Вирок № 97732232, 16.06.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6787/21

Провадження № 1-кп/161/741/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 16 червня 2021 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Ясельського І.В.,

з участю секретаря - Соколової К.Ю.,

прокурора - Шубіна Д.В.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

захисника - Носкова О.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021030580000514 від 06.03.2021, який надійшов до суду 13.04.2021 від Луцької окружної прокуратури, про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луцьк, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, востаннє 19.07.2018 вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області за ч. 1 ст.263, ст.ст.70,71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 , 05 березня 2021 року, приблизно о 22 години 40 хвилин, перебуваючи поблизу будинку №2 по вулиці Ковельській у місті Луцьк Волинської області, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та метою відкритого викрадення чужого майна, шляхом ривка, повторно, відкрито викрав з рук ОСОБА_1 гаманець, вартістю 250 гривень, в якому знаходились грошові кошти у сумі 150 гривень, чим спричинив останньому майнової шкоди на загальну суму 400 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю. Суду дав показання про те, що дійсно, він, при обставинах місця і часу, вказаних в обвинувальному акті, відкрито викрав належний потерпілому гаманець із грошовими. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_1 підтвердив факт викрадення належного йому майна, при обставинах місця і часу, зазначених в обвинувальному акті. Щодо міри покарання обвинуваченому покладався на розсуд суду.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), повторно, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України.

Обговорюючи питання про вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу винного.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив злочинів (за ч.1 ст.263 КК України).

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, у тому числі за умисні корисливі злочини, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став та протягом нетривалого проміжку часу знову вчинив умисний корисливий злочин, який відносяться до категорії тяжких, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність та небажання стати на шлях виправлення, однак вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, не працює, збитки не відшкодовано, потерпілий при призначенні покарання поклався на розсуд суду, а тому, врахувавши наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства та йому слід призначити покарання в межах санкції статті кримінального закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі на мінімальний строк.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

На підставі ст.100 ч.9 КПК України суд вирішує долю речових доказів.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання обвинуваченого в порядку виконання вироку.

Речові докази:

-дублянку шкіряну чорного кольору - залишити за належністю законному володільцеві обвинуваченому ОСОБА_2 ;

-4 DVD диск «Verbatim DVD-R»; фотознімки - залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий