Вирок № 97749605, 18.06.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1372/21

Номер провадження1-кп/473/191/2021

ЄРДР № 12021150190000048.

Категорія: ч.3 ст.15 – ч.1 ст.115 КК України.

ВИРОК

іменем України

"18" червня 2021 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретаря судового засідання Данилевич Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Трудолюбівка Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працює, сімейний стан – не одружений, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1. 05.07.2001 року Вознесенським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.81, ч.2 ст.140 КК України в редакції 1960 року, із застосуванням ст. ст. 42, 45 КК України до 03 років 06 місяців позбавлення волі умовно з іспитовим строком на 02 роки, зі сплатою штрафу в дохід держави в розмірі 680 гривень. Постановою Вознесенського районного суду Миколаївської області від 01 березня 2002 року умовне покарання скасовано з направленням для відбування реального покарання на строк 03 роки 06 місяців позбавлення волі, звільненого з місця позбавлення волі 22 липня 2005 року на підставі Закону України «Про амністію» на 01 місяць 06 днів позбавлення волі.

2. 11.01.2006 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 03 років 01 місяця позбавлення волі, звільненого з місця позбавлення волі 28 жовтня 2008 року в зв`язку з відбуттям основного строку покарання.

3. 29.04.2013 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 КК України до 03 років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України з випробуванням та звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 01 рік.

4. 13.01.2014 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 03 років 06 місяців позбавлення волі, звільненого з місця позбавлення волі 04 вересня 2017 року в зв`язку з відбуттям основного строку покарання.

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.1 ст.115 КК України,

Учасники процесу:

прокурор Луценко А.В.,

потерпілий ОСОБА_2 ,

захисники Вишневський А.А., Шоломон О.В.,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

27 січня 2021 близько 17 години 00 хвилин в приміщенні залу очікування залізничного вокзалу, розташованого за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Соборності, 79/Б, між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_2 виник конфлікт. Під час конфлікту у обвинуваченого ОСОБА_3 , з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_2 , який в той час вже сидів на стільцях навпроти каси залізничного вокзалу, у залі очікування.

Діючи на виконання раптово виниклого злочинного умислу, обвинувачений ОСОБА_3 присів на стілець з лівого боку від сидячого на стільці навпроти каси у залі очікування потерпілого ОСОБА_2 . В подальшому, обвинувачений ОСОБА_3 , з метою подолання можливого спротиву потерпілого ОСОБА_2 , обхопив правою рукою ззаду за шию потерпілого ОСОБА_2 та передбачаючи настання суспільно – небезпечних наслідків у виді смерті потерпілого і бажаючи їх настання, затиснувши в долоні лівої руки ніж, наніс потерпілому ОСОБА_2 не менше трьох ударів, а саме: два удари в область передньої пахвинної лінії з ліва, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді двох колото – різаних ран із проникненням до плевральної порожнини, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя та удар в передню поверхню верхньої третини лівого передпліччя, чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді колото – різаної рани, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Незважаючи на те, що після отриманих тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_2 з метою уникнення від посягання на своє життя зумів звільнитись та встати із стільця, обвинувачений ОСОБА_3 , який перебував в цей момент за спиною потерпілого ОСОБА_2 , діючи на продовження свого злочинного наміру, встав зі стільця та наніс ще три удари ножем в область спини та шиї потерпілого ОСОБА_2 , а саме: два удари в область грудної клітини зліва біля сьомого грудного хребця та удар в ділянку задньої поверхні шиї, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді колото – різаних ран, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Після отримання вищезазначених тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 вибіг з приміщення зали очікування залізничного вокзалу та переховувався поки йому не було надано невідкладну медичну допомогу бригадою швидкої допомоги КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня». Внаслідок чого обвинувачений ОСОБА_3 не зміг вчинити усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочинного умислу направленого на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_2 до кінця.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 .

