Вирок № 97748475, 18.06.2021, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/333/21

Номер провадження 1-кп/948/37/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2021 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Кравець С.В.,

за участю: секретаря Порохні І.І.,

прокурора Хмари М.А.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка кримінальне провадження № 12020170250000244 від 31.08.2020р. стосовно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працює, не депутата, не військовозобов`язаного, є особою з інвалідністю 3 групи, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

в с т а н о в и в :

формулювання обвинувачення та кваліфікація дій особи

Згідно з обвинувальним актом від 30.04.2021р. під час досудового розслідування встановлено, що 30.08.2020 р. близько 20 год 30 хв ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на 13 км + 900 м автодороги Полтава - Красноград в с. Кошманівка Машівського району Полтавської області, керуючи автомобілем ВАЗ-2106 днз НОМЕР_1 в салоні якого знаходився пасажир ОСОБА_1 , в порушення вимог п.п. 10.1, 12.4 та 12,9 «б» розділу 34 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), перевищуючи максимально дозволену швидкість для руху транспортних засобів у населеному пункті, яка визначається рівною 50 км/год, не переконався в безпеці виконуваного ним маневру, змінивши напрямок руху перетнув горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.1. розділу 34 ПДР України та виїхав на смуту зустрічного руху, чим створив небезпеку для руху водієві автомобіля DAF 105 днз НОМЕР_2 - ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку, та з яким в подальшому допустив зіткнення.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ-2106 - ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого скалкового перелому нижньої третини правої плечової кістки зі зміщенням уламків та розвитком післятравматичної нейропатії правого променевого нерву; саден шкіри голови, тулуба та кінцівок, які утворилися від дії тупих предметів та згідно висновку судово-медичної експертизи № 2303 від 13.11.2020 кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Причиною ДТП та наслідків, що перебувають у причинному зв`язку з виникнення даної пригоди, згідно висновку судово - автотехнічної експертизи № 697 від 05.10.2020, стало порушення п. 10.1. та п. 1.1. розділу 34 Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_2 , згідно з якими:

п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п. 1.1. (вузька суцільна лінія) — поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки ВАЗ-2106 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності з вимогами п.10.1. та 1.1. розділу 34 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та він мав технічну можливість запобігти даній ДТП шляхом виконання вимог вказаних вимог ПДР, для чого у нього не було будь - яких перешкод технічного характеру.

За таких обставин, дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відомості про укладену угоду

18 червня 2021р. між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 укладена угода про примирення, за умовами якої, оскільки потерпілому матеріальну шкоду не завдано, а тому строк відшкодування не встановлюється.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

З огляду на викладене, у відповідності до ст. 65 КК України, сторони узгодили покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні обвинувачений визнав винуватість у вчиненні вказаного злочину та погоджується на призначення узгодженого покарання і затвердження угоди.

Потерпілий угоду підтримав, вказав, що матеріальна шкода йому не заподіяна, вони з обвинуваченим все врегулювали, а тому просить затвердити угоду.

Прокурор вважає, що угода відповідає вимогам закону та може бути затверджена судом, просить стягнути з обвинуваченого шкоду на користь держави.

Мотиви суду

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.ч.1,3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, його правова кваліфікація вірна, існують достатні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим у його вчиненні, а отже умови угоди не суперечать вимогами КК та КПК України.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

На виконання вимог ст.474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, передбачені ч.5 п.1 ст.474 КПК України, цілком розуміє наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч.1 п.1 ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, характер обвинувачення та вид покарання, яке буде до нього застосовано.

Потерпілий цілком розуміє наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч.1 п.2 ст. 473 КПК України, про що він повідомив у судовому засіданні.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, про що учасники ствердили в судовому засіданні.

Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Вирішуючи питання визначення тривалості іспитового строку, суд, враховуючи обставини справи, тяжкість вчиненого злочину, його суспільну небезпеку, вважає за необхідне визначити ОСОБА_2 тривалість іспитового строку терміном на 1 рік 6 місяців з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України для здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання, оскільки вважає, що саме такі обов`язки забезпечать належну його поведінку.

Мотиви ухвалення рішення щодо речових доказів

У відповідності з вимогами ст.100 КПК України речові докази у справі: автомобілі ВАЗ-2106 днз НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , але який належить ОСОБА_4 –повернути власнику, автомобіль ДАФ днз НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 – повернути власнику. Сліди рук – які зберігаються в матеріалах кримінального провадження в органі досудового розслідування залишити там же, вісь керма – рульового колеса, ручки рульового колеса, сонцезахисний козирець з боку водія, поверхні ручки дверей водія автомобіля ВАЗ, які зберігаються при справі – повернути власнику автомобіля ВАЗ.

Мотиви ухвалення рішення щодо процесуальних витрат

Суд також вважає, що відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути процесуальні витрати за проведення інженерно-транспортної експертизи № 697 від 05.10.2020р. та трасологічної експертизи № 2513 від 05.11.2020р. вартістю 653, 80 грн кожна, а також судових експертиз № 22/154/155 та №№ 23/152/153 від 12.04.2021р. вартістю 20593, 20 грн кожна, а всього 42494 грн.

Мотив рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

В ході досудового розслідування за ухвалою слідчого судді Машівського районного суду від 03.09.2020р. накладено арешт на речові докази автомобілі ВАЗ-2106 днз НОМЕР_1 та ДАФ днз НОМЕР_2 , судом вирішено їхню долю, шляхом повернення власникам, а відтак вказаний арешт необхідно скасувати.

Рішення щодо цивільного позову прокурора

В ході досудового розслідування прокурором було заявлено позов в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення з обвинуваченого витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 12712, 10 грн.

Так, відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Тобто, вказаною нормою передбачено обов`язковість доведення підстав і розміру позову, що можливо лише під час судового розгляду.

Крім цього, за змістом ч.1 ст. 471 КПК, в угоді про примирення, крім іншого, зазначаються розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов`язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов`язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення.

Отже, оскільки у даному провадженні укладена угода про примирення між обвинуваченим та потерпілим, у змісті угоди сторони не визначали можливість відшкодування витрат на користь держави, а відношення до позову обвинувачений висловлював в ході судового розгляду, після чого суд відповідно до ч.3 ст. 474 КПК зупинив проведення процесуальних дій, а відтак суд позбавлений можливості вирішити його долю, а тому суд дійшов висновку, що позов прокурора необхідно залишити без розгляду, роз`яснивши право на його подання в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в :

затвердити угоду про примирення від 18 червня 2021р. укладену у кримінальному провадженні № 12020170250000244 від 31.08.2020р. між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

Зобов`язати ОСОБА_2 відповідно до п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України в період іспитового строку:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у справі:

-автомобіль ВАЗ-2106 днз НОМЕР_1 , вісь керма – рульового колеса, ручки рульового колеса, сонцезахисний козирець з боку водія, поверхні ручки дверей водія автомобіля ВАЗ - повернути власнику ОСОБА_4 ;

-автомобіль ДАФ днз НОМЕР_2 - повернути власнику ОСОБА_5 ;

-сліди рук – які зберігаються в матеріалах кримінального провадження в органі досудового розслідування - залишити там же.

Арешт майна за ухвалою слідчого судді Машівського районного суду від 03.09.2020р. на автомобілі ВАЗ-2106 днз НОМЕР_1 та ДАФ днз НОМЕР_2 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз № 697 від 05.10.2020р., № 2513 від 05.11.2020р., № 22/154/155 та № № 23/152/153 від 12.04.2021р. в розмірі 42494 грн.

Позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення з обвинуваченого витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1 – залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а обвинуваченим в той же строк, з часу вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя С.В. Кравець