Рішення № 97739312, 16.06.2021, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/1050/21

№ провадження 2/647/397/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2021 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Миргород В.С.,

при секретарі: Дзежик Л.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в м.Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/1050/21 за позовом ОСОБА_1 до Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини, суд –

встановив:

У квітні 2021 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати – ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько – ОСОБА_3 . Після смерті батька залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки загальною площею 4, 2789 га, що розташована на території Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Про наявність вказаної земельної ділянки вона дізналася після того коли її син перебуваючи у с. Зміївка по виробничим питанням, заїхав до будинку, де проживав її батько, та випадкова жінка передала йому державні акти. При зверненні до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, їй було відмовлено у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду. Позивач пропустила строк для прийняття спадщини у зв`язку з тим, що не знала про наявність спадку у вигляді земельної ділянки, крім того хворіє та знаходиться на диспансерному обліку з приводу ішемічної хвороби. Позивач просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 терміном три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 26.04.2021 року було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням підготовчого судового засідання та викликом сторін.

Позивач у підготовче засідання не з`явилася, подала до суду заяву, згідно якої просила розглянути справу за її відсутності, на задоволені позову наполягала з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за відсутності їх представника, позов визнав, проти його задоволення не заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд вирішив можливим продовжити розгляд справи за відсутності, належним чином повідомлених позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав:

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Суд, відповідно до ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що повністю узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».

Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до свідоцтва про народження є донькою померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , де в графі батьки вказано: батько – ОСОБА_3 , мати – ОСОБА_2 (а.с. 7).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Новорайською сільською радою Бериславського району Херсонської області 12 грудня 2011 року, актовий запис за № 44 (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Бериславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 26 березня 2021 року, актовий запис №17 (а.с. 9).

ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯК №110883 є власником земельної ділянки площею 4, 2789 га, що розташована на території Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 14).

Згідно листа приватного нотаріуса Бериславського районного нотаріального округу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мікурової Л.Ю. №93/02-14 від 26.03.2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 4, 2789 гектара, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За даними Спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась. З листа нотаріуса вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропущенням встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та рекомендовано звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 13).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно зі статями 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За визначеними книгою шостою Спадкове право ЦК України правилами право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1269 ЦК України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Проте поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця, складні умови праці, які пов`язані із тривалим відрядженням, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України, відбування покарання, з чим пов`язана неможливість прибуття для прийняття спадщини, тощо.

Причиною пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 назвала ту обставину, що на час смерті батька вона не проживала разом з ним, не знала про наявність спадкового майна, крім того, за своїм станом здоров`я, у період, який визначений законом для прийняття спадщини не звернулась до нотаріуса.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Норми процесуального права передбачають, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Обов`язок доведення поважності причин пропуску встановленого законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини лежить на позивачу, оскільки відповідно до ст. ст. 10, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В абз. 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», зазначено, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що у встановлений законом строк позивач не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, так як до лютого місяця 2021 року не знала про наявність спадку у вигляді земельної ділянки, про що надала заяву ОСОБА_5 , засвідчену секретарем Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області Деменюк Л.М., згідно якої вбачається, що ОСОБА_5 є сином ОСОБА_1 . У лютому 2021 року був у службовому відрядженні в АДРЕСА_2 , де проживав його дідусь – ОСОБА_3 , повз будинку йшла жінка, яка в ході розмови повідомила, а потім принесла державні акти на землю, які він забрав та віддав матері (а.с. 16).

ОСОБА_1 знаходиться на диспансерному обліку з приводу ішемічної хвороби серця церебросклерозу ІІ з когнітивними порушеннями середнього ступеню гіпертонічною хворобою. У період з 01.04.2015 по 01.12.15 р. лікувалась амбулаторно на денному стаціонарі, що підтверджується довідкою №43 від 08.04.2021 року (а.с. 15).

Суд вважає, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки на момент смерті батька не проживала з ним, не знала про наявність спадкового майна, знаходилася на амбулаторному лікуванні, що підтверджується матеріалами справи, а також подальші дії позивача свідчать про те, що позивач не втрачала інтерес до спадкового майна і бажала реалізувати своє право на його прийняття. Необізнаність спадкоємця є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. У зв`язку із цим, суд відповідно до ст. 82 ЦПК України, визнає вказані позивачем обставини такими, що не підлягають доказуванню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз`яснення, викладені Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», за якими, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.82 ЦПК України, є обов`язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Відповідачем до суду було подано письмову заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Суд приймає до уваги таку заяву відповідача, не вбачає підстав вважати, що визнання відповідачем позову є не добровільним чи умовним, суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 цієї статті, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Враховуючи все вищевикладене, виходячи з сукупності усіх обставин, що виникли у справі, а саме, що заяву про відмову від спадщини позивач не подавала, позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, відповідач позов визнає у повному обсязі, тому суд вважає за доцільним визнати поважною причину пропуску позивачем терміну для прийняття спадщини та визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Зміївка Бериславського району Херсонської області, батька, ОСОБА_3 , терміном три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 1216, 1218, 1268, 1270, 1272 ЦК України, Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування», керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 211, 259, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 терміном три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення складено 16.06.2021 року.

Суддя В. С. Миргород