Ухвала суду № 97739555, 17.06.2021, Деснянський районний суд міста Києва

2-з/754/130/21

Справа № 754/6446/21

У Х В А Л А

Іменем України

17 червня 2021 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Одинадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить:

- встановити факт проживання однією сім`єю як чоловік та дружина ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , без реєстрації шлюбу з 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом в частині спадкування 43/100 частин квартири АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 43/100 частин квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову (провадження 2-з/754/87/21), в якій він просив накласти арешт на 86/100 частин квартири АДРЕСА_1 . Вимоги заяви обґрунтовані тим, що відповідачем вчиняються дії спрямовані на відчуження частки 86/100 іншим особам, зокрема, відповідач приводить у квартиру потенційних покупців. Враховуючи, що відповідач свідомо діє та не приховує своїх намірів є підстави вважати, що протягом розгляду справи частина квартири може бути відчужена на користь третіх осіб.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05.05.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк на усунення недоліків.

Крім того, ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05.05.2021 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, оскільки позивачем до заяви про забезпечення позову не було надано доказів на підтвердження того, що відповідач має намір відчужити спірне майно.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04.06.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 12 липня 2021 року.

08.06.2021 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову (провадження № 2-з/754/122/21), в якій позивач просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 86/100 частин квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10.06.2021 у задоволенні вказаної заяви про забезпечення позову відмовлено, оскільки заявлені заходи забезпечення не були співмірними із позовними вимогами.

16.06.2021 позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 43/100 частин квартири АДРЕСА_1 . Вимоги заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 подано заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на 43/100 часток квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 було отримано свідоцтво про право власності на 86/100 часток спірної квартири. Відтак предметом спору у даній справі є визнання права власності на 43/100 частин вказаної квартири. Позивач вказує, що відповідачем вчиняються дії, які спрямовані на відчуження частки 86/100 іншим особам, зокрема, відповідач приводить у квартиру потенційних покупців. Враховуючи, що відповідач свідомо діє та не приховує своїх намірів є підстави вважати, що протягом розгляду справи частина квартири може бути відчужена на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. На підтвердження факту того, що відповідач має намір продати свою частину квартири, свідчить отримана позивачем заява про повідомлення про намір продати квартиру від 11.05.2021, тому у випадку продажу частини спірної квартири, під час судового розгляду виконання рішення суду може значно ускладнитися.

Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про те, що вказана заява підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною третьою ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права, про захист яких просить заявник, та інтересів інших учасників судового процесу.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як убачається із позовної заяви та зазначається позивачем у заяві про забезпечення позову, однією із позовних вимог є визнання за ОСОБА_1 права власності на 43/100 частин квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , з якою він проживав як чоловік та дружина з 1991 по 2003 рік у зареєстрованому шлюбі, а з 2003 року по день смерті без реєстрації шлюбу як чоловік та дружина. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 86/100 частин квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є спадкоємицею за заповітом. Позивач вважає, що має право на обов`язкову частку у розмірі 43/100 частини квартири АДРЕСА_1 , оскільки проживав однією сім`єю як чоловік та дружина, та є непрацездатним вдівцем.

До заяви про забезпечення позову позивач надав копію нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 11.05.2021 про те, що ОСОБА_2 повідомляє ОСОБА_1 про намір продати належу їй на праві приватної власності 86/100 часток квартири АДРЕСА_1 за ціною 885 620,00 грн. Відповідно до вимог ст. 362 ЦК України позивач має переважне право купівлі вказаної частки, як учасник спільної часткової власності, тому відповідач просила не пізніше одного місяця з дня одержання заяви повідомити нотаріуса про своє бажання чи відмову придбати зазначену частку квартири; у разі неотримання відповіді за спливом зазначеного терміну належна частка буде продана іншій особі.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Отже, відповідач, як власник частини квартири, яка є предметом спору, може розпорядитися своїм майном та відчужити його іншим особам до вирішення справи по суті.

За таких обставин, накладення арешту на спірну частку квартири у забезпечення даного позову є правомірним. Зазначений захід забезпечення позову є співмірним заявленим вимогам, так як предметом спору є визнання права власності на частину квартири. Відповідач, як власник, може у будь-який час відчужити спірну частину майна, що призведе до ускладнення виконання або неможливості виконати рішення суду у разі задоволення позовних вимог, ускладнить поновлення порушених прав та інтересів позивача, тому обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну частку квартири спрямований на запобігання відчуженню нерухомого майна, яке є предметом спору, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та не порушують права та інтереси відповідача.

Таким чином, дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку, що заява позивача підлягає задоволенню та вважає, що накладення арешту на спірну частку квартири є достатнім заходом для забезпечення даного позову. Підстави для застосування зустрічного забезпечення судом не вбачаються.

Керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 754/6446/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Одинадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності - задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 43/100 частин квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Копії даної ухвали направити сторонам до відома та Деснянському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та підлягає негайному виконанню, а її оскарження не зупиняє її виконання.

Ухвала є обов`язковою на всій території України та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Позивач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа - Одинадцята київська державна нотаріальна контора - ЄДРПОУ 02883179, місце знаходження: м. Київ, вул. Тимошенка, 2-д.

Суддя О.І. Гринчак