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 не визнав вину та пояснив, що він не причетний до нанесення ножових поранень потерпілому ОСОБА_2 , які мали місце 27 січня 2021 близько 17 години 00 хвилин в приміщенні залу очікування залізничного вокзалу Одеської залізниці, розташованого за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Соборності, 79/Б. При цьому обвинувачений ОСОБА_3 пояснював, що в момент нанесення ножових поранень потерпілому ОСОБА_2 , він /тобто обвинувачений ОСОБА_3 / вийшов із приміщення залу очікування для пасажирів, з метою придбати ще горілки, яку вони розпивали втрьох, тобто з потерпілим ОСОБА_2 , та ще з однією невідомою йому особі чоловічої статі. Вважає, що саме в цей момент, при його відсутності в приміщенні залу очікування залізничного вокзалу, цією особою чоловічої статі, з якою він та потерпілий ОСОБА_2 розпивали спиртні напої в приміщенні залу очікування залізничного вокзалу, були спричинені ножові поранення потерпілому ОСОБА_2 .

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 27 січня 2021 близько 17 години 00 хвилин він знаходився в приміщенні залу очікування залізничного вокзалу, розташованого за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Соборності, 79/Б, оскільки чекав прибуття електропотягу, на якому він мав намір їхати провідати батька, який мешкає в Веселинівському районі. В залі очікування залізничного вокзалу, він сидів біля вікна, яке виходить на перон, напроти каси для продажу квитків. Потерпілий ОСОБА_2 сидів в залі вокзалу в другому ряді стільців ближче до каси. Він /тобто свідок ОСОБА_4 / бачив, як обвинувачений ОСОБА_3 дістав з кишені ніж з чорною ручкою, яка майже вся закривалась долонею руки, при тримання ножа в руці обвинуваченим. ОСОБА_3 підійшов до потерпілого ОСОБА_2 та присів поряд з ним на вільному стільці. Відразу ж обвинувачений ОСОБА_3 почав штрикати ножем в тіло потерпілого ОСОБА_2 . Він бачив, як обвинувачений ОСОБА_3 наносив удари ножем в спину між лопатками потерпілого ОСОБА_2 . Потерпілий ОСОБА_2 спочатку впав на підлогу залізничного вокзалу, але відразу ж підвівся та почав тікати, вибігши через двері залу очікування пасажирів на перон вокзалу. Обвинувачений ОСОБА_3 , тримаючи в руці ніж, побіг за потерпілим. Чи наздогнав обвинувачений ОСОБА_3 потерпілого ОСОБА_2 він не бачив. Але через декілька хвилин, обвинувачений ОСОБА_3 повернувся до зали очікування пасажирів, поклав зламаний ніж на підвіконня вікна в даному залі та залишився в залі залізничного вокзалу, де його затримали працівники поліції. При цьому працівниками поліції був вилучений ніж з підвіконня вікна, та був проведений огляд місця події. Перед конфліктом, який виник між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 , вони знаходячись в залі очікування для пасажирів залізничного вокзалу вживали горілку та спорили між собою.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона працює касиром залізничної каси в приміщенні залізничного вокзалу, розташованого за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Соборності, 79/Б. 27 січня 2021 близько 17 години 00 хвилин вона знаходилась на своєму робочому місці в приміщенні каси, і через вікно каси їй добре було видно пасажирів залу очікування залізничного вокзалу. Серед пасажирів залізничного вокзалу знаходились потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_3 , які часто ночували в залі вокзалу, оскільки ведуть антисоціальний спосіб життя, жебракують, бродяжать та розпивають спиртні напої в залі для очікування пасажирів. В цей день, тобто з ранку 27 січня 2021 року обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_2 як завжди розпивали спиртні напої в залі залізничного вокзалу. Між ними виникла, як завжди суперечка, при якій обвинувачений ОСОБА_3 дістав з кишені ніж та почав даним ножем наносити удари в верхню частину тіла потерпілого ОСОБА_2 . Від даних ударів ножем, потерпілий ОСОБА_2 , який сидів на стільці для пасажирів, впав на підлогу зали залізничного вокзалу, але відразу ж підвівся та через двері вибіг на перон. Обвинувачений ОСОБА_3 , тримаючи в руці ніж, побіг за потерпілим ОСОБА_2 . Про це вона по комутатору повідомила старшого касира, яка викликала працівників поліції. Через декілька хвилин, обвинувачений ОСОБА_3 повернувся до зали очікування пасажирів, де і був затриманий працівниками поліції.

