
Справа № 740/1271/20
Провадження № 2-др/740/12/21
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2021 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпусь І.М.,
при секретарі судового засідання Кубрак Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та визначення способу участі у вихованні та спілкування з дитиною, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - орган опіки та піклування Ніжинської міської ради
встановив:
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 травня 2021 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та визначення способу участі у вихованні та спілкування з дитиною.
Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначено способи участі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення: побачень та зустрічей батька з дитиною за місцем проживання батька у кв. АДРЕСА_1 без присутності матері дитини за згодою дитини першого та третього тижня кожного місяця з 15-00 год. п`ятниці до 19-00 год. неділі з ночівлею дитини у даний період за її згодою за місцем проживання батька з урахуванням стану здоров`я дитини та інших обставин, які можуть бути перешкодою для такого спілкування, із зобов`язанням батька дотримуватись режиму харчування, розвитку та відпочинку дитини, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно матері дитини; побачень та зустрічей батька з дитиною другого та четвертого тижня кожного місяця з 15-00 год. до 19-00 год. вівторка, середи без присутності матері дитини за згодою дитини з урахуванням стану здоров`я дитини та інших обставин, які можуть бути перешкодою для такого спілкування, за попередньою домовленістю із матір`ю дитини щодо місця побачення; можливості спільного відпочинку батька та дитини на території України без присутності матері дитини за згодою дитини два тижні влітку кожного року, за попередньою домовленістю із матір`ю дитини щодо місця відпочинку, з урахуванням стану здоров`я дитини та інших обставин, які можуть бути перешкодою для такого відпочинку; за результатами домовленості між батьками період відпочинку дитини з батьком може бути змінений; можливості спілкування батька та дитини засобами телефонного та електронного зв`язку з урахуванням режиму дня, що забезпечує гармонійний і здоровий розвиток дитини.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з урахуванням положень ст.141 ЦПК України та задоволення позову частково 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп судового збору, (840,80 грн./2=420,40 грн.).
31.05.2021 від позивача за підписом її представника - адвоката Гринь Л.В. поштою відправлено до суду заяву, в якій просила ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн 00 коп.
До заяви додано доказ її надсилання (надання) відповідачу – фіскальний чек АТ «Укрпошта», ВПЗ Ніжин 8.
Відповідач не подав до суду заяв, у тому числі про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду чи про відмову в ухваленні додаткового рішення суду.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи в обсязі необхідному для вирішення заяви, та заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України, пунктах 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інші проти України, пункт 80 рішення у справі Двойних проти України, пункті 88 рішення у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 зазначеної статті, визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої строни, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №757/47925/15-ц, від 20.06.2018 у справі №127/1284/14-ц, від 27.06.2018 у справі №554/9348/15-ц, від 25.07.2018 у справі №522/4198/ 17-ц, від 23.01.2019 у справі №552/2145/16-ц, від 27.01.2020 у справі № 615/596/18.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, складності справи, часу, витраченого адвокатом, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Разом із позовною заявою позивачем подано попередній розрахунок витрат на правничу допомогу (арк. 24), до заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат долучено договір про надання правничої (правової) допомоги від 03.03.2020, укладений із АО «Адвокатська компанія «Гринь та партнери» (арк. 103-108), згідно із п. 4.3 якого передбачено, що за надання правничої (правової) допомоги відповідно до данного договору клієнт сплачує АО «Адвокатська компанія «Гринь та партнери» гонорар у фіксованій сумі у розмірі 8000 грн. за підготовку та ведення справи у суді першої інстанції, акт про виконані роботи по вказаному договору (арк. 109-110), згідно із яким визначено об`єм виконаної за договором роботи, а саме консультація клієнта, вивчення та правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз актуальної судової практики у спірних правовідносинах, підготовка та складання позовної заяви, виготовлення копій документів, участь у підготовчому засіданні та судових засіданнях. Кідькість витраченого часу та вартість кожної послуги в акті не зазначено з огляду на фіксований розмір гонорару у договорі про надання правничої (правової) допомоги від 03.03.2020.
Статтями 137, 141 ч. 8 ЦПК України передбачено правила відшкодування витрат на правову допомогу, які передбачають як право заявити про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, так і обов`язок доведення їх неспівмірності. Відповідачем заяви з цього приводу не подані.
З огляду на предмет спору, складність справи, обсяг наданих послуг адвокатом, кількість підготовлених по справі адвокатом документів, тривалість судових засідань, в яких приймав участь представник позивача, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає розумним розмір витрат на надання правничої допомоги в сумі 8000 грн.
Не подання платіжного документу на підтвердження понесених витрат не є підставою для відмови у задоволенні заяви. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується із висновками, викладеними у пстановах Верховного Суду у справах № 922/445/19, № 280/2635/20.
Водночас, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із врахуванням задоволення позову частково з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 4000 грн. витрат на правову допомогу (8000 грн./2 = 4000 грн).
Тож заява позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.137, 141, 270 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та визначення способу участі у вихованні та спілкування з дитиною, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - орган опіки та піклування Ніжинської міської ради, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , місце проживання в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , місце проживання в АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.М. Карпусь
Судове рішення № 97747113, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області було прийнято 17.06.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 740/1271/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: