, знятий з обліку Василівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області у зв`язку з засудженням за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 29.09.2013 року, 29.08.2013 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України, до 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання призначеного покарання за вироком Василівського районного суду від 24.07.2013 року, остаточно визначено 2 роки позбавлення волі, від відбуття покарання звільнений на підставі ст. 75 КК України, з випробувальним строком на 1 рік 6 місяців, вирок набрав законної сили 30.09.2013 року; 01.10.2013 року Мелітопільським райміським судом Запорізької області за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України до обмеження волі строком на один рік, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України визначено 6 міс. позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднаний вирок Василівського районного суду Запорізької області від 24.07.2013 року, визначено 1 рік 1 місяць позбавлення волі, початок строку 01.10.2013 року; 15.11.2013 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України, до 2 років частково приєднане покарання за вирком Мелітопольського райміськсуду за ч. 4 ст. 358 КК України від 01.10.2013 року, остаточно визначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі, запобіжний захід з особистої поруки змінено на тримання під вартою, початок строку 01.10.2013 року. Звільнився 03.02.2016 року з Вільнянського СІЗО Запорізької області № 11, по відбуттю строку покарання; 05.09.2016 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України, до 1 року 6 місяців позбавлення волі, вирок набрав законної сили 06.10.2016 року (початок строку 05.09.2016 року); 18.10.2016 року визначення Василівського районного суду по ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст.70 КК України, шляхом приєднання покарання за вироком Василівського районного суду від 05.09.2020 року, остаточно визначено 3 роки 3 місяці позбавлення волі, початок строку 30.09.2016 року, на підставі ч.5 ст.72КК України зараховано строк з 30.09.2016 року, включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення відповідає 2 дням позбавлення волі, вирок набрав законної сили 08.02.2017 року. Перегляд вироку 08.02.2017 року Апеляційним судом Запорізької області, заліплено вирок Василівського районного суду без змін; 25.10.2018 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 309 КК України, до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 71 КК України, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Василівського районного суду від 18.10.2016 року, остаточно визначено - 1 рік 4 місяці позбавлення волі, початок строку 25.10.2018 року, звільнився з Солонянської ВК №21 по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого за ч.2 ст.185, ч.2 ст.309, ч.3 ст.246, ст.395 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Василівського районного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 246, ст. 395 КК України.

В судовому засіданні прокурором Мітленко С.В. заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що строк дії запобіжного заходу спливає, а ризики, передбачені КПК України, які слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не зникли та не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник адвокат Матросов Є.О. не заперечують проти задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 13 травня 2021 року строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено до 11 липня 2021 року.

Таким чином, на теперішній час спливає строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , тому суд, діючи відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, зобов`язаний вирішити питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , суд, враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованого йому злочину та відсутності підстав для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу, приходить до висновку, що існують достатні підстави, відповідно до ст.331 КПК України, продовжити дію запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на 60 днів - тобто до 16 серпня 2021 року включно.

Суд вважає, що на теперішній час існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються та не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризик чого є реальним та дійсним.

На даний час судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, обвинуваченого ОСОБА_1 в подальшому належить утримувати під вартою, підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені відповідними ухвалами суду з цього приводу, не відпали, тому з урахуванням наведеного, доцільним є продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до 16 серпня 2021 року включно.

У рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Обвинувачений раніше неодноразово був засуджений за вчинення умисних та корисливих злочинів і знову обвинувачується у вчиненні умисних та корисливих злочинів, не працює, не має стійких соціальних зв`язків, при обранні запобіжного заходу була визначена сума застави, яка не внесена, том суд не вбачає підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під ватою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.331,350,372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 серпня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя М.А. Носик