Рішення № 97732591, 11.06.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2021 р. Cправа № 902/224/21

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050) в особі Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" (вул. Пирогова, 174, м. Вінниця, 21008)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія" Петроцентр" (вул. Коцюбинського, 70, м. Вінниця, 21032)

про стягнення 1 056 419,76 грн.

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

позивача - Іваніцький Ю.В.згідно витягу з ЄДРЮОФОПтаГФ;

відповідача - Марцинковський Л.В. згідно ордеру.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № СО-51-436 від 03.03.2021 Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Петроцентр" про стягнення 1 056 419,76 грн. вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ.

Ухвалою суду від 15.03.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/224/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 13.04.2021.

07.04.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 05.04.2021 (вх. № 01-34/3224/21) за підписом представника відповідача - адвоката Марцинковського Л.В..

За наслідками судового засідання 13.04.2021 підготовче засідання відкладено на 13.05.2021, про що постановлено відповідну ухвалу.

При розгляді справи 13.05.2021, суд, за погодженням представників сторін, закрив підготовче провадження та перейшов у судовому засіданні згідно частини 3 статті 201 ГПК України до розгляду справи по суті 10.06.2021.

В судовому засіданні 10.06.2021 судом оголошено перерву до 11.06.2021, про що постановлено ухвалу у протокольній формі.

На визначену судом з`явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив про їх задоволення. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на наступне.

При проведенні перевірки електроустановок та схеми обліку електричної енергії відповідача представниками позивача було виявлено, що відповідачем порушено п.п. 5 п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а саме пошкоджено пломбувальний матеріал пломби оператора системи розподілу № 17285996 встановленої та переданої на збереження споживачу внаслідок чого було складено акт про порушення ПРРЕЕ № 00307 від 09.12.2019.

20.01.2020 комісією по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ СО «Вінницькі МЕМ» АТ «Вінницяобленерго» в присутності директора ТОВ «ТВК «Петроцентр» був розглянутий Акт про порушення № 00307, за результатами якого відповідно до норми п. 8.4.4. ПРРЕЕ прийнято рішення, оформлене протоколом № 8 від 20.01.2020, про передачу пломбу № 17285996 в АТ «Вінницяобленерго» для направлення спеціалізованій організації для проведення експертизи.

У зв`язку з надходженням висновку експертизи з результатами проведення електротехнічного дослідження пломби по Акту № 00307, комісією управління АТ «Вінницяобленерго» з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ прийнято рішення здійснити розрахунок вартості необлікованої електричної енергії по Акту про порушення ПРРЕЕ № 00307 від 09.12.2019 відповідно до пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Рішення комісії оформлене протоколом засідання комісії № 37 від 05.11.2020.

Згідно проведеного розрахунку, обсяг необлікованої електричної енергії складав 341 303 кВт*год., вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення відповідачем ПРРЕЕ складала 1 056 419,76 грн..

Як наголошує позивач, листом від 26.11.2020 № СО-51-2434 відповідачу було направлено копію протоколу засідання комісії № 37 від 05.11.2020, копію розрахунку по акту про порушення № 003037 від 09.12.2019 року та рахунок на оплату суми нарахування 1 056 419,76 грн., яку, відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ останній мав оплатити протягом 30 днів з моменту отримання. Проте, станом на день звернення до суду з позовом відповідач суму вартості не облікованої електричної енергії, донарахованої по акту про порушення № 00307, в розмірі 1056419,76 грн. не сплатив.

В судовому засіданні представник відповідача щодо позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд у позові відмовити. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне.

Акт про порушення №00307 від 09.12.2019 складений безпідставно, з порушенням вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, а, відтак, є таким, що не доводить факту порушень ПРРЕЕ з боку відповідача та не може слугувати підставою для здійснення додаткових нарахувань за електроенергію.

До того ж, Акт про порушення №003307 від 09.12.2019 заповнений з порушенням ПРРЕЕ, а саме - в пункті 3 акту не були відображені відомості про комутаційні апарати та/або запобіжники, задіяні у схемі електроживлення споживача. Крім того, в пункті 5 не зазначене навантаження, заміряне при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, та не зазначена причина не проведення таких вимірів.

