Рішення № 97738949, 09.06.2021, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/652/20

2/579/13/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2021 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - Моргуна О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Сергієнко Ж.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”, далі АТ КБ “ПриватБанк”, звернулося до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 27 серпня 2010 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. 27 серпня 2010 року відповідачем також підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна, 30 днів пільгового періоду”.

За умовами вказаного договору ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 8000 грн. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, унаслідок чого станом на 12 березня 2020 року утворилася заборгованість у розмірі 106756 грн. 93 коп., з яких: 31645,66 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 31645,66 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 11929,72 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 57621,70 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 5059,85 грн. - штраф (процентна складова).

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 27.08.2010 року в розмірі 106756 грн. 93 коп. та судові витрати.

Відповідно до поданих суду заяв представник позивача просив розглядати справу без його участі та в порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 5, 6).

Відповідач надала суду відзив на позовну заяву (а.с. 84-86, 87-89), за змістом якого вона позовні вимоги не визнає в повному обсязі, зазначає, що у 2019 році в провадженні суду знаходилася цивільна справа № 579/2337/18 за аналогічним позовом АТ КБ “Приватбанк” до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.08.2010 року. В даній справі вона подавала відзив та письмові пояснення у зв`язку з тим, що кредитна заборгованість виникла не в результаті використання нею кредитних коштів і не виконання у подальшому своїх зобов`язань по договору, а внаслідок вчинення в ніч з 18 на 19 січня 2018 року протиправних дій невстановлених осіб, які викрали кошти з її кредитної картки. На момент викрадення коштів будь-якої заборгованості перед позивачем вона не мала. Враховуючи наявність кримінального провадження, у межах якого здобуті достатні докази незаконного заволодіння грошовими коштами невстановленою особою, 21.08.2019 року до суду було направлено клопотання її представника щодо витребування у позивача інформації.

У зв`язку з тим, що позивачем не була виконана ухвала суду про витребування доказів, 12.09.2019р. від її представника надійшло клопотання про залишення позову АТ КБ “ПриватБанк” без розгляду на підставі п.9 ч.1 ст.257 ЦПК України, яке було задоволено ухвалою суду від 12.09.2019р. Незважаючи на вказане рішення суду, позивач не усунув умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, та повторно звернувся до суду. Крім того, з лютого 2018 року і по теперішній час їй телефонують з різних номерів працівники “Приватбанку”, які безпідставно і протиправно психологічно тиснуть на неї, намагаючись таким чином примусити її сплатити неіснуючий перед банком борг, чим спричиняють їй моральні страждання, що свідчить про недобросовісну поведінку позивача. В позові АТ КБ “ПриватБанк” про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором просить відмовити.

АТ КБ “ПриватБанк” надало суду відповідь на відзив (а.с. 90-92, 93-100), за змістом якої відповідач звернулася до АТ КБ “ПриватБанк” з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву від 27.08.2010 року. Банк повністю виконав свої обов`язки і надав позичальнику кредитні кошти, однак відповідач свої обов`язки за кредитним договором належним чином не виконує, своєчасно погашення не вносить.

Щодо посилань відповідача на ухвалу Кролевецького районного суду від 12.09.2019 року по справі № 579/2337/18 про залишення позовної заяви без розгляду, зазначає, що позивачем ухвала суду від 21.08.2019р. була виконана в повному обсязі та посилається на положення ч.2 ст.257 ЦПК України.

Щодо черговості погашення заборгованості зазначає, що Банком розподіляються кошти у відповідності до умов кредитного договору. Також, на даний час за результатами проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні жодну особу не було визнано винною у вчиненні злочину, отже заперечення відповідача з цього приводу не можуть прийматися до уваги. Відповідач має право стягнути суму відшкодування з винних осіб, встановлених у кримінальному провадженні.

Крім того, згідно виписки по рахунку відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, що свідчить про те, що вона знала про умови кредитування та визнавала свої зобов`язання за договором. Вважає, що твердження відповідача про те, що вона не була ознайомлена з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги. Посилаючись на викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Рекуха В.Г. надав суду письмові пояснення щодо позовної заяви (а.с. 119-122, 123-129), за змістом яких зазначає, що у зв`язку з безпідставністю вимог та невиконанням ухвали Кролевецького районного суду від 12.09.2019р. позовні вимоги АТ КБ “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно правил ч. 6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку, які виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором, банк або інша фінансова установа, зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

27 серпня 2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку (а.с.33). Крім того, 27 серпня 2010 року відповідачем також підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна, 30 днів пільгового періоду” (а.с. 34).

У заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав довідку про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна, 30 днів пільгового періоду” та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 12 березня 2020 року становить 106756 грн. 93 коп., з яких: 31645,66 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 31645,66 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 11929,72 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 57621,70 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 5059,85 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 20).

Відповідно укладеного договору відповідач взяла на себе зобов`язання своєчасно та у повному обсязі здійснювати повернення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами. Своїх зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 не порушувала, що підтверджується наданими позивачем розрахунком заборгованості за договором б/н від 27.08.2010 року, а саме, як вбачається в наданому розрахунку, починаючи з 27.08.2010 року до 18 січня 2018 року, вона користувалася кредитними коштами, сплачувала заборгованість за кредитом та відсотки за його користування та інші платежі. (а.с. 7-20). Також, із поданого розрахунку вбачається, що починаючи з 18.01.2018 року з рахунку зафіксовано зняття кредитних коштів, на які в подальшому було здійснено відповідні нарахування, факт списання коштів також підтверджується випискою по рахунку відповідача (а.с. 21-30).

За змістом відзиву на позовну заяву 19 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася на гарячу лінію ПАТ «КБ Приват банк» 3700 та до Кролевецького відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою про заволодіння грошовими коштами з банківської карти, що підтверджується листом від 18 жовтня 2018 року (а.с. 95-96), однак за змістом листа від 21.11.2018 року, ПАТ КБ «Приватбанк» проігнорував повідомлення ОСОБА_1 (а.с.97).

Відповідно до повідомлення Криворізького ВП (м. Кривий Ріг) в Дніпропетровській області, останнім проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12018200190000019, за ч.1 ст.185 КК України, за заявою ОСОБА_1 від 19 січня 2018 року до Кролевецького ВП ГУНП в Сумській області за фактом того, що невстановлена особа 19.01.2018 року близько 1 години шляхом вільного доступу таємно викрала грошові кошти з банківського рахунку, відкритого в ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.139-140).

Пунктом 6.6 Правил користування платіжною картою передбачено, що у випадку виявлення факту несанкціонованого доступу до карткового рахунку через Інтернет, клієнт повинен подати заяву в банк з приводу вказаного питання. Банк в свою чергу представляє інтереси клієнта в міжнародній платіжній системі з питань повернення несанкціонованого списання суми.

Згідно зі ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 37.2 ст.37 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до п. 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління НБ України від 05 листопада 2014 року N 705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного предявлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Пунктом 3.1.3. Правил користування платіжною карткою передбачено, що після закінчення строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту карки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступила письмова заява держателя про закриття рахунку.

Позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ч.1, ч.5 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Сторонам, зокрема позивачу, надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані йому законом, в тому числі надати докази.

На позивача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог. Тобто, відповідно до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України - позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 78-80 ЦПК України, зазначені ним обставини.

Позивачем не надано суду доказів, на які він посилається як на підставу своїх вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27 серпня 2010 року.

Доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні .

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 виконала свої обов`язки перед банком щодо погашення заборгованості за договором кредиту, відповідно до умов договору, повідомила банк про несанкціоноване списання грошових коштів з її рахунку та звернулася до правоохоронних органів з приводу вчинення протиправних дій з картковим рахунком. У свою чергу, позивачем не надано належних доказів, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-71 цс 15, який відповідно до вимог ч.1 ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні вказаних норм права, а саме, відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 127/23496/15-ц та у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16-ц вказану правову позицію підтримав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 3, 526, 530, 533, 549, 551, 612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 274, 279 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Кролевецький районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 17 червня 2021 року.

Суддя О. В. Моргун