Рішення № 97730128, 17.06.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9781/20

Провадження № 2/344/1033/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Шамотайла О.В.,

секретаря Устинської Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за заборгованість, що виникла в наслідок несплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Івано-Франківського міського суду з позовом ОСОБА_3 просить суд ухвалити рішення , яким стягнути неустойки (пені) за прострочення із сплати аліментів на неповнолітнього сина- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 107 572 грн. 55 коп.

В судове засідання представник позивачане з`явився, в матеріалах справи міститься подана ним заява відповідно до змісту якої вимоги позову підтримує в повному обсязі, просить задоволити, а справу розглянути у його відсутності.

В судове засідання представник відповідач також не з`явився, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив в задоволенні позову відмовити.

Крім того в матеріалах справи міститься відзив на позов поданий відповідачем в якому останній заперечує щодо вимог позову, посилаючись на те, що відповідач оплатив суму заборгованості по аліментах та нарахований штраф і на даний час виконавчі провадженні із стягнення аліментів є закінченими.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.09.2007 року у справі № 2-3605/2007 ухвало стягувати з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітньої дитини — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/2 від усіх видів його доходу щомісячно починаючи з 08.08.2007 року до досягнення дитиною повноліття ( а.с.9) на виконання якого Івано-Франківським міським судом було видано виконавчий лист.

Постановою відділу виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області від 21.08.2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 62865932 відповідно до змісту якого зменшено розмір аліментів, що стягуються з відповідача ОСОБА_2 в користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 з 1/2 частини з усіх видів заробітку до 1/3 частини доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку ( а.с. 82).

Згідно розрахунку заборгованості із сплати аліментів від 12.02.2020 року наданої Івано-Франківським міським відділом виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області має місце прострочення сплати аліментів та наявність заборгованості по сплаті аліментів, яка станом на 30.11.2019 складає 107 572,55 гривень. ( а.с. 8) .

Постановою старшого державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Бурієм Н.І. від 12.02.2020 року у ВП №5198403 за несплату аліментів на відповідача ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 50% заборгованості, що складає 53 786,27 грн.( а.с.81), вказану заборгованість відповідачем було сплачено.

Судом встановлено, що згідно з довідкою наданою Івано-Франківським міським відділом виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області виданої 12.02.2020 року, станом на 30.11.2019 року сума аліментів, яка підлягала стягненню станом на 30.11.2019 року становила 192 913,02 грн., сума стягнутих виконавцем коштів станом на 30.11.2019 року становить 85 340,47 грн., заборгованість по сплаті аліментів становила 107 572,55 грн.(а.с. 8) . Відповідно до довідки представленої відповідачем ( дата видачі якої не вказана і яка не завірена печаткою )станом на 26.12.2019 року сума коштів, яка підлягала до стягнення складає 194 989, 36 грн., сума коштів сплачених боржником на 26.12.2019 року становить 120 546,00 грн., сума заборгованості станом на 26.12.2019 рік становить 74 443,36 грн. ( а.с. 77-79). Крім цього, відповідачем надано підтвердження того, що в період з 29.12.2020 року по 30.12.2020 року ним здійснено погашення аліментів та штрафу по ВП 5198403 в загальні й сумі – 76 535,12 грн. ( а.с. 113 – 128) 27.01.2021 року відповідачем сплачено по ВП 62865932 – 11 557,30 грн.( а.с. 131-134). Виконання відповідачем обов`язку по сплаті аліментів не звільняє його від відповідальності за прострочення такої сплати у вигляді нарахування на суму заборгованості пені в розмірі 1% простроченої суми за кожен день прострочення. Несплата відповідачем аліментів мала систематичний і триваючий характер починаючи з 05.05.2008 року, що призвело до формування наростаючої заборгованості у зазначених вище сумах станом на 30.11.2019 рік.

Відповідно до матеріалів справи представник відповідач посилається на довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, у якій станом на 26.12.2019 року заборгованість зі сплати аліментів становила 74 443 грн. 36 коп., тобто меншу ніж вказана у довідці розрахунку станом на 30.11.2019 рік (а.с. 77-79). Представлений відповідачем розрахунок із сплати аліментів не містить даних про дату його видачі та не завірений печаткою Івано-Франківського міського відділу виконавчої служби, . Відповідно до п. 7. Розділу ХVIІнструкції з організації примусового виконання рішеньзареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 ( із послідуючими змінами та доповненнями ) у разі надходження до органу державної виконавчої служби заяви стягувача про видачу довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання (далі - довідка), орган державної виконавчої служби протягом десяти днів видає стягувачу довідку за встановленою формою (додаток 16), яка скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби.

Для видачі довідки виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Якщо сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання є меншим, ніж сума відповідних платежів за шість місяців, орган державної виконавчої служби письмово повідомляє стягувача про відмову у видачі довідки та надає йому розрахунок заборгованості.

