Ухвала суду № 97729641, 16.06.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер справи 201/5954/21

Номер провадження 1-кс/201/1886/2021

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року

слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ополинська І.Г.

при секретарі судового засідання - Горностаєвій О.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Демченка Д.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного - адвоката Копйової О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Дніпрі клопотання слідчого Відділення поліції № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Кірієвського В.О., погодженого з прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра Демченком Д.В., поданого у рамках кримінального провадження № 12021041650000425, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 червня 2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з повною середньою освітою, офіційно не непрацевлаштованого, неодруженого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

встановив:

Слідчий Відділення поліції № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Кірієвський В.О. за погодженням із прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра Демченком Д.В. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12021041650000425, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 червня 2021 року.

З клопотання та доданих до нього матеріалів, вбачається, що групою слідчих Відділення поліції № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження № 12021041650000425 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Подане клопотання вмотивоване тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він 15.06.2021, приблизно о 05 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , побачив кіоск «ІНФОРМАЦІЯ_2», всередині якого знаходилась жіноча сумка бежевого кольору, що належить потерпілій ОСОБА_2 , та визначив її як об`єкт свого злочинного посягання. Далі, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у інше приміщення, повторно, умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, усвідомлюючи, що його суспільно небезпечні дії носять відкритий характер для оточуючих, зайшов до приміщення кіоску, тим самим проник всередину приміщення, та взяв жіночу сумку бежевого кольору, в середині якої знаходились грошові кошти і особисті речі потерпілої, та зник з місця події.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, як відкрите повторне викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з проникненням у інше приміщення.

За фактом відкритого викрадення чужого майна розпочато досудове розслідування, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 червня 2021 року за № 12021041650000425 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

15 червня 2021 року о 13 годині 13 хвилин підозрюваного ОСОБА_1 органами досудового розслідування було затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол від 15 червня 2021 року.

15 червня 2021 року слідчим Відділення поліції № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Кірієвським В.О. в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

На думку слідчого, що погоджено з прокурором, відносно підозрюваного ОСОБА_1 має бути застосований саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, наявність яких у клопотанні обґрунтована наступним.

Так, підозрюваному ОСОБА_1 на підставі достатніх вагомих доказів повідомлено про підозру у вчиненні умисного, корисливого, тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, при цьому, останній офіційно не працевлаштований і не має постійного джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, а тому існують ризики можливих спроб підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду і вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання наведеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Окрім цього, слідчий зазначив, що підозрюваному відомі анкетні відомості потерпілої та свідків, оскільки ОСОБА_1 були вручені копії матеріалів досудового розслідування, а тому він може використовувати моральний та фізичний тиск стосовно останніх з метою змусити їх змінити показання.

За наведених обставин, на переконання слідчого, що погоджено з прокурором, інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти заявленим у клопотанні ризикам, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Прокурор Демченко Д.В. у судовому засіданні підтримав клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив його задовольнити.

В обґрунтування своїх доводів зазначив, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного, корисливого, тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, а тому існують передбачені п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України заявлені у клопотанні ризики, які, на його переконання, є повністю доведеними.

Додав, що застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 є недоцільним, оскільки не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. На підтвердження викладених у клопотанні доводів надав у судовому засіданні додаткові матеріали.

Захисник підозрюваного - адвокат Копйова О.Л. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про застосування до її підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри та недоведеність прокурором заявлених у клопотанні ризиків. В обґрунтування своїх доводів зазначила, що її підзахисний має міцні соціальні зв`язки, на підтвердження чого надала побутові характеристики відносно ОСОБА_1 від сусідів за місцем фактичного проживання останнього, відповідно до яких її підзахисний характеризується з позитивної сторони. Також звернула увагу слідчого судді на те, що особу ОСОБА_1 належним чином не встановлено, та за наведених обставин просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи та позицію свого захисника, просив у задоволенні клопотання відмовити та застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що частково визнає обставини, викладені у повідомленні про підозру у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 186 КК України, та стверджував, що факт заволодіння майном потерпілої був таємним, а не відкритим.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження, зокрема, доводи прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, позицію сторони захисту, проаналізувавши та зіставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, приходжу до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15 червня 2021 року внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

15 червня 2021 року слідчим Відділення поліції № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Кірієвським В.О. в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Сукупність зібраних органом досудового розслідування доказів поза розумним сумнівом доводить причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину, що підтверджується достатніми на цьому етапі слідства доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування: у протоколі прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 15 червня 2021 року, у рапорті інспектора 3 роти 2 батальйону УПП в Дніпропетровській області від 15 червня 2021 року, у протоколі огляду місця події від 15 червня 2021 року, у протоколі допиту свідка ОСОБА_3 від 15 червня 2021 року, у протоколі огляду місця події від 15 червня 2021 року, у протоколі допиту потерпілої ОСОБА_2 від 15 червня 2021 року, у протоколі допиту свідка ОСОБА_4 від 15 червня 2021 року, у протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 15 червня 2021 року.