Підстав для сумнівів в показаннях свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були безпосередньо допитані в судовому засіданні у суда немає, так як дані показання суд знаходить достовірними та логічними, які підтверджені за допомогою інших доказів, які суд знаходить належними, необхідними та достатніми, які були досліджені судом в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу від 27 січня 2021 року про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, потерпілим ОСОБА_2 повідомлена посадова особа Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області про вчинене кримінальне правопорушення, під час якого 27 січня 2021 року в вечірній час доби, в приміщенні залізничного вокзалу, розташованого за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Соборності, 79/Б, йому були нанесені ножові поранення. /том №1, а.к.п. 47/.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 27 січня 2021 року з фототаблицею до нього, слідчим СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області з 17 години 30 хвилин до 18 години 25 хвилин оглянуто територію залізничного вокзалу за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Соборності, 79/Б. Під час огляду місця події на підлозі та стінці залу для очікування пасажирів даного залізничного вокзалу були виявлені та вилучені змиви речовини бурого кольору. /том №1, а.к.п. 48 – 49, 50 - 56/.

Відповідно до протоколу огляду місця події та предметів від 27 січня 2021 року з фототаблицею до нього, слідчим СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області з 21 години 20 хвилин до 21 години 55 хвилин оглянуто територію залу для очікування пасажирів залізничного вокзалу за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Соборності, 79/Б. Під час огляду місця події на підвіконні вікна залу для очікування пасажирів даного залізничного вокзалу були виявлені та вилучені ножиці, а також ручка чорного кольору та лезо від зламаного ножа. /том №1, а.к.п. 57, 58 – 61/.

Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 27 січня 2021 року речовими доказами за кримінальним провадженням визнано: ніж у зламаному стані з лезом довжиною 11 см та найбільшою шириною 15 мм, рукоятка чорного кольору від ножа, ножиці металеві з сірого металу. /том №1, а.к.п. 62/.

Відповідно до ухвали слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 січня 2021 року /єдиний унікальний номер судової справи № 473/306/21, провадження № 1- кс/473/110/2021/ накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме: ножиці, а також ручка чорного кольору та лезо від зламаного ножа. /том №1, а.к.п. 88 – 89/.

Відповідно до протоколу огляду предметів від 27 січня 2021 року з фототаблицею до нього, слідчим СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області з 22 години 20 хвилин до 22 години 55 хвилин оглянуто взуття та речі потерпілого ОСОБА_2 , а саме: зв`язка з двома замочними ключами, кросівки, двоє чоловічих штанів синього кольору, які в подальшому повернуті потерпілому ОСОБА_2 , а також два светри темно – синього кольору, куртку чорно – жовтого кольору, футболку білого кольору, марлеві тампони зі змивами речовини бурого кольору, які передані до кімнати зберігання речових доказів. /том №1, а.к.п. 63, 64 – 69/.

Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 27 січня 2021 року речовими доказами за кримінальним провадженням визнано: зв`язка з двома замочними ключами, кросівки, двоє чоловічих штанів синього кольору, які в подальшому повернуті потерпілому ОСОБА_2 , а також два светри темно – синього кольору, куртку чорно – жовтого кольору, футболку білого кольору, марлеві тампони зі змивами речовини бурого кольору, які передані до кімнати зберігання речових доказів. /том №1, а.к.п. 72 – 73/.

Відповідно до ухвали слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 січня 2021 року /єдиний унікальний номер судової справи № 473/306/21, провадження № 1- кс/473/111/2021/ накладено арешт на майно потерпілого ОСОБА_2 , яке визнано речовими доказами, а саме: два светри темно – синього кольору, куртку чорно – жовтого кольору, футболку білого кольору, марлеві тампони зі змивами речовини бурого кольору, які передані до кімнати зберігання речових доказів. /том №1, а.к.п. 91 – 92/.

Відповідно до протоколу від 27 січня 2021 року затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, при затриманні ОСОБА_3 , у нього вилучено куртку темного кольору, пару текстильних рукавиць чорного кольору з наявними на них вставками червоного кольору, джинсові штани темного кольору. /том №1, а.к.п. 74 – 76/.

Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 27 січня 2021 року речовими доказами за кримінальним провадженням визнано речі обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме: куртка темного кольору, пара текстильних рукавиць чорного кольору з наявними на них вставками червоного кольору, джинсові штани темного кольору, які передані до кімнати зберігання речових доказів. /том №1, а.к.п. 80 – 81/.

Відповідно до ухвали слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 січня 2021 року /єдиний унікальний номер судової справи № 473/306/21, провадження № 1- кс/473/110/2021/ накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме: куртку темного кольору, пару текстильних рукавиць чорного кольору з наявними на них вставками червоного кольору, джинсові штани темного кольору. /том №1, а.к.п. 88 – 89/.

Відповідно до підсумків судово – медичної експертизи №69 від 18 лютого 2021 року, на основі даних судово – медичного дослідження медичної карти стаціонарного хворого потерпілого ОСОБА_2 , 1994 року народження, мали місце: рани в ділянці задньої поверхні шиї, дві рани в ділянці грудної клітини на рівні сьмого грудних хребців та дві рани по передній пахвинній лінії зліва з проникненням в плевральну порожнину, рана на передній поверхні верхньої третини лівого передпліччя. Враховуючи розміри ран, рани виникли від дії предмета (предметів) які мають колючі, колюче – ріжучі властивості. Рани виникли до госпіталізації в лікарню, куди потерпілий поступив 27 січня 2021 року о 17 годині 30 хвилин. Згідно пункту 2.1.3. й/ дві рани по передній пахвинній лінії зліва з проникненням в плевральну порожнину відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя, Згідно пункту 2.3,3. рани в ділянці задньої поверхні шиї, дві рани в ділянці грудної клітини на рівні сьмого грудних хребців, рана на передній поверхні верхньої третини лівого передпліччя відносяться до легких тілесних ушкоджень які спричинили короткочасний розлад здоров`я. Враховуючи локалізацію та характер ран, виключається вірогідність утворення їх внаслідок падіння з положення стоячи та ударі об тверду поверхню. Враховуючи локалізацію ран, положення постраждалого в момент спричинення ран змінювалось відносно предмета (предметів) яким (якими) були спричиненні рани. Враховуючи локалізацію та характер тілесних ушкоджень, не виключається вірогідність того, що постраждалий міг здійснювати активні дії після отриманих тілесних ушкоджень. Враховуючи локалізацію та характер тілесних ушкоджень, невиключається вірогідність того, що постраждалий міг здійснювати активні дії (бігати, ходити, повзати) після отриманих тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження виникли від дії сили на предмет (предмети) достатньої щоб спричинити дані тілесні ушкодження. /том №1, а.к.п. 103 – 106/.

Відповідно до протоколу від 16 лютого 2021 року пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідком ОСОБА_5 впізнаний обвинувачений ОСОБА_3 , як особа, яка 27 січня 2021 року біля 17 години 00 хвилин в залі очікування залізничного вокзалу за адресою: АДРЕСА_2 нанесла ножові поранення потерпілому. /том №1, а.к.п. 107/.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 18 лютого 2021 року з фототаблицею до нього, в місті Вознесенську Миколаївської області в приміщенні залізничного вокзалу за адресою: вулиця Соборності, 79/Б, з 08 години 25 хвилин до 09 години 40 хвилин проведено слідчий експеримент з участю свідка ОСОБА_5 , під час якого нею відтворені обставини вчинення кримінального правопорушення, яке мало місце 27 січня 2021 року біля 17 години 00 хвилин, коли обвинувачений ОСОБА_3 спричинив ножові поранення потерпілому ОСОБА_2 /том №1, а.к.п. 109 – 111, 112 – 114/.

Відповідно до протоколу від 25 березня 2021 року пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілим ОСОБА_2 впізнаний обвинувачений ОСОБА_3 , як особа, яка 27 січня 2021 року біля 17 години 00 хвилин в залі очікування залізничного вокзалу за адресою: АДРЕСА_2 спричинила йому ножові поранення. /том №1, а.к.п. 115 – 116/.

