Рішення № 97740768, 18.03.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11839/18

Провадження № 2/761/262/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Гриб Д.В.,

за участі представника позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

представника відповідачів: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська-14» про встановлення безстрокового сервітуту щодо частини квартири та визнання договору укладеним, -

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про встановлення безстрокового сервітуту щодо частини квартири та визнання договору укладеним.

Під час слухання справи як третю особу було залучено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська-14».

Крім того, під час слухання справи встановлено що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, а тому було замінено відповідача ОСОБА_8 на його правонаступника - ОСОБА_2 .

В позовних вимогах позивач просить:

встановити безстроковий платний сервітут щодо частини квартири АДРЕСА_1 , яка належать ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а саме: коридор або іншу частину житлового приміщення (квартири) НОМЕР_1 , що знаходиться на третьому поверсі житлового будинку АДРЕСА_3 , площею 24,25 кв.м. з метою отримання доступу до квартири АДРЕСА_4 ;

визнати договір між ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 щодо встановлення сервітуту на частину квартири АДРЕСА_1 укладеним у наступній редакції:

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Надавачі Сервітутних Прав на дату укладення даного Договору є співвласниками житлового приміщення (квартири) АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, серія та номер: б/н, виданий 21.12.1993, видавник: Київська дільниця цивільних споруд (розпорядження №166 від 21.12.1993 р. (далі - Квартира НОМЕР_1).

1.2.Набувач Сервітутних Прав даного Договору є власником житлового приміщення (квартири) АДРЕСА_4 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 19.06.2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Переверзевою Г.О., та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №89947512 від 19.06.2017 року.

1.3.Доступ до приміщень Набувача Сервітутних Прав технічно можливий лише через коридор(и) приміщення Надавачів Сервітутних Прав, квартири АДРЕСА_1 , площею 24,25 кв.м.

2.ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

2.1.За цим Договором Надавачі Сервітутних Прав надають і передають Набувачу Сервітутних Прав, для нього самого, членів його сім`ї, а також інших уповноважених Набувачем Сервітутних Прав осіб (в тому числі, але не виключно: орендарів, підрядчиків, субпідрядників та/або їх працівників) (надалі разом - «Уповноважені Особи») на необмежений строк право сервітуту на наступне нерухоме майно - коридор або іншу частину житлового приміщення (квартири) НОМЕР_1 , що знаходиться на третьому поверсі житлового будинку АДРЕСА_3 , площею 24,25 кв.м. (Об`єкт нерухомості) з метою отримання доступу до квартири АДРЕСА_4 .

2.2.Цим договором встановлюється:

-права Набувача Сервітутних Прав та Уповноважених ним осіб на безстрокове користування Об`єктом нерухомості, що належить Надавачам Сервітутних Прав;

-обсяг прав користування Об`єктом нерухомості Набувача Сервітутних Прав та Уповноважених ним осіб, що вони матимуть в зв`язку із встановленням Сервітуту (надалі разом - «Обсяг Сервітутних Прав»);

-межі розповсюдження Обсягу Сервітутних Прав на Об`єкт нерухомості.

2.3.Сторони погоджуються, що Обсяг Сервітутних Прав встановлено на необмежений строк. Обсяг Сервітутних Прав не має на меті позбавлення будь-яких наявних прав або будь-яку іншу зміну обсягу тих прав та обов`язків Надавачів Сервітутних Прав стосовно Квартири НОМЕР_1 , які встановлені чинним законодавством України

2.4.Надавачі Сервітутних Прав стверджують, що на момент укладення цього договору Об`єкт нерухомості не перебуває під арештом чи забороною, щодо нього не ведуться судові спори, відносно нього не укладено будь-яких договорів щодо відчуження, як юридична адреса він використовується.

2.5.Сторони цим погодились, що Обсяг Сервітутних Прав включатиме наступні права: використовувати Об`єкт нерухомості, що визначено та описано в п. 2.1 цього Договору, шляхом здійснення в будь-який час безперешкодного права доступу, входу, виходу і проходу Набувача Сервітутних Прав, членів його сім`ї, а також інших Уповноважених Набувачем Сервітутних Прав осіб.

