Рішення № 97732626, 01.06.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4549/21

Категорія 43

2/295/1731/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді Перекупка І.Г.

при секретарі судового засідання Капустинської Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1910 про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

13.04.2021 року, через систему «Електронний суд», позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 288 000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 проходив службу в в/ч А1910, яка входить до складу в/ч А0281 на посаді водія десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти в період з 28.11.2016 по 27.11.2019р. Згідно наказу командира військової частини А1910 від 27.11.2019 № 264, виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 27.11.2019р. В день звільнення позивачу не було виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 28.11.2016 по 27.11.2019р.

Позивач звертався до відповідача з приводу врегулювання питання виплати індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за виконання службових обов`язків в зоні АТО/ООС у вихідні, неробочі та святкові дні, проте отримав відмову з посиланням на те, що індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, а компенсація не передбачена законодавством. Тому позивач за захистом своїх прав звернувся до суду, у зв`язку з чим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 року у справі 240/1425/20 визнано протиправною бездіяльність Військової частини А1910 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з травня 2017 року по грудень 2018 року; зобов`язано Військову частину А1910 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з травня 2017 року по грудень 2018 року; в решті позовних вимог відмовлено. Однак, на даний час відповідачем рішення суду не виконане.

Такими діями відповідача позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає у стражданнях і приниженнях, яких він зазнав внаслідок протиправних дій відповідача. Завдана шкода спричинила позивачу негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов`язків, тимчасову відірваність від активного суспільно-політичного життя громади міста, знижений і нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, порушення сну, гіпертонічні кризи, побоювання про майбутній стан здоров`я.

Позивач вказує, що йому довелося присвятити багато часу, творчої енергії та сил на захист порушеного права. Нехтування відповідачем під час здійснення розгляду його запиту порушило законні права позивача, сприймалось ним як прояв образи з боку відповідача, що призвело до сильного психологічного дискомфорту, погіршення самочуття, емоційного хвилювання. Внаслідок протиправних дій відповідача, було порушено стан його душевної рівноваги, для відновлення якого позивачу доводилось докладати додаткові вольові та психологічні зусилля, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості повноцінно насолоджуватися життям та працювати, для чого потрібен виважений стан емоційного спокою.

Позивач в позові зазначає, що це завдало йому страждань, як учаснику бойових дій, для яких передбачено першочергове відведення земельних ділянок.

Позивач також посилається на те, що ним витрачено значний час на захист своїх прав у суді. Тривала боротьба на захист своїх прав виснажує його та викликає психічне напруження у зв`язку з очікуванням рішення, викликає розчарування в діяльності держави в особі військової частини А1910, що створює додаткове психічне напруження, викликане дискримінацією під час розгляду його заяв порівняно з заявами інших громадян, які належно вирішувались.

Розмір моральної шкоди розрахований позивачем виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на січень 2021 року в розмірі 6 000 грн. Зазначає, що порушення трудових прав розпочалося з травня 2017 р. до квітня 2021 року. Таким чином, розмір моральної шкоди позивачем визначено у сумі 288 000 (48 місяців х 6 000 грн).

ТВО командиром військової частини А1910 подано суду відзив на позовну заяву, у якому вказано, що відповідач позов не визнає.

Заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що 22.04.2020 року Житомирським окружним адміністративним судом було винесено рішення, яким вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, а саме визнано протиправною бездіяльність військової частини А1910 щодо ненарахування та невиплати Позивачу індексації грошового забезпечення за період з травня 2017 року по грудень 2018 року; зобов`язано військову частину А1910 нарахувати та виплатити Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з травня 2017 року по грудень 2018 року.

У зв`язку з тим, що в рішенні суду були наявні описки, що унеможливлювало виконання судового рішення, військовою частиною А1910 було подано заяву про виправлення описок у судовому рішенні до Житомирського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 року № вих. № 579.

21.05.2020 року на адресу військової частини А1910 було направлено виправлений текст судового рішення.?

