Рішення № 97740212, 07.06.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 650/1450/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.М.

справа № 650/1450/19-Ц

учасники справи:

позивач 1: ОСОБА_1

позивач 2: ОСОБА_2

відповідач 1: Державне бюро розслідувань

відповідач 2: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного бюро розслідувань, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої незаконними діями органів досудового розслідування,

представник позивачів - Іщенко О.О.

представник відповідача 1 Державного бюро розслідувань - Свистунов А.В.

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача 1- Державного бюро розслідувань, до відповідача 2 - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, в якому просили стягнути у солідарному порядку з відповідачів на їх користь кошти на загальну суму 1 104 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що 21.02.2019 року Іщенко О.О. в інтересах позивачів направив на адресу Державного бюро розслідувань адвокатське звернення № 1 для подальшого притягнення до кримінальної відповідальності групи посадових осіб, серед яких є посадова особа органів прокуратури, які вчинили правопорушення проти його довірителів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . На початку березня 2019 року Іщенко О.О. отримав повідомлення від 01.03.2019 року за підписом керівника Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Туру О. про направлення його звернення за належністю до директора територіального управління Державного бюро розслідувань м. Мелітополь Керману Д.Ю. для організації розгляду адвокатського звернення у порядку ст. 214 КПК України, вчинивши у такий спосіб, на його думку, посадові перешкоди початку досудового розслідування в органах Державного бюро розслідувань виявленого правопорушення відносно його довірителів. У другій декаді березня 2019 року ним було отримано повідомлення за підписом начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Запорізької області Крамарчук Т. про те, що його адвокатське звернення від 21.02.2019 року випадково надійшло з Територіального управління Державного бюро розслідувань м. Мелітополь та було спрямовано до прокуратури Херсонської області. На початку квітня 2019 року він отримав повідомлення від 10.04.2019 року за підписом начальника Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополь Орешин П. про відсутність підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань без постановлення жодного процесуального рішення, чим було порушено норми ч. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 110, 214 КПК України, у зв`язку з чим представник позивачів 16.05.2019 року звернувся до Державного бюро розслідувань з претензією № 1 з проханням добровільного проведення відшкодування завданих подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 1 104 000 грн. та посадовими особами Територіального управління Державного бюро розслідувань м. Мелітополь вказана претензія не розглядалась, а було здійснено формальну відписку. При цьому, керівництво Державного бюро розслідувань взагалі відмовилось реагувати на отриману претензію № 1 від 16.05.2019 року, вчинивши у такій спосіб повну бездіяльність встановлених юридичних фактів з метою подальшого укриття в органах Державного бюро розслідувань виявленого правопорушення, що було вчинено групою посадових осіб проти його довірителів. Таким чином, вважає, що незаконними діями групи посадових осіб органів Державного бюро розслідувань, які відкрито вчинили порушення кримінально-процесуального законодавства України у перевищенні своїх повноважень, змінивши порядок провадження у кримінальних провадженнях на території України на вчинення перешкод проведення повного та об`єктивного досудового розслідування за його адвокатським зверненням № 1 від 21.02.2019 року, чим позбавили прав його довірителів, гарантованих статтею 56 Конституції України, у зв`язку з чим матеріальна та моральна шкода в загальному розмірі 1 104 000 грн. підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь позивачів на підставі ч. 6 ст. 1176 ЦК України.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03.09.2019 року справу передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва (т. 1 а.с. 18).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2019 року справу передано на розгляд до Печерського районного суду м. Києва (т. 1 а.с. 25-26).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2020 року цивільну справу розподілено судді Батрин О.В. (т. 1 а.с. 33).

Ухвалою суду від 31.01.2020 року справу прийнято до свого провадження та призначено судовий розгляд справи за правилами позовного (загального) провадження (т. 1 а.с. 34).

16.03.2020 року представником відповідача 2 - Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополь Чегіль Б. до суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність будь-якого рішення суду або інших компетентних органів про визнання протиправних дій чи бездіяльності посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополь. Крім того, про порядок оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення представнику позивача Іщенку О.О. було роз`яснено в листах від 15.03.2019 року та від 30.05.2019 року. При цьому, як вбачається з листа прокуратури Запорізької області від 12.03.2019 року відсутнє будь-яке нагадування чи вказівка на адвокатське звернення № 1 від 21.02.2019 року, що спростовує доводи представника позивача про домовленість між різними правоохоронними структурами цілеспрямованого вчинення неправомірних дій щодо спрямованого до прокуратури Херсонської області адвокатського звернення № 1 від 21.02.2019 року (т. 1 а.с. 45-50).