Отже, наведені вище обставини свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, що у достатній мірі доведено прокурором під час розгляду клопотання.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри.

У той же час, слідчий суддя не приймає до уваги доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, оскільки захисником не наведено належного та достатнього обґрунтування таких доводів, тим більше, ураховуючи, що поряд із наданими прокурором достатніми на цьому етапі слідства доказами про причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого злочину, останній у судовому засіданні не заперечував своєї причетності до його вчинення, підтвердив факт заволодіння майном потерпілої, лише вказавши на те, що таке заволодіння він вважає таємним, а не відкритим.

Доводи сторони захисту щодо неналежного встановлення особи підозрюваного є необґрунтованими, оскільки особу підозрюваного встановлено на підставі особової картки на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої встановлено, що останній отримав паспорт громадянина України 06 серпня 2018 року, який дійсний до 06.08.2028 року, що, у сукупності із підтвердженням самим підозрюваним своєї особи, як ОСОБА_1 , є належним підтвердженням факту встановлення особи затриманого.

Разом із тим, слід зазначити, що ані захисником Копйовою О.Л., ані самим ОСОБА_1 , ні в ході розгляду клопотання, ні під час затримання та проведення інших процесуальних дій в рамках вказаного кримінального провадження, не заперечувався той факт, що підозрюваний є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішуючи питання щодо доведеності наявності існування заявлених прокурором ризиків, слідчий суддя виходить з наступного.

Так, оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження наявності наведених у клопотанні ризиків і докази, надані останнім на підтвердження своїх доводів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором під час розгляду клопотання доведена наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики можливих спроб підозрюваного ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування/суду та останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а тому підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

При цьому, при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Водночас, слідчим суддею враховуються і дані про особу підозрюваного, який не одружений, офіційно не працевлаштований і не має постійного джерела доходу, тобто не має міцних соціальних зв`язків, що може свідчити про можливість останнього покинути місто, де він мешкає або країну.

Крім того, як встановлено з наданої прокурором довідки за відомостями персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2021 року, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів. Також із вказаної довідки слідує, що вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.02.2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком 1 рік, а 23.04.2021 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська направлено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Таким чином, наведені обставини вказують на те, що підозрюваний ОСОБА_1 є особою, схильною до вчинення злочинів, відповідних висновків для себе не зробив і не став на шлях виправлення.

А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризику можливих спроб ОСОБА_1 переховуватись від органу досудового розслідування або суду, ступень якого є досить високим, а також свідчать про можливість вчинення останнім нових злочинів.

Поряд із цим, слідчий суддя вважає недоведеним під час розгляду клопотання наявність ризику визначеного п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілу, свідків або експертів, з підстав його необґрунтованості та відсутності будь-яких достатніх доказів на підтвердження його існування.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого, погодженого із прокурором ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та є таким, що підлягає задоволенню.

Окремо, слідчий суддя зауважує на тому, що слідчим, що погоджено із прокурором, в клопотанні не була висунута вимога про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, застосування якого відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, у даному випадку, є обов`язковим.

При цьому, у судовому засіданні прокурор Демченко Д.В. намагався виправити цю прогалину та просив, у разі задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити заставу у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ураховуючи обставини кримінального правопорушення та дані про особу підозрюваного, приходжу до переконання, що розмір застави має бути визначений у розмірі в 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

При цьому, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, та покласти на нього обов`язки не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу органу досудового розслідування, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183-184, 193-194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання слідчого Відділення поліції № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Кірієвського В.О., погодженого з прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра Демченком Д.В., поданого у рамках кримінального провадження № 12021041650000425, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 червня 2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 13 серпня 2021 року включно.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 13 серпня 2021 року.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 45 400, 00 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою № UA 158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 45 400, 00 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 , зобов`язати останнього прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, та покласти на нього обов`язки не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу органу досудового розслідування, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого та прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 17 годині 30 хвилин 17 червня 2021 року.

Слідчий суддя І.Г. Ополинська