Крім того, на переконання відповідача, посилання позивача на порушення ПРРЕЕ визначене підпунктом 1 пункту 8.4.2 є некоректним, оскільки застосовується для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, що не відповідає суті порушення. Засіб обліку електричної енергії представниками СО «Вінницькі МЕМ» АТ «Вінницяобленерго» не вилучався та на експертизу не відправлявся. Актом про порушення №00307 від 09.12.2019 жодних фактів втручання в роботу засобів вимірювальної техніки не встановлено, фактів використання електричної енергії поза обліком також не встановлено, а, відтак, жодних підстав для здійснення нарахувань вартості необлікованої енергії у позивача не було.

Також відповідач зазначає, що з протоколу №37 від 05.11.2020 вбачається, що позивачем здійснено нарахування саме на підставі пп. 3 п. 8.4.10. ПРРЕЕ, тобто з використанням показника дозволеної потужності точки комерційного обліку, а саме 600 кВт. Однак у Позивача не було підстав для проведення розрахунку на підставі вказаного пункту ПРРЕЕ, оскільки відповідач допустив посадових осіб позивача на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів та не відмовлявся від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність. Більше того, в Акті про порушення №00307 від 09.12.2019 вказано, що «виміряти струмове навантаження електропроводок споживача при підключенні всіх наявних на час складання акту про порушення ПРРЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність немає можливості».

Окремо відповідач зауважує, що позивачем для розрахунку застосовано показник дозволеної потужності - 600 кВт, тоді як за Договором про постачання електричної енергії №502500 від 30.05.2011 Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 300 кВт. Таким чином, застосування позивачем для розрахунку вартості необлікованої електричної енергії показника дозволеної потужності 600 кВт, суперечить приписам пп. 3 п. 8.4.10. ПРРЕЕ.

Особливу увагу відповідач звертає на той факт, що Акт про порушення №00307 від 09.12.2019 був предметом розгляду Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка в листі №3281/20.3/7-20 від 23.03.2020 зробила свої висновки, та зазначила, АТ «Вінницяобленерго» не має права застосувати положення глави 8.4 розділу VII ПРРЕЕ для здійснення на підставі Акта про порушення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Також відповідач заперечує проти висновку експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження №9575 від 29.09.2020, наголошуючи, що такий висновок експертизи є недопустимим доказом, і не може прийматись судом до уваги з огляду на те, що на момент проведення експертизи 29.09.2020 експерт Грабар О.А. якому доручено виконання трасологічного дослідження, не мав чинного свідоцтва, тобто підтвердженої кваліфікації судового експерта, та чинної атестації, а тому не міг бути залучений до проведення експертизи.

В судовому засіданні 11.06.2021 прийнято судове рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати 11.06.2021 представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2011 між Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (станом на день слухання справи - Акціонерне товариство "Вінницяобленерго") в особі СО "Вінницькі міські електричні мережі" ( Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Петроцентр» (Споживач, відповідач у справі) був укладений договір № 502500 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 300 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. (надалі Договір)

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Договору під час виконання його умов, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Пунктом 4.2.3. Договору передбачено, що Споживач сплачує Постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів або сили струму робочого навантаження об`єкту (визначається згідно з гл. 1.3. Правил улаштування електроустановок відповідно до площі поперечного перерізу та профілю проводів (кабелів) за допустимим тривалим струмом) та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, або її пізнішої редакції, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Згідно з п. 9.4 Договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2015 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

В додатку № 2 до Договору - Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, відображено, що Постачальник несе відповідальність за технічний стан обладнання, що йому належить. Споживач несе відповідальність за технічний стан, правильну експлуатацію обладнання, що йому належить.

З 01.01.2019 відповідач приєднався до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах Договору про постачання електричної енергії № ВІ-502500 від 30.05.2011 шляхом подання заяви - приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

09.12.2019 представниками позивача у присутності представника відповідача - директора ТОВ «ТВК «Пертоцентр» Гладкої О.С. було здійснене обстеження електроустановок та перевірена схема обліку електричної енергії на об`єкті відповідача, за адресою: вул. Коцюбинського, 70 у м. Вінниці.

При проведенні перевірки було виявлено порушення відповідачем п.п. 8 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме пошкодження пломбувального матеріалу пломби оператора системи розподілу № 17285996 встановленої та переданої на збереження Споживачу під підпис згідно акту про пломбування та збереження пломб № 723 від 04.01.2019.