Керуючись вимогами наказу Міністра оборони України «Про організацію претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України» від 30.12.2016 № 744 та листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 19.11.2019 №248/8155 01.06.2020 року військовою частиною А1910 було направлено клопотання про неоскарження рішення до військової частини АЗ 771 (вищестоящого штабу) у зв`язку з тим, що рішення суду було прийнято не на користь військової частини А1910 (копія клопотання про неоскарження та довідки розрахунку додається).

Позивачем не надано обґрунтованих пояснень щодо стягнення моральної шкоди. На підтвердження доводів про погіршення здоров`я позивача не надано жодних доказів (медичних довідок, висновків тощо). Доказів настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, які у розумінні ст. 23 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди, позивачем також не надано.

Відповідач зазначає, що для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Позивачем не зазначено конкретних фактів, які б у системному зв`язку з протиправними діями відповідача утворювали підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди.

Враховуючи те, що позивачем належним чином не доведені факт заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди, Військова частина вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 288000 грн. є необґрунтованими, тому у задоволенні позову просить відмовити.

На електронну адресу суду 31.05.2021 року надішли пояснення до відзиву від командира військової частини А 1910. Зазначено, що до витягу із роздавальної відомості № 11 та відомості № 14 (приват) від 22.01.2020 р. на виплату грошового забезпечення звільненим військовослужбовцям військової частини А1910 сума до сплати становила 256 748,92 грн. З метою виконання рішення суду від 22.04.2020 року військовою частиною А0281 проведено розрахунок суми коштів, а саме 923,31 грн. Фактичне виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 року здійснено 13.05.2021 року відповідно до витягу із роздавальної відомості № 187 на виплату за рішенням суду грошової компенсації військовослужбовцям військової частини А0281, А1910, відомості № 241 (приват) від13.05.2021р на виплату грошового забезпечення звільненням військовослужбовцям військової частини А1910. ОСОБА_1 було перераховано на його картковий рахунок № НОМЕР_1 – 909,46 грн.

Позивач в судові засідання не з`являвся, до суду з використанням системи «Електронний суд» надсилав заяву про розгляд справи без його участі, в якій також вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі..

Представник відповідача ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги на визнає та просить відмовити їх задоволенню.

Процесуальне право учасників справи про розгляд справи за їх відсутності унормовано в ч. 3 ст. 211 ЦПК України, водночас, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Судовий розгляд цієї справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Приписами статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_2 , яке видане 08.11.2018 року, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій (а.с. 25).

Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року у справі №240/1425/20 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А0282, Військової частини А1910 та - визнано протиправною бездіяльність військової частини А1910 щодо ненарахування та невиплати Позивачу індексації грошового забезпечення за період з травня 2017 року по грудень 2018 року; зобов`язано військову частину А1910 нарахувати та виплатити Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з травня 2017 року по грудень 2018 року (а.с. 18-24).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 року у справі №240/1425/20 виправлено описку в рішенні суду від 22.04.2020 року.

Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту позовної заяви позивача вбачається, що вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 288 000 гривень позивач пов`язує з тим, що йому завдано моральну шкоду, оскільки порушені його права на заробітну плату (грошове забезпечення) (а.с. 2). Також, у позивачу доводилося додатково дисциплінувати себе, доводилося витрачати набагато більше часу для підтримки необхідної продуктивності праці, що позначалося щоденно на його фізичному та моральному стані. Більш того, внаслідок неправомірних дій відповідача, були порушені його нормальні життєві зв`язки з партнерами, друзями, з яким він змушений додатково пояснювати чому він став менш привітним, менше приділяти часу друзям, сім`ї, родичам та ін.

Позивач в позові вказує на те, що відповідач своєю бездіяльністю завдав йому моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, глибокому відчутті несправедливості, образі, погіршенні стану здоров`я. Позивач зазначив, що тривала боротьба за свої законні права призвела до сильного психологічного дискомфорту, погіршення самочуття, емоційного хвилювання, втрати його часу, необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя та інших негативних наслідків.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У пункті 5 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Серед іншого, загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

При цьому слід враховувати, що порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам (п.п. 55-57 судового рішення).

В межах розгляду даної цивільної справи судом встановлено, що протиправність дій відповідача, яка полягає в ненарахуванні та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з травня 2017 року по грудень 2018 року, встановлена в рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року у справі №240/1425/20, яке набрало законної сили, а тому в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України вказана обставина не підлягає додатковому доказуванню.

