Ухвала суду № 97731251, 17.06.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4227/19

Номер провадження 1-кс/629/518/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О.А.,

за участю секретаря судових засідань Авраменко О.С.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Остапенко С.Ю.

розглянувши в режимі відеоконференції заяву обвинуваченого ОСОБА_2 про відвід судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Мицик С.А. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_2 , під час судового розгляду кримінального провадження за його обвинуваченням, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, заявив відвід головуючому судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Мицик Н.А., обґрунтовуючи тим, що на його думку, дії головуючого по справі вказують на упередженість судді, яка виразилась в систематичному порушенні норм кримінально-процесуального закону, охоронюваних законом його прав та інтересів, як обвинуваченого, безпідставної підтримки сторони обвинувачення, однобокістю розгляду справи з явно вираженим обвинувальним нахилом. Вважає, що головуючим при розгляді справи за його обвинуваченням порушені Бангалорські принципи поведінки суддів, а саме: незалежність судових органів, об`єктивність судді, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання, чесність, дотримання етичних норм, компетентність та старанність, а тому є підстави, передбачені п.4 ч.1 ст.75 КПК України, для відводу судді.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Остапенко С.Ю. заяву про відвід судді Мицик С.А. підтримали та просили її задовольнити.

Суддя Мицик С.А. надала заяву, в якій просила заяву ОСОБА_2 про віддів головуючого судді Мицик С.А. від участі у судовому розгляді кримінального провадження за його обвинуваченням за ч.2 ст.121 КК України розглянути за її відсутності. Зазначила, що заявлений відвід вважає необґрунтованим. Обвинувачений, починаючи з 31.05.2021 із самого початку судового засідання та в усіх подальших судових засіданнях, за ухвалою головуючого судді Мицик С.А., постановленою на місці без виходу до нарадчої кімнати, приймав участь не в загородженому місці для тримання обвинувачених (підсудних) під вартою, а сидячи за столом, поруч зі своїм захисником, де йому були створені всі умови для належного здійснення свого захисту від пред`явленого обвинувачення.

Потерпіла ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_2 про відвід судді.

Суд, вислухавши думку обвинуваченого, його захисника та потерпілої, дослідивши доводи заяви про відвід, дійшов наступних висновків.

Для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Вирішальним при визнанні судді безстороннім є те, чи можуть бути об`єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо заангажованості певного судді.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 75 КПК України визначено обставини, які можуть бути підставою для відводу судді. Дана правова норма передбачає визначений законом перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді кримінального провадження.

Так, згідно п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

Так, обвинуваченим у заяві було вказано на нібито наявність підстав, які, як він вважає, викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді.

Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості вважаю за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Верховний Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді, береться до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При розгляді заяви про відвід судді, жодні з обставин, на які посилався ОСОБА_2 в заяві не знайшли свого підтвердження. Захисником не надано фактів і об`єктивних даних, що вказують упередженість та необ`єктивність судді Мицик С.А. при розгляді зазначеного кримінального провадження.

Крім того, обвинуваченим неодноразово подавалися заяви про відвід головуючому у справі - судді Мицик С.А. під час розгляду кримінального провадження, а саме: 10.09.2019, 04.11.2019, 13.02.202 та 23.04.2021, з аналогічних підстав, в задоволенні яких було відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що доводи обвинуваченого викладені у заяві про відвід, не містять підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені статтею 75 КПК України, а також, що є обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні та докази, що вказують на упередженість та необ`єктивність судді, на думку суду заявлений відвід має ознаки зловживанням правом на відвід з метою затягування розгляду даного кримінального провадження, в зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні заяви обвинуваченого про відвід судді Мицик С.А.

Керуючись ст.ст.75,80,81,107,372 КПК України, суд -

ухвалив:

В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_2 про відвід судді Мицик С.А., у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Ткаченко