Відповідно до підсумків судової медичної імунологічної експертизи №114 – і від 04 лютого 2021 року, кров потерпілого ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В з ізосерологічної системи АВО. На двох марлевих серветках зі змивами: з підлоги при вході до залізничного вокзалу (об`єкт .№1) та з стіни до входу до залізничного вокзалу (об`єкт №2), наданих на експертизу, знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО, походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_2 . На марлевій серветці зі змивом з підлоги в залі очікування біля віконця каси (об`єкт №3), наданій на експертизу, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений лише один антиген Н ізосерологічної системи АВО. Висловитись категорично про групову належність крові на підставі виявлення лише одного антигену Н, не представляється можливим. Але дані серологічного дослідження не виключають можливості походження крові від особи (осіб) групи О з з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, в тому числі від потерпілого ОСОБА_2 /том №1, а.к.п. 121 – 124/.

Відповідно до висновку комплексної судової молекулярно – генетичної та трасологічної експертизи № КСЕ – 19/115 – 21/1898 від 29 березня 2021 року, на клинку ножа (об`єкт №3) виявлено клітини з ядрами без домішку крові і встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1 додатку 1). На клинку (об`єкт № 1) та руків`ї ножа (об`єкт №2) виявлено поодинокі клітини з ядрами без домішку крові, генетичні ознаки яких не встановлено у зв`язку з недостатньою кількістю біологічного матеріалу. Генетичні ознаки, клітин з ядрами без домішку крові виявлених на клинку ножа (об`єкт №3) є змішаними та можуть бути придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки, клітин з ядрами без домішку крові, що домінують в об`єкті №3, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію обвинуваченого ОСОБА_3 і не збігаються з генетичними ознаками крові потерпілого ОСОБА_2 . Походження домінуючих генетичних ознак, клітин з ядрами без домішку крові виявлених на клинку ножа (об`єкт №3) від потерпілого ОСОБА_2 , виключається. Висловитись про походження генетичних ознак поодиноких клітини з ядрами без домішку крові виявлених на клинку (об`єкт №1) та руків`ї ножа. (об`єкт №2) від обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_2 , не представляється за можливе. /том №1, а.к.п. 130 – 134/.

Відповідно до висновку комплексної судової молекулярно – генетичної та трасологічної експертизи № КСЕ – 19/115 – 21/1898 – ТР від 02 березня 2021 року, на поверхнях обох светрів, футболки та куртки потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявні механічні пошкодження у вигляді наскрізних отворів прямолінійної форми із розмірами сторін 1x9,4 мм, 0,8x3,6 мм, 1,4x8,9 мм, 1x9,8 мм, 1,6x10 мм, 0,8x7,5 мм, 0,8x2,9 мм, 0,5x8,4 мм, 0,8x10,1 мм, 1x10мм, 5,6x11,8 мм, 1x7,8 мм, 1x6,9 мм, 1x10,8 мм, 2x11,5 мм, 1,1x12 мм, 0,5x13 мм, 0,5x11,4 мм, 0,8x10,6 мм, 1x10,5 мм, 1x12,8 мм, 0,4x5,3 мм, 1,2x13,7 мм та 1x12,1 мм. Дані пошкодження могли утворитися як внаслідок колото – різаної дії клинка ножа, виданого обвинуваченим ОСОБА_3 , так і від будь – якого іншого гострого предмета, розмірні характеристики якого відповідають наданому клинку. Однак встановити, чи саме цим клинком було їх утворено, не є можливим у зв`язку із тим, що у даних пошкодженнях відобразилося сталого комплексу індивідуальних ознак, які б характеризували данний предмет. /том №1, а.к.п. 143 – 151/.

Відповідно до висновку судової молекулярно – генетичної експертизи № СЕ – 19/115 – 21/1481 – БД від 30 березня 2021 року, на штанах (об`єкт №1) виявлено кров людини та встановлено її генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1 додатку 1). На штанах (об`єкти №№ 2,3) кров людини не виявлено, у зв`язку з чим подальше молекулярно-генетичне дослідження не проводилось. Генетичні ознаки слідів крові людини виявлених на штанах (об`єкт №1) збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_2 і не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію обвинуваченого ОСОБА_3 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові потерпілого ОСОБА_2 та в об`єкті № 1 складає 3,53 х 10-33. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 2,83 х 1032 осіб. Походження генетичних ознак слідів крові людини виявлених на штанах (об`єкт №1) від обвинуваченого ОСОБА_3 виключається. /том №1, а.к.п. 156 – 159/.