Разом з тим, доведення лише протиправності дій відповідача не є достатньою підставою для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.

В даній судовій справі встановлені суттєві обставини, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про наявність підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди.

Судом встановлено, що витягу із роздавальної відомості № 11 та відомості № 14 (приват) від 22.01.2020 р. на виплату грошового забезпечення звільненим військовослужбовцям військової частини А1910 сума до сплати становила 256 748,92 грн. З метою виконання рішення суду від 22.04.2020 року військовою частиною А0281 проведено розрахунок суми коштів, а саме 923,31 грн. Фактичне виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 року здійснено 13.05.2021 року відповідно до витягу із роздавальної відомості № 187 на виплату за рішенням суду грошової компенсації військовослужбовцям військової частини А0281, А1910, відомості № 241 (приват) від13.05.2021р на виплату грошового забезпечення звільненням військовослужбовцям військової частини А1910. ОСОБА_1 було перераховано на його картковий рахунок № НОМЕР_1 – 909,46 грн. (а.с. 65-69)

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із врахування зазначених вище правових норм, суд зазначає, що у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався лише на ту обставину, що протиправність дій відповідача встановлена рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року.

Однак, слід зазначити, що сам лише факт ухвалення цього рішення не може бути самостійною та достатньою підставою стверджувати про спричинення позивачеві моральної шкоди та не звільняє його від обов`язку надати докази на підтвердження наявності всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, яке є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Вказаним рішенням Житомирський окружний адміністративний суд, визнавши протиправною бездіяльність Військової частини А1910 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з травня 2017 року по грудень 2018 року та зобов`язавши Військову частину А1910 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з травня 2017 року по грудень 2018 року.

Отже, цим судовим рішенням були відновлені порушені права позивача. Будь-яких інших обставин, зокрема, щодо заподіяння шкоди позивачу, причинного зв`язку між такою шкодою та бездіяльністю відповідача не встановлено.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що сам по собі факт протиправної поведінки відповідача не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди (№826/10460/16 від 03.10.2019 року, №804/6922/16 від 31.07.2019 року та інші).

Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, докази вимушених змін у житті позивача, тощо.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.

Зазначаючи про моральні страждання та нервові потрясіння, позивач не обґрунтував належним чином взаємозв`язок цих фактів із тим, що відповідач своєчасно не надав відповіді на його запит.

Сама по собі позовна заява містить лише цитування процесуальних рішень судів різних інстанцій, які постановлені в інших справах, в яких заявлялись вимоги про відшкодування моральної шкоди, в той же час в ній абсолютно відсутній конкретний виклад фактичних обставин, які пов`язані безпосередньо із самим позивачем, і які входять до предмета доказування в межах заявлених позивачем позовних вимог.

Суд вважає, що позивач не довів, що саме внаслідок протиправних дій відповідача йому була завдана моральна шкода, що спричинила шкоду здоров`ю.

Крім того, суд враховує, що позивач є особою молодого віку, проходить військову службу за контрактом, що свідчить про достатньо високий рівень його психоемоційної рівноваги та впевненості в собі, а відтак суд вважає, що позивач не довів, що несвоєчасне надання відповіді на запит призвело до сильного психологічного дискомфорту, погіршення самочуття, емоційного хвилювання, що досягнуло такого рівня страждання або приниження, які заподіяли позивачу моральну шкоду.

Отже, беручи до уваги встановлені під час розгляду даної справи обставини, які зумовили несвоєчасне надання позивачу відповіді на його запит, зважаючи на те, що позивачем не надано належних і достатніх доказів, що підтверджують заподіяння йому сильних душевних страждань, заподіяння шкоди здоров`ю чи інших втрат немайнового характеру, які призвели до спричинення моральних страждань, не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позивач при подачі позову звільнений від сплати судового збору на підставі п. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-83, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини А1910 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його ухвалення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Військова частина А1910 (м. Житомир, просп. Миру, 42, код ЄДРПОУ 07920181.

Суддя І.Г. Перекупка