При цьому, суд враховує, що нарахування та сплата штрафу згідно постанови ВДВС від 12.02.2020 року у ВП № 519803 ( а.с. 81) проведено із суми заборгованості в розмірі 107 572,55 гривень, яка мала місце на час винесення постанови і є підтвердженою сумою боргу. Вказана постанова відповідачем не оскаржувалась і була виконана. Виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-3605 виданого Івано-Франківським міським судом 24.09.2007 року закінчено 30.12.2020 року згідно Постанови ВП 5198403, у зв`язку із сплатою заборгованості та по аліментах та штрафу (а.с. 130). Виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 344/12489/19 виданого 13.08.2020 року закінчено 29.01.2021 року згідно Постанови ВП № 62865932, у зв`язку із досягненням дитиною повноліття (а.с. 135). Судом встановлено, що відповідач своєчасно не сплачував присуджені аліменти, постійно боргував, що призвело до нарахування штрафу і відображено у довідках- розрахунках заборгованості зі сплати аліментів. Період несплати заборгованості за аліментами перевищує три роки.

В позові позивач навів розрахунок пені, який значно перевищує суму боргу та складає 1 651 463 грн. 03 коп. В свою чергу представник відповідач не представив доказів щодо неправильного нарахування пені за термін прострочення, не спростував такий розрахунок. Закінчення виконавчих проваджень не позбавляє права позивача вимагати стягнення пені за період прострочення сплати аліментів що мало місце при виконанні відповідного рішення суду та підтверджено доказами.

При цьому слід врахувати, що за правилами ч. 1 статті 196 СК України, розмір пені не може перевищувати загального розміру заборгованості по аліментах. Загальний розмір заборгованості по аліментах станом на 30.11.2019 року за мінусом стягнутого штрафу становить – 53 786 грн. 27 коп., вказана сума і підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, - батьки зобов`язані утримувати неповнолітніх дітей до їх повноліття. Після розірвання шлюбу спільна неповнолітній син ОСОБА_8 проживає та виховується мною, а обов`язок відповідача, щодо утримання нашої спільної дитини, був встановлений рішенням Івано-Франківського міського суду, яким присуджено йому здійснювати щомісячну сплату аліментів розмірі 1/2 від усіх видів доходу Відповідача. Однак, відповідач, з часу вступу рішення в законну силу, ухилявся від сплати аліментів.

Будь-які поважні причини невиконання відповідача обов`язку по сплаті аліментів – відсутні.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, - судові рішення є обов`язковими до виконання, тобто рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягає безумовному виконанню. Відповідно до ст. 196 СК України, - при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

При визначенні розміру пені за прострочення сплати аліментів Велика Палата Верховного Суду у справі № 333/6020/16-ц від 3-го квітня 2019 року проаналізувала норми чинного законодавства у сфері сімейних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, він визначав охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет. Основні засади державної політики у цій сфері ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, та з метою забезпечення прав дитини на такі умови життя, які будуть достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку дитини.

Згідно частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.

Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини.

Крім того, статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно статті 11 ЗУ «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

За змістом частин 1 та 3 ст.195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. Згідно ч.1ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Відтак, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Крім того, відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.

У статті 179 СК України послідовно зазначається, що аліменти призначені для утримання дитини і не можуть бути використані не за цільовим призначенням.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Згідно проведено позивачкою розрахунку, - загальний розмір пені за період: з 05.05.2008 року по 30.11.2019 року складає : 1 651 463 грн. 03 коп. Вказаний розрахунок ніким не заперечено . При цьому слід врахувати, що за правилами ч. 1 статті 196 СК України, розмір пені не може перевищувати загального розміру заборгованості по аліментах. Загальний розмір заборгованості по аліментах станом на становив за мінусом стягнутого штрафу становить – 53 786 грн. 27 коп., вказана сума і підлягає до стягнення.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Вирішуючи питання щодо розміру неустойки за несвоєчасну сплату аліментів, суд виходить насамперед з інтересів дитини, оскільки батько не виконував свій обов`язок по утриманню дитини неналежним чином, аліменти не сплачує, внаслідок чого дитина не отримувала відповідного матеріального забезпечення з боку відповідача.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведе та інтереси дитини суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів підлягає частковому задоволенню та слід стягнути з відповідача в користь позивача 53 786 грн. 27 коп.. ( п`ятдесят три тисячі сімсот вісімдесят шість гривень 27 коп.) неустойки (пені) за заборгованість, що виникла внаслідок несплати аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 05.05.2008 року по 30.11. 2020 року та згідно з виконавчим листом № 2-3605 від 24.09.2007 року виданого Івано-Франківським міським судом.В решті вимог позову слід відмовити.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому з відповідача слід стягнути 840,80 грн. судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст. 180, 195, 196 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 76 - 81, 89, 141, 209, 229, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), проживає за адресою: АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ), прорживає за адресою: АДРЕСА_2 - 53 786 ( п`ятдесят три тисячі сімсот вісімдесят шість гривень) 27 копійок неустойки (пені) за заборгованість, що виникла внаслідок несплати аліментів на утримання неповнолітнього сина- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 05.05.2008 року по 30.11. 2020 року .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ідент. податковий номер: НОМЕР_1 ), проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави (з зарахуванням на рахунок: UA 9889999803131112060000009612, отримувач коштів ГУК в Ів.-Фр.об./ ТГ Ів.-Фр./22030101, код за ЄДРПОУ 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір в розмірі 840,80 грн.

В решті вимог позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Шамотайло О.В.