Відповідно до висновків судової психіатричної експертизи №142 від 18 березня 2021 року, обвинувачений ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу, що відноситься до скоєння кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності не перебував. А виявляв клінічні ознаки «розладу особистості та поведінки внаслідок вживання алкоголю» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «F10.71» за «Міжнародною класифікацією хвороб» десятого перегляду), які за глибиною та ступенем виразності не позбавляли його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також не страждає на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки та у тимчасовому розладі психічної діяльності не перебуває, а виявляє психічний розлад у вигляді «Розладу особистості та поведінки внаслідок вживання алкоголю з помірними когнітивними зниженнями» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «F10.71» за «Міжнародною класифікацією хвороб» десятого перегляду), за своїм психічним станом може приймати участь в судово-слідчих діях та постати перед судом. При цьому наявні у нього помірно виражені когнітивні порушення які проявляються у вигляді недостатньої здібності до інтелектуального та вольового контролю над своєю поведінкою, не позбавляють, але обмежують, його здатність повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, правильно сприймати факти, які мають значення в справі, давати про них пояснення, також він потребує додаткових роз`яснень та часу для осмислення складних громадсько – правових відносин в тому числі, й тексту, викладеному в процесуальних документах матеріалів кримінального провадження За своїм психічним станом обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, але в зв`язку із особливостями перебігання психічних порушень у осіб, що зловживають психоактивними речовинами, потребує спостереження психіатра за місцем відбування покарання. /том №1, а.к.п. 167 – 172/.

Дані докази за кримінальним провадженням, суд знаходить належними, які прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, так як вони отримані в порядку, встановленому КПК України.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за обвинувальним актом затвердженим 20 квітня 2021 року прокурором Вознесенської окружної прокуратури. /том №1, а.к.п. 3 – 7/.

Спростування позиції обвинуваченого ОСОБА_3 в частині невизнання вини.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 вину не визнавав та пояснював, що він не причетний до вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_2 .

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки вони спростовуються показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були допитані в судовому засіданні, а також підсумками судово – медичної експертизи №69 від 18 лютого 2021 року /том №1, а.к.п. 103 – 106/, підсумками судової медичної імунологічної експертизи №114 – і від 04 лютого 2021 року /том №1, а.к.п. 121 – 124/, висновками комплексної судової молекулярно – генетичної та трасологічної експертизи № КСЕ – 19/115 – 21/1898 від 29 березня 2021 року /том №1, а.к.п. 130 – 134/ та комплексної судової молекулярно – генетичної та трасологічної експертизи № КСЕ – 19/115 – 21/1898 – ТР від 02 березня 2021 року /том №1, а.к.п. 143 – 151/, а також висновком судової молекулярно – генетичної експертизи № СЕ – 19/115 – 21/1481 – БД від 30 березня 2021 року /том №1, а.к.п. 156 – 159/.

Суд визнає неспроможними доводи сторони захисту в судовому засіданні, про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні ним незакінченого замаху в інкримінованого йому кримінальному правопорушенні.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_3 дані ним в судовому засіданні, щодо відсутності його вини у вчиненні кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_2 .

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 дані ним в судовому засіданні не можуть бути прийняті судом для обгрунтування вироку за кримінальним провадженням. Не визнання в судовому засіданні своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає спробою обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності, а також відсутністю у обвинуваченого ОСОБА_3 критичного аналізу своїх умисних дій, небажанням визнати неправомірність своїх умисних дій, при вчиненні незакінченого замаху на скоєння особливо тяжкого злочину відносно потерпілого ОСОБА_2 , який мав місце 27 січня 2021 року біля 17 годин 00 хвилин в приміщенні залізничного вокзалу за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Соборності, 79/Б.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» /рішення від 18 червня 2015 року, заява №10705/12/ ЄСПЛ визначив, що суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Отже, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за обставин встановлених судом, повністю доведена і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам, передбаченим ст. ст. 85 – 87 КПК України, перевірених та оцінених у їх сукупності безпосередньо судом.

