Ухвала суду № 97729680, 17.06.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6668/18

№ провадження 1-кп/208/8/21

УХВАЛА

Іменем України

17 червня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Івченко Т.П.

при секретарі Чорнобривець Р.Є.

за участю прокурора Хижниченка Є.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Піцика Р.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в межах об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

встановив:

В провадженні Заводського районного суду місті Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться об`єднане кримінальне провадження №12018040160001412 від 01.09.2018 року, 12018040160001521 від 16.09.2018 року, №12018040160001839 від 06.11.2018 року, №12018040160001986 від 01.12.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, під час судового розгляду до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін дії якого спливає 22.06.2021р.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 оскільки ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу немає. Зазначений запобіжний захід, з врахуванням особи обвинуваченого, наявність неодноразових засуджень за корисливі злочини, не виправлення особи обвинуваченого та не ставлення його на шлях виправлення, свідчить про те, що лише тримання під вартою може забезпечити належне процесуальне його поведінку, та уникнути реалізації заявлених ризиків, в тому числі і щодо вчинення нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Піцик Р.В. не заперечували проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що на даний час ОСОБА_1 є особою щодо якого постановлені Вироки в інших кримінальних провадженнях.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так у рішенні ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, SeriesA,№ 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

При розгляді вказаного питання, суд виходить з того, що в наявності обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_1 нетяжких та тяжких кримінальних правопорушень, та на даній стадії судового розгляду суд не має повноважень давати оцінку доказам щодо їх достатності та допустимості.

Згідно ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, із врахуванням практики ЄСПЛ, оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106).

Судом враховується характеризуючи данні на обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий, на даний час має не відбуті та не зняті і непогашені судимості, не має стійких соціальних зв`язків, не має заробітку і доходу, сім`ї, осіб які б перебували на його утриманні.

А тому, заявлені ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як такі що підтримані прокурором, є актуальними та обґрунтованими.

Ризик втечі оцінюється у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

Також є обґрунтованим і ризик ухилення від суду, а при наявності обґрунтованої підозри, та тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, обвинувачений може переховуватися від суду, таким чином, суд приходить до висновку, що існує ризик втечі обвинуваченого та ухилення від правосуддя.

Враховуючи, що санкція ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, якими передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, суд не вбачає іншої можливості запобігти ризику переховування обвинуваченого від суду у інший спосіб, ніж тримання його під вартою. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про необхідність обрання щодо обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Але враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєні злочинів, в тому числі і за ч. 2 ст. 186 КК України, а тому застава встановленню не підлягає.

На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що раніше обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, тому строк тримання під вартою обвинуваченого має бути продовжений, а суспільний інтерес, у даному випадку, превалює над правом обвинуваченого на свободу. Від цього підстав для зміни запобіжного заходу на даний час немає.

Керуючись викладеним та ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 331 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, тобто до 14.08.2021 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

На ухвалу про продовження терміну тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Суддя Івченко Т. П.