Ухвала суду № 97734777, 17.06.2021, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17 червня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/176/21 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув заяву №302/АК від 26.05.2021 (вх. №4569 від 01.06.2021) Фізичної особи – підприємця Івасенка Ігоря Анатолійовича про заміну стягувача за рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 у справі

за позовом - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." (пр. Героїв Сталінграду, 4, корпус 6а, м. Київ, 04210)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" (с. Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, 47823, поштова адреса: вул. Музейна, 5, м. Волочиськ, Хмельницька область, 31200)

про стягнення 29345,63 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

За участю від:

ФОП Івасенка І.А. – не з`явився

ТОВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." – не з`явився

ТОВ "Агробізнес" – не з`явився

Суть справи.

01.06.2021 до Господарського суду Тернопільської області надійшла заява №302/АК від 26.05.2021 (вх. №4569) Фізичної особи – підприємця Івасенка Ігоря Анатолійовича про заміну стягувача за рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 у справі № 921/176/21.

У ч.1 ст.52 ГПК України зазначено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Водночас, ч.1 ст.334 ГПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до приписів частини 3 статті 334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

З врахуванням приписів ч. 3 ст. 334 ГПК України, ухвалою суду від 02.06.2021 заяву ФОП Івасенка І.А. №302/АК від 26.05.2021 призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.06.2021.

За клопотанням присутнього в судовому засіданні 14.06.2021 представника ТОВ «Агробізнес», з метою надання йому можливості ознайомитись з матеріалами заяви №302/АК від 26.05.2021, в судовому засіданні 14.06.2021 оголошувалась перерва до 17.06.2021, про що ухвалою суду від 14.06.2021 ФОП Івасенко І.А. та ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." повідомлялись у встановленому ст. 120 ГПК України порядку. Представник ТОВ «Агробізнес» в судовому засіданні 14.06.2021 під розписку ознайомлений з датою наступного судового засідання по розгляду заяви №302/АК від 26.05.2021.

Повноважні представники учасників судового процесу в судове засідання 17.06.2021 не прибули.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони відповідно до ст. 42 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання 17.06.2021 за відсутності представників учасників судового процесу.

Розглянувши заяву, оцінивши докази, подані на її обґрунтування, суд вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." звернулось до суду з позовною заявою у справі №921/176/21 до ТОВ "Агробізнес" (як струхувальника) про відшкодування в порядку регресу шкоди в сумі 29345,63 грн, на підставі підпункту “а” пункту 38.1.1. статті 38 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, заподіяної водієм ТОВ «Агробізнес» ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 11.01.2020.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 у справі №921/176/21: задоволено позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ."; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." 29345,63 грн – шкоди, 2270 грн – судового збору в повернення сплачених судових витрат.

08.06.2021 Господарським судом Тернопільської області видано наказ на примусове виконання вказаного рішення, який надіслано на адресу ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ.".

У ч. 5 ст. 232 ГПК України вказано, що у випадках, передбачених цим Кодексом або Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання.

Згідно ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Як вже зазначалось, 01.06.2021 на адресу суду від Фізичної особи – підприємця Івасенка Ігоря Анатолійовича надійшла заява №302/АК від 26.05.2021, в якій він просив суд замінити стягувача за рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 у справі № 921/176/21 з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." його правонаступником - Фізичною особою – підприємцем Івасенком Ігорем Анатолійовичем.

Заяву мотивовано тим, що у відповідності до умов п. 2.2. розділу 2 договору №1/АК про відступлення права вимоги від 14.05.2021 Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." передало, а Фізична особа – підприємець Івасенко Ігор Анатолійович отримав наявні в Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." права вимоги до боржників, згідно реєстру прав вимог, наведеного у додатку №1 до цього договору.

Таким чином, заявником стверджено, що право вимоги по рішенню суду у справі №921/176/21 виникло у ФОП Івасенко І.А. на підставі договору №1/АК від 14.05.2021 про відступлення права вимоги, укладеного між ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." та ФОП Івасенко І.А.

З долучених до заяви від 26.05.2021 документів вбачається, що 14.05.2021 між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» (первісним кредитором) та Суб`єктом підприємницької діяльності ФОП Івасенко Ігорем Анатолійовичем, спільно іменовані надалі - сторони, а кожен окремо - сторона, укладено договір №1/АК про відступлення права вимоги, згідно п. 2.1 якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників, в тому числі права вимоги на сплачений судовий збір, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за укладеними договорами страхування і понесеними судовими витратами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно до п. 2.2 договору загальний розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступаються згідно цього договору, складає: 14096427 (чотирнадцять мільйонів дев`яносто шість тисяч чотириста двадцять сім гривень) гривень 54 копійок, згідно реєстру прав вимог, який складається сторонами в паперовому за формою, що наведена у додатку 1 до цього договору. Реєстр прав вимог на паперовому носії (з основною інформацією за договорами страхування) підписується сторонами/уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками сторін і є невід`ємною частиною цього договору. Реєстр прав вимог на електронному носії (з додатковою інформацією за договорами страхування) передається первісним кредитором новому кредитору і повинен повністю відповідати реєстру прав вимог на паперовому носії в частині основної інформації за договорами страхування, підписаному сторонами. У випадку розбіжностей між інформацією, що наведена у реєстрі прав вимог на паперовому носії та реєстру прав вимог на електронному носії перевагу має інформація реєстру прав вимог на паперовому носії.

Права вимоги відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед первісним кредитором (п. 3.1.1 договору).

Для підтвердження наявності та дійсності прав вимоги, що відступаються, первісний кредитор передає новому кредитору документацію в порядку та строки, що передбачені цим договором (п. 3.1.2 договору).

Згідно п. 3.1.3 договору право вимоги переходить до нового кредитора з моменту перерахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, внаслідок чого новий кредитор набуває прав нового кредитора по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей, які виникли внаслідок заподіяння боржниками збитків страхувальникам первісного кредитора, які уклали договір страхування із первісним кредитором або третім особам (вимога відшкодування у порядку регресу заподіяного збитку в межах виплачених сум страхових виплат/страхових відшкодувань).

Відповідно до п. 4.1 договору ціна договору складає 100785,76 грн.

У п. 4.2 договору зазначено, що новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору ціну договору шляхом перерахування первісному кредитору грошових коштів у сумі, що дорівнює ціні договору на рахунок первісного кредитора: п/р НОМЕР_1 в ПАТ КБ Приватбанк протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня укладання сторонами цього договору. Оплата вважається здійснена з моменту перерахування коштів в сумі, що вказана в п. 4.1 цього договору, на рахунок первісного кредитора, вказаний в п. 12 цього договору.

В період дії цього договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає заповнений належним чином в паперовому та електронному вигляді (на CD накопичувачі у форматі xls) реєстр прав вимоги згідно форми, яка наведена в додатку 1 до цього договору (п. 5.1 договору).

Згідно п. 5.2 договору первісний кредитор разом з реєстром прав вимог зобов`язується передати новому кредитору документацію. Передача документації оформлюється актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін за реєстром, наведеним в додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п. 10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами/ уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У п. 11.3 договору зазначено, що всі додатки та додаткові договори до договору після їх підписання сторонами є його невід`ємними частинами.

Згідно додатку №1 до договору №1/АК від 14.05.2021 про відступлення права вимоги ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." передано ФОП Івасенку І.А. право вимоги до боржника/страхувальника – ТОВ “Агробізнес” на суму 29345,63 грн.

Факт розрахунків (сплати) загальної вартості майнових прав підтверджується квитанцією 0.0.2126968570.1 від 17.05.2021 на суму 100785,76 грн.

Таким чином, на підставі договору №1/АК від 14.05.2021 ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." стало новим кредитором у зобов`язаннях, які виникли у ТОВ «Агробізнес» перед ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ.", у зв`язку з виплатою останнім страхового відшкодування внаслідок ДТП 11.01.2020, яке виникло з вини працівника ТОВ «Агробізнес» ОСОБА_1 .

Доказів визнання недійсним договору №1/АК від 14.05.2021 матеріали справи не містять.

Враховуючи, що виконання рішення суду є невід`ємною стадією судового процесу, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Таким чином, юридична особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №5/128, від 25.06.2019 у справі №910/10031/13.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

У пункті 6 частини 2 цієї статті передбачено, що Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частина 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У ч. 1 ст. 52 ГПК України зазначено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Частина 1 статті 334 ГПК України передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Із змісту ч. 5 ст. 334 ГПК України вбачається, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Заміна кредитора у зобов`язанні, як і саме зобов`язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов`язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб`єктів права або обов`язку в матеріальних правовідносинах. Тобто, спочатку має відбутися зміна у матеріальних відносинах, щодо яких розглянутий спір, а потім, як наслідок, здійснено процесуальне правонаступництво.

Судом враховується, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦК України).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

При цьому, відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Оскільки судом встановлено факт укладення договору №1/АК від 14.05.2021 про відступлення права вимоги щодо заміни кредитора у зобов`язанні боржника зі сплати коштів на виконання регресної вимоги, відбулась заміна сторони (кредитора) у цивільному зобов`язанні через відступлення права вимоги у порядку ст.512 ЦК України.

Верховний Суд у постанові у справі №2-н-148/09 від 25.04.2018 зробив висновок, що виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема п.п. 1, 2 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" за заявою заінтересованої особи, на будь-якій стадії судового процесу, у т.ч. до відкриття виконавчого провадження. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11 -рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справах "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (рішення ЄСПЛ “Войтенко проти України” від 29.06.2004).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч. 4 ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи висновки суду про наявність підстав для заміни стягувача - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." на його правонаступника - Фізичну особу – підприємця Івасенка Ігоря Анатолійовича, заява №302/АК від 26.05.2021 Фізичної особи – підприємця Івасенка Ігоря Анатолійовича про заміну стягувача за рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 у справі № 921/176/21 підлягає задоволенню.

На пропозицію суду, викладену в ухвалі від 02.06.2021 боржником не було подано заперечень щодо заяви №302/АК від 26.05.2021 ФОП Івасенка І.А.

Прийнята з цього приводу ухвала надсилається (надається) учасникам справи, в передбаченому статтею 242 цього Кодексу порядку (ч. 4 ст. 334 ГПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 18, 52, 232, 234, 326, 327, 334 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву №302/АК від 26.05.2021 Фізичної особи – підприємця Івасенка Ігоря Анатолійовича про заміну стягувача за рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 у справі № 921/176/21 – задоволити.

2. Замінити стягувача з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." (пр. Героїв Сталінграду, 4, корпус 6а, м. Київ, ідентифікаційний код 32404600) на Фізичну особу – підприємця Івасенка Ігоря Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" (с. Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 30915832) 29345,63 грн – шкоди, 2270 грн – судового збору в повернення сплачених судових витрат на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 у справі №921/176/21.

3. Ухвала, в порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання – 17.06.2021.

Повний текст ухвали складено 17 червня 2021 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя І.П. Шумський