Рішення № 97742144, 28.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4121/20

2/308/1430/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

представника позивача - Козакової М.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 – Галаса В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою:

Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», ЄДРПОУ 00131529, адреса: Закарпатська область, Ужгородський район, вул. Головна, 57, до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 листопада 2013 року відповідач звернулась до Ужгородського МРЕМ ПрАТ «Закарпаттяобленерго» з заявою про укладення договору на електропостачання належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_2 .

Двадцять першого липня 2014 року Товариство та ОСОБА_1 оформили Договір про користування електричною енергією № 5-23, предметом якого було постачання і передача електроенергії Товариством та оплата спожитої електроенергії споживачем.

У порушення умов договору, починаючи з листопада 2017 року відповідач отримані послуги оплачувала не в повному обсязі.

Станом на 15.04.2020 року, заборгованість ОСОБА_1 за Договором про користування електричною енергією № 5-23 від 21.07.2014 року за послуги, надані в період з 01.12.2017 року по 31.12.2018 року склала 5940,14 гривень, у зв`язку з чим позивач звернулась з позовом про стягнення з відповідачки зазначеної суму боргу, а також 263, 49 гривень інфляційних збитків та 235,38 гривень 3% річних в судовому порядку.

Відповідачка подала відзив на позовну заяву, в якому заперечила щодо позовних вимог з огляду на те, що позовна заява не відповідає вимогам закону та ст. 175 ЦПК України, а матеріали, додані до позовної заяви, мотивовані показаннями приладу обліку, який позивач декілька разів замінював, однак, всупереч судовому рішенню надати матеріали, на підставі яких вказано показники, категорично відмовляється, та не виконує рішення Ужгородського міськрайонного суду по справі № 308/9378/15-ц. Окрім цього, у відзиві відповідачка стверджує про відсутність підстав для нарахування позивачем боргу в сумі 6439,01 гривень.

У відповіді на відзив відповідача на позов, представник позивача заперечила обставини, вказані відповідачем, посилаючись на те, що позовна заява ПАТ

«Закарпаттяобленерго» відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а також на те, що у період виникнення заборгованості з 01.12.2017 року по 31.12.2018 року заміна приладу обліку не здійснювалася, знімання показів обліку здійснювалось електропостачальником у відповідності до норм ПКЕЕН, а результати знятих показників – вносились у абонентську книжку чи зазначались на корінці останнього розрахункового документа, тобто були доступними побутовому споживачу. Окрім цього, представник позивача вказала, що рішення суду, на яке посилається відповідач як підставу в задоволенні позову, не стосується предмету та підстав даного позову, а також не спростовує факту наявності заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію. На спростування заперечень відповідача про відсутність підстав для нарахування боргу в сумі 6439,01 гривень, позивач, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, положання АКЕЕН, ПРЕЕ та укладеного з відповідачем договору про користування електричною енергією № 5-23 від 21.07.2014 року, вказала на наявність обов`язку відповідача, встановленого зазначеними вище договором та правовими нормами, оплачувати виставлені рахунки за спожиту електричну енергію, інфляційних збитків та 3% річних.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію, в тому числі інфляційні втрати та 3 % річних.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив проти позову, посилаючись на те, що заборгованості за договором № 5-23 від 21.07.2014 року немає, так як ОСОБА_1 сплачувала відповідні платежі, на підтвердження чого подав фотокопії виписок з "ПриватБанку" та квитанцію про сплату коштів від 29.02.2021 року.

Після оголошеної в судовому засіданні перерви, сторони в судове засідання не з`явились, однак, представник позивача подала письмову заяву в якій, просила розглянути справу за наявними матеріалами без участі представника позивача.