За результатами даної перевірки складено Акт про порушення ПРРЕЕ від 09.12.2019 № 00307. (Акт про порушення)

В Акті про порушення зазначено, що додатками до акту є: фото та відеофіксація виявленого порушення; опломбувальний пакет з пошкодженою пломбою.

Також Акт про порушення містить наступні відомості:

- 17285996 - доступ до лічильників - пошкоджена;

- 14837139 - клемна кришка лічильника - не пошкоджена;

- 12630037 клемна кришка лічильника - не пошкоджена;

- 00073520 - оптопорт - не пошкоджено;

- 00069044 - оптопорт - не пошкоджено.

У п. 5 Акту про порушення «Перелік струймоприймачів приєднаних споживачем до електричної енергії, та режим роботи» зазначено, що виміряти струмове навантаження електропроводок споживача при підключенні всіх наявних на час складання Акта про порушення ПРРЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність немає можливості. Паспортні дані всіх струмоприймачів відсутні. Режим роботи 7 днів/тиждень 16 год.. Дозволена потужність споживання відповідно до умов Договору 300кВт.

Відповідно до пункту 10 Акту про порушення, пломба № 17285996 в присутності представника відповідача була вилучена представниками АТ «Вінницяобленерго», укладена в пакет який опломбований пломбою № 22160188 згідно акту про пломбування від 09.12.2019.

Присутній при складанні Акту про порушення № 00307 від 09.12.2019 представник відповідача з актом про порушення ознайомлений, про що свідчить зроблений ним особисто підпис на четвертій сторінці Акту. Акт підписаний представником відповідача без зауважень.

Відповідно до вимог п. 8.2.6 ПРРЕЕ відповідача було запрошено на 23.12.2019 на засідання комісії по розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ, про що зроблено відповідний запис в п. 11 Акту про порушення № 00307.

Як вказує позивач, 23.12.2019 засідання комісії не відбулося у зв`язку з відсутністю представника відповідача.

Листом від 10.01.2020 № СО-51-38 відповідача було запрошено прибути 20.01.2020 на 10:00 год. на засідання комісії по розгляду Акту про порушення № 00307. Вказаний лист вручено під розпис представнику відповідача 11.01.2020.

20.01.2020 комісією по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ СО «Вінницькі МЕМ» АТ «Вінницяобленерго» в присутності директора ТОВ «ТВК «Петроцентр» розглянуто Акт про порушення № 00307, та прийнято рішення, оформлене протоколом № 8 від 20.01.2020, передати пломбу № 17285996 в АТ «Вінницяобленерго» для направлення спеціалізованій організації для проведення експертизи.

Листом від 20.02.2020 № 06.30-1949 поліетиленовий пакет, опломбований пломбою № 22160188, що містив предмет дослідження - пломбу ПАТ ВОЕ 17285996, було направлено Незалежному інституту судових експертиз для проведення трасологічної експертизи.

На вирішення експертизи було поставлено наступні питання:

чи була пошкоджена пломба № 17285996?;

чи було здійснене повторне накладання пломби?

По надходженню висновку експертизи № 9575 від 29.09.2020 з результатами проведення електротехнічного дослідження пломби по Акту № 00307 відповідача, листом № СО-51-2133 від 22.10.2020, було запрошено на засідання комісії по розгляду акту на 05.11.2020. Лист № СО-51-2133 від 22.10.2020 отримано представником відповідача під розпис 26.10.2020.

За результатами розгляду Акта про порушення № 0307 комісією управління АТ «Вінницяобленерго» з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, виходячи з висновків експертизи, прийнято рішення здійснити розрахунок вартості необлікованої електричної енергії по Акту про порушення ПРРЕЕ № 00307 від 09.12.2019 відповідно до пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Рішення комісії оформлене протоколом засідання комісії № 37 від 05.11.2020.

На підставі рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ позивачем здійснено розрахунок вартості необлікованої електричної енергії за період з дати останнього контрольного огляду засобу обліку до дати виявлення порушення (з 02.07.2019 по 09.12.2019).

Згідно проведеного розрахунку, обсяг необлікованої електричної енергії складав 341 303 кВт/год., вартість необлікованої електричної енергії складала 1 056 419,76 грн..

Листом від 26.11.2020 № СО-51-2434 відповідачу було направлено копію протоколу засідання комісії № 37 від 05.11.2020, копію розрахунку по акту про порушення № 003037 від 09.12.2019 та рахунок на оплату суми нарахування 1 056 419,76 грн.

