Вирок № 97729498, 08.06.2021, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/3479/20

№ 1-кп/207/255/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Погребняк Т.Ю., при секретареві Білецькій В.В.,

за участю прокурора Кам`янської окружної прокуратури Горовицької І.В.,

адвоката Редько С.М., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Кам`янське (колишня назва - Дніпродзержинськ) в залі Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12020040780001024 за звинуваченням :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грушевато-Криничне Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-25.09.2013 року Синельниківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.ст. 104 КК України від відбуття показання звільнений з випробувальним терміном 2 роки;

-22.05.2015 року Синельниківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання строком 6 місяців за вироком від 25.09.2013, до відбуття 3 роки 3 місяці позбавлення волі; 03.05.2018 звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю покарання;

- 18.12.2020 року Синельниківським районним судом Дніпропетровської області за ст. 395 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 1 місяць; вирок набрав законної сили 19.01.2021 року;обвинуваченого затримано на підставі вироку згідно рапорту про затримання особи 13.05.2021;

звинувачується у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 маючи не зняту та не погашену судимість, необхідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин. 31.08.2020 року, в період часу з 18:00 години по 21:00 годину ОСОБА_1 перебував в приміщені квартири за адресою: АДРЕСА_3 , куди був запрошений потерпілою ОСОБА_3 . Близько 21:00 години вказаного вечора ОСОБА_1 почав збиратися додому, де в приміщенні коридору побачив на тумбочці сумку, в якій знаходився мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J2», ІМЕI1: НОМЕР_1 , належний ОСОБА_3 та у нього раптово виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного мобільного телефону.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення вказаного телефону, ОСОБА_1 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Samsung Galaxy J2», ІМЕI1: НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 19/104-10/1/755 від 11.09.2020, складала 1633,33 грн.

Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди на вище вказану суму.

До початку судового засідання, 24 грудня 2020 року між прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Бріловим М.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності його захисника - адвоката Редько С.М. укладено угоду про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні. В даній угоді зазначено, що ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у скоєнні кримінального правопорушення та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у кримінальному провадженні. Також, вказаною угодою сторони погодили покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов`язків визначених п.1, п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені підозрюваному за участю його адвоката Редько С.М.

В судовому засіданні судом було з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо нетяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у випадку надання потерпілим письмової згоди прокурору на укладання угоди.

Потерпілою ОСОБА_3 надано прокурору письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.

Прокурор Горовицька І.В. в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його адвокат Редько С.М. в судовому засіданні просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, в обсязі, викладеному у обвинувальному акті, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є нетяжким, від якого є потерпілий. Потерпілою ОСОБА_3 надано письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12020040780001024.

Суд в судовому засіданні переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Розглянувши вищезазначену угоду про визнання обвинуваченим винуватості, укладену між прокурором та підозрюваним, суд приходить до висновків, що угода відповідає вимогам КПК України, вина ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження, його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Перевіряючи угоду в частині призначення міри покарання на відповідність вимогам Кримінального кодексу України, суд вважає, що вона узгоджена в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, відповідає тяжкості правопорушення та особі обвинуваченого, який визнає себе винуватим повністю та розкаюється у вчиненому.

Враховуючи вищенаведене, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши відповідність угоди про визнання винуватості вимогам кримінального процесуального закону та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд приходить до висновку про ухвалення в даному кримінальному провадженні обвинувального вироку відносно ОСОБА_1 , яким вважає необхідним затвердити угоду про визнання ним винуватості та визнати його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначити узгоджене сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та санкції ч. 2 ст. 185 КК України. Підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлено.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314 -316, 368, 370, 373, 376, 468-469, 472-476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 грудня 2020 року між прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Бріловим М.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п. п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.

Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.12.2020 року, яким засуджено ОСОБА_1 за ст. 395 КК України до 1 місяця арешту, виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком чинності не обирати.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 судові витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 19/104-10/1/755 від 11.09.2020 року в сумі 653 грн. 80 коп. у дохід держави.

Речові докази по справі :

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J2», imeil: НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Південного ВП Кам`янського ВП ГУНП у Дніпропетровській області згідно квитанції № 000356 (арк.с. 34), - повернути потерпілій ОСОБА_3 , знявши арешт з речових доказів, накладений ухвалою слідчого судді від 21.09.2020.

- специфікація до договорів фінансового кредиту, закладу № DNZ- 9.78046/0.6110 від 31.08.2020, який укладений між ОСОБА_4 та ПТ ««Ломбард «Гарант» Імперіал Батура РВ і компанія»; диск DVD - R «havit», на якому знаходиться відео фіксація, як гр. ОСОБА_4 31.08.2020 закладає до ломбарду мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J2», imeil: НОМЕР_1 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції .

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Погребняк Т.Ю.