Рішення № 97750693, 16.06.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/2104/21

Провадження №2/235/1011/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Бородавки К.П.

за участю секретаря судового засідання Григор`євої С.В.,

представника позивача – Калетнік М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області, третя особа - Покровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати: - причину пропуску строку на звернення до нотаріуса із заявою для прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 для спадкоємця – позивача поважною; - встановити для позивача додатковий строк для звернення до нотаріуса та подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , терміном три місяці із дня набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та після смерті якої залишилася спадщина у вигляді недоотриманої пенсії, яку позивач у встановлений законом строк у шість місяців не прийняла. Зазначає, що матір померла в м.Донецьк, а позивачем у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, за станом здоров`я та труднощів виїзду з території, непідконтрольної владі України, в судовому порядку було встановлено факт смерті матері лише у січні 2021 р.

Зауважує також, що, враховуючи ст.9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», із заявою про прийняття спадщини позивач звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у м.Києві, якою було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.02.2021 та було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском встановленого законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 20.04.2021 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу витребувані відомості щодо відкриття спадкової справи після смерті матері позивача та щодо кола її спадкоємців (а.с.29).

Ухвалою суду від 19.05.2021 клопотання представника позивача – адвоката Калетнік М.Ю. задоволено, ухвалено проводити судові засідання у справі №235/2104/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме, за допомогою програмного забезпечення EasyCon за участю представника позивача (а.с.54).

Представник позивача в судовому засіданні 16.06.2021 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених в позові, зауважила також, що визначений відповідач є належним, оскільки спадкодавець як внутрішньо переміщена особа до березня 2016 року отримувала пенсію в Покровському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, а тому місцем відкриття спадщини є місцезнаходження такого пенсійного органу. Представник позивача також підтвердила, що із заявою про прийняття спадщини позивач звернулась до приватного нотаріуса м.Києва.

Представники відповідача та третьої особи до суду не прибули, від представника відповідача надійшов лист про розгляд справи без участі представника міської ради та винесення рішення на розсуд суду (а.с.42).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка є матір`ю позивача (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ); місце смерті ОСОБА_2 – Україна, Донецька область, м.Донецьк (а.с.9-10, 12).

Зі змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.02.2021 та листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Аверіної Є.А. від 29.04.2021, надісланого на виконання ухвали суду, вбачається, що позивач звернулась до вказаного приватного нотаріуса м.Києва для відкриття спадкової справи після смерті своєї матері та їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки серед документів, наданих позивачем, відсутнє рішення суду про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, а факт спільного проживання позивача з померлою не встановлено (а.с.15, 39); спадкова справа відкрита за № НОМЕР_1 (а.с.40).

За довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.10.2015 ОСОБА_2 постійно проживала в АДРЕСА_1 , перемістилась з тимчасово окупованої території в м.Красноармійськ (нині АДРЕСА_2 ; дата закінчення дії довідки – 13.04.2016 (а.с.26).

З листа Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21.04.2021 вбачається, що виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено з березня 2016 року, після чого ОСОБА_2 не зверталась із заявою для поновлення виплати пенсії (а.с.62).

Розв`язуючи спір, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (ст.1258).

В силу ст.1261 ЦК України позивач як дочка померлої особи є спадкоємцем першої черги.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач після смерті матері 01.03.2020 звернулась до приватного нотаріуса для прийняття спадщини 09.02.2021; інші спадкоємці відсутні (а.с.39-40).

За приписами ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Одночасно приписами ч.1 ст.1277 ЦК України визначено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.24 своєї Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2 ст.1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Приписами ст.1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Факт проживання спадкодавця - матері позивача на момент смерті в м.Донецьку підтверджується як змістом позову та свідоцтвом про смерть, так і поясненням представника позивача та рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.01.2021, за яким відповідно до копії паспорта громадянина України, серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94546711).

Отже, судом встановлено, що на момент смерті ОСОБА_2 проживала на території, яка не контролюється органами української влади.

За приписами ст.11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та ст.9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія або населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

З огляду на викладене, якщо спадкодавець був зареєстрований та проживав на непідконтрольній Україні території, місце відкриття спадщини не прив`язується до місця проживання спадкодавця (загальне правило, визначене ст.1221 ЦК України), а встановлюється місцем подання першої заяви або вимоги кредиторів (особливі випадки, встановлені відповідними законами).

Враховуючи наведені законодавчі приписи та встановлені обставини, суд доходить висновку, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є м.Києв, оскільки позивач вперше звернулась із заявою щодо спадкового майна після смерті матері саме до приватного нотаріуса м.Києва, що свідчить про волевиявлення спадкоємця щодо спадкового майна спадкодавця.

Судом неодноразово зверталась увага представника позивача (в тому числі в ухвалі про залишення позову без руху від 02.04.2021, а.с.18) на дійсне місце відкриття спадщини у спірних правовідносинах та, як наслідок, необхідність доведення належними та допустимим доказами належність заявленого відповідача, проте представник позивача, яка є фахівцем в галузі права, наполягала на тому, що відповідач є належним, оскільки спадкодавець отримувала пенсію від Покровського пенсійного фонду як внутрішньо переміщення особа.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Саме на позивачеві лежить обов`язок довести, що йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згодний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Враховуючи те, що відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцем знаходження нерухомого майна, що входить до складу спадщини, суд вважає, що позивачем пред`явлений позов до неналежного відповідача, оскільки Покровська міська рада Донецької області не є відповідним органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, яким є м.Київ, про існування нерухомого майна, що входить до складу спадщини, розміщеного в м.Покровську Донецької області, позивачем та його представником не зазначено та відповідних доказів не надано.

За викладених обставин, належним відповідачем у даній справі повинна бути Київська територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування (оскільки місцем відкриття спадщини є м.Київ) та/або інша територіальна громада в особі відповідних органів місцевого самоврядування, на території якої знаходиться спадкова маса у вигляді нерухомого майна або інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 (якщо такі є).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог. Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають через їх пред`явлення до неналежного відповідача.

Враховуючи, що в позові належить відмовити , судові витрати позивача у вигляді судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст.13, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області, третя особа - Покровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до або через відповідний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 18.06.2021.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання – АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - Покровська міська рада Донецької області, місцезнаходження - Донецька область, м.Покровськ, пл.Шибанкова, 11, ЄДРПОУ 04052933.

Третя особа – Покровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), місцезнаходження – Донецька область, м.Покровськ, вул.Торгівельна, 11, ЄДРПОУ 21982252.

Суддя