Рішення № 97743059, 17.06.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1050/21

Провадження № 2/444/635/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Оприск З. Л.

секретар судового засідання Усманова З.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа Червоноградська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, право на яке вона мала на день смерті, а саме житловий будинок в АДРЕСА_1 , який станом на 30.06.1990 року відносився до колгоспного типу двору, головою якого була її мати, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказала, що станом на 30.06.1990 року в дворі значилася ОСОБА_3 , яка доводиться матір`ю моїй матері ОСОБА_2 та моя мати ОСОБА_2 . Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Вказала, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну їй частку в майні двору і мати позивача ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 549 ЦК України фактично прийняла спадщину, вступивши у володіння та управління спадковим майном, так як проживала на день смерті з ОСОБА_3 в будинку, крім того і як член двору мала право на частку в майні двору. Зазначила, що оскільки мати хворіла, то стала проживати в м. Червоноград разом з нею, де і померла, після смерті матері відкрилася спадщина на належне їй майно, яке нею фактично прийнято, але не оформлено нотаріально в АДРЕСА_1 . Вказала, що про спадкування після матері вона звернулася до Червоноградської державної нотаріальної контори, де відкрито спадкову справу № 93/2021, однак відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадкування із-за відсутності правовстановлюючого документу на спадкове майно. Просила визнати її право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 ), загальна площа якого становить 26.7 кв.м, житлова 26.7 кв.м., з господарськими будівлями, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені, однак представником відповідача надіслано заяву про відсутність заперечень проти позовних вимог і розгляд справи у відсутності представника.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні було досліджено наявні в матеріалах справи письмові докази.

ОСОБА_5 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджено витягом з Державного реєстру про народження, виданого Червоноградським міськвідділом РАЦС від 27.11.2020 року.

Дошлюбне прізвище ОСОБА_6 змінено на « ОСОБА_7 » в зв`язку з укладенням шлюбу, що підтверджено свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 .

З довідки № 58 від 16.03.2021 року, виданої Рава-Руською міською радою, та виписки з погосподарської книги Липницької сільської ради № 59 від 16.03.2021 року вбачається, що житловий будинок в АДРЕСА_1 , станом на 30.06.1990 року відносився до колгоспного типу двору, головою якого була ОСОБА_3 , членом - ОСОБА_2 .

З виписки з погосподарської книги Липницької сільської ради № 60 від 16.03.2021 року вбачається, що житловий будинок в АДРЕСА_1 , станом на 15.04.1991 року відносився до колгоспного типу двору, головою якого та єдиним членом була ОСОБА_2 .

З довідки № 5707 від 19.10.2020 року вбачається, що станом на 31.12.2012 року в КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , не проводилась.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.03.2021 року вбачається, що нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку із тим, що заявником не надано необхідні правовстановлюючі документи на спадкове нерухоме майно, яке підлягає реєстрації. Вказано, що спадкоємцем ОСОБА_3 була її дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

З копії спадкової справи № 93/2021 вбачається, що заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 подана ОСОБА_1 .

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності всі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.112 ЦК УРСР (в редакції, чинній на 14.04.1991 року) майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи

кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР (в редакції, чинній на 14.04.1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.п. «а», «б», «г» п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", положення статей 17, 18 Закону "Про

власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору. Згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом – Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 24.06.1983 року із змінами, внесеними згідно постанови ПВС України №13 від 25.12.1992 року, № 15 від 25.05.1998 року передбачено, що правила ст.563 ЦК про те, що спадщина на майно

колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 р. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 р. спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Станом на 15.04.1991 року у колгоспному дворі в АДРЕСА_1 , єдиним членом була ОСОБА_2 .

Спадщина після померлої ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до даних правовідносин слід застосовувати відповідні правила Цивільного кодексу України 2003 року.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1216-1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

При встановленні кола спадкоємців, які прийняли спадщину, суд бере до уваги копію спадкової справи № 93/2021, а саме те, що заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 подана лише ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку із тим, що заявником не надано необхідні правовстановлюючі документи на спадкове нерухоме майно, яке підлягає реєстрації.

Таким чином встановлено, що позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Інших доказів того, що будь-які інші спадкоємці з часу відкриття спадщини у 2013 році вчинили дії, що свідчать про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , суду не надано.

За таких обставин позовні вимоги потрібно задовольнити повністю.

Інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи немає.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 81, 82, 141, 200, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1268, 1271 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати право власності ОСОБА_1 на житловий будинок в АДРЕСА_1 ), загальна площа якого становить 26.7 кв.м, житлова 26.7 кв.м., з господарськими будівлями, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Оприск З. Л.