Рішення № 97743307, 09.06.2021, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/186/21

№ провадження 2-а/453/3/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року Сколівський районний суд Львівської області у складі :

головуючого - судді Ясінського Ю.Є.

секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту Патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 31.01.2021 року серії ЕАН № 3732825,-

в с т а н о в и в:

10.02.2021 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту Патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

В обгрунтування позову зазначив, що 31 січня 2021 року інспектором лейтенантом поліції 1 батальйону 4 роти УПП у Львівській області Альфавіцьким Мирославом Степановичем складено щодо нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН 18 №3732825.

Даною постановою прийнято по справі рішення притягнути його до відповідальності на підставі ч.8 ст. 121 КУпАП та накласти штраф у сумі 8 500 грн.

Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства. Відповідно до ч.3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» - поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки. Вважає, що поліцейським було порушено ст. 7 КУпАП, ст. 23 ЗУ «Про національну поліцію» та «Інстукцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, а саме: відповідно п. 4 розділу І, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, в поліцейського були відсутні повноваження щодо винесення постанови по ч.8 ст. 121 КУпАП на місці вчинення правопорушення без складання відповідного протоколу. Також, йому не роз`яснювались його права, він був позбавлений можливості скористатись правовою допомогою та йому не повідомлено про причини неможливості залучення адвоката, відмовлено надати письмове пояснення, а також відмовлено у клопотанні про перенесення розгляду справи по місцю проживання. Враховуючи вище наведене просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою судді від 15.02.2021 року, відкрито провадження у адміністративній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з визначенням дати судового засідання.

01.04.2021 представником відповідача УПП у Львівській області Хрущ Т. подано до суду відзив на позов, згідно якого вона проти позову заперечує та вказує, що 31.01.2021 року о 13 год 03 хв. на а/д М-06 «Київ-Чоп» 610 км. Позивач керував транспортним засобом «Volkswagen Passat 1.9 TDI», д.н.з. іноземної реєстрації НОМЕР_1 . Транспортний засіб було передано у володіння, користування та розпорядження ОСОБА_1 , який не ввозив його на митну територію України та не поміщував в митний режим тимчасового ввезення терміном до 1 року. Як вбачається із відеозапису з нагрудної камери:01558@2021013115190710, було зазначено причину зупинки відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», роз`яснено суть адміністративного правопорушення, ознайомлено з правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Статтею 95 Митного кодексу України встановлені строки транзитних перевезень залежно від типу транспорту, зокрема, для автомобільного транспорту встановлений строк 10 діб (у разі переміщення в зоні однієї митниці 5 діб). Також порушені вимоги закону, передбачені ст. 380 Митного кодексу України. Аб. 6 ч.2 ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух» встановлено обов`язок водія не допускати випадків керування т.з., щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режиму транзиту, транспортний засіб передано особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту. Згідно аб. 1, 2 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, щодо ч.8 ст. 121 КУпАП. Пунктом 4 розділу І Інструкції передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Винесена у даному випадку постанова за змістом відповідає вимогам КУпАП. В той час, зі сторони позивача не надано жодного доказу на підтвердження його невинуватості за ч.8 ст. 121 КУпАП. Тому представник не вбачає підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.8 ст. 121 КУпАП. Просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Позивача ОСОБА_1 у судове засідання з`явився, позовну заяву підтримав та просив задоволити. Додатково пояснив, що даний транспортний засіб на територію України він не ввозив.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Таким чином, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних доказів у відсутність відповідача, який надав відзив на позовну заяву.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Положеннями ч. 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що згідно постанови від 31.01.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3732825, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з., НОМЕР_1 , 31.01.2021 року, о 13 год 03 хв. на а/д М-06 «Київ-Чоп» 610 км, не виконав вимогу п.5 ч.2 ст. 16, Закону України «Про дорожній рух», чим допустив керування транспортним засобом, який він не ввозив на митну територію України, проте транспортний засіб перебуває у його користуванні, чим порушено вимоги ст. 380 Митного кодексу України та ст. 31 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність за ч.8 статті 121 КУпАП, та накладено на нього штраф в розмірі 8500 грн. Ця обставина підтверджується копією постанови від 31.01.2021 року.

Суд відхиляє посилання у позові на те, що відповідачем при складанні оскаржуваної постанови були перевищенні повноваження, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1Закону України "Продорожній рух" цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Стаття 14 Закону України "Продорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно ст.16 Закону України "Продорожній рух" водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про дорожній рух» тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Транспортні засоби, зареєстровані відповідними органами іноземних держав, які ввезені на територію України та перебувають під митним контролем, підлягають вивезенню або поміщенню в інший митний режим у строки, визначені законодавством з питань державної митної справи.

Частиною першою статті 380 Митного кодексу України передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року.

Частина 8 статті 121 КУпАП передбачає, що керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм у сукупності та в контексті запровадження заборони керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, та цілей Закону України "Про дорожній рух", свідчить, що порушення вказаної заборони посягає на безпеку дорожнього руху, отже адміністративне правопорушення передбачене ч.8 ст.121КУпАП є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема, ч.8 ст. 121 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Таким чином, до компетенції органів Національної поліції належить розгляд справ про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України (ч.8 ст. 121 КУпАП).

Згідно ч.2 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Відповідно до ч.5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Суд відхиляє посилання позивача на те, що відповідач не склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення, оскільки адміністративне правопорушення передбачене ч.8 ст. 121КУпАП - є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та, у такому випадку, згідно ч.5 ст. 258 КУпАП складання протоколу не передбачене.

Крім того, пунктом 4 Інструкції визначено, що в разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Частино 1 ст. 27 ЗУ «Про Національну поліції» передбачено, що поліція має безпосередній оперативний доступ до інформації та інформаційних ресурсів інших органів державної влади за обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".

Отже лейтенант патрульної поліції Альфавіцький М.С. мав законне право при розгляді справи користуватись відомостями в базах даних державних органі влади, які стосуються обставин ввезення, митного оформлення та перебування на території України транспортного засобу.

Також, у відповідності до ст.ст. 31, 40 Закону України „Про Національну поліцію", Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, поліція використовує технічні засоби - нагрудні відеокамери (відеореєстратори).

Використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції (п. 1.3 Розділу І Інструкції).

Відповідно до п.3.3. Розділу III вищенаведеної Інструкції нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.

Також, заперечення позивача, що йому не надавалась можливість скористатись правовою допомогою та не роз`яснено причини відмови в залученні адвоката не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки згідно відео клопотання про залучення захисника не заявлялось, а тому йому і не було відмовлено в його залученні.

Таким чином, порушень з боку відповідача, які б вказували на незаконність оспорюваної постанови, судом не встановлено.

Оскаржувана постанова серії ЕАН № 3732825 відповідає вимогам закону, тому підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 6, 9, 94, 242-246,286,КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

у задоволені позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту Патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 31.01.2021 року серії ЕАН № 3732825- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департамент Патрульної поліції, (місце знаходження: 79053, Львівська область, м. Львів, вул. Перфецького, 19, ЄДРПОУ: 40108646).

Повний текст рішення виготовлено 14.06.2021 року

Суддя Сколівського районного суду Ю.Є. Ясінський

Львівської області