2.6.Межі розповсюдження Обсягу Сервітутних Прав визначено Сторонами в плані Об'єкта нерухомості, складеному за даними технічної інвентаризації, проведеної Київським міським бюро технічної інвентаризації на об`єкти нерухомого майна, і затверджені у Додатку №1 до Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору (на план-схемі Приміщення, щодо яких встановлено Сервітут виділені червоним кольором).

2.7.Сторони цим погоджуються, що у разі переходу права власності на Квартиру НОМЕР_1 до іншої особи, умови цього Договору та передбачений ним Обсяг Сервітутних Прав слід розглядати як такі, що зберігають чинність та обов`язковість для нового власника (ів). В зв`язку з цим, Надавачі Сервітутних Прав зобов`язуються сповістити таку особу про наявність цього Договору.

2.8.Сторона даного Договору зобов`язується повідомити, протягом 5-ти днів з моменту відчуження, іншу Сторону в письмовому вигляді про будь-яку передачу, продаж або іншу зміну власностіна Квартиру НОМЕР_1 або її частину, і зазначити при цьому найменування, ім`я і адресу нового власника. Обов`язок щодо сплати платежів за цим Договором переходять до нового власника в порядку та на умовах визначених в цьому Договорі.

2.9.Ніщо в цьому Договорі не буде розумітись як передача Набувачеві Сервітутних Прав будь-яких прав власності на об`єкт нерухомого майна.

2.10.Сервітут не є виключним, він може встановлюватися для інших користувачів Об`єкту нерухомості в аналогічному обсязі, наданому Набувачу Сервітутних Прав.

2.11.Сервітут є оплатним. Набувач Сервітутних Прав здійснює оплату за надане право Надавачами Сервітутних Прав на умовах, що визначені цим Договором.

3.ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ

3.1.Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.

3.2.Моментом початку користування Об`єктом нерухомості та нарахування плати за користування Об`єктом нерухомості є підписання сторонами відповідного Акту прийому - передачі

3.3.Акт прийому - передачі має бути підписаний у 3-денний строк з моменту укладення Договору.

3.4.Цей Договір залишається чинним та обов`язковим для виконання протягом невизначеного періоду часу, проте вважається таким, що втратив силу, після припинення дії цього Договору згідно умов цього Договору.

3.5.Цей договір припиняється шляхом припинення дії Обсягу Сервітутних прав щодо Об`єкту нерухомості у разі настання однієї із наведених нижче обставин:

-переходу права власності на Квартиру НОМЕР_1 до Набувача Сервітутних Прав;

-відмови Набувача Сервітутних Прав від подальшої реалізації Обсягу Сервітутних Прав;

-набуття чинності рішення суду про скасування Сервітуту у разі припинення підстав для його встановлення.

4.ПЛАТА ЗА СЕРВІТУТ ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ

3.6.Набувач Сервітутних прав зобов`язаний сплачувати плату за Сервітут щодо Об`єкту нерухомості у розмірах та у терміни, які визначаються цим Договором (надалі - Компенсаційний платіж).

3.7.Компенсаційний платіж починає нараховуватися з моменту фактичного користування Об`єктом нерухомості та підписання Акту приймання - передачі відповідно до п.3.3 Договору.

3.8.Компенсаційний платіж сплачується Набувачем Сервітутних Прав у вигляді щорічних платежів (один раз на 12 (дванадцять) місяців), в розмірі 3 600,00 грн. (три тисячі шістсот гривень) шляхом готівкового розрахунку, протягом наступного 1 (одного) місяця, після спливу 12 (дванадцять) місяців користування Об`єктом нерухомості.

3.9.Розмір щорічного Компенсаційного платежу, що підлягає сплаті за цим Договором один раз на 12 (дванадцять) місяців) є фіксованим та не переглядається протягом перших 20 (двадцяти) років дії даного Договору.

3.10.Надавачі Сервітутних прав цим визнають достатність суми Компенсаційного платежу та погоджуються з порядком його сплати.

3.11.Покращення стану Об`єкта нерухомості, проведені Набувачем Сервітутних прав, підлягають відшкодуванню згідно норм цивільного законодавства.