Як наголошує позивач, відповідач суму вартості не облікованої електричної енергії, донарахованої по акту про порушення № 00307, в розмірі 1056419,76 грн. не сплатив, що стало підставою звернення з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Спірні господарські правовідносини сторін виникли із укладеного ними Договору про постачання електричної енергії № ВІ-502500 від 30.05.2011, права і обов`язки сторін визначені цим договором, а також в частині, не обумовленій договором - чинним законодавством України, зокрема, параграфом 3 глави 30 розділу 6 ГК України, Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (в їх редакціях, чинних на час виникнення спірних відносин).

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків (господарських зобов`язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України. Ними, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (ст. 11 ч.ч. 1, 2 п.п. 1, 3 ЦК), заподіяння шкоди суб`єкту господарювання (ст. 174 ч. 1 абз. 4 ГК).

За частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; договір про постачання електричної енергії споживачу.

За частиною 1 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

За приписами частин 1 та 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Прикінцевими та перехідними положеннями даного Закону, зокрема п.13, передбачено, що споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів), яким на день набрання чинності цим Законом здійснював постачання електричної енергії постачальник за регульованим тарифом, мають обрати собі електропостачальника та укласти з ним договір постачання електричної енергії споживачу до 1 січня 2019 року.

До обрання споживачами (крім побутових та малих непобутових споживачів) електропостачальника постачання електричної енергії таким споживачам здійснюється постачальником за регульованим тарифом за роздрібними тарифами, що регулюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

У разі необрання споживачем (крім побутового та малого непобутового споживача) нового електропостачальника до 1 січня 2019 року постачання електричної енергії такому споживачу здійснюється постачальником "останньої надії" відповідно до статті 64 цього Закону.

Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", п.6, передбачено, що до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР, як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики.

Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Пунктом 4.2.3 Договору сторони обумовили, що Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів або сили струму робочого навантаження об`єкту (визначається згідно з гл. 1.3. Правил улаштування електроустановок відповідно до площі поперечного перерізу та профілю проводів (кабелів) за допустимим тривалим струмом) та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, або її пізнішої редакції, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Договору під час виконання його умов, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Підпунктом 3 пункту 5.1.1.1 ПРРЕЕ визначено право оператора системи проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.

Відповідно до п.п. 10 п. 5.1.1.1 ПРРЕЕ оператор системи має право перевіряти схеми приєднання струмоприймачів споживача, які беруть участь у регулюванні навантаження в електромережі, а також перевіряти працездатність установлених у споживача пристроїв протиаварійної автоматики та інших пристроїв, що забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі.

За змістом пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

За доводами позивача, в ході проведення перевірки електроустановок відповідача було виявлено порушення п.п. 8 п. 5.5.5. ПРРЕЕ, яке підтверджено висновком експерта, що стало підставою для нарахування останньому вартості необлікованої електричної енергії відповідно до п. 8.4.2. ПРРЕЕ.

За змістом порушення ПРРЕЕ, зафіксованого в Акті про порушення, відповідачем пошкоджено пломбувальний матеріал пломби оператора системи розподілу № 17285996, встановленої та переданої на збереження споживачу під розпис згідно акту про пломбування та зебереження пломб № 723 від 04.01.2019.

Акт про порушення підписаний чотирма представниками оператора системи розподілу (позивача) та представником споживача (відповідача) Гладкою О.С.

Відповідно до пункту 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання (пункт 5.5.5 ПРРЕЕ).

У пункті 8.2.4 ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). (п. 8.4.4. ПРРЕЕ)

У відповідності до положень зазначеного пункту ПРРЕЕ позивачем, листом від 20.02.2020 № 06.30-1949 направлено Незалежному інституту судових експертиз для проведення трасологічної експертизи поліетиленовий пакет, опломбований пломбою № 22160188, що містив предмет дослідження - пломбу ПАТ ВОЕ 17285996.

На вирішення експертизи було поставлено наступні питання:

чи була пошкоджена пломба № 17285996?;

чи було здійснене повторне накладання пломби?

