Рішення № 97742451, 17.06.2021, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/1961/20 Номер провадження №2/318/177/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2021 р. м. Кам`янка-Дніпровська

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: судді Васильченка В.В.; секретар Александров М.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 29.06.2011 року. Відповідач при підписання анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витяг з «Тарифів» додає, зазначає позивач публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого опубліковує їх, які є публічною офертою, що містять умови в правила надання банком послуг його клієнтам. При укладенні Договору сторони керувалися ст. 634 ЦПК України. Формулярами та стандартними формами є «Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується відповідач. Заявою відповідача підтверджується, що він був повністю проінформований про умови кредитування, які були надані йому у письмовій формі. Приєднання до угоди відповідача, дія договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч.2 ст. 642 ЦК України. Виконання відповідачем договору підтверджується також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо користування кредитним лімітом, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування. Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок т встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 23010,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпорядитись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, у зв`язку з чин станом на 23.06.2020 року заборгованість відповідача складає – 37264,56 грн., з яких 27798,10 грн. – заборгованість за тілом кредита, у т.ч. 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредита, 27798,10 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита, 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 9466,46 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит за ст. 625, 0,00 грн. нарахована пеня, 0,00 нарахована комісія, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати у розмір 2102,00 грн..

Ухвалою судді від 19.10.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку строщеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 1ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала у повному обсязі. Зазначила, що під час підписання заяви не була ознайомлена з формами «Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи». Вважає, що відсотки за користування кредитними коштами не були визначені договором, в заяві від 29.06.2011 року процентна ставка не зазначена, бажаний кредитний ліміт не встановлений та не вказана яка саме кредитна картка була видана відповідачу. Зазначає, що банк не зазначив за якою саме кредитною картою здійснюється стягнення. Також у відзиві на позовну заяву вказує про застосування позовної давності по кредитному договору. У Відзиві відповідач також зазначила, що кредитних коштів не отримувала, том як не укладала з Банком відповідного кредитного договору і станом на теперішній час здійснюються слідчі дії за фактом шахрайства. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив твердження аналогічні викладеним у позовній заяві, та зазначив, що відповідачем не доведено відсутність заборгованості за кредитним договором. Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання відповідачем кредитного рахунку, а саме розрахунки в торгівельних мережах, зняття готівки у банкоматах, поповнення кредитного рахунку. Вказані операції підтверджують надання банком кредитного ліміту, його використання відповідачем та сплату відсотків за його користування. Також зазначає про подання позовної заяви в межах строків позовної давності, оскільки строк дії випущеної відповідачу картки встановлений до 11.2022 року, а з позовом позивач звернувся до суду 07.09.2020 року.

Відповідачем надано до суду заяву про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, яке судом відхилено з підстав його необґрунтованості.

Крім того, судом відхилено клопотання відповідача щодо витребування доказів по справі та зобов`язання надати відповіді на запитання, враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів, що в неї виникли складності в отриманні зазначених доказів за власним запитом, та не сплачено судовий збір як того вимагає ЦПК України.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку ти, що відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадження, враховуючи положення ст. ст.19,274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до АТ КД «Приватбанк» з метою отримання кредитних послуг, у зв`язку з чим 29.06.2011 року підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Банк зазначив, що підписавши Анкету-заяву відповідач засвідчив, що вона разом з “Умовами та правилами виконання банківських послуг”, “Тарифами”, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Як свідчить довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки на ОСОБА_1 старт карткового рахунку здійснено 22.11.2011 року на картку НОМЕР_1 у розмірі 300,00 грн., який в подальшому змінювався та станом на 26.03.2019 року склав 21910,00 грн..

В період з 22.11.2011 року по 18.03.2019 року відповідачем ОСОБА_1 отримувались кредитні картки, термін дії останньої картки НОМЕР_2 відкритої 18.03.2019 року – до 11.22.

Як свідчить виписка за договором б/н від 25.06.202 року ОСОБА_1 користувалася виданими їх кредитними картками АТ КБ «Приватбанк», остання операція «покупка» датована 05.09.2019 року на суму 569,28 грн., після чого сума боргу склала 24448,63 грн., після чого здійснювала поповнювала готівкою кредитну картку в терміналі 23.09.2019 р. на 1200,00 грн., зараховано переказ на картку 05.10.2019 р. на суму 550,05 грн., 24.10.2019 р. поповнено готівкою свою картку в терміналі на 620,00 грн., в подальшому відбувалося автоматичне списання відсотків за використання кредитного ліміту.

За розрахунком банку станом на 23.06.2020 року за відповідачем утворилась заборгованість за вказаним договором у розмірі– 37264,56 грн., з яких 27798,10 грн. – заборгованість за тілом кредиту, у т.ч. 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту, 27798,10 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 9466,46 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит за ст. 625, 0,00 грн. нарахована пеня, 0,00 нарахована комісія.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 29.06.2011 року процентна ставка не зазначена.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 29 червня 2011 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач ОСОБА_1 та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту (як і сам сайт) позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (29.06.2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (07.09.2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору.

Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua, які містяться в матеріалах даної справи, не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 29.06.2011 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 - АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 9466,46 грн., оскільки їх стягнення є обґрунтованим та таким, що не узгоджується із вимогами чинного законодавства.

Разом з тим, безпосередньо укладений між сторонами кредитний догові від 29.06.2011 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, АТ КБ «ПриватБанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Таким чином, позивачем обґрунтовано зазначено про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку в межах позовних вимог з боржника заборгованості за тілом кредиту у сумі 27798,10 грн..

Розглянувши клопотання відповідача про застосування позовної давності у справі та відмови у зв`язку з цим у позові, суд відмовляє у його задоволенні враховуючи наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Строк дії карткового рахунку відкритого в АТ КБ “Приватбанк” складав до 11/2022 року, таким чином суд вважає, що і Договір між сторонами було укладено до 11.2022 року. Позивач звернувся до суду поштою 07.09.2020 року тобто в межах строку позовної давності, що відповідає вимогам ст. 257, 261 ЦК України.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України. Оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при поданні позову у розмірі 2102,00 грн. підлягає стягненню пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1568,02 грн. (розмір заявлених вимог — 37264,56 грн., розмір вимог, що підлягають задоволенню – 27798,10 грн., сума сплаченого збору - 2102,00 грн. т.ч. 27798,10 / 37264,56 х 2102 = 1568,02).

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 29.06.2011 року, у розмірі 27798 (двадцять сім тисяч сімсот дев`яносто вісім) грн. 10 коп., судовий збір у розмірі 1568 (одна тисяча п`ятсот шістдесят вісім) грн. 02 коп.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, адреса для листування: 49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_3 , МФО № 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт: НОМЕР_5 виданий 31.07.1997 року Сокальським РВ УМВС України у Львівській області, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: В. В. Васильченко