Рішення № 97742791, 15.06.2021, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/487/21

Провадження № 2-а/329/13/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Богослова А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання (письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДОП СП ВП № 1 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Оверченко Ольги Анатоліївни, Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області, про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ДОП СП ВП № 1 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Оверченко Ольги Анатоліївни (відповідач 1), Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (відповідач 2), про скасування постанови, в якому просить: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ГАБ № 367110 від 19.05.2021 по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.44-3 КУпАП та закрити провадження у справі; визнати протиправними дії щодо складення постанови ГАБ №367110 від 19.05.2021 по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 та зобов`язати ДОП СП ВП №1 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Оверченко Ольгу Анатоліївну вчинити дії з вилучення постанови про адміністративне правопорушення ГАБ № 367110 від 19.05.2021 відносно ОСОБА_1 з усіх матеріалів та баз даних.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 мотивує тим, що 19.05.2021 ДОП СП ВП № 1 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Оверченко О.А. відносно неї було винесено постанову ГАБ № 367110 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.44-3 КУпАП. Вважає, що зазначена постанова підлягає скасуванню, оскільки працівником поліції не було доведено наявність події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Зазначає, що чинна постанова Кабінету Міністрів України про встановлення карантину в України суперечить Конституції України та не підлягає виконанню. Крім цього, було порушено процедуру, встановлену законом для притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема, їй не було надано можливості скористатись правовою допомогою, не було роз`яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Також позивач вважає, що оскаржувану постанову винесено особою, повноваження якої не підтверджено в установленому законодавством порядку.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 03.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження з особливостями, визначеними для окремих категорій термінових адміністративних справ, без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач ДОП СП ВП № 1 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Оверченко О.А. правом надання відзиву не скористалася.

Відповідач Головне управління Національної поліції в Запорізькій області надав відзив, в якому зазначив, що позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки вона перебувала у приміщенні Чернігівського районного суду Запорізької області без засобів індивідуального захисту, що закривають ніс та рот, чим порушила правила карантину, затверджені Постановою КМУ № 1236 від 09.12.2020. Представник відповідача 2 вважає, що відповідачем 1 були дотримані вимоги КУпАП при розгляді справи. Дій, які б обмежили права позивача при розгляді справи, відповідачем 1 вчинено не було. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, наявні докази у їх сукупності та взаємозв`язку, надавши їм оцінку, суд доходить наступного висновку.

Так, 19.05.2021 ДОП СП ВП №1 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Оверченко О.А. за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, винесена постанова ГАБ № 367110 по справі про адміністративне правопорушення. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Згідно змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 перебувала в приміщенні Чернігівського районного суду Запорізької області по вул. Соборній, 391, смт Чернігівка, без одягнутих засобів індивідуального захисту, що закривають ніс та рот, чим порушила п.п.1 п.3 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 (зі змінами).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

За приписами ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

На виконання вимог Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно з якою, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.

Відповідно до п. п. 1 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09.12.2020 (в редакції від 14.05.2021), з 24 лютого 2021 року на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється: перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 06.11.2020 року за № 1000-IX, який набрав чинності 21.11.2020 року, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: статтю 44-3 КУпАП доповнено частиною 2 такого змісту: "Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Відповідно до п.8 ст. 23 Закону України “Про національну поліцію” поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що постанову ГАБ № 367110 по справі про адміністративне правопорушення винесено неуповноваженою особою, оскільки повноваження поліцейського як представника юридичної особи повинні підтверджуватися довіреністю, виданою від імені юридичної особи, зважаючи на наступне.

Згідно ст.5-1 Закону України «Про національну поліцію» ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.

Частиною 4 ст.30 Закону України «Про національну поліцію» якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов`язаний пред`явити особі документ, що посвідчує його повноваження.

Згідно ч.1, ч.2 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, у тому числі за частиною другою статті 44-3 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Так, відповідач ОСОБА_2 під час винесення оскаржуваної постанови діяла як поліцейський, а не як представник юридичної особи публічного права-Головного управління національної поліції в Запорізькій області, а тому надання будь-яких окремих доручень на розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у такій справі не передбачено законом.

Повноваження ОСОБА_2 як поліцейського підтверджується його службовим посвідченням, а не дорученням юридичних особи.

Тому, оскаржувана позивачем постанова ДОП СП ВП № 1 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Оверченко О.А. прийнята в межах повноважень посадової особи відповідного органу Національної поліції.

У випадках, передбачених в ч. ч. 1, 2 ст. 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося самим позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , о 14 год. 11 хв., під час карантину перебувала в приміщенні Чернігівського районного суду Запорізької області без засобів індивідуального захисту, що закривають ніс та рот.

Вчинення позивачем адміністративного правопорушення також підтверджено письмовими поясненнями судового розпорядника ОСОБА_3 , згідно яких 19.05.2021, близько 13 год. 50 хв. до приміщення Чернігівського районного суду на розгляд справи прийшла ОСОБА_1 , яка була без одягнутих засобів індивідуального захисту, на зауваження одягти маску не відреагувала.

Письмовими поясненнями судового розпорядника ОСОБА_4 , згідно яких 19.05.2021, близько 13 год. 50 хв., до приміщення Чернігівського районного суду на розгляд справи прийшла ОСОБА_1 , яка була без одягнутих засобів індивідуального захисту. Під час засідання суддя зробила їй зауваження, на яке остання не відреагувала, після чого в судовому засіданні було оголошено перерву у зв`язку з недотриманням ОСОБА_1 карантинних обмежень, а судовий розпорядник ОСОБА_3 викликав працівників поліції.

Письмовими поясненнями секретаря судових засідань Сивак В.Г., згідно яких 19.05.2021, близько 14 год. 00 хв., до приміщення Чернігівського районного суду з`явилася ОСОБА_1 без одягнутої маски, на пропозицію одягнути маску відмовилася.

Письмовими поясненнями ОСОБА_5 , згідно яких 19.05.2021, близько 13 год. 50 хв., на розгляд справи до приміщення суду прийшла ОСОБА_1 , яка була без одягнутих засобів індивідуального захисту. Працівниками суду їй було запропоновано надати маску безкоштовно, на що остання відмовилась.

Також, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП, суду відповідачем 1 надано рапорт старшого інспектора-чергового ВП № 1 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Чермних О., з якого вбачається, що 19.05.2021 о 13 год. 59 хв. до ВП Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення від оператора 102 про звернення ОСОБА_3 , який повідомив, що в приміщенні Чернігівського районного суду перебувають особи без захисних масок.

Відповідно до рапорту ДОП ВП № 1 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Оверченко О., під час відпрацювання виклику за зверненням ОСОБА_6 , в приміщенні Чернігівського районного суду виявлена ОСОБА_1 , яка перебувала без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора чи маски, що закриває ніс та рот.

Позивач в позові не оспорює факт перебування під час карантину в приміщенні суду без вдягнутих засобів індивідуального захисту.

Натомість, ОСОБА_1 в позові заперечує наявність в її діях складу правопорушення, вважає, що вимога поліцейського вдягнути маску є незаконною та порушує її конституційні права, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України про встановлення карантину суперечить нормам Конституції України.

При цьому, Постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09.12.2020 на момент вчинення адміністративного правопорушення була чинною, її норми є обов`язковими для виконання усіма особами на території України, окремі положення вказаного нормативно-правового акту, в тому числі п.п. 1 п. 3 неконституційними не визнавалися.

Таким чином, посилання позивача на те, що введення карантину та певних обмежень є незаконним, суд не бере до уваги, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09.12.2020, не визнана незаконною або неконституційною.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи та оцінюючи досліджені судом докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, обґрунтованість притягнення до адміністративної відповідальності згідно з постановою серії ГАБ № 367110 від 19.05.2021, недоведеність існування підстав для визнання протиправною та скасування постанови.

Всі наведені позивачем доводи містять посилання на порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та незгоду із порядком запровадження карантину на території України, природою нормативно-правового акту, яким такий карантин був запроваджений. Однак, позивач жодним чином не зазначає що не порушував протиепідемічних заходів.

Стосовно інших доводів позивача про те, що відповідач 1 не надав службове посвідчення поліцейського, не оголосив про початок розгляду справи, не ознайомив із правами, матеріалами справи, не надав можливості скористатися правовою допомогою, не надав можливості захищатися самостійно під час розгляду справи, не було позивача ознайомлено із постановою у справі про адміністративне правопорушення суд доходить висновку, що під час розгляду справи в суді не було встановлено, що відповідач 1 відмовився пред`явити службове посвідчення позивачу, не ознайомив її з правами, не було доведено, що позивач клопотала про надання на ознайомлення матеріали справи, про відкладення справи з метою звернення до захисника за правничою допомогою.

З приводу доводів позивача про те, що йому не було надано можливість надати пояснення суд зауважує, що в матеріалах справи міститься рапорт поліцейського від 19.05.2021 про те, що позивач відмовилася на підставі ст.63 Конституції України надавати пояснення.

З приводу доводів позивача про те, що її не було ознайомлено із постановою у справі про адміністративне правопорушення суд заважує, що сам позивач відмовилася від отримання примірника такої постанови, що підтверджується підписом поліцейського та двох свідків в тексті постанови.

З приводу доводів позивача щодо нескладання протоколу про адміністративне правопорушення слід зауважити наступне.

Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Натомість під час розгляду справи не було встановлено, що позивач оспорювала постанову справі про адміністративне правопорушення та стягнення саме під час складання постанови.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій щодо складення постанови ГАБ № 367110 від 19.05.2021 по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 та зобов`язання інспектора ДОП СП ВП №1 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Оверченко О.А. вчинити дії з вилучення постанови про адміністративне правопорушення ГАБ № 367092 від 21.04.2021 відносно ОСОБА_1 з усіх матеріалів та баз даних суд виходить з наступного.

Самі по собі дії щодо винесення постанови не створюють та змінюють права чи обов`язки особи, юридично значимою є саме постанова у справі про адміністративне правопорушення як рішення суб`єкта владних повноважень, а не дії з приводу її винесення, відповідно позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає. Крім того, вилучення інформації щодо постанови про адміністративне правопорушення ГАБ № 367110 від 19.05.2021 відносно ОСОБА_1 з усіх матеріалів та баз даних не є способом захисту порушених прав особи щодо притягнення її до адміністративної відповідальності, а тому позовна вимога в цій частині також задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладеного, постанова ГАБ № 367110 по справі про адміністративне правопорушення від 19.05.2021 підлягає залишенню без змін, а позов без задоволення.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1,2,3,241-246, 286 КАС України суд,

У Х В А Л И В:

Постанову ГАБ № 367110 по справі про адміністративне правопорушення від 19 травня 2021 року, складену ДОП СП ВП № 1 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Оверченко Ольгою Анатоліївною відносно ОСОБА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП, - залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до ДОП СП ВП № 1 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Оверченко Ольги Анатоліївни, Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області, про скасування постанови, - без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду області шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1: ДОП СП ВП № 1 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Оверченко Ольга Анатоліївна, адреса місця служби: вул. Олександра Матросова, 29, м.Запоріжжя.

Відповідач 2: Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, місцезнаходження: вул. Олександра Матросова, 29, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 40108688.

Суддя А.В.Богослов