За висновками експерта № 9575 від 29.09.2020, складеного судовим експертом Пампухою Геннадієм Геннадійовичем: на одній із сторін наданої на експертне дослідження полімерної пломби з позначками енергопостачальника серійний № 17285996 (біля вхідних отворів) виявлені численні подряпини у вигляді вмятин, подряпин та тріщин та виявлено нашарування прозорої речовини за зовнішнім виглядом та своїми властивостями схожу на клей із слідами розтікання по поверхні пломби (по першому питанню); надана по експертне дослідження полімерна пломба з позначками енергопостачальника серійний № 17285996 після первинного навішування піддавалася зняттю та повторному навішуванню шляхом розрізання (перекусу) пломбувального дроту із наступним його вміщенням в тіло пломби та фіксацією за допомогою речовини за зовнішнім виглядом та своїми властивостями схожої на клей (по другому питанню).

Господарський суд зазначає, що за положеннями ст. 73 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта є одним із засобів доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти висновку експертизи № 9575 від 29.09.2020 посилаючись на наступне.

Так, з висновку експерта №9575 від 29.09.2020 р. вбачається, що виконання електротехнічного дослідження доручено судовому експерту Пампусі Геннадію Геннадійовичу, а виконання трасологічного дослідження доручено експерту Грабару Олександру Анатолійовичу, який мав кваліфікацію судового експерта.

Із тексту вказаного висновку експерта вбачається, що висновки про нібито пошкодження пломби сформовані в результаті саме трасологічного дослідження, тобто дослідження здійсненого Грабаром О.А .

У відповідності до Реєстру атестованих судових експертів, дані якого розміщені у відкритому доступі на сайті (https://гаsе.mіnjиst.gov.uа), свідоцтво Грабара О.А. анульовано рішенням ЕКК КНДІСЕ від 28.11.2016 №10. Таким чином на момент проведення експертизи 29.09.2020 Грабар О.А. не мав чинного свідоцтва, тобто підтвердженої кваліфікації судового експерта, та чинної атестації, тому, в силу вимог ч. З ст. 10 ЗУ «Про судову експертизу» не міг бути залучений до проведення експертизи.

Надаючи оцінку доводам відповідача, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 10 ЗУ «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо- кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про судову експертизу» метою атестації судового експерта є оцінка професійного рівня фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи. Залежно від спеціалізації їм присвоюється кваліфікація судового експерта з правом проведення певного виду експертизи.

Частиною 1 ст. 9 ЗУ «Про судову експертизу» атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Згідно п. 1 Розділу V Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, Затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 р. за №301/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 березня 2015 р. за № 249/26694, у разі прийняття кваліфікаційною палатою ЦЕКК рішення про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта особі у день складання кваліфікаційного іспиту видається свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта з певного виду експертної спеціальності (далі - Свідоцтво) або робиться відмітка у Свідоцтві про продовження терміну його дії.

За змістом вступної частини висновку експерта № 9575 від 29.09.2020, для комплексного підходу, враховуючи характер питань, прийнято рішення про формування комісії та залучення до дослідження крім судового експерта електротехніка, експерта з трасологічних питань.

Виконання електротехнічного дослідження доручено судовому експерту Пампусі Геннадію Геннадійовичу, який має вищу технічну освіту за спеціальність інженера електрозвязку та вищу юридичну освіту за спеціальність правознавство. Свідоцтво судового експерта №1792, видане на підставі рішення ЦЕКК Міністерства юстиції України від 27.05.2016, дійсне до 07.06.2022, стаж експертної роботи з травня 2016 року, за спеціальністю 10.18 «Дослідження технічної експлуатації електроустаткування».

Виконання трасологічного дослідження доручено експерту Грабару Олександру Анатолійовичу який має вищу освіту, освітньо-кваліфіційний рівень «спеціаліст», мав кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 4.2 «Дослідження знарядь, агрегатів, інструментів і залишених ними слідів, ідентифікація цілого по частинах», стаж експертної роботи з 2011 року.

При цьому суд зважає, що матеріали справи не містять, і позивачем не надано доказів підтвердження кваліфікації експерта Грабара О.А., що зумовлює виникнення у суду сумнівів у відповідності висновків по питаннях трасологічного дослідження.

За таких обставин, наведені доводи відповідача є обґрунтованими. Водночас, вони не спростовують факт виявленого порушення, і положення ПРРЕЕ, та інших норм чинного законодавства України, а саме пошкодження пломби ПАТ ВОЕ 17285996.

