Рішення № 97745111, 07.06.2021, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/2194/20

Провадження № 2/510/660/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2021 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Ренійської міської ради Одеської області (третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Служба у справах дітей Ренійської міської ради Одеської області) про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача – Ренійської міської ради Одеської області щодо задоволення позовних вимог заперечував, надав відзив на позовну заяву, в якому виклав свої доводи щодо неналежного підтвердження позивачами належними доказами пред`явлених ними позовних вимог. Просив про розгляд справи без його участі.

Представник позивачів - ОСОБА_4 на задоволенні позову наполягала, з урахуванням наданого відповідачем відзиву на позов надала додаткові письмові пояснення та пред`явила клопотання про витребування додаткових доказів по справі та про залучення у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Служби у справах дітей Ренійської міської ради Одеської області.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, – Служби у справах дітей Ренійської міської ради Одеської області заперечень, додаткових заяв щодо позовних вимог не мала, вважала, що позов підлягає задоволенню, оскільки це буде сприяти захисту прав та законних інтересів неповнолітніх, просила про розгляд справи без її участі.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 – померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 – померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.10.2020р.; копія довідки про місце проживання членів сім`ї за спірною адресою; копія домової книги; копія технічного паспорту на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 ; копія розпорядження Ренійської РДА від 07.05.2018р. про призначення ОСОБА_1 піклувальником над неповнолітніми ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; копія ухвали Ренійського районного суду Одеської області від 08.09.1988р.; копія ухвали Ренійського районного суду Одеської області від 27.07.2004р.; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку від 29.12.2018р.; копія розпорядження Ренійської РДА від 18.04.2018р. про надання ОСОБА_3 статусу дитини- ОСОБА_7 ; копія розпорядження Ренійської РДА від 18.04.2018р. про надання ОСОБА_2 статусу дитини- ОСОБА_7 ; копія відповіді завідувачки Ренійської держнотконтори від 07.05.2021р.; копії Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 06.05.2021р.;

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка у справі є донькою ОСОБА_5 , позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються онуками ОСОБА_5 .

За життя ОСОБА_5 належав житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 . Факт належності нерухомості ОСОБА_5 підтверджується ухвалою Ренійського районного суду Одеської області від 08.09.1988р. та ухвалою Ренійського районного суду Одеської області від 27.07.2004р.

За життя ОСОБА_5 не розпорядилася належним їй майном, заповіту не залишила, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно.

Спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є її донька – ОСОБА_1 . Також спадкоємцями за правом представлення являються онуки ОСОБА_5 – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (їхня матір - ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто раніше своєї матері - ОСОБА_5 ). Згідно розпорядження Ренійської РДА від 07.05.2018р. ОСОБА_1 призначено піклувальником ОСОБА_2 (на час розгляду справи вже досяг повноліття) та ОСОБА_3 .

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачі не звернулися до нотаріальної контори із заявами про її прийняття за законом. Проте, навіть у випадку своєчасного звернення позивачів за прийняттям спадщини, оформити її було б неможливо у зв`язку із тим, що в них були відсутні правовстановлюючі документи.

Останні роки перед смертю матері та бабусі позивачі мешкали разом із ОСОБА_5 , доглядали за нею, як донька та онуки.

У нинішній час, при зверненні позивачів до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їм в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок, про що 16.10.2020р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Надати такі документи позивачі не можуть, оскільки за життя їх матір та бабуся не оформила належним чином право власності на житловий будинок, не отримала свідоцтво про право власності, не зареєструвала право на нерухоме майно у Державному реєстрі прав власності на нерухомість.

Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів – у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.

На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на нерухомість, як на об`єкт спадщини, можуть звернутися тільки спадкоємці.

Таким чином, позивачі прийняли спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_5 і вважають, що мають всі законні підстави для визнання за ними права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач за суттю вимог на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки їхні доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як було встановлено судом, позивачі у справі є спадкоємцями першої черги за законом та за правом представлення.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачі не звернулися до нотаріальної контори із відповідними заявами. Як зазначили позивачі, після смерті ОСОБА_5 у них були відсутні правовстановлюючі документи на спадковий житловий будинок. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачі не мають можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачі прийняли спадщину фактично, оскільки їхня воля, як спадкоємців за законом та за правом представлення, була виражена у їхніх діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання технічних документів на будинок, розпорядження щодо його цільового використовування, мешкання в ньому тощо).

Таким чином, позивачі прийняли спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявили про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачі є суб`єктами набуття права власності на житловий будинок з підстав прийняття спадщини за законом та за правом представлення в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачами та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити їхні вимоги щодо визнання за ними права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1258, 1259, 1261, 1266, 1268, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.

І. Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

- Ѕ частину житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 (який складається в цілому з: житлового будинку літ. А загальною площею 85,3 кв.м., житловою площею 52,0 кв.м., допоміжною площею 33,3 кв.м.; прибудови літ. А1; прибудови літ. А2; бані літ. Б; тамбуру літ. б; літньої кухні літ. Ж; погреба літ. ж; вбиральні літ. К; огорожі № 1-3; споруди № 4-5);

що належав ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІІ. Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

- 1/4 частину житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 (який складається в цілому з: житлового будинку літ. А загальною площею 85,3 кв.м., житловою площею 52,0 кв.м., допоміжною площею 33,3 кв.м.; прибудови літ. А1; прибудови літ. А2; бані літ. Б; тамбуру літ. б; літньої кухні літ. Ж; погреба літ. ж; вбиральні літ. К; огорожі № 1-3; споруди № 4-5);

що належав ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІІІ. Визнати за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

- 1/4 частину житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 (який складається в цілому з: житлового будинку літ. А загальною площею 85,3 кв.м., житловою площею 52,0 кв.м., допоміжною площею 33,3 кв.м.; прибудови літ. А1; прибудови літ. А2; бані літ. Б; тамбуру літ. б; літньої кухні літ. Ж; погреба літ. ж; вбиральні літ. К; огорожі № 1-3; споруди № 4-5);

що належав ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник