Ухвала суду № 97736774, 17.06.2021, Літинський районний суд Вінницької області

137/74/21

У Х В А Л А

17.06.2021 смт. Літин

Літинський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Желіховського В.М. секретаря судових засідань Голота О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Літин цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 28.04.2021 р. до суду надійшла заява представника АТ КБ «Приватбанк», в якій вони вказують, що станом на 28.04.2021 р. заборгованість відповідачем повністю сплачена, тому на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України просять закрити провадження у справі та повернути сплачений ними судовий збір в сумі 2270 грн. В засідання сторони не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи. З урахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Судом встановлено, що відповідачем добровільно погашено заборгованість за договором, то відповідно відсутній предмет спору між сторонами. Отже, суд приходить до висновку, що провадження у цивільній справі №147/43/21 за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає закриттю. Разом з тим, суд роз`яснює положення ч.2 ст. 256 ЦПК України, відповідно до якої у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Відповідно до ч.2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Згідно з ч.2 ст. 133 ЦПК України порядок повернення судового збору встановлюється законом. Положеннями п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем при зверненні до суду із позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн., що підтверджується платіжним дорученням № PROM2BDGV9 від 22 грудня 2020 року на суму 2270 грн. (а.с.1). За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачу в поверненні судового збору необхідно відмовити, оскільки таке повернення суперечить вимогам п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», де вказано "крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом". Керуючись ст. ст. 255, 256 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, закрити. В задоволенні вимоги щодо повернення Акціонерному Товариству Комерційний Банк «Приватбанк» сплаченого судового збору в сумі 2270 грн. -відмовити. Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя:В. М. Желіховський