Наявність прямого умислу обвинуваченого ОСОБА_3 на вбивство потерпілого ОСОБА_2 , яке не було доведено до кінця обвинуваченим ОСОБА_3 по незалежним від нього причинам, підтверджується встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами, що підтверджені доказами, яким суд надав оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності цих доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття обґрунтованого рішення про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Визначальним при цьому є спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_3 , його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій, тобто настання смерті потерпілого ОСОБА_2 охоплювалось умислом обвинуваченого ОСОБА_3 , але не було доведено до кінця обвинуваченим ОСОБА_3 по незалежним від нього причинам.

Констатуючи факт наявності умислу обвинуваченого ОСОБА_3 на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_2 , суд виходить з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого обвинуваченим діяння, зокрема, із врахуванням кількості нанесених ножових ударів в важливо життєві органи потерпілого, характеру і локалізацію поранень та тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 до, під час і після замаху на вчинення особливо тяжкого злочину, його взаємовідносини з потерпілим ОСОБА_2 , що передували події, а також спосіб вчинення кримінального правопорушення, його засоби та знаряддя.

Судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_3 обрав знаряддям для вчинення особливо тяжкого злочину ніж, а тому була велика ймовірність того, що при його застосуванні можна заподіяти смерть потерпілому ОСОБА_2 . Крім того обвинувачений ОСОБА_3 завдав удари ножем в шию та верхню частину тулубу потерпілого ОСОБА_2 із значною силою, з послідуючим утворенням проникаючих ножових поранень.

При цьому значення має також те, що обвинувачений ОСОБА_3 після спричинення проникаючих ножових поранень потерпілому ОСОБА_2 переслідував його, з ножем в руках, коли потерпілий тікав від нього. Сукупність всіх обставин вчиненого діяння свідчать про спрямованість дій обвинуваченого ОСОБА_3 саме на досягнення бажаного результату – смерті потерпілого ОСОБА_2 , яка не настала по незалежним від обвинуваченого ОСОБА_3 причинам.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст.15 – ч.1 ст.115 КК України, як незакінчений замах на вбивство, тобто незакінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .

Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України пом`якшували покарання обвинуваченому, а також обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він має повну загальну середню освіту, не працює, сімейний стан – не одружений, на утриманні дітей не має, не перебуває на диспансерних обліках лікарів наркологів та лікарів психіатрів комунальних медичних закладів Миколаївської області, задовільно характеризується за місцем проживання, має низку непогашених судимостей за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, не страждає на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки та у тимчасовому розладі психічної діяльності не перебуває, а виявляє психічний розлад у вигляді «Розладу особистості та поведінки внаслідок вживання алкоголю з помірними когнітивними зниженнями» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «F10.71» за «Міжнародною класифікацією хвороб» десятого перегляду). /том №1, а.к.п. 167 – 172, 173 – 202/.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним замаху на кримінальне правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням проти життя особи, відсутність обставин, які б пом`якшували, а також обтяжували йому покарання.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки для потерпілого ОСОБА_2 та інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 повинно бути призначено основне покарання в виді позбавлення волі, в межах даного виду покарання, встановлених санкцією ч.1 ст.115 КК України, з врахуванням вимог ч.3 ст.68 КК України.