Відповідач та його представник, будучи належним чином повідомленими про час, дату і місце продовження судового засідання, не з`явилися. Представник відповідача подав заяву, в якій повідомив, що 28 травня 2021 року приймає участь у судовому засіданні Ужгородського міськрайонного суду по справі № 308/12998/20, призначеному на 11 год. 00 хв, і прибуде в судове засідання з розгляду справи № 308/4121/20 невідкладно після закінчення судового засідання у справі № 308/12998/20. Згідно довідки, складеної секретарем судового засідання по справі № 308/12998/20, зазначене судове засідання не відбулося, у зв`язку з чим суд розцінив таку поведінку представника відповідача як зловживання процесуальними правами з метою затягування вирішення справи, визнав неявку представника відповідача в судове засідання, призначене на 15 год. 00 хв. 28 травня 2021 року без поважних причин та завершив розгляд справи увідсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Як вбачається із заяви № 961 від 29.11.2013 року, відповідачка ОСОБА_1 звернулася до начальника Ужгородського МРЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго» із заявою укласти договір на електропостачання належної їй квартири АДРЕСА_2 , та на час укладання договору з 02.12.2013 року припинити їй електропостачання даної квартири.

Згідно з договором № 5-23 від 21.07.2014 року, укладеним між відповідачкою ОСОБА_1 (споживачем) та Ужгородським МРЕМ у особі заступника начальника з енергозбуту та економічних питань Юращук О.М. (енергопостачальником), енергопостачальник взяв на себе зобов`язання надійно постачати споживачеві електричну енергію в необхідних йому обсягах. Цим же договором встановлено, що споживач зобов`язаний оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов договору, вносити плату за спожиту електроенергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. Оплата за електричну енергію здійснюється щомісячно відповідно до показань приладу обліку в десятиденний термін від дня отримання платіжного документу,

виписаного енергопостачальником або до 10 числа місяця наступного за розрахунковим при умові проведення оплати спожитої електроенергії по розрахунковій книжці.

Судом встановлено також , що за адресою: АДРЕСА_3 відкрито два особові рахунки, один з який відкрито на ОСОБА_3 за № 231051108, який знятий з реєстрації, та на який зараховуються грошові кошти згідно судових рішень про стягнення заборгованості за минулий час, а також особовий рахунок на ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , на якому обліковується спожита нею електрична енергія. На даний час, який охоплює також період, за який позивач просить стягнути заборгованість в даній справі, встановлений лише один лічильник, за яким споживання електричної енергії відбувається лише за особовим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що підтверджується інформацією, витребуваною ухвалою суду від 23.10.2020 за клопотанням відповідача та наданою ПАТ «Закарпаттяобленерго» про відкриті особові рахунки за адресою: АДРЕСА_3 , яка відповідачем не спростована, та повністю відповідає обставинам, встановленим у ході судового розгляду справи.

Згідно з загальною карткою по особовому рахунку № НОМЕР_2 споживача ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , за договором на постачання електроенергії № 5-23 від 21.07.2014 року станом на час звернення з позовною заявою , а саме квітень 2020 року, наявна заборгованість у розмірі 5940,14 гривень.

Листом № 15-5000-67/1 від 24.01.2020 року заступником начальника Ужгородського МРЕМ А.Олеськів відповідачці була надіслана вимога сплатити заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 5940, 14 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вже після звернення позивача до суду з даною позовною заяваю сплачено в погашення заборгованості за спожиту лектороенергію по особовому рахунку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_3 , в листопаді 2021 року - 20,00 грн та у лютому 2021 року - 4900,00 грн, що підтверджується загальною карткою по особовому рахунку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_3 , поданою позивачем, а також фотокопією дублікату квитанції № 0.0.2008183266.1 від 29.02.2021 року. Дані обставини повністю підтверджені та визнані в судовому засіданні сторонами, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню, сумнівів щодо дростовірності даних обставин та добровільності їх визнання у суду не має.

Таким чином, судом встановлено, що розмір заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію по особовому рахунку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_3 , на день вирішення справи становить 1020,14 гривень, що підтверджується загальною карткою по особовому рахунку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_3 .

Оцінивши докази, зібрані та досліджені у ході судового розгляду справи у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статтей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, 21.07.2014 року Ужгородський МРЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго» та ОСОБА_1 уклали Договір про користування електричною енергією№ 5-23, предметом якого є постачання і передача електроенергії позивачем та оплата спожитої електроенергії відповідачем.

Позивач свої обов`язки щодо надійного постачання електричної енергії відповідачу виконав у повному обсязі, в той час як відповідачка оплачувала відповідні послуги не в повному обсязі у зв`язку з чим, станом на день звернення з позовною заявою за нею рахується заборгованість у розмірі 5940,14 гривень, яка згідно з наявними у матеріалах справи доказами частково погашена в розмірі 4920,00 гривень і станом на день вирішення спору становить 1020,14 гривень.

Наявність заборгованості належним чином підтверджена дослідженими у ході судового розгляду доказами, зокрема інформацією по особовому рахунку № НОМЕР_2 споживача ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , договором на постачання електроенергії № 5-23 від 21.07.2014 року, поясненнями сторін.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про обгрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1020,14 гривень.

Заперечення відповідача суд до уваги не взяв, як такі, що не відповідають та суперечать обставинам, встановленим судом у ході розгляду справи.

Зокрема, посилання відповідача на неодноразову заміну лічильників не спростовують доводи позивача, оскільки, як вбачається з загальної картки по особовому рахунку № НОМЕР_2 , лічильник за № НОМЕР_3 , який було встановлено 21.07.2014 року, тобто на період виникнення заборгованості з 01.12.2017 року по 31.12.2018 року, знято тільки 01.01.2019 року, тобто вже після її виникнення.

Щодо заперечень відповідача з приводу невиконання посадовими особами ПАТ "Закарпатобленерго" рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2015 року по справі № 308/9378/15-ц, суд до уваги не взяв, оскільки обставини, з приводу яких прийнято зазначене рішення, не стосуються предмету даного спору.

Посилання відповідача на існування кримінального провадження №12014070030001182 від 03.06.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за фактом самовільного підключення гр. ОСОБА_3 до системи електропостачання за адресою: АДРЕСА_3 та вчинення ним крадіжки електроенергії , що мало місце у період часу з 29.11.2013 року по 16.04.2014 року суд також до уваги не взяв, оскільки предметом розгляду даного спору є заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.12.2017 року по 31.12.2018 року, яка обліковувався за іншим особовим рахунком, відмінним від особового рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_3 , за яким в окремому порядку здійснюється стягнення заборгованості.

Також суд не взяв до уваги надані відповідачем на підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем виписки по картковому рахунку, з огляду на те, що вони не містять інформації щодо рахунку отримувача коштів, номера особового рахунку, за яким здійснено перерахунок коштів, та інших даних, необхідних для ідентифікації платежу, у зв`язку з чим не є достовірними та належними доказами.

Крім того, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти

річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначену норму закону, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки інфляційних збитків у розмірі 263,49 грн та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 235,38 грн законні та огрунтовані, у зв`язку з чим також підлягають задоволенню.

Водночас, враховуючи, що відповідачем після звернення позивача до суду погашено наявну заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 4920,00 грн, суд прийшов до висновку про відсутність предмету спору в цій частині, у зв`язку з чим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Також враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення непогашеної заборгованості, інфліційних збитків, трьох процентів річних, а також закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору у зв`язку з погашенням частини заборгованості вже після звернення позивача з позовом до суду, відповідно до вимог ст. 141, 142 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2102 гривні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 11, 509, 610, 611, 612, 625, 714 ЦК України, ст. 13, 76, 80, 81, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про користування електричною енергією № 5-23 від 21.07.2014 року за адресою: АДРЕСА_3 , за період з 19 грудня 2017 року по 31 грудня 2018 року в розмірі 1519,01 грн (одна тисяча п`ятсот дев`ятнадцять грн 01 коп.), в тому числі:

- 1020,14 грн (тисяча двадцять гривень 14 коп.) - основна заборгованість;

- 263,49 грн (двісті шістдесят три гривні 49 коп.) - інфляційні збитки;

- 235,38 грн (двісті тридцять п`ять гривень 38 коп.) - 3% річних,

а також 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. У частині стягнення 4920,00 грн основної забогованості провадження у справі закрити.

На рішення суду можу бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Повне рішення складено 08 червня 2021 року.

Головуючий суддя Н.І. Зарева