5. ПРАВА ТА ОБОВ`ЯЗКИ СТОРІН

5.1.Набувач Сервітутних Прав має право:

5.1.1.користуватися Обсягом Сервітутних прав з моменту підписання даного Договору.

5.2.Набувач Сервітутних Прав зобов`язаний:

5.2.1.користуватися Обсягом Сервітутних прав у відповідності до умов цього Договору та способом, що є найменш обтяжливим для Надавача Сервітутних Прав;

5.2.2.своєчасно сплачувати Компенсаційний Платіж в порядку, розмірі та формі, що передбачені цим Договором;

5.2.3.дбайливо ставитись до майна Надавача Сервітутних Прав та майна інших фізичних та юридичних осіб.

5.3.Надавачі Сервітутних Прав мають право:

5.3.1.на відшкодування збитків, завданих Набувачем Сервітутних Прав.

5.4.Надавачі Сервітутних Прав зобов`язані:

5.4.1.не перешкоджати Набувачу Сервітутних Прав у користуванні останнім обсягом Сервітутних Прав в межах встановлених даним Договором;

5.4.2.свідомо не вчиняти самими і не дозволяти вчиняти третім особам будь-яких дій, що можуть, на думку Набувача Сервітутних Прав, пошкодити об`єкт нерухомого майна або перешкодити його використанню і експлуатації;

5.4.3.не будувати, не розміщувати, не зводити, не експлуатувати, не використовувати і не обслуговувати будь-які споруди, конструкції, обладнання, які, на думку набувача Сервітутних Прав, можуть перешкодити доступу Уповноважених Осіб до нерухомого майна;

5.4.4.у випадку перепланування Об`єкта нерухомості укласти договір про встановлення сервітуту в новій редакції протягом 1 (одного) місяця з дня отримання дозволу на таке перепланування;

5.4.5.надавати необхідну допомогу та сприяння для встановлення сервітуту на Об`єкті нерухомості, вказаному в п.2.1 цього Договору;

5.4.6.надати дозвіл та всі інші документи Набувачу Сервітутних Прав для облаштування та реконструювання Об`єкт нерухомості з метою доступу до приміщення Набувача Сервітутних Прав;

5.4.7.виконувати інші обов`язки, що покладаються на них чинним законодавством України відповідно до правового режиму нерухомого майна;

5.4.8.повідомити нового власника(ів) Квартири НОМЕР_1 про існування цього договору та передати його оригінал останньому(ім).

6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН.

6.1.За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

6.2.У випадку невиконання або неналежного виконання однією із Сторін своїх з зобов`язань, за цим Договором, що призвело до заподіяння збитків іншій Стороні, Сторона, що порушила зобов`язання, повинна відшкодувати такі збитки.

6.3.Сторони зобов`язуються вирішувати всі спори, які виникають приукладанні, виконанні, розірванні Договоруабо тлумаченні його положень, шляхом прямих переговорів. Якщо Сторони не вирішать спір, який між ними виник, шляхом прямих переговорів,такий спір передається на вирішення до відповідного суду.

6.4.Сторони не несутьвідповідальність за несвоєчасне виконання абоненалежне виконання умов Договору, якщо таке невиконання або неналежне виконання стало наслідком форс-мажорних обставин, як-то: пожежа, землетрус, інше природне лихо, надзвичайний стан, а такожобставини, що знаходяться поза контролем Сторін, включаючи неправомірні дії державних органів, які унеможливлюють виконання умов Договору.

6.5.У випадку настання зазначених обставин Сторона, що знаходиться під впливом форс-мажорних обставин, протягом трьох днів повідомляє про це іншу Сторону. Існування таких обставин фіксується в Акті, що підписується повноважними представниками Сторін.

6.6.Якщо Сторона своєчасно не повідомить іншу Сторону про неможливість виконання обов`язків внаслідок форс-мажору, вона відшкодує іншій Стороні завдані цим збитки.

7.ПОРЯДОК ЗМІНИ І РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ

7.1.Усі зміни та доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємною згодою Сторін, шляхом укладання Сторонами додаткової угоди до Договору, яка має бути підписана повноважними представниками Сторін.

