Ухвала суду № 97742080, 17.06.2021, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1054/21

Номер провадження 1-кс/305/220/21

УХВАЛА

17.06.2021. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О., за участю секретаря судового засідання Найман Т.В., заявниці ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді Рахівського районного суду із скаргою на бездіяльність Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування скарги зазначає, що 10.06.2021, вона звернулася до Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області із заявою, де повідомила про працівника поліції – ОСОБА_2 , який 21.03.2021, виніс постанову ГАБ №754727 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП. Дії працівника поліції підпадають під ознаки кримінального правопорушення, а саме, щонайменше ч.1 ст.365 КК України (перевищення влади або службових повноважень). З наведених підстав, просила слідчий відділ поліції внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування, але слідчий відділ її заяву проігнорував, чим порушив ст.214 КПК України. У зв`язку з наведеним просила постановити ухвалу, якою зобов`язати СВ Рахівського РВП внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

У судовому засіданні, заявниця ОСОБА_1 подану скаргу підтримала та просила таку задовольнити.

Особа, бездіяльність якої оскаржується, повторно, в судове засідання для розгляду скарги не з`явилася, про час, місце та дату розгляду повідомлена належним чином, причини неявки слідчому судді невідомі, що на підставі ч.3 ст.306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Враховуючи строки розгляду скарги, передбачені чинним кримінальним процесуальним кодексом України, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги на підставі наявних матеріалів.

Заслухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які серед іншого полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (частина 1 статті 11 КК України).

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.

Чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України).

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

У п. 36 постанови від 30.01.2019 (справа № 818/1526/18, провадження № 11-1263апп18) Велика Палата ВС вказала, що у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

У заяві від 10.06.2021 ОСОБА_1 зазначила, що 21.03.2021, працівник поліції ОСОБА_2 виніс постанову ГАБ №754727 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП, чим своїми діями порушив чинне законодавство, а саме вдався до перевищення службових повноважень, що передбачено ч.1 ст.365 КК України.

При цьому, до заяви ОСОБА_1 долучила копію постанови ГАБ №754727 від 21.03.2021 за ст.183 КУпАП.

Таким чином, проаналізувавши зміст заяви ОСОБА_1 від 10.06.2021, у слідчого судді відсутні підстави стверджувати, що у ній містяться відомості, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Так, у заяві лише наведені відомості, що працівник поліції ОСОБА_2 20.03.2021 виніс постанову, чим своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.365 КК України. Разом з тим, з копії постанови ГАБ №754727 від 20.03.2021 вбачається, що інспектор СРПП Рахівського РВП Максим`юк В.В. визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП та наклав на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 гривні.

Разом з тим, заявниця вважає злочином дії, які вчиняються працівником поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та за наслідками якого заявника притягнуто до адміністративної відповідальності.

Однак, такі твердження є припущенням заявниці ОСОБА_1 , і з матеріалів скарги неможливо визначити об`єктивність такої оцінки. Конкретні дії, рішення чи бездіяльність, які б могли бути розцінені як кримінальні правопорушення, у її заяві не зазначаються.

Враховуючи той факт, що заява ОСОБА_1 від 10.06.2021 не містить жодних фактів, які б вказували на вчинення кримінальних протиправних дій працівником Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_2 , а лише зводиться до незгоди з рішенням (винесеною постановою) прийнятим цим працівником поліції, тому підстави для внесення відомостей із цієї заяви до ЄРДР відсутні.

У своїй постанові від 16.05.2019 Верховний Суд у складі колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».

Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Так, у разі незгоди особи із прийнятим уповноваженою особою рішенням за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачено чіткий порядок оскарження такого рішення.

Зокрема, апеляційне оскарження, у випадку прийняття рішення суддею (судом) та можливість подання позовної заяви у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.

Саме тому такі питання вирішуються у передбаченому законом порядку, а не шляхом кримінального переслідування осіб, які реалізують свої функції усупереч схвалення учасників.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 у заяві від 10.06.2021 не вказала конкретні факти, які б могли свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, що стало підставою для невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.

Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17.06.2019 (у справі № 3-180/2018(1644/18) положення ч.3 ст.307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення було визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), у зв`язку з чим ці положення втратили чинність з дня ухвалення такого рішення.

Керуючись ст. ст. 24, 214, 303, 306, 307 КПК України слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідуваня – відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: М.О. Марусяк