Ухвала суду № 97741713, 17.06.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/1250/19

Провадження № 1-кп/265/134/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С.С.,

за участю секретаря Лапоног Т.Г.,

прокурора Балаєв О.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Константинова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дружківка Донецької області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, раніше судимого, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя перебувають вказані кримінальніпровадження.

Під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 серпня 2020 року обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13.05.2021 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено строком на 60 днів, а саме до 11 липня 2021 року, включно.

До вказаної дати судовий розгляд не може бути завершений, так як у справі, не допитані обвинувачений, потерпілі, свідки, письмові докази у справі досліджені не в повному обсязі, крім того вказана дата припадає на період відпустки головуючого судді.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотаннявідповідно до якого, остання просила строк запобіжного заходу обвинуваченому продовжити, так як ризики, встановлені під час обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати, менш суворий запобіжний захід, на думку прокурора, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Константінов І.В.заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід на особисте зобовзання .

Вислухавши думку учасників судового засідання, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачуються у скоєнні кримінального правопорушення, віднесеного в тому числі до тяжкого (ст. 12 КК України), неодружений, не працює, міцних соціальних зв`язків не має, раніше судимий.

Суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що заявлені при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, а саме ризик переховування від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшились та продовжують існувати та що інший, більш м`який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку у межах 60 днів.

На підставі наведеного, керуючись ст.331 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» продовжити по 15 серпня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Гноєвой С.С.