7.2. Дострокове припинення договору в односторонньому порядку з ініціативи будь-якої Сторони даного договору протягом перших п`ятнадцяти років з дати укладення цього Договору недопускається.

8.ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ПРО КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ

8.1. У мови цього Договору, будь-яка інформація стосовно фінансового стану Сторін та обставин, які стосуються виконання Договору, є суворо конфіденційною інформацією і вона не повинна прямо або непрямо розголошуватися Сторонами даного Договору будь-якій іншій фізичній або юридичні особі, включаючи органи державної влади, з якою б то не було метою, за винятком випадків, передбачених законодавством.

8.2.На запит будь-якої із Сторін цього Договору чи на підставі угоди укладеної між Сторонами, можуть встановлюватися інші умови дотримання конфіденційності.

9. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

9.1.Сторони підтверджують, що цей договір містить усі істотні умови, передбачені для договорів цього виду, і жодна зі Сторін не посилатиметься у майбутньому на недосягнення згоди з істотними умовами договору як на підставу вважати його неукладеним або недійсним.

9.2.Якщо будь-яке з положень цього Договору з будь-якої причини втрачає чинність, силу, стає недійсним або незаконним, така обставина не впливає на чинність або силу будь-якого або всіх інших положень цього Договору. У такому разі Сторони щонайшвидше розпочнуть переговори з позицій взаємної доброзичливості для заміни такого положення таким чином, щоб після такої Заміни воно стало чинним і законним, і в максимально можливому ступені відбивало початковий намір Сторін стосовно суті питань, що розглядаються в цьому Договорі.

9.3. Після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього Договору.

9.4.Усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов`язані із ним, у тому числі, пов`язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регламентуються цим Договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства.

9.5.Усі додатки та доповнення до цього Договору є його невід`ємними частинами, якщо вонискладені письмово та підписані Сторонами.

9.6.Усі виправлення за текстом цього Договору мають силу та можуть братися до уваги включно за умови, що вони у кожному окремому випадку датовані та засвідчені підписами Сторін.

9.7.Кожна Сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних нею у цьому Договорі реквізитів та зобов`язується своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення - несе ризик настання пов`язаних із ним несприятливих наслідків.

9.8.Даний Договір укладено українською мовою у двох оригінальних примірниках українською мовою, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.

Вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_4 . Квартира розташована на третьому поверсі. Поруч з вказаною квартирою розташована квартира НОМЕР_1 власниками якої є відповідачі. Як зазначає позивач, сходова клітина в межах 3-4 поверхів була демонтована в зв`язку з чим вхід/вихід в квартиру НОМЕР_2 є відсутнім. Позивач зазначає, що після демонтажу сходової клітини власники квартири НОМЕР_2 використовували для входу/виходу в квартиру коридор квартири НОМЕР_1 , на що відповідачі не заперечували. Однак відповідачі чинять позивачу перепони у користуванні його майном та забороняють використовувати коридор власної квартири для проходу у квартиру НОМЕР_2 .

Так як відсутня інша можливість потрапити в квартиру позивача, крім як через коридор квартири НОМЕР_1 позивач вважає, що повинен бути встановлений платний сервітут на користування частиною квартири відповідачів.

12.11.2018 року до суду надійшов відзив відповідачів (поданий їх представником) на заявлені вимоги в якому представник відповідачів просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що квартира відповідачів є їх власністю та використовується за своїм цільовим призначенням - в якості житла. Позивач, в порушення норм діючого законодавства щодо непорушності права власності, просить встановити безстроковий платний сервітут на користування частиною квартири відповідачів з метою отримання доступу до квартири НОМЕР_2 , оскільки до неї неможливо, ніби-то увійти інакше. Також представник зазначив, що з моменту набуття відповідачами права власності на квартиру НОМЕР_1 - 21.12.1993 року ніхто не проходив до квартири НОМЕР_2 через квартиру НОМЕР_1 . В той же час позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що його потреби у користуванні чужим майном не можуть бути задоволені іншим способом. Зокрема не надано доказів щодо можливості відновити демонтовану сходову клітину на рівні 3-4 поверхів з метою влаштування входу до квартири НОМЕР_2 ; доказів звернення до власника квартири НОМЕР_3 , який був попереднім власником квартири НОМЕР_2 з питанням про можливість входу до квартири НОМЕР_2 . Також представник зазначив, що на даний час приміщення квартир НОМЕР_3 та НОМЕР_2 об`єднані в одне офісне приміщення. Діюче законодавство не надає право встановлювати сервітут на житлову квартиру на користь третіх осіб.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_11 та представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення сторін, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Стаття 30 Конституції України передбачає, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Крім того згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Стаття 382 ЦК України визначає, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