Ухвалою суду від 10.04.2020 року доручено проведення відеоконференції, призначеної на 05.06.2020 року, Мелітопольському районному суду Запорізької області (т. 1 а.с. 115).

Ухвалою суду від 18.05.2020 року виправлено описку в ухвалі суду від 10.04.2020 року (т. 1 а.с. 123).

Ухвалою суду від 05.06.2020 року доручено проведення відеоконференції, призначеної на 02.10.2020 року, Мелітопольському районному суду Запорізької області (т. 1 а.с. 187).

05.08.2020 року від представника відповідача 1 Державного бюро розслідувань - Лебідь Л.М. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечив щодо задоволення позову, посилаючись на те, що в даному випадку спірні правовідносини регулюються кримінальним процесуальним законодавством, оскільки виникли з приводу невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, а тому шкода може бути відшкодована позивачам тільки за наявності підстав та у порядку, визначено Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури в суду». У прохальній частині позову позивачі зазначають про стягнення матеріальної шкоди, завданої їм протиправною бездіяльністю Державного бюро розслідувань, але жодних доказів щодо визнання протиправної бездіяльності не надають та вимог щодо визнання бездіяльності протиправною перед судом не ставлять (т. 1 а.с. 195-205).

Ухвалами суду від 02.10.2020 року, 30.11.2020 року та 12.02.2020 року доручено проведення відеоконференції, призначеної на 27.11.2020 року, 12.02.2021 року, 02.04.2021 року, Великоолександрівському районному суду Херсонської області (т. 1 а.с. 236, 246, 249а).

Ухвалами суду від 02.10.2020 року, 30.11.2020 року та 12.02.2020 року доручено проведення відеоконференції, призначеної на 27.11.2020 року, 12.02.2021 року, 02.04.2021, Мелітопольському районному суду Запорізької області (т. 1 а.с. 237, 247, 249).

Ухвалою суду від 02.04.2021 року визнано заяву представника позивачів Іщенка О.О. про відвід судді необґрунтованою (т. 2 а.с. 11).

Ухвалою суду від 02.04.2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу по суті на 07.06.2021 року (т. 2 а.с. 12).

Ухвалою суду від 02.04.2021 року доручено проведення відеоконференції, призначеної на 07.06.2021 року, Мелітопольському районному суду Запорізької області (т. 2 а.с. 13).

Ухвалою суду від 02.04.2021 року доручено проведення відеоконференції, призначеної на 07.06.2021 року, Великоолександрівському районному суду Херсонської області (т. 2 а.с. 14).

Ухвалою суду (суддя Підпалий В.В.) у задоволенні заяви представника позивачів Іщенка О.О. про відвід головуючого судді Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В. відмовлено.

До судового засіданні представник позивачів Іщенко О.О. не з`явився. Під час проведення підготовчого судового засіданні в режимі відеоконференцзв`язку зазначив суду про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача 1 Державного бюро розслідувань - Свистунов А.В. у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на викладене у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 Територіальне управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополь до судового засідання свого представника не направив. Тому, суд розглянув справу у його відсутність, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача 1, дослідивши докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 21.02.2019 року Іщенко О.О. як представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 направив на адресу Державного бюро розслідувань адвокатське звернення № 1, відповідно до якого просив внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування відносно змови між собою посадових осіб в особі прокурора Великоолександрівського району Херсонської області Кудрявченко Д.В., а також голови правління Виробничого кооперативу =Сільська родина= ОСОБА_4 , визнати подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 потерпілою стороною, яким незаконними діями ОСОБА_4 причинено матеріальну шкоду у розмірі 552 000 грн. (т. 1 а.с. 7-10).

Листом за підписом керівника Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Туру О. від 01.03.2019 року адвокатське звернення Іщенка О.О. щодо можливих неправомірних дій прокурора Великоолександрівського району Херсонської області Кудрявченко Д.В. направлено за належність для організації розгляду в порядку ст. 214 КПК України до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополь, про що також було повідомлено адвоката Іщенка О.О. (т. 1 а.с. 11).

Як вбачається з листа прокуратури Запорізької області № 19-р за підписом начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Крамарчук Т. адвокатське звернення Іщенка О.О. перенаправлено до прокуратури Херсонської області для належного розгляду, як помилково спрямоване з Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополі (т. 1 а.с. 12).

Листом Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Мелітополі від 15.03.2019 року адвоката Іщенка О.О. повідомлено про відсутність передбачених статтею 214 КПК України у адвокатському зверненні від 21.02.2019 року будь-яких обставин, що можуть свідчити про незаконне позбавлення подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підстав для внесення відомостей до ЄРДР за зазначеним зверненням не встановлено. Також представнику позивачів Іщенко О.О. було роз`яснено згідно зі ст. 303 КПК України право на оскарження дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (т. 1 а.с. 13).

16.05.2019 року Іщенко О.О. в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до Державного бюро розслідувань з претензією № 1, з метою досудового врегулювання конфлікту інтересів, який виник із-за бездіяльності, а також відвертих перешкод вчинених з боку посадових осіб органів Державного бюро розслідувань на усіх рівнях з метою ухилення від проведення розслідування виявленого правопорушення, про добровільне проведення відшкодування завданої подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди на суму 1 104 000 грн. (т. 1 а.с. 14-15).

Листом за підписом начальника Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР у м. Мелітополі Булашева Р. від 30.05.2019 року представника позивачів Іщенка О.О. було повідомлено про розгляд його звернення з приводу неналежного, на його думку, виконання службових обов`язків начальником Першого слідчого відділу СУ ТУ ДБР у м. Мелітополі Орешиним П.П. та роз`яснено порядок оскарження дій слідчого, зокрема до прокурора або слідчого судді відповідно до приписів ст. 303 КПК України (т. 1 а.с. 16).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує, що його довірителі в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазнали матеріальних та моральних збитків від незаконних дій групи посадових осіб органів Державного бюро розслідувань, які відкрито вчинили порушення кримінально-процесуального законодавства України у перевищенні своїх повноважень змінивши порядок провадження у кримінальних провадженнях на території України на вчинення перешкод проведення повного та об`єктивного досудового розслідування за його адвокатським зверненням № 1 від 21.02.2019 року, тому за нормами ч. 6 ст. 1176 ЦК України позивачі мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 1 104 000 грн.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема й органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких у законодавстві виокремлюються посадові чи службові особи органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких передбачений ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування ч.1 ст. 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами підлягають застосуванню правила ч. 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 22 червня 2017 року у справі № 6-501цс17.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені ст. 1167 ЦК України, за змістом якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У частині другій ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом (частина друга статті 1176 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадянина.

Враховуючи, що у справі відсутні підстави для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ч. 6 ст. 1176 ЦК України.

За приписами ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи згаданих органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як зазначені органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

При цьому з урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 ЦК України шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання зазначених рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.

Як встановлено судом, адвокатське звернення № 1 представника позивача Іщенка О.О. від 21.02.2019 року подано в порядку ч. 1 статті 214 КПК України, незгода із наслідком вирішення якого може бути оскаржена в порядку статей 303, 304 КПК України до слідчого судді.

Представником позивача Іщенко О.О. не надано суду доказів оскарження дій чи бездіяльності органів Державного бюро розслідувань у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом, такі дії не визнавалися незаконними.

Враховуючи те, що під час розгляду справи позивачем не було доведено суду наявності завданої матеріальної та моральної шкоди його довірителям подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , протиправності діяння її заподіювача (визнання незаконними дій), наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позову.

Оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору, то судовий збір за розгляд справи підлягає компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст. 15, 16, 1166, 1167,1173,1174 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного бюро розслідувань, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої незаконними діями органів досудового розслідування - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач 1: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

позивач 2: ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2

відповідач 1: Державне бюро розслідувань: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, код ЄДРПОУ 41760289

відповідач 2: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі: 72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, 89, код ЄДРПОУ 42348993.

Суддя О.В.Батрин