Рішення № 97730072, 17.06.2021, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/400/21

17 червня 2021 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Круль І.В.

з участю секретаря с/з Дроздюк І.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд пред`явивши позов до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови серії БАБ № 090680 від 23 березня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка винесена поліцейським СРПП відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Дричаком І.І.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що даною постановою на нього накладено штраф у розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 23 березня 2021 року о 17 год 35 хв в селищі Богородчани по вул. Шевченка він, керуючи транспортним засобом «Volksvagen», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку ближче 10 метрів до в`їзду та виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9и ПДР. Вказує, що він є підприємцем та власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розміщений в АДРЕСА_1 . 23 березня 2021 року о 17 год 35 хв він дійсно здійснив зупинку автомобіля на вул. Шевченка з метою розвантаження товару для потреб магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Оскільки перед входом в магазин знаходиться автобусна станція і збоку магазину пішохідний перехід, він змушений зупинятися в даному місці для розвантаження вантажу в торговий центр. До нього підійшов поліцейський та попросив пред`явити посвідчення водія і реєстраційний документ на автомобіль, вказавши, що він допустив порушення правил дорожнього руху, а саме: здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м до в`їзду та виїзду з прилеглої території. На його пояснення про те, що він здійснив зупинку автомобіля з метою розвантаження товару та заперечення щодо порушення правил дорожнього руху не реагував, а виніс оскаржувану постанову. Крім того, до постанови не додано жодного доказу, що 23 березня 2021 року о 17 год 35 хв він здійснив зупинку транспортного засобу та перешкоджав дорожньому руху чи загрожував безпеці руху іншим транспортним засобам, скільки часу тривала зупинка. В постанові не вказано про фіксування події на нагрудну камеру поліцейського, вимірювання відстані поліцейським не проводилося. Вважає, що дана постанова є незаконною, тому просить її скасувати та закрити провадження щодо нього.

Ухвалою від 26 березня 2021 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 02 квітня 2021 року у справі замінено первісного відповідача - Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Позивач в судовому засіданні заявлений позов підтримав, просить його задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області подав суду відзив на позов, в якому зазначив, що постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, а дії відповідача - законними. Вказав, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, яке не передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Поліцейський, як уповноважена особа Національної поліції, на місці вчинення правопорушення було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі.

Заслухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП застосування уповноваженим на те органом і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетентності, у точній відповідності з законом.

Згідно п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 090680 від 23 березня 2021 року, яка винесена поліцейським СРПП відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Дричаком І.І., на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за те, що 23 березня 2021 року о 17 год 35 хв в селищі Богородчани по вул. Шевченка водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volksvagen», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку ближче 10 метрів до в`їзду та виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9и ПДР.

Відповідно до пунктів 1.3.,1.9. Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою КМ України від 10.10.2001 р. №1306 (із змінами і доповненнями), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.2-5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затв. наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015р., у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Згідно п.10 розділу ІІІ вказаної Інструкції поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, нормами КУпАП передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову в справі про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Статтею 254 КУпАП визначено, що така фіксація відбувається шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення, у якому відповідно до ст.256 КУпАП, крім іншого, зазначається місце час і суть адміністративного порушення, виявленого уповноваженою особою, прізвища адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Системний аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Такі ж вимоги містяться у відомчому нормативному акті - в Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015р. (остання не поширюється на правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, однак враховується судом в системному аналізі з іншими актами законодавства).

Зокрема, згідно п.3 розділу ІІ цієї Інструкції якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст.256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що поліцейський СРПП відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Дричак І.І. прийшов до переконання, що ОСОБА_1 23 березня 2021 року о 17 год 35 хв в селищі Богородчани по вул. Шевченка, керуючи транспортним засобом «Volksvagen», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку ближче 10 метрів до в`їзду та виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9и ПДР.

Посилання на докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, винесена постанова не містить.

Протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 не складався попри те, що позивач заперечував свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Додану представником відповідача до відзиву на адміністративний позов копію фото з місця події суд не бере до уваги, оскільки даний доказ не містить дати і часу, відсутнє посилання на пристрій, за допомогою якого здійснено фотофіксацію.

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є працівниками відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області в судовому засіданні пояснили, що 23 березня 2021 року о 17 год 35 хв в селищі Богородчани по вул. Шевченка, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volksvagen», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку ближче 10 метрів до в`їзду та виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9и ПДР. Вказали, що вимірювання відстані ними не проводилося, протокол про адміністративне правопорушення не складався, чи здійснювалося фіксування вчинення адміністративного правопорушення на технічні прилади вказати не можуть.

Інших доказів щодо події, яка мала місце 23 березня 2021 року о 17 год 35 хв в селищі Богородчани по вул. Шевченка, за участю водія ОСОБА_1 , якими керувався працівник поліції при вирішенні питання про порушення ним вимог п. 15.9и ПДР та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, суду не надано.

За наведених вище обставин суд вважає, що позивача неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки постанова винесена працівником поліції за відсутності належних і допустимих доказів по справі.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про накладення адміністративного стягнення.

Згідно ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи внутрішніх справ (Національна поліція) розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, зокрема, за ч. 1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується також на правових висновках, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року.

Доказів, які б спростовували позицію позивача та підтверджували, що останній допустив порушення Правил дорожнього руху України суду не представлено, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість та необ`єктивність спірної постанови.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний, відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, наділений повноваженнями скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки не доведено та не підтверджується належними доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, це виключає притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, винесена постанова є незаконною, а тому її слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 9, 121, 247, 283, 287, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 243-246, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 090680 від 23 березня 2021 року, винесену поліцейським СРПП відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Дричаком І.І. у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуюча І.В. Круль