В той же час, згідно із ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно з положеннями статті 150 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Стаття 316 ЦК України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Згідно із положеннями статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України визначає, щоправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 19.06.2017 року.

Квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_12 (55/500 частин), ОСОБА_2 (55/100), ОСОБА_9 (55/500), ОСОБА_7 (55/100) та ОСОБА_6 (45/100) на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 21.12.1993 року, Свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.02.2008 року,

Як встановлено судом, вхід/вихід до квартири АДРЕСА_4 з сходової клітини відсутній - відсутня сходова клітина, що підтверджується актом від 03.04.2015 року, складеним ОСББ «Пушкінська-14» та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

У зазначеному акті встановлено, що до червня місяця 2013 року вхід до квартири НОМЕР_2 відбувався через коридор квартири НОМЕР_1 .

Поряд з тим, в судовому засіданні встановлено, що прохід в квартиру НОМЕР_2 , яка об`єднана в офісне приміщення з квартирою НОМЕР_3 здійснюється через квартиру НОМЕР_3 .

В той же час Актом від 26.12.2017 року ОСББ «Пушкінська-14» зафіксувала недопуск власника квартири НОМЕР_2 у власну квартиру через квартиру НОМЕР_1 .

Листом від 06.02.2018 року ОСОБА_4 направив відповідачам копію договору про встановлення сервітуту на користування частиною їх квартири.

Як зазначили в судовому засіданні відповідач та представник відповідачів, вказаний лист вони не отримували.

За клопотанням представника відповідачів, ухвалою суду від 20.11.2018 року була призначена судова будівельно-технічна експертиза для встановлення варіантів організації проходу до квартири НОМЕР_2 .

Висновком експерта за результатами судової будівельно-технічної експертизи №1965/19-43 від 24.01.2020 року, складеним експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, з врахуванням функціонального використання приміщень станом на момент дослідження, встановлення варіантів проходу до квартири АДРЕСА_4 в тому числі як через квартиру НОМЕР_3 так і через окремий вхід/під`їзд технічно неможливо зважаючи на те, що приміщення квартир НОМЕР_1 , НОМЕР_3 та НОМЕР_2 використовуються в якості офісних (громадських) приміщень. В той же час експерт встановив, що враховуючи конструктивні та об`ємно-планувальні рішення, технічний стан та відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва приміщення квартир НОМЕР_1 , НОМЕР_3 та АДРЕСА_4 допускають встановлення варіантів проходу до квартири АДРЕСА_4 , в тому числі як через квартиру НОМЕР_3 так і через окремий вхід/під`їзд при проведення ремонтно-будівельних робіт по відновленню його конструктивних елементів.

Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно та речовими правами на чуже майно є:

1) право володіння;

2) право користування (сервітут);

3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Згідно із ст.401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частина 1 статті 402 ЦК України визначає, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

В той же час частина 3 статті 402 ЦК України визначає, що у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду (стаття 403 ЦК України).

В той же час стаття 404 ЦК України визначає, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Діюче законодавства не надає можливості встановлення сервітуту - права користування чужою квартирою. Крім того, позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що відсутня можливість відновлення сходових клітин для проходу до квартири АДРЕСА_4 .

Отже, в судовому засіданні представник позивача не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження неможливості влаштування проходу до квартири АДРЕСА_4 , в інший спосіб як через квартиру НОМЕР_1 у вказаному будинку; а тому оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -

вирішив:

В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська-14» про встановлення безстрокового сервітуту щодо частини квартири та визнання договору укладеним - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 30 березня 2021 року

Суддя: Н.Г. Притула