Зі змісту Акту про пломбування № 723 від 04.01.2019 слідує, що встановлена пломба прийнята на відповідальне зберігання споживача в особі головного інженера Ткачука А.М.

З огляду на наведене, саме споживач електричної енергії, в даному випадку відповідач, зобов`язаний був забезпечувати збереження і цілісність пломби переданої йому на зберігання за актом про пломбування та збереження пломб.

Доводи відповідача про те, що Ткачук А.М. не був присутній під час складання акту № 723 від 04.01.2019 та не підписував даний акт, є твердженням, що не підтверджене належними та допустимими доказами, а тому не визнаються судом обґрунтованими.

Заперечуючи наявність в діянні складу правопорушення, передбаченого п.п. 1 п. 8.4.2. ПРРЕЕ відповідач наголошує на тому, що жодних фактів втручання в роботу засобів вимірювальної техніки не виявлено, фактів використання електричної енергії поза обліком також не встановлено. Крім того, відповідач заперечує проведення позивачем розрахунку вартості необлікованої електричної енергії з використанням показника дозволеної потужності точки комерційного обліку, а саме 600 кВт.

Відповідно до п.п.1 п. 8.4.2 ПРРЕЕ Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки).

Згідно п. 8.4.10 ПРРЕЕ величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) розраховується за формулою, де потужність кВт визначається як:

1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність).

Таким чином, відповідно до вимог ПРРЕЕ визначення потужності в розмірі дозволенної для цієї точки комерційного обліку, що зазначена в договорі, можливо лише у випадку якщо споживач не надав інформації щодо паспортних даних струмоприймачів на час складання акту, або не допустив представників позивача на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, або відмовився від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність.

В п. 5 Акту про порушення № 00307 від 09.12.2019 зазначено, що виміряти струмове навантаження електропроводок споживача при підключенні всіх наявних на час складання Акта про порушення ПРРЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність немає можливості. Паспортні дані всіх струмоприймачів відсутні. Режим роботи 7 днів/тиждень 16 год.. Дозволена потужність споживання відповідно до умов Договору 300кВт.

В акті відсутня інформація про відмову відповідача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність, або про не допуск представників позивача на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів.

Таким чином, позивач неправомірно використав при розрахунку вартості не облікованої електричної енергії потужність в розмірі 600 кВт..

Крім того, суд зважає на неодностайну позиції позивача при розгляді Акта про порушення № 020307 від 09.12.2019, що зумовило звернення останнього до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

За висновками НКРЕКП, наведені в листі № 3281/20.3/7-20 від 23.03.2020, надані за результатами розгляду листа АТ «Вінницяобленерго» № 02.46-1340 від 06.02.2020, відповідно до яких під час складення Акта про порушення оператором системи розподілу АТ «Вінницяобленерго» не було вжито вичерпних заходів щодо проведення вимірювання струму навантаження електроустановки споживача при підключення всіх наявних струмоприймачів на повну потужність (визначення потужності за процедурою, передбаченою п.п. 2 п. 8.4.10 гл. 8.4. р. VІІІ ПРРЕЕ), що унеможливило проведення на підставі Акта про порушення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії відповідно до положень глави 8.4. розділу VІІІ ПРРЕЕ, оскільки в Акті про порушення відсутні всі вихідні дані, необхідні для проведення розрахунку. Тому, НКРЕКП дійшла висновку, що АТ «Вінницяобленерго» не має права застосовувати положення глави 8.4. розділу VІІІ ПРРЕЕ для здійснення на підставі Акта про порушення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

За таких обставин рішення комісії управління АТ «Вінницяобленерго» з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ по розгляду Акту про порушення № 00307 від 09.12.2019 р. (протокол № 37 від 05.11.2020) було прийнято з порушенням вимог ПРРЕЕ, що виключає правові підстави для стягнення з відповідача вартості необлікової електричної енергії на підставі даного рішення.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги документально не обґрунтовані, тому суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за позовною заявою покладаються на позивача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

В позові відмовити.

Витрати по сплаті судового збору у справі № 902/224/21 залишити за позивачем.

Примірник рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відомі суду електронні адреси: позивачу - uuvin@voe.com.ua; представнику відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 17 червня 2021 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Пирогова, 174, м. Вінниця, 21008)

3 - відповідачу (вул. Коцюбинського, 70, м. Вінниця, 21032)