Вирок № 97736702, 17.06.2021, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/280/21

Провадження №1-кп/132/190/21

Вирок

Іменем України

17.06.2021 місто КАЛИНІВКА

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді СЄЛІНА Є.В.,

при секретарі - ПІДГЕРСЬКІЙ О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020025160000064 від 03.12.2020р., за обвинувальним актом, складеним у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вишково Хустського району Закарпатської області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, офіційно непрацевлаштованого, раніше судимого 24.01.2020р. Калинівським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, із іспитовим строком в два роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - БОНДАРУК І.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 - будучи судимим 24.01.2020р. Калинівським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, із іспитовим строком в два роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий умисний злочин за наступних обставин. Так, протягом липня-серпня 2020 року ОСОБА_1 проживав спільно із ОСОБА_5 , яка користувалась банківською карткою АТ «КБ «ПриватБанк», та входила до свого особистого електронного кабінету «Приват24» банківської картки № НОМЕР_1 за допомогою мобільного телефону ОСОБА_1 із номером НОМЕР_2 . Після припинення спільного проживання із останнім в серпні 2020 року, ОСОБА_5 не припускала, що у ОСОБА_1 на мобільному телефоні зберігся її аккаунт входу до особистого електронного кабінету «Приват24» та паролі доступу до нього. Так, в період часу із 26 по 29 листопада 2020 року, ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, повторно, з метою незаконного збагачення, достовірно знаючи, що на його мобільному телефоні із номером НОМЕР_2 збереглися аккаунт і паролі доступу до банківської картки ОСОБА_5 , таємно заходив до її особистого електронного кабінету «Приват24», звідки здійснював операції по перерахунку грошових коштів з картки потерпілої на особисті потреби та розпорядився викраденими коштами на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 1998,00грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні при розгляді вказаної справи, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, та пояснив, що дійсно маючі аккаунт та пароль доступу до банківської картки ОСОБА_5 , таємно заходив до її електронного кабінету «Приват24», звідки здійснював операції по перерахунку грошових коштів з цієї картки на особисті потреби.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, надавши письмову заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, просить до обвинуваченого застосувати покарання згідно вимог чинного законодавства.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю, а його дії за ч.2 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, правильно кваліфіковані органом досудового розслідування.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до вимог статті 12 КК України, віднесено до нетяжкого злочину, раніше судимий 24.01.2020р. Калинівським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, із іспитовим строком в два роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, під час якого вчинив новий умисний злочин, за місцем проживання характеризується з негативної сторони, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, офіційно непрацевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд вважає, є щире каяття. Обставиною, що обтяжує його покарання, є рецидив злочинів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за вищевказаний злочин, а саме за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. Відповідно до вимог ст.71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 24.01.2020р., та остаточно призначити йому покарання за сукупністю вироків у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Визначене судом покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Згідно ч.9 ст.100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Речовий доказ, вилучений в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме виписку по банківській картці ПАТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яку згідно постанови слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Безулого О.М. від 14.12.2020р., визначено зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12020025160000064, після набуття вироком законної сили, необхідно залишити в матеріалах цього кримінального провадження.

Цивільний позов у кримінальному провадженню не заявлявся.

Витрати на проведення експертних досліджень в кримінальному провадженні відсутні.

Згідно п.2 ч.4 ст.374 КПК України, в разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку, з-поміж іншого, зазначається початок строку відбування покарання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відповідно до ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 14.12.2020р. у справі № 132/70/20, скасовано звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та направлено його для відбування покарання, призначеного Калинівським районним судом Вінницької області від 24.01.2020р.

Як свідчить протокол затримання особи, на виконання ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 14.12.2020р. у справі № 132/70/20, ОСОБА_1 затримано 01.02.2021р.

В даному кримінальному провадженні № 12020025160000064, яке розглядається Калинівським районним судом Вінницької області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 не обирався, тобто, попереднє ув`язнення до нього не застосовувалось, а останнього затримано 01.02.2021р. на виконання попереднього вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 24.01.2020р.

Таким чином, враховуючи те, що остаточне покарання ОСОБА_1 за цим вироком призначається на підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого строку покарання за попереднім вироком, тому початок строку відбування покарання останньому у цьому провадженні необхідно рахувати з дня ухвалення нового вироку, тобто з 17.06.2021р.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.374 КПК України, вирок суду складається зокрема зі вступної частини, у якій зазначаються дата та місце його ухвалення.

Згідно роз`яснень викладених в узагальнені Верховного Суду України від 01.08.2004р. «Про якість складання й оформлення судових рішень у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення», суди повинні керуватися положенням про те, що датою постановлення вироку є день його підписання складом суду, незалежно від тривалості часу, протягом якого відбувалася нарада суддів, а місцем його постановлення - місто чи інший населений пункт, де це фактично мало місце.

Оскільки днем підписання вироку є 17.06.2021р., то датою його постановлення є саме цей день.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 24 січня 2020 року, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 17 червня 2021 року, тобто з дня ухвалення цього вироку.

Речовий доказ, вилучений в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме виписку по банківській картці ПАТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яку згідно постанови слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Безулого О.М. від 14.12.2020р., визначено зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12020025160000064, після набуття вироком законної сили, залишити в матеріалах цього кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Роз`яснити засудженому, що він має право подати та/або заявити клопотання про помилування, про ознайомлення із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Копію цього вироку негайно після його проголошення вручити під розписку засудженому та прокурору.

Суддя