Суд вважає, що даний вид основного покарання в виді позбавлення волі, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідно до ст.65 КК України, а також із змісту ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /том №1, а.к.п. 203, 204, 205, 206, 207, 208/.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. /том №1, а.к.п. 129, 142, 155/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 – 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним за пред`явленим йому обвинуваченням в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України та призначити йому основне покарання в виді 08 /восьми/ років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни – тримання під вартою в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», але на строк не більше 60 днів, а саме до 17 серпня 2021 року включно, та обчислювати строк відбування основного покарання з 18 червня 2021 року, тобто з моменту ухвалення вироку, зарахувавши в строк відбування покарання тримання під вартою з 27 січня 2021 року по 17 червня 2021 року включно, за правилами ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №2046 – VIII від 18 травня 2017 року, відповідно до якої попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Речові докази за кримінальним провадженням: ніж у зламаному стані з лезом довжиною 11 см та найбільшою шириною 15 мм, рукоятка чорного кольору від ножа, ножиці металеві з сірого металу, які відповідно до квитанцій №49 та №24 зберігаються в камері збереження речових доказів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: місто Вознесенськ, вулиця Київська, 24 – знищити. /том №1, а.к.п. 62, 203, 204/.

Речові докази за кримінальним провадженням: куртка темного кольору, пара текстильних рукавиць чорного кольору з наявними на них вставками червоного кольору, джинсові штани темного кольору, які належать обвинуваченому ОСОБА_3 та відповідно до квитанцій №84 та № 91 зберігаються в камері збереження речових доказів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: місто Вознесенськ, вулиця Київська, 24 – повернути обвинуваченому ОСОБА_3 , як законному власнику даних речей. /том №1, а.к.п. 80 – 81, 205, 206/.

Ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 січня 2021 року /єдиний унікальний номер судової справи № 473/306/21, провадження № 1- кс/473/110/2021/, якою накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме: ножиці, ручку чорного кольору та лезо від зламаного ножа, куртку темного кольору, пару текстильних рукавиць чорного кольору з наявними на них вставками червоного кольору, джинсові штани темного кольору – скасувати /том №1, а.к.п. 88 – 89/.

Речові докази за кримінальним провадженням: зв`язка з двома замочними ключами, кросівки, двоє чоловічих штанів синього кольору, які відповідно до зберігальної розписки повернуті потерпілому ОСОБА_2 – залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_6 , як законного власника даних речей. /том №1, а.к.п. 63, 64 – 69/.

Речові докази за кримінальним провадженням: два светри темно – синього кольору, куртку чорно – жовтого кольору, футболку білого кольору, які відповідно до квитанції №49 зберігаються в камері збереження речових доказів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: місто Вознесенськ, вулиця Київська, 24 – повернути потерпілому ОСОБА_2 , як законному власнику даних речей. /том №1, а.к.п. 72 – 73, 203/.

Ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 січня 2021 року /єдиний унікальний номер судової справи № 473/306/21, провадження № 1- кс/473/111/2021/, якою накладено арешт на майно потерпілого ОСОБА_6 , а саме: два светри темно – синього кольору, куртку чорно – жовтого кольору, футболку білого кольору – скасувати. /том №1, а.к.п. 91 – 92/.

Речові докази за кримінальним провадженням: марлеві тампони зі змивами речовини бурого кольору, біологічні зразки крові та букального епітелію потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_3 , які знаходяться в паперових конвертах, та відповідно до квитанції №60 зберігаються в камері збереження речових доказів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: місто Вознесенськ, вулиця Київська, 24 – знищити. /том №1, а.к.п. 208/.

Судові витрати, які документально підтверджені в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави в особі Вознесенської міської ОТГ, розрахунковий рахунок: UA128999980313090106000014446, код отримувача ЄДРПОУ: 37992030, банк отримувача: Казначейство України /ЕАП/, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

-10056 /десять тисяч п`ятдесят шість/ гривень 34 копійки за проведення комплексної судової молекулярно – генетичної та трасологічної експертизи № КСЕ – 19/115 – 21/1898 від 29 березня 2021 року /том №1, а.к.п. 129/.

-2615 /дві тисячі шістсот п`ятнадцять/ гривень 20 копійок за проведення комплексної судової молекулярно – генетичної та трасологічної експертизи № КСЕ – 19/115 – 21/1898 – ТР від 02 березня 2021 року /том №1, а.к.п. 142/,

-6854 гривні /шість тисяч вісімсот п`ятдесят чотири/ гривні 26 копійок за проведення судової молекулярно – генетичної експертизи № СЕ – 19/115 – 21/1481 – БД від 30 березня 2021 року /том №1, а.к.п. 155/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський